Нове відео «Наразі без назви» переносить своїх глядачів у Малий театр. Саме там Богдана Неборак та Анастасія Євдокимова говорять про виставу «Жінка в Берліні» та книжку з однойменною назвою.

Обговорення порушує теми побуту війни, насильства й ролі культури під час воєнних дій, які проговорюють дійові особи вистави. Їх у своєму щоденнику анонімно описала жінка у травні 1945-го року.

Є й теми, що залишаються між рядками. Чи має війна стать? Яке воно — жіноче обличчя війни? Як говорити про травму і трагедію? І головне: які теми нам, українському суспільству, доведеться обговорювати в контексті війни найближчим часом і чому до цього варто бути готовими?

Дивіться на ютуб-каналі The Ukrainians.

«Справжнє завдання військового психолога ― це повернути сильним людям їхню силу після того, як через величезну небезпеку для життя та здоров’я вони втратили самоконтроль».

Третя окрема штурмова бригада ― один з найвідоміших підрозділів Збройних сил України. Нині вона почала розбудовувати власну психологічну службу. Один з очільників процесу ― нейробіолог і військовий психолог Віктор Комаренко.

У розмові для The Ukrainians він розповідає, як змінюється робота мозку військових, які інструменти дозволяють лишатися собою, чим з точки зору науки є адаптація, реінтеграція і як війна змінює наші «базові налаштування». Спільнота вже читає, долучайтеся!

Фото: Ігор Єфімов

«Україна — це країна можливостей, але плата за них — ризики»

Михайло Винницький народився і виріс в Канаді у родині українських емігрантів. В дорослому віці перебрався в Україну, останні 22 роки живе і працює тут. Сьогодні він заступник міністра освіти і науки України.

Винницький переконаний, що в українській вищій освіті потрібно працювати над реформами, але також позбуватися дуже шкідливого комплексу меншовартості. Читайте нашу розмову на The Ukrainians.

Фото: Георгій Іванченко

У 2021 році Артур Пройдаков став найкращим учителем України за версією Global Teacher Prize, а в 2023-му ввійшов у десятку найкращих учителів світу.

У свої 33 він говорить, що хороший вчитель пропонує дітям картину світу, й показує, як застосовувати знання за межами шкільних стін.

Зі студентських років захоплений текстами сучасних українських письменників, Пройдаков багато міркує про те, як уже сьогодні реінтегрувати схід України й пояснює, чому українські діти дедалі гірше читають довгі тексти і чим це загрожує.

Спільнота The Ukrainians Media вже читає нашу розмову, долучайтеся 💛

Фото: Настя Телікова

Костюми, на які чекають по 8 тижнів 🤌

Катерина Возіанова прийшла у створення одягу з маркетингу — і тепер є власницею ательє, яке шиє унікальний чоловічий одяг. Щоб зробити свій бізнес прибутковим, Катерині довелось навчитись відрізняти хороші піджаки від поганих, шукати команду з унікальними навичками та врешті відкрити цілий клубний будинок у центрі Києва.

На ютубі стартував другий сезон «Засновниць». Дивіться нове відео 💛

Понад 26 тисяч людей в Україні вважаються зниклими безвісти із 2022 року. Стільки ж сімей живуть в очікуванні, переживаючи те, що психологи називають невизначеною втратою.

У Червонограді та ще двох громадах Львівщини сім’ї зниклих військових об’єднуються у спільноти самопідтримки та самодопомоги — «Жити чекаючи». Їхній досвід цінний і для інших громад, бо його вже зараз можна використовувати.

Важливий текст на Reporters. Прочитайте.

Фото: Катерина Москалюк

Харків’янин Леонід Бродський з дитинства пам’ятає лише бомбосховище. Своїм прізвищем завдячує місту Броди на Львівщині, звідки тягнеться його єврейське коріння. Коли нацисти бомбардували Харків, 4-річний Леонід із дорослими бігав на подвірʼя в укриття. Восени 1941-го сім’я рятувалася від розстрілів. У потязі їхали майже тиждень і подолали три тисячі кілометрів до Казахстану. У Харків змогли повернутися у 1943-му після другого звільнення міста.

У те, що Росія нападе на Україну, 85-річний чоловік не вірив. Вони з дружиною жили у десятиповерхівці на Салтівці. Після двох тижнів під обстрілами таки взяли по сумці й поїхали на вокзал: «Так я опинився в Німеччині. І в страшному сні не міг уявити, що двічі за життя втікатиму від війни. Спершу від фашистів, а тепер від рашистів».

Читайте його історію повністю на Reporters.

Фото: Сабіне Якобс

Що найважливіше в роботі охоронців нашого неба? Техніка? Ракети? Навчені люди?

Безумовно, це все дуже важливо. Але хоч як би це ефективно працювало, нічого не вийде без однієї складової — зв'язку.

На чому тримається уся величезна, химерна і складна система захисту нашого неба?

Слухайте у новому епізоді подкасту «Небо на плечах» 💛

У межах проєкту «Запакуй небо — прокачай ППО» «Нова пошта» спільно з Фондом «Повернись живим» зібрали 330 мільйонів гривень на звʼязок і рухомі командні пункти управління для Сил протиповітряної оборони. Обладнання поступово закуповують і передають військовим.

Леонід Тивонюк та Мар’я Гвоздєва-Тивонюк живуть у Луцьку. У них на двох одна велика любов, і це — анімація. 9 років тому подружжя заснувало анімаційну студію IMAGO, де за допомогою казкових образів розповідають історії, закладають важливі сенси і говорять про складне простими словами.

Подружжя переконане, що творчість під час війни важлива. Адже з нею легше долати стрес та напругу. Для цього варто почати з найменшого: хоча б узяти до рук пластилін.

Про анімацію, яка допомагає знаходити друзів, досвід роботи із переселенцями, а також про те, як здобути підтримку від ЄС на реалізацію творчих ідей — подружжя розповідає у розмові на The Ukrainians. Читайте українською та англійською.

Фото: Людмила Герасимюк

Новий епізод подкасту «Сейфплейс» — це відверта розмова про дорослішання зі Степаном Бурбаном, якого знають як Паліндром.

Як репер зі Львова не покинув музику, попри сумніви близьких, і намагається зберегти внутрішню дитину — слухайте 💛 Випуск уже на всіх платформах.