Новий день - нова порція мертвих окупантів

«Відновлення — це понтонна переправа між сьогоденням і майбутнім», — ділиться з Тижнем своїм визначенням Мод Жозеф, директорка Франко-української торгово-промислової палати, що ставить собі за мету розвиток торгових відносин між Україною та Францією. Попри всю свою лаконічність і образність, воно, мабуть, найкраще визначає поточну ключову проблематику відновлення України.

Хочемо ми цього чи ні, але головною темою сьогодення все ще є та сама кризова гуманітарна відбудова, спричинена постійним руйнуванням і зосереджена на невеликих та невідкладних проєктах для безпосереднього покращення умов життя цивільного населення

Спрощений погляд на американську політику часто малює політиків-демократів як беззаперечних прихильників допомоги Україні, а республіканців — навпаки, як противників. Утім американський політичний ландшафт значно складніший, зокрема, й позиція політиків-республіканців. Олена Давліканова аналізує у своєму матеріалі протиборчі наративи республіканців про Україну

Після парламентських виборів та зміни керівної коаліції, Польща опинилася у вкрай глибокій політичній кризі. Пояснюємо її причини та можливі варіанти розвитку у цьому матеріалі

У другій лекції курсу «Нобелівська премія з літератури: тенденції, течії, правила гри» літературознавиця Богдана Романцова розмірковує про постколоніалізм, культурне розмаїття головної літературної нагороди та її просвітництво.

Богдана розповідає про Кадзуо Ішіґуро та Абдулразака Ґурну, що втілили у своїй творчості кроскультурні тенденції і запропонували альтернативу звичному європоцентричному погляду на літературний канон

🏹Доброго ранку. Традиційне оновлення по кількості втрат ворога

Нещодавно побачило світ нове дослідження Олексія Сокирка «Козацький Марс. Держава та військо Козацького Гетьманату в добу Мілітарної революції, 1648–1764». Редакторка книжки Ольга Петренко-Цеунова запитала автора про оборонну війну й загарбницькі походи, створену «на марші» державу, регіональні еліти й російський чинник в історії Гетьманщини. Читайте інтерв’ю за посиланням

А хто забуде, як батьки новонародженого Едипа після невтішного пророцтва провидця про їхнього сина наказали слузі підвісити немовля за п’яту до дерева й залишити напризволяще? Про що все це? Певно, про те, що хай якої сили набуде людина, та здатності зрозуміти зовнішній світ вона не здобуде доти, доки не вивчить усе про себе, а найпаче про своє тіло та навчиться ним володати, пише у своїй колонці філософ Тарас Лютий

Єврокомісар Тьєррі Бретон планує представити нову програму з бюджетом у 1,5 мільярда євро — для переозброєння Євросоюзу та допомоги Україні. Пропозиція не сподобалась групі так званих «ощадливих» країн на чолі з Німеччиною

Зеленський у Давосі чітко окреслив основні меседжі до міжнародного співтовариства: коли закінчиться війна, чи буде мир справедливим, що являє собою Росія та Путін і що має зробити Захід для досягнення миру, каже в коментарі Тижню політолог-міжнародник Григорій Перепелиця. Захід ще не усвідомив тієї загрози, яка нависла над Європою

☠️Оновлення до кави по втратах окупантів за добу

«Наша культура сформована і тими, кого вбили, і тими, хто вижив, пішовши на компроміс. Чи маємо право прикладати сучасні етичні норми до тих, кого зламали, засуджувати тих, кому пощастило менше від нас? Вочевидь, ні. Але можемо чесно аналізувати, звідки ми і як родинна історія впливає на нас сьогодні. Саме це робить Жак Аустерліц — болючий, але конче потрібний досвід. Саме це доведеться робити наступним поколінням після перемоги», — пише у своїй колонці літературознавиця Богдана Романцова про роман «Аустерліц» німецького письменника Зебальда

Ця стаття — замальовка з особистих вражень про строкату російську опозицію в екзилі та претензії, які в неї накопичилися до українців за два роки повномасштабного вторгнення. І хоча розбиратися в сортах «хороших рускіх» сьогодні не пріоритет для українців, але тактика ігнорування їхніх заходів у центрах ухвалення рішень наших союзників — постріл собі в ногу. Чують тих, хто говорить, переконана Олена Давліканова

Львів — одне з міст, яке, приймаючи внутрішньо переміщених осіб, стало логістичним хабом, рятівною соломинкою для тих, хто тікав із прифронтових міст. Дізнаємося, чи за потреби місто могло б прийняти нову хвилю внутрішньо переміщених осіб

Яків Гніздовський був одним з-поміж тисячі митців, які прагнули підкорити Нью-Йорк. Пройшовши через усі можливі труднощі, він таки зумів це зробити.

Його роботи нині входять до колекцій відомих американських музеїв і приватних колекціонерів, а дві з них навіть висіли в овальному кабінеті Білого дому за президентства Кеннеді як подарунок Жаклін чоловіку. Він зумів знайти свій унікальний мистецький стиль, та чи вдалося йому знайти своє місце у світі?

Ваґабонд з американським паспортом і галицьким корінням, Яків Гніздовський змінив десятки адрес проживання й називав себе «туристом, що не завжди з власної волі переїжджає з країни в країну».

Але свій прах він усе ж заповів поховати там, куди так і не повернувся, — в Україні

«Глибше розуміння динаміки старої Холодної війни допоможе перемогти в новій», — пише у свої колонці-огляді п’єси Тома Стоппарда «Рок-н-рол», яка описує події того часу, Едвард Лукас

Наприкінці вересня 2023 року на малій сцені київського театру імені Лесі Українки відбулася прем’єра найвідомішої п’єси іспанського драматурга Педро Кальдерона де ла Барки «Життя — це сон».

Дослідник барокової іспанської драми Олександр Пронкевич ділиться враженнями від вистави, що говорить із нами про владу, свободу, гідність чоловіків і жінок, послуговуючись дивним поетичним мовленням бароко та використовуючи нашу страшну реальність як тло

Дарма вони до нас полізли, дарма...

Сьогодні виповнюється 190 років від дня народження Володимира Антоновича — основоположника цілих напрямів і вчителя цілої плеяди істориків. Тим часом в Україні немає нічого імені Володимира Антоновича, крім кількох вулиць. Ольга Петренко-Цеунова міркує про його внесок і способи пам’ятати діяча

Напередодні презентації книжки Олексія Сокирка «Козацький Марс: Держава та військо Козацького Гетьманату в добу Мілітарної революції, 1648−1764», яка відбудеться 19 січня в київській книгарні «Є», ми попросили істориків поділитися враженнями від книжки