«Конвалія» | сюжет

історію розповідає Сасаджіма Фусако, дочка викладачки музики

кожен день після закінчення занять, мати закривала піаніно і замикала його на ключ
одного разу її викликали в кабінет до директора з питаннями чи забирає вона ключ з собою та чи позичала вона його ще комусь
а все тому що кожен день після закінчення школи, коли в класах повинно було бути тихо, з аудиторії, де стоїть піаніно лунає чарівна мелодія аж до самого вечора

претензія була в тому, що така гра на фортепіано після уроків, без відома чи дозволу вчителя суперечить шкільним правилам

матір була засмучена, що на неї припали такі підозри і тому вирішила ввечері пролізти в шкільний сад з Фусако та сховатися за стіною перед аудиторією
і тут вони почули ту саму чарівну мелодію, мати була вражена, пізніше вона пояснила Фусако, що це був відомий італійський твір
коли мелодія закінчилася, вони тихо відчинили вікно та зазирнули всередину
там стояла струнка дівчина з світло-русявим волоссям та яскраво-блакитними очима, вона помітила двох несподіваних гостей і зникла з кімнати

наступного дня мама Фусако направилась до директора із запитанням звідки ж взялося піаніно
виявилось, що фортепіано було власністю італійки, яка давно приїхала до Японії як місіонерка, її звали Мадам Марія
після того, як Мадам померла, інструмент було передано школі як пам'ятку на її честь

почувши це, матір посміхнулася і ввечері знову повернулася до саду, чекаючи на музику
і знову таємнича дівчина почала грати, то була мелодія просякнута глибоким сумом

вранці наступного дня мати пішла до тієї аудиторії, на кришці піаніно лежав невеличкий букет конвалій, обв'язаний тонкою червоною стрічкою,
також стрічкою був перев'язаний срібний ключ, а під квітами - кремовий конверт

серце голосно калатало, матір відкрила листа, від якого все ще було чутно ледь помітний аромат мокрого чорнила

гарною каліграфічною італійською було написано:
Висловлюю вам свою найщирішу подяку.
Я глибоко вдячна за послугу, яку ви мені зробили, упустивши з уваги те, що побачили позавчора ввечері.
Донька покійної Мадам Марії, Ортено.

на цьому лист закінчувався, мати була зворушена до сліз, вона підібрала букетик конвалій та щиросердно поцілувала квіти
з того моменту таємниче фортепіано більше ніколи не лунало

пізніше хтось сказав Фусако, що іноземка невдовзі покинула місто, щоб повернутися додому...

#цікавинка
#нобукойошія

що читаєте зараз?

а може мені ще нирку продать 🤨
за шо

ніхто не хоче скинуться мені на книжечку? 😇 а у мене день народження через місяць 😇😇

забула показати вам
це ж я як справжня фанатка бімби отримала своє передзамовлення «Розтин душі» Морі Оґай 😋

це збірка, містить один роман «Дикий гусак» і три оповідання «Шафран», «Горщик з яловичиною» та «Обряд вигнання демонів»

у нього ще є оповідання «Танцівниця» класне, мені сподобалось, треба вам якось розповісти буде

#надбання

а тут є хтось хто вступив в кнлу в цьому році?) або хто вже навчається в кнлу? 🫣

отака ситуація виникла сьогодні у книгарні «Сенс»)

чесно я просто в ахуї з людей, видавати російською книгу в 2025 році і пишатися цим

я не знаю, що тут ще сказати, це піздець

хто в києві - приносьте

#bookishstuff

може відкрити книгарню свою і бути щасливою

«The Cat Who Saved Books» Sosuke Natsukawa
⭐️ 5/5

книга про книги

головний герой Рінтаро Нацукі рятує книги з розмовляючим кот - як вам таке

взагалі книга починається з того, що у Рінтаро помер дідусь
у них є невеличкий книжковий, за яким доглядав дідусь, але тепер ця відповідальність переходить на Рінтаро, і от в один день з'являється розмовляючий кіт і просить хлопця про допомогу у рятуванні книг; вони вирушать у декілька пригод, щоб врятувати книги від людей, які ув'язнили їх, знущалися з них і зрадили

доволі філософська книга (як японці люблять)
головна тема звісно ж це цінність книжок, цікаві думки там висловлюються

мені сподобалось, дуже легко йшла, рекомендую (особливо тим, хто хоче почитати щось з японської літератури, але не хоче жоскої депресії)
також рекомендую тим, хто хоче почитати щось з магічного реалізму, але не хоче Муракамі)

#відгук@try_maabooks
#відгуказійське

хтось під моїм вікном (я на 14 поверсі на хвилиночку!!) врубає росняву музику 😌😌😌
я готова убівать 🔪

придивилася собі мікрофон 😽 хочеться, але питання в тому як довго я буду на нього скупитися
жаба душить

нарешті сьогодні їду додому, до своїх книжок 😭🤌🏻
та й в принципі я дуже морально втомилася бути не вдома, сподіваюсь що як повернусь - то буде більше сил на контент, бо останні два тижні я провела в своєму рідному місті у батьків в гостях, і я вже so done, моя мєнталка полетіла до чортиків
тому час повертатися в київ 😌