Чергові «філософські науки у галузі літератури»... Ну скільки ж можна танцювати по цих граблях? А якби героїня на філософа в аспірантурі вчилася? Сучукрперекладач «філософські науки у галузі філософії» вигадував би?
Про такий переклад Томас Венцлова хорошо пожартував: «Сиди и не PhD»
#сучукрпереклад
Про такий переклад Томас Венцлова хорошо пожартував: «Сиди и не PhD»
#сучукрпереклад
Спортивна ідіоматика
У фігуристів і гімнастів — бали. У бейсболістів, баскетболістів, тенісистів — очки. Волейбольний — майданчик, футбольне — поле.
У кожного виду спорту своя ідіоматика, усталений спосіб називати елементи й нюанси гри. Чому? Бо так історично склалося.
В якомусь сучукрперекладі мені трапилася фраза «У перервах між балами» [тенісистка щось робила]. Правильно: в перервах між розіграшами.
Якщо перекладач не володіє спортивною ідіоматикою, у його перекладу не буде вболівальників.
#сучукрпереклад
У фігуристів і гімнастів — бали. У бейсболістів, баскетболістів, тенісистів — очки. Волейбольний — майданчик, футбольне — поле.
У кожного виду спорту своя ідіоматика, усталений спосіб називати елементи й нюанси гри. Чому? Бо так історично склалося.
В якомусь сучукрперекладі мені трапилася фраза «У перервах між балами» [тенісистка щось робила]. Правильно: в перервах між розіграшами.
Якщо перекладач не володіє спортивною ідіоматикою, у його перекладу не буде вболівальників.
#сучукрпереклад
Дивлюся на цю обкладинку і думаю про редакторів, які мені дієслова «закривати» і «відкривати» викреслювали, бо це, мовляв, русизми.
Слово «дурний» в українській мові означає глупый. А в російській — «поганий» (дурной человек, дурной глаз, дурное влияние дурной компании).
Англійське Bad Blood ну ніяк не може бути в українській мові дурною кров'ю. Дурна якась назва виходить.
#сучукрпереклад
Слово «дурний» в українській мові означає глупый. А в російській — «поганий» (дурной человек, дурной глаз, дурное влияние дурной компании).
Англійське Bad Blood ну ніяк не може бути в українській мові дурною кров'ю. Дурна якась назва виходить.
#сучукрпереклад
В колекцію ім. Волтера Бенджаміна.
Тоні Моррісон — це а) жінка, б) не так щоб зовсім науці невідома — лавреатка нобеля з літератури.
У перекладацькому ремеслі є кілька імперативів. Якщо у книжці фігурує ім'я, перекладач зобов'язаний бодай приблизно уявляти хто це. Гугля в 99 % випадків буває достатньо. Такі помилки можна провести тільки по графі «розумова лінь».
#сучукрпереклад #помилки
Тоні Моррісон — це а) жінка, б) не так щоб зовсім науці невідома — лавреатка нобеля з літератури.
У перекладацькому ремеслі є кілька імперативів. Якщо у книжці фігурує ім'я, перекладач зобов'язаний бодай приблизно уявляти хто це. Гугля в 99 % випадків буває достатньо. Такі помилки можна провести тільки по графі «розумова лінь».
#сучукрпереклад #помилки
Ваша улюблена рубрика «Помилка дня»
У модній книжці про не менш модний «емоційний інтелект» перекладач красиво заблукав у місті.
Американське іnner city означає не середмістя, а бідні райони. Це поняття відповідає на питання «який?», а не на питання «де?».
Іронія в тому, що в період кризи мегаполісів (див. Детройт) бідними бували центральні райони міста.
Заможний середній клас виїжджав у передмістя, субурбію, з плюшевими газонами і тенісними кортами, а біднота залишалася в іnner city.
Автор прямим текстом про це й пише. Одне діло навчити емоційного інтелекту учнів елітарних шкіл, зовсім інше — учнів безкоштовних шкіл в іnner city, тобто в бідних кварталах, де й без того проблем вистачає.
У розвідку такого перекладача не візьмуть — провалиться.
#сучукрпереклад
У модній книжці про не менш модний «емоційний інтелект» перекладач красиво заблукав у місті.
Американське іnner city означає не середмістя, а бідні райони. Це поняття відповідає на питання «який?», а не на питання «де?».
Іронія в тому, що в період кризи мегаполісів (див. Детройт) бідними бували центральні райони міста.
Заможний середній клас виїжджав у передмістя, субурбію, з плюшевими газонами і тенісними кортами, а біднота залишалася в іnner city.
Автор прямим текстом про це й пише. Одне діло навчити емоційного інтелекту учнів елітарних шкіл, зовсім інше — учнів безкоштовних шкіл в іnner city, тобто в бідних кварталах, де й без того проблем вистачає.
У розвідку такого перекладача не візьмуть — провалиться.
#сучукрпереклад
Помилка дня
Більшість помилок у сучукперекладі — нудні. Просто погано перекладено, та й по тому — особливої користі не виснуєш, на метод не вийдеш. Красиві, видовищні помилки трапляються рідко, але вчора одну знайшов.
Надворі Лондон, на календарі 1940 рік. Перекладачка пише, цитую, через біль, дослівно:
...на радіо можна було почути інформування у стилі «Нас чекає коротка ніч».
Що це значить? Що хотіло сказати радіо? Чому воно інформує, що ніч коротка? Може, це якась передача про астрономію?
Надворі, нагадаю, Лондон, а на календарі 1940 рік. І в оригіналі дотепно написано, що після того, як німці почали бомбити Англію, британці настільки звиклися, що радіопопередження почали нагадувати прогноз погоди: Very blitzy tonight.
Фокус у тому, що масові бомбардування Лондона з метою зламати волю до опору називалися операція «Бліц». А британський гумор утворив від цього дієприкметник — blitzy. Тобто не ніч у нас коротка, а вночі буде шумно — німці прилетять бомбити.
#сучукрпереклад #помилки
Більшість помилок у сучукперекладі — нудні. Просто погано перекладено, та й по тому — особливої користі не виснуєш, на метод не вийдеш. Красиві, видовищні помилки трапляються рідко, але вчора одну знайшов.
Надворі Лондон, на календарі 1940 рік. Перекладачка пише, цитую, через біль, дослівно:
...на радіо можна було почути інформування у стилі «Нас чекає коротка ніч».
Що це значить? Що хотіло сказати радіо? Чому воно інформує, що ніч коротка? Може, це якась передача про астрономію?
Надворі, нагадаю, Лондон, а на календарі 1940 рік. І в оригіналі дотепно написано, що після того, як німці почали бомбити Англію, британці настільки звиклися, що радіопопередження почали нагадувати прогноз погоди: Very blitzy tonight.
Фокус у тому, що масові бомбардування Лондона з метою зламати волю до опору називалися операція «Бліц». А британський гумор утворив від цього дієприкметник — blitzy. Тобто не ніч у нас коротка, а вночі буде шумно — німці прилетять бомбити.
#сучукрпереклад #помилки
Хибний друг — 11
Повторення пройденого
Те, що англійською мовою називається copy, українською може називатися не тільки «копією», а й «примірником» (і навіть «екземпляром»).
Якщо мова, скажімо, про книжки, то «продано 100 000 копій», як заведено тепер перекладати, по-українськи буде «продано стільки-то примірників». Копії книжок робили в середньовічних скрипторіях. Між фразами «в бібліотеці є два примірники цієї книжки» і «в бібліотеці є дві копії цієї книжки» є смислова різниця.
#сучукрпереклад
Повторення пройденого
Те, що англійською мовою називається copy, українською може називатися не тільки «копією», а й «примірником» (і навіть «екземпляром»).
Якщо мова, скажімо, про книжки, то «продано 100 000 копій», як заведено тепер перекладати, по-українськи буде «продано стільки-то примірників». Копії книжок робили в середньовічних скрипторіях. Між фразами «в бібліотеці є два примірники цієї книжки» і «в бібліотеці є дві копії цієї книжки» є смислова різниця.
#сучукрпереклад
Силова лінія
Центральна думка книжки про переклад, яку я потихеньку дописую, дуже проста: мова сильніша за перекладача. На практиці це означає, що мові треба підпорядкуватися, іти за силовими лініями ідіоматики. Відхилення від ідіоматики можливі, іноді навіть потрібні, але це дуже високий рівень гри — до цього ще треба дійти.
У перекладі, який враховує ідіоматичний устрій мови, виникає своєрідна розслабленість — він стає ясним і прозорим. Такий переклад пропонує читачу прогулянку, а не полярну експедицію.
Ось вам приклад зі свіжого сучукрперекладу. Книжка пише, що дитинство героя минуло «у нью-йоркському Верхньому Вест-Сайді».
Що відбувається з текстом на атомарному рівні? В оригіналі вжито присвійний відмінок on New York’s Upper West Side. Перекладач це бачить, але тримається за букву і присвійний відмінок перетворює на прикметник нью-йоркський, заразом поставивши два прикметники підряд.
І в реченні моментально виникає напруга перекладеності. Бо українською мовою так не говорять, і в цьому неважко переконатися: я виріс на київській Борщагівці, вона виросла у львівському Сихові, а познайомилися ми у харківському Саржиному Яру. Всі, хто обладнаний вухом, почують фальшиву ноту. Це ніби збитися з рими в панковому панчі Жадана:
Хто ми з тобою? Ми з тобою хрещені. Де ми хрещені?В церкві на Троєщині У троєщинській церкві.
Перекладач думає про те, як сказав автор. Натомість треба думати про те, як сказав би автор, якби писав по-українському. І тоді ти ясно бачиш, що він сказав би інакше, ніж ти перекладаєш, бо інакше влаштовано українську ідіоматику. Напруга сучукрперекладу, вся його марнота, виникає з того, що перекладачі перекладають не так, як говорять. У них дві українські мови: перекладають вони однією, а відчувають, спілкуються, люблять і ненавидять іншою.
У підсумку ми отримуємо 500 сторінок перекладу, в якому все більш-менш в порядку зі смислом — ми розуміємо, що герой виріс на Верхньому Вест-Сайді, а не на Нижньому Мангетені, і діло було у Нью-Йорку, а не у Ньюпорті, — однак насолоди читати тут немає.
#сучукрпереклад
Центральна думка книжки про переклад, яку я потихеньку дописую, дуже проста: мова сильніша за перекладача. На практиці це означає, що мові треба підпорядкуватися, іти за силовими лініями ідіоматики. Відхилення від ідіоматики можливі, іноді навіть потрібні, але це дуже високий рівень гри — до цього ще треба дійти.
У перекладі, який враховує ідіоматичний устрій мови, виникає своєрідна розслабленість — він стає ясним і прозорим. Такий переклад пропонує читачу прогулянку, а не полярну експедицію.
Ось вам приклад зі свіжого сучукрперекладу. Книжка пише, що дитинство героя минуло «у нью-йоркському Верхньому Вест-Сайді».
Що відбувається з текстом на атомарному рівні? В оригіналі вжито присвійний відмінок on New York’s Upper West Side. Перекладач це бачить, але тримається за букву і присвійний відмінок перетворює на прикметник нью-йоркський, заразом поставивши два прикметники підряд.
І в реченні моментально виникає напруга перекладеності. Бо українською мовою так не говорять, і в цьому неважко переконатися: я виріс на київській Борщагівці, вона виросла у львівському Сихові, а познайомилися ми у харківському Саржиному Яру. Всі, хто обладнаний вухом, почують фальшиву ноту. Це ніби збитися з рими в панковому панчі Жадана:
Хто ми з тобою? Ми з тобою хрещені. Де ми хрещені?
Перекладач думає про те, як сказав автор. Натомість треба думати про те, як сказав би автор, якби писав по-українському. І тоді ти ясно бачиш, що він сказав би інакше, ніж ти перекладаєш, бо інакше влаштовано українську ідіоматику. Напруга сучукрперекладу, вся його марнота, виникає з того, що перекладачі перекладають не так, як говорять. У них дві українські мови: перекладають вони однією, а відчувають, спілкуються, люблять і ненавидять іншою.
У підсумку ми отримуємо 500 сторінок перекладу, в якому все більш-менш в порядку зі смислом — ми розуміємо, що герой виріс на Верхньому Вест-Сайді, а не на Нижньому Мангетені, і діло було у Нью-Йорку, а не у Ньюпорті, — однак насолоди читати тут немає.
#сучукрпереклад
Свій—чужий
Є в українській мові присвійний займенник свій. Йому в сучукрперекладі не пощастило. Багато перекладачів про нього не чули і перекладають фрази типу he shared his opinion with us — він поділився з нами його думкою. (Річ у тому, що англійська мова не знає займенника свій, а перекладачі так тримаються за букву, що й самі його забувають.)
Ще більше перекладачів тулять його скрізь, де треба і не треба: якщо якийсь займенник є в оригіналі, то буде й у перекладі. (Не треба перекладати всі без винятку слова оригіналу — це прямий шлях до поразки.)
Займенник свій потрібен, якщо на нього припадає сигнал, коли присвійність важлива: щось у відтінку смислу зміниться, якщо його не буде. Перевіряється це питанням а не чий?
…охоронці били їх прикладами своїх рушниць…
А не чиїх?
…вони ділилися своїми спогадами…
А не чиїми?
…минулого року він опублікував свою автобіографію…
А не чию? Своя автобіографія — класичний плеоназм.
…на додачу до своєї зарплати він отримував регулярні виплати з чорної каси…
А не до чиєї?
…він поїхав на море зі своєю дружиною…
Нам точно треба підкреслити, що не з чужою?
…вона втратила там своє здоров’я…
Це моє улюблене.
Всі приклади, на жаль, реальні. Just don't do it.
#сучукрпереклад #пропереклад
Є в українській мові присвійний займенник свій. Йому в сучукрперекладі не пощастило. Багато перекладачів про нього не чули і перекладають фрази типу he shared his opinion with us — він поділився з нами його думкою. (Річ у тому, що англійська мова не знає займенника свій, а перекладачі так тримаються за букву, що й самі його забувають.)
Ще більше перекладачів тулять його скрізь, де треба і не треба: якщо якийсь займенник є в оригіналі, то буде й у перекладі. (Не треба перекладати всі без винятку слова оригіналу — це прямий шлях до поразки.)
Займенник свій потрібен, якщо на нього припадає сигнал, коли присвійність важлива: щось у відтінку смислу зміниться, якщо його не буде. Перевіряється це питанням а не чий?
…охоронці били їх прикладами своїх рушниць…
А не чиїх?
…вони ділилися своїми спогадами…
А не чиїми?
…минулого року він опублікував свою автобіографію…
А не чию? Своя автобіографія — класичний плеоназм.
…на додачу до своєї зарплати він отримував регулярні виплати з чорної каси…
А не до чиєї?
…він поїхав на море зі своєю дружиною…
Нам точно треба підкреслити, що не з чужою?
…вона втратила там своє здоров’я…
Це моє улюблене.
Всі приклади, на жаль, реальні. Just don't do it.
#сучукрпереклад #пропереклад
Про спортивну ідіоматику
Іноді сучукрпереклад треба проводити по графі «медицина», а не «філологія».
Перекладач цієї книжки навіть приблизно не розуміє, про що він перекладає. Так само його редактор.
Звісно, можна зробити знижку, що мова про американський футбол, а на фізкультурі у школі футбол був нормальний.
Але перекладати підвищення швидкості завершення пропуску — це за межею добра і зла.
Не обов'язково грати в американсьий футбол, щоб розуміти, що pass completion rate — це точність пасів. Тобто який відсоток пасів доходить до адресата. Такий самий показник є і в європейському футболі. В будь-якій трансляції його показують, хіба що рядок у таблиці підпишуть pass accuracy.
Не можна аж настільки не поважати свого читача.
#сучукрпереклад
Іноді сучукрпереклад треба проводити по графі «медицина», а не «філологія».
Перекладач цієї книжки навіть приблизно не розуміє, про що він перекладає. Так само його редактор.
Звісно, можна зробити знижку, що мова про американський футбол, а на фізкультурі у школі футбол був нормальний.
Але перекладати підвищення швидкості завершення пропуску — це за межею добра і зла.
Не обов'язково грати в американсьий футбол, щоб розуміти, що pass completion rate — це точність пасів. Тобто який відсоток пасів доходить до адресата. Такий самий показник є і в європейському футболі. В будь-якій трансляції його показують, хіба що рядок у таблиці підпишуть pass accuracy.
Не можна аж настільки не поважати свого читача.
#сучукрпереклад