рік тому заблукала в надзвичайно гарному книжковому в Версалі🥵 дуже багато книжок, старих, платівок, дрібничок, антиквару, просто вау
поки Аріана Гранде відбиває чужого мужика, я #дуже_раджу по фану почитати «Маміглапінатапеї» Люби Клименко
це далеко не книжка «на подумать», хоча і замислитися там є над чим — старішання і рефлексія над дитинством, молодістю, ностальгія за минулим
книга ділиться на дві частини: у першій герой розповідає про комуналку (шикарне явище, про яке наше покоління мусить знати, тому, якщо вам менше 30, то почитайте обов‘язково) та її жителів, як вони одне з одним взаємодіяли і уживалися
це весело і смішно читати, я надривалася в деяких місцях! дуже реалістичні та колоритно прописані персонажі: від градскіх мсквічєй до євреїв, ідеально вайбушно прописані говірки — клас! люблю прописану атмосферність
друга частина уже про теперішнє життя героя, який неочікувано зустрів своє перше кохання, з якою жив в цій комуналці — і тут понеслося:
усю цю частину ти чекаєш, підглядаєш за ними, подумки кричиш «поцілуйтеся!», хоча це і зовсім не ромком книжка
а чекаєш ти хеппі енду для них, того самого, якого не сталося в першій частині :)
карооооче, там супер мало сторінок, читається за один, максимум два, якщо розтягнути, вечори!! відпочинок для мозку і душі😋
ще з прикольного — імена в творі замінені на клички (те, як в дитинстві придумав/почув герой) і ай лайк іт сильно, бо ще більше радянського колориту
це далеко не книжка «на подумать», хоча і замислитися там є над чим — старішання і рефлексія над дитинством, молодістю, ностальгія за минулим
книга ділиться на дві частини: у першій герой розповідає про комуналку (шикарне явище, про яке наше покоління мусить знати, тому, якщо вам менше 30, то почитайте обов‘язково) та її жителів, як вони одне з одним взаємодіяли і уживалися
це весело і смішно читати, я надривалася в деяких місцях! дуже реалістичні та колоритно прописані персонажі: від градскіх мсквічєй до євреїв, ідеально вайбушно прописані говірки — клас! люблю прописану атмосферність
друга частина уже про теперішнє життя героя, який неочікувано зустрів своє перше кохання, з якою жив в цій комуналці — і тут понеслося:
усю цю частину ти чекаєш, підглядаєш за ними, подумки кричиш «поцілуйтеся!», хоча це і зовсім не ромком книжка
а чекаєш ти хеппі енду для них, того самого, якого не сталося в першій частині :)
карооооче, там супер мало сторінок, читається за один, максимум два, якщо розтягнути, вечори!! відпочинок для мозку і душі😋
ще з прикольного — імена в творі замінені на клички (те, як в дитинстві придумав/почув герой) і ай лайк іт сильно, бо ще більше радянського колориту
почала читати це❤️🩹
тема ментального здоров‘я, психотерапії та «залишення психотравм в минулому» для мене дуже близька і важлива (думаю, як і для кожного з вас)
якщо ви не проти, я хотіла б ділитися моментами з цієї книги, які дуже відгукуються в мені і ділитися власним (можливо комусь доречним) досвідом
але у мене є одне прохання: якщо так буде, то я прошу ставитися до мене і інших учасників обговорення (ви ж будете писати коментарі, правда?) з величезною повагою і в жодному разі не обезцінювати чужий досвід і проблеми❤️🩹 я знаю, що ви найкращі, тому давайте приймати і цінувати одне одного в цьому комьюніті
тема ментального здоров‘я, психотерапії та «залишення психотравм в минулому» для мене дуже близька і важлива (думаю, як і для кожного з вас)
якщо ви не проти, я хотіла б ділитися моментами з цієї книги, які дуже відгукуються в мені і ділитися власним (можливо комусь доречним) досвідом
але у мене є одне прохання: якщо так буде, то я прошу ставитися до мене і інших учасників обговорення (ви ж будете писати коментарі, правда?) з величезною повагою і в жодному разі не обезцінювати чужий досвід і проблеми❤️🩹 я знаю, що ви найкращі, тому давайте приймати і цінувати одне одного в цьому комьюніті
якщо ви не гуглите по понеділках, масон шевченко чи ні, то хз які у вас хоббі
Forwarded from DTF Magazine