«Я ніколи так сильно не хотіла жити, як у час війни»
Акторка й співачка Наталка Рибка-Пархоменко волонтерить з перших днів повномасштабного російського вторгнення.
Спершу у шелтері, який облаштували у Львівському театрі Леся Курбаса для людей, які рятувалися від війни.
Понад місяць вона разом з колегами підтримувала побут українців, перетворивши театральну сцену й глядацький зал на тимчасове житло.
Згодом допомагала збирати гроші для друзів і колег, які захищають Україну на фронті.
Про відчуття своєї корисності в час війни, акторський фах і силу народної української пісні — читайте у нашій розмові на The Ukrainians.
Світлина: Катя Москалюк.
Акторка й співачка Наталка Рибка-Пархоменко волонтерить з перших днів повномасштабного російського вторгнення.
Спершу у шелтері, який облаштували у Львівському театрі Леся Курбаса для людей, які рятувалися від війни.
Понад місяць вона разом з колегами підтримувала побут українців, перетворивши театральну сцену й глядацький зал на тимчасове житло.
Згодом допомагала збирати гроші для друзів і колег, які захищають Україну на фронті.
Про відчуття своєї корисності в час війни, акторський фах і силу народної української пісні — читайте у нашій розмові на The Ukrainians.
Світлина: Катя Москалюк.
👍4❤3
«Музей Івана Гончара» та додаток Templify створили патріотичні шаблони для відео з нагоди Дня Незалежності.
За допомогою шаблонів можна створити відео з елементами українських вишиванок, хусток, і картин. У такий спосіб українці зможуть розповісти світові про свою ідентичність.
Templify — це український стартап, запущений під час війни, яким сьогодні користуються у понад 20 країнах світу.
(с) Новини здорової людини
За допомогою шаблонів можна створити відео з елементами українських вишиванок, хусток, і картин. У такий спосіб українці зможуть розповісти світові про свою ідентичність.
Templify — це український стартап, запущений під час війни, яким сьогодні користуються у понад 20 країнах світу.
(с) Новини здорової людини
🔥8
«Ми — сталеві люди, ногами в городі, головою у висотах»
Світлана Фесенко — художниця й ілюстраторка. Свого часу була й публіцисткою, писала на культурну тематику в журналі «ПіК».
Нині Світлана створює ілюстрації для знакових українських книжок, як-то «Після Криму» Світлани Поваляєвої.
У воєнні київські дні художниця почала публікувати у соцмережах свої роботи з циклу «Городи перемоги». Вона жартує, що це візити Митника Руссо з минулого, але насправді це — один зі способів говорити про непрості київські воєнні весну та літо.
Спілкуємося про те, яким є візуальний образ великої війни. Та про українців і українок як сталевих людей. Прочитайте.
Світлина: Данило Павлов.
Світлана Фесенко — художниця й ілюстраторка. Свого часу була й публіцисткою, писала на культурну тематику в журналі «ПіК».
Нині Світлана створює ілюстрації для знакових українських книжок, як-то «Після Криму» Світлани Поваляєвої.
У воєнні київські дні художниця почала публікувати у соцмережах свої роботи з циклу «Городи перемоги». Вона жартує, що це візити Митника Руссо з минулого, але насправді це — один зі способів говорити про непрості київські воєнні весну та літо.
Спілкуємося про те, яким є візуальний образ великої війни. Та про українців і українок як сталевих людей. Прочитайте.
Світлина: Данило Павлов.
🔥6❤4😱1
Компанія «Baykar Makina» продовжує створювати підприємство з виробництва безпілотних літальних апаратів в Україні.
Зараз розробляють дизайн та макет підприємства, придбано ділянку та розпочато офіційну подачу заявки на будівництво. Про це повідомив генеральний директор компанії Baykar Makina Халюк Байрактар.
У лютому цьогоріч під час візиту президента Ердогана до Києва підписали документ про співпрацю у сфері високих технологій, авіації та космічної галузі.
За планом побудови заводу в Україні, там мають виготовляти не лише бойові безпілотники, а й безпілотні винищувачі нового покоління Kızılelma.
(с) Новини здорової людини
Зараз розробляють дизайн та макет підприємства, придбано ділянку та розпочато офіційну подачу заявки на будівництво. Про це повідомив генеральний директор компанії Baykar Makina Халюк Байрактар.
У лютому цьогоріч під час візиту президента Ердогана до Києва підписали документ про співпрацю у сфері високих технологій, авіації та космічної галузі.
За планом побудови заводу в Україні, там мають виготовляти не лише бойові безпілотники, а й безпілотні винищувачі нового покоління Kızılelma.
(с) Новини здорової людини
👍10❤3
Одна розмова про одну мову 💛
Вийшов новий епізод «Наразі без назви», який Богдана Неборак та Анастасія Євдокимова записали наживо в Івано-Франківську у PromBar.
Дівчата говорять про те, що таке мова і якими є гострі кути мовного питання сьогодні. Слухайте ось тут.
Подію організовано у партнерстві з проєктом «Читай».
Світлина: Антон Сорочак.
Вийшов новий епізод «Наразі без назви», який Богдана Неборак та Анастасія Євдокимова записали наживо в Івано-Франківську у PromBar.
Дівчата говорять про те, що таке мова і якими є гострі кути мовного питання сьогодні. Слухайте ось тут.
Подію організовано у партнерстві з проєктом «Читай».
Світлина: Антон Сорочак.
👍13❤2
24 серпня 1991 року Україна проголосила, що віднині є незалежною суверенною державою, зробивши перший крок до прощання з радянським спадком.
31 рік по тому ми підтверджуємо, що впевнені у своєму рішенні, навіть якщо його треба захищати зі зброєю в руках.
Але яким було передчуття незалежності для тих, хто ще не знав, чим завершиться ця історія? Ким були ті, хто обрали для України шлях вільної країни? Чим вони жили, у що вірили, як і за що боролись?
У спільному проєкті The Ukrainians та Центральної виборчої комісії розповідаємо про те, як українці обирали свою незалежність.
Читайте, дивіться, слухайте і поширюйте!
31 рік по тому ми підтверджуємо, що впевнені у своєму рішенні, навіть якщо його треба захищати зі зброєю в руках.
Але яким було передчуття незалежності для тих, хто ще не знав, чим завершиться ця історія? Ким були ті, хто обрали для України шлях вільної країни? Чим вони жили, у що вірили, як і за що боролись?
У спільному проєкті The Ukrainians та Центральної виборчої комісії розповідаємо про те, як українці обирали свою незалежність.
Читайте, дивіться, слухайте і поширюйте!
❤22
«В армії я не працюю — я тут віддаю належне державі»
Андрій Румський — командир самохідної артилерійської установки «Гвоздика». Служить у 24-й окремій механізованій бригаді імені короля Данила. Зараз має свій перший трирічний контракт зі Збройними Силами України.
Від 2019-го Андрій устиг побувати у найзапекліших боях. Повномасштабне вторгнення зустрів на тепер окупованій Луганщині.
Народжений у 1991-му, він уособлює не лише покоління незалежних українців, а є також прикладом армійця, який свідомо потрапив на фронт.
Фоторедактор Reporters. Данило Павлов відзняв артилериста за кілька годин до нових боїв.
Дивіться і читайте 💛
Андрій Румський — командир самохідної артилерійської установки «Гвоздика». Служить у 24-й окремій механізованій бригаді імені короля Данила. Зараз має свій перший трирічний контракт зі Збройними Силами України.
Від 2019-го Андрій устиг побувати у найзапекліших боях. Повномасштабне вторгнення зустрів на тепер окупованій Луганщині.
Народжений у 1991-му, він уособлює не лише покоління незалежних українців, а є також прикладом армійця, який свідомо потрапив на фронт.
Фоторедактор Reporters. Данило Павлов відзняв артилериста за кілька годин до нових боїв.
Дивіться і читайте 💛
❤19
Цьогоріч День Незалежності 24 серпня співпав із півріччям від початку відкритої спроби росії окупувати нашу країну.
Українці продовжують відважно захищати своє право на вільне життя у вільній країні. За суверенність Україна платить кров’ю.
«Історія одного фото» — так називається постійна рубрика Reporters, де публікуємо один кадр від українських фотодокументалістів і розповідаємо історію, яка стоїть за його створенням.
Для третього номера журналу ми попросили колег поділитися своїми особливими знімками з війни. Тепер їх можна переглянути онлайн.
Дивіться і поширюйте!
Світлина: Олексій Філіппов.
Українці продовжують відважно захищати своє право на вільне життя у вільній країні. За суверенність Україна платить кров’ю.
«Історія одного фото» — так називається постійна рубрика Reporters, де публікуємо один кадр від українських фотодокументалістів і розповідаємо історію, яка стоїть за його створенням.
Для третього номера журналу ми попросили колег поділитися своїми особливими знімками з війни. Тепер їх можна переглянути онлайн.
Дивіться і поширюйте!
Світлина: Олексій Філіппов.
🔥19❤3
Бабуся з села на Київщині допомагала ЗСУ наводити вогонь на ворога. Ходила пішки на позиції росіян, рахувала техніку й передавала дані українським військовим.
Дізнавшись про це, окупанти знищили її хату і вбили її саму.
Перед тим жінка допомогла знешкодити близько сотні одиниць ворожої техніки.
***
Це один з вчинків українців та українок, які вражають світ і дивують нас самих. Почитайте у нас на Reporters.
Колаж: Вадим Блонський.
Дізнавшись про це, окупанти знищили її хату і вбили її саму.
Перед тим жінка допомогла знешкодити близько сотні одиниць ворожої техніки.
***
Це один з вчинків українців та українок, які вражають світ і дивують нас самих. Почитайте у нас на Reporters.
Колаж: Вадим Блонський.
❤25😢12👍2
24 лютого Євген Спірін прокинувся о 7:18.
Побачив море пропущених дзвінків і зрозумів, що за вікном ― вибухи. На той момент редакція «Бабеля», головним редактором якої він є, вже стартувала новинний онлайн про повномасштабний наступ росії.
Заздалегідь зібраної тривожної валізки Женя не мав. Закинув у наплічник дещо необхідне для такси і побіг до метро. Вирішив їхати до друга, який працює у барі «Пінк Фройд». Заклад розташований в будинку, де колись було посольство США ― з тих часів залишилося обладнане бомбосховище.
Саме у цьому приміщенні більше місяця жила частина колективу редакції. Працювали і допомагали команді бару на волонтерській кухні, де щодня готували 300 порцій для Генштабу.
З початку великої війни Спірін знову повернувся до віршування, яке покинув у підлітковому віці.
А ще Женя допомагав з опізнанням та ексгумацією тіл закатованих росіянами людей в Бучі.
Слухайте його історію у новому епізоді «Тут-і-тепер».
Світлина: Данило Павлов.
Побачив море пропущених дзвінків і зрозумів, що за вікном ― вибухи. На той момент редакція «Бабеля», головним редактором якої він є, вже стартувала новинний онлайн про повномасштабний наступ росії.
Заздалегідь зібраної тривожної валізки Женя не мав. Закинув у наплічник дещо необхідне для такси і побіг до метро. Вирішив їхати до друга, який працює у барі «Пінк Фройд». Заклад розташований в будинку, де колись було посольство США ― з тих часів залишилося обладнане бомбосховище.
Саме у цьому приміщенні більше місяця жила частина колективу редакції. Працювали і допомагали команді бару на волонтерській кухні, де щодня готували 300 порцій для Генштабу.
З початку великої війни Спірін знову повернувся до віршування, яке покинув у підлітковому віці.
А ще Женя допомагав з опізнанням та ексгумацією тіл закатованих росіянами людей в Бучі.
Слухайте його історію у новому епізоді «Тут-і-тепер».
Світлина: Данило Павлов.
👍13❤4
В Одеській області біля міста Подільськ місцеві жителі об’єднались, аби створити веломаршрут «На побачення з природою».
Активісти кажуть, що містечко — маленьке, можливостей для активного дозвілля у них було небагато, а бажання проводити більше часу разом — є. Тому і вирішили зробити цікавий веломаршрут. На його реалізацію знадобилось всього три місяці.
Тепер, навіть у період війни, люди мають можливість покататись на велосипеді та гарно провести час на березі річки.
Як велоініціатива обʼєднала громади двох міст, читайте у нас на The Ukrainians.
Активісти кажуть, що містечко — маленьке, можливостей для активного дозвілля у них було небагато, а бажання проводити більше часу разом — є. Тому і вирішили зробити цікавий веломаршрут. На його реалізацію знадобилось всього три місяці.
Тепер, навіть у період війни, люди мають можливість покататись на велосипеді та гарно провести час на березі річки.
Як велоініціатива обʼєднала громади двох міст, читайте у нас на The Ukrainians.
❤22👍1
Боєць тероборони Ірпеня Олександр прикриває від уламків російської міни фотожурналістку The New York Times Лінзі Аддаріо.
Через 38 хвилин, під час спроби допомогти цивільним, які намагалися покинути місто, Олександра поранить уламками міни. Вибух вб’є матір, двох дітей та цивільного чоловіка.
Після поранення Олександр відновився та знову захищатиме Україну у лавах ЗСУ.
Пів року битви за Незалежність у особливих знімках українських фотодокументалістів — дивіться у нас на Reporters.
Світлина: Андрій Дубчак.
Через 38 хвилин, під час спроби допомогти цивільним, які намагалися покинути місто, Олександра поранить уламками міни. Вибух вб’є матір, двох дітей та цивільного чоловіка.
Після поранення Олександр відновився та знову захищатиме Україну у лавах ЗСУ.
Пів року битви за Незалежність у особливих знімках українських фотодокументалістів — дивіться у нас на Reporters.
Світлина: Андрій Дубчак.
❤22
«Заспокоюю себе тим, що я потрібна на своєму місці»
Владислава Манкевич — вчителька молодших класів. Після 24 лютого, коли навчання призупинили, почала волонтерити. Разом з чоловіком купували рідкісні ліки, продукти і дитяче харчування, а тоді відвозили їх до лікарень, пенсіонерів та мам із маленькими дітьми.
Коли ситуація погіршилася, чоловік вмовив Владиславу поїхати за кордон.
Своїх 14 першокласників вона зібрала онлайн за два тижні до того, як у Києві офіційно відновили навчальний процес. Через Zoom навчала дітей письма.
Прочитайте її історію у нас на The Ukrainians.
Владислава Манкевич — вчителька молодших класів. Після 24 лютого, коли навчання призупинили, почала волонтерити. Разом з чоловіком купували рідкісні ліки, продукти і дитяче харчування, а тоді відвозили їх до лікарень, пенсіонерів та мам із маленькими дітьми.
Коли ситуація погіршилася, чоловік вмовив Владиславу поїхати за кордон.
Своїх 14 першокласників вона зібрала онлайн за два тижні до того, як у Києві офіційно відновили навчальний процес. Через Zoom навчала дітей письма.
Прочитайте її історію у нас на The Ukrainians.
❤11👍1
Енергодар — одне з наймолодших міст України.
Його заснували у 1970 році, коли розпочали будівництво Запорізької АЕС. Ця атомна станція найбільша в Європі.
4 березня 2022 року її захопили російські військові.
Про життя на атомному реакторі — розповідаємо у нас на Reporters. Прочитайте.
Колаж: Вадим Блонський.
Його заснували у 1970 році, коли розпочали будівництво Запорізької АЕС. Ця атомна станція найбільша в Європі.
4 березня 2022 року її захопили російські військові.
Про життя на атомному реакторі — розповідаємо у нас на Reporters. Прочитайте.
Колаж: Вадим Блонський.
👍10😢6❤1
Після восьми років у журналістиці Наталя зрозуміла, що її стосунки з професією охололи. Дипломи і посади більше не мотивували. Порятунком була лише сім’я.
У вересні 2019 року вони наважилися на важливий крок — дитину.
Чоловік кинув курити. Наталя звільнилася, бо до того вже рік вирівнювала гормональний фон через стресову роботу.
Аналізи нарешті хороші. Тоді, здавалося, був ідеальний час, щоб завагітніти. І їй це вдалося, але вона втратила дитину.
Про жменю боротьби та щіпку фортуни на шляху до материнства — читайте у нас на Reporters.
У вересні 2019 року вони наважилися на важливий крок — дитину.
Чоловік кинув курити. Наталя звільнилася, бо до того вже рік вирівнювала гормональний фон через стресову роботу.
Аналізи нарешті хороші. Тоді, здавалося, був ідеальний час, щоб завагітніти. І їй це вдалося, але вона втратила дитину.
Про жменю боротьби та щіпку фортуни на шляху до материнства — читайте у нас на Reporters.
🙏14😱2
Мова — інструмент, засіб, дім чи зброя?
У новому епізоді «Наразі без назви» читаємо класичну й сучасну українську поезію про мову, слово та окрему літеру. Слухайте 💛
Тим часом Богдана Неборак та Анастасія Євдокимова йдуть на канікули, але запишуть бонус для слухачів. Якщо ви давно хотіли про щось їх спитати — зробіть це зараз! Окремі слухацькі аудіозапитання увійдуть до бонусного епізоду.
Можете запитувати про книжки, кіно, музику, театр і будь-що, що в подкасті здалося незрозумілим або зачепило вас і тримає досі. Питання залишайте тут.
Світлина: Антон Сорочак.
У новому епізоді «Наразі без назви» читаємо класичну й сучасну українську поезію про мову, слово та окрему літеру. Слухайте 💛
Тим часом Богдана Неборак та Анастасія Євдокимова йдуть на канікули, але запишуть бонус для слухачів. Якщо ви давно хотіли про щось їх спитати — зробіть це зараз! Окремі слухацькі аудіозапитання увійдуть до бонусного епізоду.
Можете запитувати про книжки, кіно, музику, театр і будь-що, що в подкасті здалося незрозумілим або зачепило вас і тримає досі. Питання залишайте тут.
Світлина: Антон Сорочак.
❤21👍3
Миколі Матусевичу 76 років. 12 з них український правозахисник та співзасновник Української Гельсінської групи відбув у брежнєвських таборах і в засланні.
У 1970-х у пермській в’язниці він зустрів Паруйра Айрікяна — радянського політв’язня, згодом — вірменського політика і двічі кандидата у президенти своєї країни.
Торік Айрікян приїздив на ювілей давнього табірного друга. Про їхню зустріч, а також довгу подорож тривалістю в чотири десятиліття — розповідаємо у нас на Reporters. Прочитайте.
Світлина: Олександр Рупета.
У 1970-х у пермській в’язниці він зустрів Паруйра Айрікяна — радянського політв’язня, згодом — вірменського політика і двічі кандидата у президенти своєї країни.
Торік Айрікян приїздив на ювілей давнього табірного друга. Про їхню зустріч, а також довгу подорож тривалістю в чотири десятиліття — розповідаємо у нас на Reporters. Прочитайте.
Світлина: Олександр Рупета.
❤18👍3
Військовий, який долучився до лав Збройних Сил України у перші дні великої війни, зустрічає свою родину.
Дружина із чотирма дітьми з великими труднощами змогла вибратися з окупованої території. Вони зустрілися у Запоріжжі у квітні 2022 року.
Пів року битви за Незалежність у особливих знімках українських фотодокументалістів — дивіться у нас на Reporters.
Світлина: Андрій Дубчак.
Дружина із чотирма дітьми з великими труднощами змогла вибратися з окупованої території. Вони зустрілися у Запоріжжі у квітні 2022 року.
Пів року битви за Незалежність у особливих знімках українських фотодокументалістів — дивіться у нас на Reporters.
Світлина: Андрій Дубчак.
❤24
Ми запускаємо новий подкаст 🔥
«Культурний трибунал» розповість про великі українські імена культури, мистецтва, науки і колекції світового рівня, які російська імперія впродовж століть привласнювала собі. Фіксуємо культурні крадіжки росії.
Проєкт — немов родинний альбом, який ніколи не діставали. Це велика частина нашої пам’яті, на яку ми маємо всі законні права.
Авторка і ведуча подкасту — журналістка Яна Супоровська.
Перший епізод уже слухають амбасадори та амбасадорки The Ukrainians Media.
Долучайтеся до Спільноти, щоби теж мати ранній доступ до наших матеріалів 💛
Трейлер слухайте ось тут.
«Культурний трибунал» розповість про великі українські імена культури, мистецтва, науки і колекції світового рівня, які російська імперія впродовж століть привласнювала собі. Фіксуємо культурні крадіжки росії.
Проєкт — немов родинний альбом, який ніколи не діставали. Це велика частина нашої пам’яті, на яку ми маємо всі законні права.
Авторка і ведуча подкасту — журналістка Яна Супоровська.
Перший епізод уже слухають амбасадори та амбасадорки The Ukrainians Media.
Долучайтеся до Спільноти, щоби теж мати ранній доступ до наших матеріалів 💛
Трейлер слухайте ось тут.
❤27🔥5👍2
Врятоване кошеня тулиться до харківського пожежника 💛
Сергій Ісаєв працює в 9-й державній пожежно-рятувальній частині Харкова. Саме вона найчастіше приходить на порятунок після російських обстрілів міста.
Намагаючись дістати тварину, один із пожежників сам ледь не опинився під завалом — просто біля нього впала охоплена вогнем балка будівлі.
Історія одного фото. Дивіться і читайте у нас на Reporters.
Світлина: Данило Павлов.
Сергій Ісаєв працює в 9-й державній пожежно-рятувальній частині Харкова. Саме вона найчастіше приходить на порятунок після російських обстрілів міста.
Намагаючись дістати тварину, один із пожежників сам ледь не опинився під завалом — просто біля нього впала охоплена вогнем балка будівлі.
Історія одного фото. Дивіться і читайте у нас на Reporters.
Світлина: Данило Павлов.
❤23