а давайте обговоримо інтерв‘ю соловій???????¿? ставте сердечко якщо треба трансляція

в 19:30 починаємо

головне в житті пам‘ятати, що на питання родичів/дорослих людей «а якщо ти потім пожалієш???» відповідати «а якщо ні»

ната (у якої раджу всьому світу бити татушки) сказала не нити в кружечках і показала, що мій канал не замьючено

беріть приклад з нати

походу я захворіла, а я ще ніколи не хворіла сама вдома, взагалі не знаю, шо робити, якщо вночі буде температура

доросле життя не прикольне

бл

поки світ святкує жіночі права, #дуже_раджу «Я працюю на цвинтарі» Павла Белянського

іноді мені здається, що насправді я не люблю читати, бо концентрації вистачає на сторінок 10 і потім хочеться забити хер та ніколи не брати книги в руки

з цією такого не сталося (хоча я і слухала аудіо), тому що

1) короткі історії
2) після яких серце колить дай боже
3) іноді я вслух реагувала словами «сука», «бляяя» і «та ладно» (я люблю перебільшувати в житті, але тут я не збрехала, реально на деяких історіях я матюкалася вголос від того, наскільки життя болюче)

це збірка маленьких історій, які, як я зрозуміла, Павло назбирав з власного досвіду роботи на цвинтарі: тут і про смерть, і про життя; часто боляче,

тому що ми по-різному розставляємо пріоритети в житті і взагалі сприймаємо життя по-різному. але смерть одна для всіх, від чого і замислюєшся (поки читаєш і живеш), на що ти витрачаєш своє життя і навіщо

раджу цю книжку не тільки тому, що вона класна, а й тому, що Белянський зараз на фронті і дуже кайфова людина — якщо не вірите, почитайте цю інтерв‘юшку

по мотивам цієї книги знято кайфовий фільм, назва така сама

не люблю фільми і маю великі упередження до укр кінематографу, але 1) останні роки дуже змінюється думка; 2) це шикарний приклад КЛАСНОГО укр кіно

класно, що сценаристом фільма був якраз Белянський, тому я і на фільми проридалась

Зі святом!

уже в тому життєвому етапі де ти дивишся на деяких колишніх і щиро не розумієш як це могло статися

поважаєш приймаєш дякуєш за все що було але щиро не розумієш…….. сорі нот сорі

прийшла на кінобуде дивитися модне хіпстерське кіно з сенсами підтекстами і всякими аналогіями на мистецтво

дуже прикольно, що спочатку була міні-лекція, де трошки пояснили шо куди

мій рдуг в шоці шо треба дивитися годину сорок без сюжету стрєлялок любовних ліній драми і скарлетт йоханссен

дуже щас вийшла з зони комфорту

створила великий паблік в усіх соцмережах щоб перестати там говорити про книжки і записувати приватні кружечки про книжки тіки подружкам

я фанатка мілтона і «утраченого раю» до речі, а ви шо?

я, коли купую квитки в київ: ✨😍😋🌻🤤🥳🧚🏻‍♀️🎉🌞
я, коли купую квитки в бремен: ☹️🥴😩🌧💔🍄👎🏻😭