трошки скажу
я не люблю книжки про кохання (хіба шо «винні зірки», бо ну це класика мого життя), бо якось складно мені сприймати любовні штуки на папері
але тут…………… холі шіт, аня, шо ж ви так тягнули
я не люблю книжки про кохання (хіба шо «винні зірки», бо ну це класика мого життя), бо якось складно мені сприймати любовні штуки на папері
але тут…………… холі шіт, аня, шо ж ви так тягнули
ТУПОЧИТАЙ СЬОГОДНІ ДВА РОКИ💘💘💘❤️💘💘❤️💘🦋🦋🦋💙💙💙💘💘💘💘💛💛💘💘❤️💘💘❤️🥳🥳🥳🥳
це дуже дивні 2 роки особисто для мене, дуже прикольно, що існує цей проєкт і дуже хочеться, аби і надалі існував, тому уже за тиждень ми вам такі класні новини закинемо, шо блін аж уже не можу дочекатися!
я рада, що цей проєкт об‘єднав бомбезних людей, рада, що він став для мене домом! рада, що маю команду безмежно талановитих людей і рада, що це все має сенс❤️
з днем народження, мій маленький літературний паблік! люблю безмежно і надто щиро💘
це дуже дивні 2 роки особисто для мене, дуже прикольно, що існує цей проєкт і дуже хочеться, аби і надалі існував, тому уже за тиждень ми вам такі класні новини закинемо, шо блін аж уже не можу дочекатися!
я рада, що цей проєкт об‘єднав бомбезних людей, рада, що він став для мене домом! рада, що маю команду безмежно талановитих людей і рада, що це все має сенс❤️
з днем народження, мій маленький літературний паблік! люблю безмежно і надто щиро💘
вчора ввечері мама і її подружки розповідали про свої пологи, які були ось такими приблизно 🥵🩸🤮🧨👻🐗🪛✂️📛
не знаю як, але я для себе знайшла якийсь прихисток у цьому творі, бо, на диво, тільки-но я про щось подумала, там про це буде написано (може воно якось прослуховується і змінює під мене текст, хз, прочитайте хтось і скажіть про шо там взагалі)
не знаю як, але я для себе знайшла якийсь прихисток у цьому творі, бо, на диво, тільки-но я про щось подумала, там про це буде написано (може воно якось прослуховується і змінює під мене текст, хз, прочитайте хтось і скажіть про шо там взагалі)
ок, у мене дуже багато думок, більше 60 нотаток і мікс емоцій, тому маю до вас питання
як краще зробити?
Anonymous Poll
22%
невелике рев‘ю в одному пості
78%
розписати всі думки і аспекти в декількох постах
давайте зробимо таким чином, я сьогодні зашерю невеличке рев'ю і разом з цим запущу хештег, який ви зможете юзати по цьому каналу і знаходити рекомендації, що б такого почитати
а протягом тижня я розкрию кожний аспект книжки з цитатами та моїми думками, так буде ок? (поставте ригачку, якщо ок)
а протягом тижня я розкрию кожний аспект книжки з цитатами та моїми думками, так буде ок? (поставте ригачку, якщо ок)
поки дантес і кацуріна оприлюднюють свої стосунки, я #дуже_раджу почитати "Щоденник Анни Франк" всім тим, кому важко прийти в себе, страшно, самотньо і просто тупо складно :) чому?
"Щоденник.." — це дуже просто написаний твір-думки дівчинки, яка починає дорослішати і стикається з такими типовими підлітковими проблемами, як батьки, перше кохання, непорозуміння з дорослими, дивні друзі, школа. готуйтеся до того, що ви просто будете читати рефлексію 14-річної дівчинки. бо так воно і є,
окрім, певно, того, що більшість тексту написана під час переховування — 8 людей в одному приміщені протягом 2-х років, кожний день, це все, ніби день бабака: добрий ранок, смачного, домашка, сварка, смачного, я помию посуд, добраніч. але у неї вистачило сміливості і сил прожити в цьому ціле окреме життя — вивчити декілька мов, прочитати безліч книг, знайти друга, закохатися в нього, побудувати плани на майбутнє
що ж, сорі, але у Анни Франк були яйця, бо навіть у такому невизначеному середовищі, навіть серед щоденних політичних коливань, терорів і піздеця, у неї вистачало мужності майже у кожному розділі писати: "Коли ми знову будемо звичайно жити, я обов'язково..", цього я в неї хотіла б навчитися (:
про історичну важливість "Щоденника.." навіть не знаю, чи варто казати. уявіть, це погляд на геноцид з середини, це жива історія, це те, як воно було насправді. це бляха муха доказ. хоча б того, шо Черчилля реально всі любили... нуль питань. але деякі інші факти не зовсім збігаються з тією історією, яку я знала
давайте висновок: я читала це більше місяця, зазвичай тоді, коли було важко (або нудно), коли варто було про щось подумати. Анна стала для мене такою от подружкою, яка шарить. не до кінця правда ясно шо саме вона шарить, але з нею було якось спокійніше. тому (!!) я мега сильно раджу цю книжку всім, це сто відсотковий маст рід, особливо якщо ви трошки загубилися
1000000/10
кайфонула
дякую!
п.с. пам'ятаємо, що це реальний щоденник реальної людини, яка переховувалася більше 2 років через їбаний геноцид. Анна загинула. як і близько 6 мільйонів інших євреїв (таку цифру закріплено у вироках Нюрнберзького трибуналу). це та частина історії, яку треба пам'ятати. і ніколи не повторювати.
"Щоденник.." — це дуже просто написаний твір-думки дівчинки, яка починає дорослішати і стикається з такими типовими підлітковими проблемами, як батьки, перше кохання, непорозуміння з дорослими, дивні друзі, школа. готуйтеся до того, що ви просто будете читати рефлексію 14-річної дівчинки. бо так воно і є,
окрім, певно, того, що більшість тексту написана під час переховування — 8 людей в одному приміщені протягом 2-х років, кожний день, це все, ніби день бабака: добрий ранок, смачного, домашка, сварка, смачного, я помию посуд, добраніч. але у неї вистачило сміливості і сил прожити в цьому ціле окреме життя — вивчити декілька мов, прочитати безліч книг, знайти друга, закохатися в нього, побудувати плани на майбутнє
що ж, сорі, але у Анни Франк були яйця, бо навіть у такому невизначеному середовищі, навіть серед щоденних політичних коливань, терорів і піздеця, у неї вистачало мужності майже у кожному розділі писати: "Коли ми знову будемо звичайно жити, я обов'язково..", цього я в неї хотіла б навчитися (:
про історичну важливість "Щоденника.." навіть не знаю, чи варто казати. уявіть, це погляд на геноцид з середини, це жива історія, це те, як воно було насправді. це бляха муха доказ. хоча б того, шо Черчилля реально всі любили... нуль питань. але деякі інші факти не зовсім збігаються з тією історією, яку я знала
давайте висновок: я читала це більше місяця, зазвичай тоді, коли було важко (або нудно), коли варто було про щось подумати. Анна стала для мене такою от подружкою, яка шарить. не до кінця правда ясно шо саме вона шарить, але з нею було якось спокійніше. тому (!!) я мега сильно раджу цю книжку всім, це сто відсотковий маст рід, особливо якщо ви трошки загубилися
1000000/10
кайфонула
дякую!
п.с. пам'ятаємо, що це реальний щоденник реальної людини, яка переховувалася більше 2 років через їбаний геноцид. Анна загинула. як і близько 6 мільйонів інших євреїв (таку цифру закріплено у вироках Нюрнберзького трибуналу). це та частина історії, яку треба пам'ятати. і ніколи не повторювати.
я просто в дитинстві знала тіки про вінні пуха, який тучка-тучка і в галавє апілкі, і вважала крутими дітьми тих, хто дивився діснеївського жовтого,
але я взагалі це не просто так
але я взагалі це не просто так
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
🐻британці зняли фільм жахів про Вінні Пуха
сюжет, як на мене, схожий на крінжову "Історію іграшок" — Вінні Пух та його команда ображаються на Крістофера Робіна, який виріс, поїхав у колледж і перестав тусити з іграшками
separation anxiety cheeeeeck
сюжет, як на мене, схожий на крінжову "Історію іграшок" — Вінні Пух та його команда ображаються на Крістофера Робіна, який виріс, поїхав у колледж і перестав тусити з іграшками
separation anxiety cheeeeeck