The Ukrainians Media
1.23K subscribers
654 photos
6 videos
596 links
Українські історії, що надихають і змінюють. Інтерв'ю, репортажі, подкасти, новини здорової людини
Download Telegram
Марія Мельничук — маловідома загалу вчителька. Життя винесло її на задвірки в село Затурці на Волині з усіма її високими мріями та почуттями. Лишило хіба, каже, «спогади про великих людей». Вона одна з тих, через кого у вересні 1965-го на прем’єрі фільму Параджанова в Києві піднявся Іван Дзюба.

Марія воліє мовчати про багато що з тієї луцької справи 1965-го і луцького суду 1966-го. Той суд був першим судом над інтелігенцією 60-х в Україні. Посміли посадити двох, але зазіхали на всіх сімох.

Прочитайте цю історію на Reporters 💛

Ілюстрація: Дарія Ковтун
14
Літературознавиця Тамара Гундорова народилася в селі Климівка, що на межі Полтавщини й Харківщини — на Слобожанщині. Ті місця асоціює передусім зі степом.

Літературу як свій можливий шлях вперше усвідомила у восьмому класі на уроці про Тараса Шевченка: «Ми саме проходили розділ про вшанування пам’яті поета, і на одній зі сторінок поруч із кораблями-пароплавами була згадка про Інститут літератури імені Тараса Шевченка. І я подумала, що Інститут літератури звучить так, ніби там працюють якісь небожителі. І десь глибоко в душі я позаздрила. Так зародилася мрія. Добре пам’ятаю той момент».

Через десятки років дослідниця вперше в історії Принстонського університету вестиме курс з української літератури, а цього семестру викладатиме її в Гарварді. Праця дослідниці про Лесю Українку «Книги Сивілли» — cеред найкращих книг 2023 року, у коротких і довгих списках найпрестижніших національних премій.

Читайте великий текстовий портрет Тамари Гундорової на The Ukrainians.

Світлина: Юлія Вебер
15👍1
«В нашій ідентичності закарбована гумористична складова»

Український стендап має понад десятирічну історію, за цей час він пройшов свої складні віражі й точки неповернення. Нинішній стендап — україномовний і свідомий. І водночас він — у пошуках нових опор в етиці й роботі з воєнною тематикою.

Цей шлях доволі прозорий, з усіма можливими суперечностями. Можливо, саме тому чимало стендаперів в Україні стали волонтерами й одними з рушіїв зборів доброчинних внесків.

Історія Насті Зухвалої дозволить краще роздивитися особливості цього цеху — від специфіки жанру до невідомих нюансів щоденної роботи.

Велику розмову Насті Зухвалої з Іриною Славінською вже читає Спільнота The Ukrainians Media. Долучайтеся 💛

Фото: Юлія Вебер
9👍3
Карпатські кожухи, гутне скло та сережки «Бородянські півники». Усе це Gunia Projec — бренд одягу, аксесуарів та предметів побуту за українськими народними мотивами. Його засновниці прагнуть створити унікальні речі, які кожен і кожна захоче покласти до скрині родинних скарбів.

Дивіться нове відео «Засновниць» на ютубі 💛
10👍1
Зберігайте до свого читацького списку. Наша редакторка спецпроєктів Ольга Перехрест зібрала власну добірку книжок на 2024-й 🔽

📚 «Сильмариліон» Джон Рональд Руел Толкін
📚 «My Year of Rest and Relaxation» Otessa Moshfegh
📚 «Американа» Чімаманда Нґозі Адічі
📚 «Будденброки. Занепад однієї родини» Томас Манн
📚 «The Horse, The Wheel and Language» David W. Anthony
📚 «Кривавий меридіан» Кормак Маккарті

Приєднуйтеся до Книжкового клубу The Ukrainians. Ми об’єднуємо читачок і читачів у товариство, відкрите до різночитань, аби обговорювати класичні і сучасні художні тексти одне з одним, а також із відомими гостями.

Долучайтеся до нашої Спільноти, щоби відвідувати зустрічі онлайн та офлайн 💛
13👍2
Вже півтора року Вугледар перебуває всього за два кілометри від лінії зіткнення. Із 15 тисяч жителів в лютому 2024 року залишилося близько 150. Більшість живе спільно у великих підвалах. На вулиці стараються проводити якнайменше часу, бо кожна хвилина просто неба — ризик загинути.

«У Вугледарі щодня гримить артилерія. Звуки пострілу та вибуху снаряда жителі міста навчилися розрізняти на слух. Також вони знають, що коли в повітрі чутно свист, то треба падати, бо зараз прилетить геть близько.

Пильно слухати тут життєво необхідно», — пише Віталій Побережний. Читайте і дивіться його репортаж у нас на Reporters.
7😢3
«Побороти тваринний страх виявилося легше, ніж побороти ті страхи, які народжувалися в результаті рефлексій», — пише Лариса Денисенко. У новому тексті для The Ukrainians вона ділиться спогадами з перших днів повномасштабного вторгнення і роздумує про ті страхи, з якими кожен з нас зараз стикається. Ними письменниця проводить читача, наче картинною галереєю. Читайте у «Думках».

Фото: Данило Павлов
11
15 лютого — Міжнародний день боротьби проти дитячого раку.

Щороку у майже 300 тисяч дітей до 19 років діагностують онкопатології, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я. В Україні такий діагноз отримує близько тисячі дітей до 18 років.

6-річний Роман — один із них. На цьому непростому шляху його підтримує благодійний фонд «Таблеточки».

Читайте історію на Reporters.

Фото: Данило Павлов
7👍2🙏2
Reporters видає фотокнигу ❤️‍🔥

Два роки повномасштабної війни у 190 знімках від українських фотодокументалістів.

Тверда палітурка, зручний формат і більше фотографій у порівнянні з англомовним спецвипуском журналу Reporters.

Фотокнига вийде друком наприкінці квітня. Вже діє передзамовлення. Оформіть зараз зі знижкою 20%.

Спеціальна ціна діє до 20 березня.
12🔥4
Десять років після розстрілу Небесної Сотні.

Знаємо ціну свободи. Пам'ятаємо героїв.

Фотограф В’ячеслав Ратинський щодня документував Євромайдан. Був двічі поранений, але жодного разу не випустив камери з рук.

Фотопроєкт «100 миттєвостей Революції» на Reporters — варто переглянути.
19👍2
Родину Джамала депортували з Криму в 1944-му. Вперше він побачив Крим, коли йому було 27. Тут власноруч звів дім, де завжди пахло трояндами і виноградом. Через росіян усе довелося покинути.

Десять років тому, 20 лютого, Росія розпочала збройну окупацію Криму. Це стало початком російської агресії в Україні, яка триває і сьогодні.

Джамал вірить, що повернеться додому. Як колись поверталися його предки. Читайте його історію на Reporters.

Ілюстрація: Анастасія Хаджинова
17
Оксана і Сергій познайомилися 17 років тому у Києві. Сьогодні домівка подружжя у Коростені, звідки родом чоловік. Війна торкнулася їхньої сімʼї ще у 2014-му, коли Сергій пішов в АТО. Через рік повернувся додому, проте з початком повномасштабного вторгнення знову став на захист своєї землі.

Оксана має студію танців і йоги. Якось у соцмережі потрапило відео з її танцями. У коментарі прийшло чимало людей з негативними відгуками: «Як ти можеш?! У тебе чоловік на війні!», «Танці не зупинять ракет!», «Для тебе немає війни!». Жінка, хоч і була впевнена у своїх поглядах, написала чоловікові на фронт — а раптом його це справді ображає. Проте Сергій присоромив кривдників публічно, написавши пост. Читайте їхню історію на Reporters.

Фото: Олексій Філіппов
11👍1