Тема переговорів відволікає нас від важливого. Краще донатьте на збори.

Прямо зараз наші захисники героїчно борються за свободу України, стримуючи ворога та оберігаючи кожен куточок рідної землі. Кожен внесок - це не просто сума, а підтримка, що наближає нас до перемоги.

Приєднуйтесь до збору, адже навіть 5 чи 10 гривень можуть стати важливою частиною великої справи. Разом - до спільної мети! 🙏🏻💙💛

Округли залишок на рахунку👇🏻
МоноБанка: send.monobank.ua/jar/9FmTRQbq9b
ПриватБанк: 4149 4990 7867 9089
МоноБанк: 4441 1110 6784 2108

В передмісті Дніпра пролунав вибух, — місцеві ЗМІ

У той же час в Стамбулі проходять перемовини між делегаціями України та рф про мир.

Марганець. Прифронтова громада.

Відстань по прямій через водосховище до тимчасово окупованих територій в Запорізькій області – близько 11 км.

Місто офіційно внесено Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій до переліку громад із підвищеним рівнем небезпеки – як таких, що належать до зони можливих бойових дій.

І на цьому тлі – закупівля автобусних зупинок зі скла й пластику на 8 мільйонів гривень. Без жодного елементу захисту. Без логіки, притаманної воєнному часу.

Це вже не про ціну. Можливо, формально все відповідає тендеру. Але головне питання залишається: чи рятують ці споруди життя під час обстрілу? Ні. І це – ключова помилка.

Марганець – одна з найбільш дотаційних громад області. Отримує фінансування з обласного та державного бюджетів. При цьому у громади постійні проблеми з водопостачанням через борги місцевого водоканалу.

Це рішення – відповідальність не лише профільних відділів виконкому, а й місцевої ради та мера міста, які затверджують розподіл коштів і визначають пріоритети.

В таких умовах, особливо під час війни, витрати мають бути виваженими.

Так, у нас децентралізація. Обласна рада не втручається у розпорядження коштами на рівні громади. Але подібні рішення не можуть залишатися без реакції.

Ініціюємо перевірку цієї закупівлі. Не лише з точки зору формальної процедури, а й щодо її доцільності у воєнних умовах.

У прифронтових громадах має бути інше мислення: безпека і життєстійкість – на першому місці.

Думати слід про надійність, а не про красу чи зовнішню естетику. Ухвалювати рішення, враховуючи реалії війни. І кошти платників податків витрачати перш за все на безпеку громадян.