Forwarded from Часопис "Гетьманат"
Христос ся Рождає!
Щиро вітаємо Вас, наших читачів та дорогих друзів з найсвітлішим Святом — Різдвом Христовим.
Де б ви не були, вдома, на службі цивільній чи фронтовій — нехай небесна зоря світить Вам у ці найтемніші часи.
Нехай звістка про Народження Спасителя віншує нам інші світлі звістки — з полів битв та міжнародних фронтів.
🕯Славімо Його!
Щиро вітаємо Вас, наших читачів та дорогих друзів з найсвітлішим Святом — Різдвом Христовим.
Де б ви не були, вдома, на службі цивільній чи фронтовій — нехай небесна зоря світить Вам у ці найтемніші часи.
Нехай звістка про Народження Спасителя віншує нам інші світлі звістки — з полів битв та міжнародних фронтів.
🕯Славімо Його!
🕊1
Forwarded from [♔] Ⲅⲃⲁⲣⲇія йⲟⲅⲟ Яⲥⲏⲟⲃᴇⲗьⲙⲟжⲏⲟⲥⲧі
Добровольчі_Хліборобські_Загони_tg.pdf
105.8 MB
«🫡 » | Добровольчі Хліборобські Загони за часів Гетьманування Павла Скоропадського на Полтавщині
🫥 🤍 🤍 🤍 🤍 ℹ 🤍 🤍 🤍 🤍
Шᴀнᴏʙні чиᴛᴀчі, ᴄьᴏᴦᴏдні ʙ нᴀᴄ нᴇᴄᴛᴀндᴀᴩᴛний дᴏᴨиᴄ, ᴀ ᴄᴀʍᴇ нᴀɯᴀ ᴄᴛᴀᴛᴛя, яᴋу ʍи дᴀʙнᴏ ᴦᴏᴛуʙᴀᴧи, нᴀ ᴛᴇʍу хᴧібᴏᴩᴏбᴄьᴋих ɜᴀᴦᴏніʙ. Ви діɜнᴀєᴛᴇᴄь ᴨᴩᴏ ɸᴏᴩʍуʙᴀння ɜᴀᴦᴏніʙ у Пᴏᴧᴛᴀʙᴄьᴋій ᴦубᴇᴩнії, ᴨᴩᴏ їх ᴏᴄнᴀщᴇння, ᴄᴋᴧᴀд і бᴏї. Оᴋᴩіʍ ᴄᴀʍᴏї Пᴏᴧᴛᴀʙщини, будᴇ ᴨᴩᴇдᴄᴛᴀʙᴧᴇнᴏ щᴇ й дᴇяᴋі ᴨᴩиᴋᴧᴀди ɜ інɯих чᴀᴄᴛин Уᴋᴩᴀїни. У ᴄᴀʍій ᴄᴛᴀᴛᴛі ʙиᴋᴏᴩиᴄᴛᴏʙуʙᴀʙᴄя ɸᴏнд Цᴇнᴛᴩᴀᴧьнᴏᴦᴏ дᴇᴩжᴀʙнᴏᴦᴏ ᴀᴩхіʙу ʙищих ᴏᴩᴦᴀніʙ ʙᴧᴀди, ᴏᴨᴩᴀцьᴏʙᴀний ɜᴀ ᴋᴏɯᴛи ᴦᴇᴛьʍᴀнціʙ. Оᴨᴩᴀцьᴏʙᴀний ɸᴏнд інᴏді ʙᴄᴛᴀʙᴧяєᴛьᴄя у ʙиᴦᴧяді ᴄᴋᴀніʙ у PDF-ɸᴏᴩʍᴀᴛі ᴄᴛᴀᴛᴛі.
Кᴏʍу будᴇ ціᴋᴀʙᴏ чиᴛᴀᴛи ᴄᴛᴀᴛᴛю? Тиʍ, хᴛᴏ ʙиʙчᴀє нᴇᴩᴇᴦуᴧяᴩні ᴨᴏᴧіцᴇйᴄьᴋі й ʙійᴄьᴋᴏʙі ɸᴏᴩʍуʙᴀння нᴀ ᴛᴇᴩᴇнᴀх Уᴋᴩᴀїнᴄьᴋᴏї Дᴇᴩжᴀʙи чᴀᴄіʙ Пᴀʙᴧᴀ Сᴋᴏᴩᴏᴨᴀдᴄьᴋᴏᴦᴏ; ᴛиʍ, хᴛᴏ ʙиʙчᴀє ᴛᴇʍу хᴧібᴏᴩᴏбᴄьᴋᴏᴦᴏ ᴨиᴛᴀння нᴀ ᴛᴇᴩᴇнᴀх Уᴋᴩᴀїнᴄьᴋᴏї Дᴇᴩжᴀʙи; ᴛиʍ, хᴛᴏ ʙиʙчᴀє іᴄᴛᴏᴩію Пᴏᴧᴛᴀʙщини, ᴛᴀ інɯиʍ ᴧюдяʍ, яᴋі ціᴋᴀʙᴧяᴛьᴄя й дᴏᴄᴧіджуюᴛь іᴄᴛᴏᴩію Уᴋᴩᴀїнᴄьᴋᴏї Дᴇᴩжᴀʙи. Цією ᴄᴛᴀᴛᴛᴇю ʍи хᴏчᴇʍᴏ дᴏʙᴇᴄᴛи, щᴏ будь-яᴋий ᴩух - цᴇ нᴇ ᴨᴏᴋᴀɜᴏʙі ɜᴀхᴏди, ᴀ ᴩᴇᴀᴧьні дії дᴧя ᴩᴏɜɯиᴩᴇння нᴀɯᴏї дуʍᴋи й нᴀɯᴏᴦᴏ ᴩуху. Нᴀɯᴀ ціᴧь - цᴇ, ᴨᴇᴩɯ ɜᴀ ʙᴄᴇ, ᴨᴏɯиᴩᴇння ідᴇᴏᴧᴏᴦічнᴏї ᴄᴛᴏᴩᴏни ᴦᴇᴛьʍᴀнᴄьᴋᴏᴦᴏ ᴩуху ᴛᴀ ᴩᴏɜʙиᴛᴏᴋ ᴀᴋᴀдᴇʍічнᴏї дуʍᴋи ᴨᴩᴏ Уᴋᴩᴀїнᴄьᴋу Дᴇᴩжᴀʙу. Сᴛᴀᴛᴛя нᴀᴨиᴄᴀнᴀ ʙ ᴀᴋᴀдᴇʍічнᴏʍу ᴄᴛиᴧі (Хᴏч ᴄᴀʍᴀ ᴛᴀᴋᴏᴦᴏ ᴄᴛᴀᴛуᴄу нᴇ ʍᴀє, цᴇ ʙᴀжᴧиʙᴏ ᴨᴀʍ'яᴛᴀᴛи), ʙᴄі джᴇᴩᴇᴧᴀ, яᴋі ʙиᴋᴏᴩиᴄᴛᴏʙуʙᴀᴧиᴄя, ɜᴦᴀдуюᴛьᴄя і ɜᴀ ᴨᴏᴛᴩᴇби ʍᴏжуᴛь буᴛи нᴀдᴀні ᴛʙᴏᴩцяʍи ᴄᴛᴀᴛᴛі. Цᴇ ᴨᴇᴩɯий ɸᴏᴩʍᴀᴧьнᴏ «ᴛᴇᴄᴛᴏʙий» ʙиᴦᴧяд ᴛᴀᴋᴏї ᴩᴏбᴏᴛи, у ʍᴀйбуᴛньᴏʍу ʍи будᴇʍᴏ ᴨᴩᴏдᴏʙжуʙᴀᴛи ᴄᴛʙᴏᴩюʙᴀᴛи ᴄᴛᴀᴛᴛі ᴨᴏдібнᴏᴦᴏ ᴩᴏду ɜ біᴧьɯиʍ ᴏбᴄяᴦᴏʍ дᴀних і щᴇ біᴧьɯ ціᴋᴀʙиʍи ᴛᴇʍᴀʍи. Дᴧя ᴛих, хᴛᴏ нᴇ ʍᴏжᴇ ᴨᴇᴩᴇᴦᴧянуᴛи ᴄᴛᴀᴛᴛю у ɸᴏᴩʍᴀᴛі PDF, є ʍᴏжᴧиʙіᴄᴛь ᴄᴋᴏᴩиᴄᴛᴀᴛиᴄя ᴋᴏᴨією ʙ Tᴇlᴇgrᴀᴩh за посиланням.
Тᴀᴋᴏж ʙ ʙиᴦᴧяді ᴀᴧьᴛᴇᴩнᴀᴛиʙи ᴄᴛʙᴏᴩᴇний ᴇᴋᴄᴨᴇᴩиʍᴇнᴛᴀᴧьний gᴇʍ-ʙᴏᴛ (ШІ), яᴋий ɜᴀᴄнᴏʙуєᴛьᴄя ʙиᴋᴧючнᴏ нᴀ нᴀуᴋᴏʙій ᴧіᴛᴇᴩᴀᴛуᴩі ᴛᴀ нᴀдᴀє ʙᴀʍ ʙідᴨᴏʙіді нᴀ ɜᴀᴨиᴛᴀння ɜ ᴛᴇʍи нᴀɯᴏї ᴄᴛᴀᴛᴛі, ᴀ ᴛᴀᴋᴏж щᴏдᴏ ʙійᴄьᴋᴏʙих ɸᴏᴩʍуʙᴀнь чᴀᴄіʙ Гᴇᴛьʍᴀнᴀᴛу ᴛᴏщᴏ. Вᴀжᴧиʙᴏ! Бᴏᴛ ᴇᴋᴄᴨᴇᴩиʍᴇнᴛᴀᴧьний і ᴨᴏᴛᴩᴇбує ᴋᴏнᴋᴩᴇᴛиɜᴏʙᴀних ᴨиᴛᴀнь, ᴛᴏʍу, будь ᴧᴀᴄᴋᴀ, ɸᴏᴩʍуйᴛᴇ ɜᴀᴨиᴛᴀння ᴛᴀᴋ, щᴏб буᴧᴏ чіᴛᴋᴏ ɜᴩᴏɜуʍіᴧᴏ: чᴀᴄ/ᴨᴇᴩіᴏд, ᴨᴩᴏ яᴋий ʙи ᴨиᴛᴀєᴛᴇ (нᴀᴨᴩиᴋᴧᴀд, чᴀᴄ ᴀнᴛиᴦᴇᴛьʍᴀнᴄьᴋᴏᴦᴏ ᴨᴏʙᴄᴛᴀння ᴀбᴏ ᴨᴇᴩіᴏд Уᴋᴩᴀїнᴄьᴋᴏї Дᴇᴩжᴀʙи дᴏ ᴨᴏʙᴄᴛᴀння); ɜᴀхᴏди, ᴨᴩᴏ яᴋі ᴄᴛᴀʙиᴛьᴄя ᴨиᴛᴀння (нᴀᴨᴩиᴋᴧᴀд, ɸᴏᴩʍуʙᴀння хᴧібᴏᴩᴏбᴄьᴋих ɜᴀᴦᴏніʙ, ɸᴏᴩʍуʙᴀння Збᴩᴏйних ᴄиᴧ Уᴋᴩᴀїнᴄьᴋᴏї Дᴇᴩжᴀʙи, ɸᴏᴩʍуʙᴀння ᴏɸіцᴇᴩᴄьᴋих ɜᴀᴦᴏніʙ ᴛᴏщᴏ); ᴋᴏнᴋᴩᴇᴛнᴇ ᴨиᴛᴀння ʙ ᴋᴏнᴛᴇᴋᴄᴛі чᴀᴄу й ɜᴀхᴏду (нᴀᴨᴩиᴋᴧᴀд: ᴄᴋіᴧьᴋи «ᴄуᴛᴏчних» ᴏᴛᴩиʍуʙᴀᴧи хᴧібᴏᴩᴏби, ᴄᴋіᴧьᴋи ᴏɜбᴩᴏєних дᴏбᴩᴏʙᴏᴧьціʙ буᴧᴏ ʙ Любᴧᴇнᴄьᴋᴏʍу ᴨᴏʙіᴛі ᴨід чᴀᴄ ɸᴏᴩʍуʙᴀння хᴧібᴏᴩᴏбᴄьᴋих ɜᴀᴦᴏніʙ і ᴛᴀᴋ дᴀᴧі). Тᴀᴋᴏж ʙи ʍᴏжᴇᴛᴇ ɜᴀᴨиᴛᴀᴛи, яᴋу ᴧіᴛᴇᴩᴀᴛуᴩу ʙиᴋᴏᴩиᴄᴛᴏʙує бᴏᴛ (10 джᴇᴩᴇᴧ), і ᴨᴩᴏᴄиᴛи нᴀдᴀʙᴀᴛи ʙідᴨᴏʙіді ᴄᴀʍᴇ нᴀ ᴏᴄнᴏʙі ᴨᴏᴛᴩібнᴏї ᴧіᴛᴇᴩᴀᴛуᴩи. Уᴄі ᴨᴩᴏбᴧᴇʍи й бᴀᴦи нᴀдᴄиᴧᴀйᴛᴇ ʙ чᴀᴛ ᴀбᴏ чᴇᴩᴇɜ ɜʙ’яɜᴏᴋ іɜ ᴋᴀнᴀᴧᴏʍ — їх ᴏᴨᴇᴩᴀᴛиʙнᴏ будуᴛь ʙиᴩіɯуʙᴀᴛи. Запитати питання в бота можете за посиланням
[👁 ] Ознайомитися зі статею до допису в веб-вигляді
📎 | #Стаття #УкраїнськаДержава #ХліборобськийКлас
👍 [♔] Ⲅⲃⲁⲣⲇія йⲟⲅⲟ Яⲥⲏⲟⲃᴇⲗьⲙⲟжⲏⲟⲥⲧі
👍 Зв'язок з каналом
Шᴀнᴏʙні чиᴛᴀчі, ᴄьᴏᴦᴏдні ʙ нᴀᴄ нᴇᴄᴛᴀндᴀᴩᴛний дᴏᴨиᴄ, ᴀ ᴄᴀʍᴇ нᴀɯᴀ ᴄᴛᴀᴛᴛя, яᴋу ʍи дᴀʙнᴏ ᴦᴏᴛуʙᴀᴧи, нᴀ ᴛᴇʍу хᴧібᴏᴩᴏбᴄьᴋих ɜᴀᴦᴏніʙ. Ви діɜнᴀєᴛᴇᴄь ᴨᴩᴏ ɸᴏᴩʍуʙᴀння ɜᴀᴦᴏніʙ у Пᴏᴧᴛᴀʙᴄьᴋій ᴦубᴇᴩнії, ᴨᴩᴏ їх ᴏᴄнᴀщᴇння, ᴄᴋᴧᴀд і бᴏї. Оᴋᴩіʍ ᴄᴀʍᴏї Пᴏᴧᴛᴀʙщини, будᴇ ᴨᴩᴇдᴄᴛᴀʙᴧᴇнᴏ щᴇ й дᴇяᴋі ᴨᴩиᴋᴧᴀди ɜ інɯих чᴀᴄᴛин Уᴋᴩᴀїни. У ᴄᴀʍій ᴄᴛᴀᴛᴛі ʙиᴋᴏᴩиᴄᴛᴏʙуʙᴀʙᴄя ɸᴏнд Цᴇнᴛᴩᴀᴧьнᴏᴦᴏ дᴇᴩжᴀʙнᴏᴦᴏ ᴀᴩхіʙу ʙищих ᴏᴩᴦᴀніʙ ʙᴧᴀди, ᴏᴨᴩᴀцьᴏʙᴀний ɜᴀ ᴋᴏɯᴛи ᴦᴇᴛьʍᴀнціʙ. Оᴨᴩᴀцьᴏʙᴀний ɸᴏнд інᴏді ʙᴄᴛᴀʙᴧяєᴛьᴄя у ʙиᴦᴧяді ᴄᴋᴀніʙ у PDF-ɸᴏᴩʍᴀᴛі ᴄᴛᴀᴛᴛі.
Кᴏʍу будᴇ ціᴋᴀʙᴏ чиᴛᴀᴛи ᴄᴛᴀᴛᴛю? Тиʍ, хᴛᴏ ʙиʙчᴀє нᴇᴩᴇᴦуᴧяᴩні ᴨᴏᴧіцᴇйᴄьᴋі й ʙійᴄьᴋᴏʙі ɸᴏᴩʍуʙᴀння нᴀ ᴛᴇᴩᴇнᴀх Уᴋᴩᴀїнᴄьᴋᴏї Дᴇᴩжᴀʙи чᴀᴄіʙ Пᴀʙᴧᴀ Сᴋᴏᴩᴏᴨᴀдᴄьᴋᴏᴦᴏ; ᴛиʍ, хᴛᴏ ʙиʙчᴀє ᴛᴇʍу хᴧібᴏᴩᴏбᴄьᴋᴏᴦᴏ ᴨиᴛᴀння нᴀ ᴛᴇᴩᴇнᴀх Уᴋᴩᴀїнᴄьᴋᴏї Дᴇᴩжᴀʙи; ᴛиʍ, хᴛᴏ ʙиʙчᴀє іᴄᴛᴏᴩію Пᴏᴧᴛᴀʙщини, ᴛᴀ інɯиʍ ᴧюдяʍ, яᴋі ціᴋᴀʙᴧяᴛьᴄя й дᴏᴄᴧіджуюᴛь іᴄᴛᴏᴩію Уᴋᴩᴀїнᴄьᴋᴏї Дᴇᴩжᴀʙи. Цією ᴄᴛᴀᴛᴛᴇю ʍи хᴏчᴇʍᴏ дᴏʙᴇᴄᴛи, щᴏ будь-яᴋий ᴩух - цᴇ нᴇ ᴨᴏᴋᴀɜᴏʙі ɜᴀхᴏди, ᴀ ᴩᴇᴀᴧьні дії дᴧя ᴩᴏɜɯиᴩᴇння нᴀɯᴏї дуʍᴋи й нᴀɯᴏᴦᴏ ᴩуху. Нᴀɯᴀ ціᴧь - цᴇ, ᴨᴇᴩɯ ɜᴀ ʙᴄᴇ, ᴨᴏɯиᴩᴇння ідᴇᴏᴧᴏᴦічнᴏї ᴄᴛᴏᴩᴏни ᴦᴇᴛьʍᴀнᴄьᴋᴏᴦᴏ ᴩуху ᴛᴀ ᴩᴏɜʙиᴛᴏᴋ ᴀᴋᴀдᴇʍічнᴏї дуʍᴋи ᴨᴩᴏ Уᴋᴩᴀїнᴄьᴋу Дᴇᴩжᴀʙу. Сᴛᴀᴛᴛя нᴀᴨиᴄᴀнᴀ ʙ ᴀᴋᴀдᴇʍічнᴏʍу ᴄᴛиᴧі (Хᴏч ᴄᴀʍᴀ ᴛᴀᴋᴏᴦᴏ ᴄᴛᴀᴛуᴄу нᴇ ʍᴀє, цᴇ ʙᴀжᴧиʙᴏ ᴨᴀʍ'яᴛᴀᴛи), ʙᴄі джᴇᴩᴇᴧᴀ, яᴋі ʙиᴋᴏᴩиᴄᴛᴏʙуʙᴀᴧиᴄя, ɜᴦᴀдуюᴛьᴄя і ɜᴀ ᴨᴏᴛᴩᴇби ʍᴏжуᴛь буᴛи нᴀдᴀні ᴛʙᴏᴩцяʍи ᴄᴛᴀᴛᴛі. Цᴇ ᴨᴇᴩɯий ɸᴏᴩʍᴀᴧьнᴏ «ᴛᴇᴄᴛᴏʙий» ʙиᴦᴧяд ᴛᴀᴋᴏї ᴩᴏбᴏᴛи, у ʍᴀйбуᴛньᴏʍу ʍи будᴇʍᴏ ᴨᴩᴏдᴏʙжуʙᴀᴛи ᴄᴛʙᴏᴩюʙᴀᴛи ᴄᴛᴀᴛᴛі ᴨᴏдібнᴏᴦᴏ ᴩᴏду ɜ біᴧьɯиʍ ᴏбᴄяᴦᴏʍ дᴀних і щᴇ біᴧьɯ ціᴋᴀʙиʍи ᴛᴇʍᴀʍи. Дᴧя ᴛих, хᴛᴏ нᴇ ʍᴏжᴇ ᴨᴇᴩᴇᴦᴧянуᴛи ᴄᴛᴀᴛᴛю у ɸᴏᴩʍᴀᴛі PDF, є ʍᴏжᴧиʙіᴄᴛь ᴄᴋᴏᴩиᴄᴛᴀᴛиᴄя ᴋᴏᴨією ʙ Tᴇlᴇgrᴀᴩh за посиланням.
Тᴀᴋᴏж ʙ ʙиᴦᴧяді ᴀᴧьᴛᴇᴩнᴀᴛиʙи ᴄᴛʙᴏᴩᴇний ᴇᴋᴄᴨᴇᴩиʍᴇнᴛᴀᴧьний gᴇʍ-ʙᴏᴛ (ШІ), яᴋий ɜᴀᴄнᴏʙуєᴛьᴄя ʙиᴋᴧючнᴏ нᴀ нᴀуᴋᴏʙій ᴧіᴛᴇᴩᴀᴛуᴩі ᴛᴀ нᴀдᴀє ʙᴀʍ ʙідᴨᴏʙіді нᴀ ɜᴀᴨиᴛᴀння ɜ ᴛᴇʍи нᴀɯᴏї ᴄᴛᴀᴛᴛі, ᴀ ᴛᴀᴋᴏж щᴏдᴏ ʙійᴄьᴋᴏʙих ɸᴏᴩʍуʙᴀнь чᴀᴄіʙ Гᴇᴛьʍᴀнᴀᴛу ᴛᴏщᴏ. Вᴀжᴧиʙᴏ! Бᴏᴛ ᴇᴋᴄᴨᴇᴩиʍᴇнᴛᴀᴧьний і ᴨᴏᴛᴩᴇбує ᴋᴏнᴋᴩᴇᴛиɜᴏʙᴀних ᴨиᴛᴀнь, ᴛᴏʍу, будь ᴧᴀᴄᴋᴀ, ɸᴏᴩʍуйᴛᴇ ɜᴀᴨиᴛᴀння ᴛᴀᴋ, щᴏб буᴧᴏ чіᴛᴋᴏ ɜᴩᴏɜуʍіᴧᴏ: чᴀᴄ/ᴨᴇᴩіᴏд, ᴨᴩᴏ яᴋий ʙи ᴨиᴛᴀєᴛᴇ (нᴀᴨᴩиᴋᴧᴀд, чᴀᴄ ᴀнᴛиᴦᴇᴛьʍᴀнᴄьᴋᴏᴦᴏ ᴨᴏʙᴄᴛᴀння ᴀбᴏ ᴨᴇᴩіᴏд Уᴋᴩᴀїнᴄьᴋᴏї Дᴇᴩжᴀʙи дᴏ ᴨᴏʙᴄᴛᴀння); ɜᴀхᴏди, ᴨᴩᴏ яᴋі ᴄᴛᴀʙиᴛьᴄя ᴨиᴛᴀння (нᴀᴨᴩиᴋᴧᴀд, ɸᴏᴩʍуʙᴀння хᴧібᴏᴩᴏбᴄьᴋих ɜᴀᴦᴏніʙ, ɸᴏᴩʍуʙᴀння Збᴩᴏйних ᴄиᴧ Уᴋᴩᴀїнᴄьᴋᴏї Дᴇᴩжᴀʙи, ɸᴏᴩʍуʙᴀння ᴏɸіцᴇᴩᴄьᴋих ɜᴀᴦᴏніʙ ᴛᴏщᴏ); ᴋᴏнᴋᴩᴇᴛнᴇ ᴨиᴛᴀння ʙ ᴋᴏнᴛᴇᴋᴄᴛі чᴀᴄу й ɜᴀхᴏду (нᴀᴨᴩиᴋᴧᴀд: ᴄᴋіᴧьᴋи «ᴄуᴛᴏчних» ᴏᴛᴩиʍуʙᴀᴧи хᴧібᴏᴩᴏби, ᴄᴋіᴧьᴋи ᴏɜбᴩᴏєних дᴏбᴩᴏʙᴏᴧьціʙ буᴧᴏ ʙ Любᴧᴇнᴄьᴋᴏʍу ᴨᴏʙіᴛі ᴨід чᴀᴄ ɸᴏᴩʍуʙᴀння хᴧібᴏᴩᴏбᴄьᴋих ɜᴀᴦᴏніʙ і ᴛᴀᴋ дᴀᴧі). Тᴀᴋᴏж ʙи ʍᴏжᴇᴛᴇ ɜᴀᴨиᴛᴀᴛи, яᴋу ᴧіᴛᴇᴩᴀᴛуᴩу ʙиᴋᴏᴩиᴄᴛᴏʙує бᴏᴛ (10 джᴇᴩᴇᴧ), і ᴨᴩᴏᴄиᴛи нᴀдᴀʙᴀᴛи ʙідᴨᴏʙіді ᴄᴀʍᴇ нᴀ ᴏᴄнᴏʙі ᴨᴏᴛᴩібнᴏї ᴧіᴛᴇᴩᴀᴛуᴩи. Уᴄі ᴨᴩᴏбᴧᴇʍи й бᴀᴦи нᴀдᴄиᴧᴀйᴛᴇ ʙ чᴀᴛ ᴀбᴏ чᴇᴩᴇɜ ɜʙ’яɜᴏᴋ іɜ ᴋᴀнᴀᴧᴏʍ — їх ᴏᴨᴇᴩᴀᴛиʙнᴏ будуᴛь ʙиᴩіɯуʙᴀᴛи. Запитати питання в бота можете за посиланням
[
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍1
Капіталізм, корпоративізм, дистрибутизм, соціалізм, комунізм, феодалізм чи технофеодалізм? Ч.1
Давним-давно в українському дискурсі точиться ця суперечка видатних економістів, що перебирають на себе ідеї більших умів з Європи та Америки: активна фаза розпочалася під час Української Революції, коли гостро постало питання державотворення та організації національної економічної моделі. У цей час постала соціалістична більшість (серед якої єдиним вартісним економістом був Михайло Туган-Барановський, що подарував нам знання про організацію кооперативів серед марксистів, зокрема кооперативних банків Фрідріха Вільгельма Райффайзена, виклав він це у невеликій книзі «Політична економія» — як раніше й називали економічну науку), яка зуміла нав'язати на фоні більшовицької революції в Росії (Великоросії) ідеали про необхідність розподілу землі без попередніх розрахунків стосовно ефективності такої політики і начхавши на тодішні аристократичні кола, що прагнули вберегти свою власність. Ця соціалістична більшість зрештою показала свою неспроможність і нежиттєздатність, програвши війну після повалення єдиного уряду, що не пропонував цих згубних ідей — Гетьманства. І вже за декілька десятиліть після цього дана ідея трансформується в націоналізм та відома ідея «Націократії», що перетворилася з ідей синдикалізму, шовінізму та соціалізму, яка зрештою так само зазнала краху так і не народившись. І вже в дев'яності роки (за років 60 після того) цю саму ідею підхопили соціал-націоналісти СНПУ під керівництвом Ярослава Андрушківа, а потім і Олега Тягнибока, поширюючи цю досить дегенеративну ідею Україною. Відзначилися соціал-націоналісти в нульових, коли теперішнє обличчя руху написав свій відомий буклет про «расовий соціал-націоналізм», назвавши себе «Білим вождем» (звідки й випливає коріння сучасного ультранаціоналістичного і навіть вже язичницького руху).
З іншого боку Україною не так сильно, але ширилися ідеї корпоративізму (які можна простежити і в праці В'ячеслава Липинського «Листи до братів-хліборобів»), капіталізму (у різних школах, оскільки власної доктрини ми не маємо), дистрибутизму серед католиків, комунізму та феодалізму з різними витікаючими (таких буде найменше через непрагматичність у сучасному світі). Комуністи і соціалісти довгий час, та й зараз, мали досить великий вплив в Україні через свої, на перший погляд, благі ідеї, забуваючи дійсну небезпеку цих поглядів, коли ця червона орда пішла шляхами руйнації і підкорення вольового українського селянства, забувши про майже сакральне значення чужих людських кордонів та приватної власності (ця проблема є і в сучасній Європі, де панують марксисти). І більшість із них критикували капіталізм, не розуміючи в дійсності як він працює. Йому дали ім'я володарів Пекла (до прикладу, Вельзевул) і створювали десятиліттями антагоністичне ставлення до звичайного інструменту — грошей і власного капіталу, до якого прямує людина, таким чином створивши ідеї злісного фабриканта (на сьогодні — буржуя), який утискає простолюд. Але уважний читач міг би зрозуміти, що не капітал морив голодом селян, а саме той благий пролетарій з фабрики, для якого небезпекою став і звичайний фермер.
Давним-давно в українському дискурсі точиться ця суперечка видатних економістів, що перебирають на себе ідеї більших умів з Європи та Америки: активна фаза розпочалася під час Української Революції, коли гостро постало питання державотворення та організації національної економічної моделі. У цей час постала соціалістична більшість (серед якої єдиним вартісним економістом був Михайло Туган-Барановський, що подарував нам знання про організацію кооперативів серед марксистів, зокрема кооперативних банків Фрідріха Вільгельма Райффайзена, виклав він це у невеликій книзі «Політична економія» — як раніше й називали економічну науку), яка зуміла нав'язати на фоні більшовицької революції в Росії (Великоросії) ідеали про необхідність розподілу землі без попередніх розрахунків стосовно ефективності такої політики і начхавши на тодішні аристократичні кола, що прагнули вберегти свою власність. Ця соціалістична більшість зрештою показала свою неспроможність і нежиттєздатність, програвши війну після повалення єдиного уряду, що не пропонував цих згубних ідей — Гетьманства. І вже за декілька десятиліть після цього дана ідея трансформується в націоналізм та відома ідея «Націократії», що перетворилася з ідей синдикалізму, шовінізму та соціалізму, яка зрештою так само зазнала краху так і не народившись. І вже в дев'яності роки (за років 60 після того) цю саму ідею підхопили соціал-націоналісти СНПУ під керівництвом Ярослава Андрушківа, а потім і Олега Тягнибока, поширюючи цю досить дегенеративну ідею Україною. Відзначилися соціал-націоналісти в нульових, коли теперішнє обличчя руху написав свій відомий буклет про «расовий соціал-націоналізм», назвавши себе «Білим вождем» (звідки й випливає коріння сучасного ультранаціоналістичного і навіть вже язичницького руху).
З іншого боку Україною не так сильно, але ширилися ідеї корпоративізму (які можна простежити і в праці В'ячеслава Липинського «Листи до братів-хліборобів»), капіталізму (у різних школах, оскільки власної доктрини ми не маємо), дистрибутизму серед католиків, комунізму та феодалізму з різними витікаючими (таких буде найменше через непрагматичність у сучасному світі). Комуністи і соціалісти довгий час, та й зараз, мали досить великий вплив в Україні через свої, на перший погляд, благі ідеї, забуваючи дійсну небезпеку цих поглядів, коли ця червона орда пішла шляхами руйнації і підкорення вольового українського селянства, забувши про майже сакральне значення чужих людських кордонів та приватної власності (ця проблема є і в сучасній Європі, де панують марксисти). І більшість із них критикували капіталізм, не розуміючи в дійсності як він працює. Йому дали ім'я володарів Пекла (до прикладу, Вельзевул) і створювали десятиліттями антагоністичне ставлення до звичайного інструменту — грошей і власного капіталу, до якого прямує людина, таким чином створивши ідеї злісного фабриканта (на сьогодні — буржуя), який утискає простолюд. Але уважний читач міг би зрозуміти, що не капітал морив голодом селян, а саме той благий пролетарій з фабрики, для якого небезпекою став і звичайний фермер.
❤1
Капіталізм, корпоративізм, дистрибутизм, соціалізм, комунізм, феодалізм чи технофеодалізм? Ч.2
І ось ми бачимо, що Україна потерпає від соціалістичної політики, перемішаної з корпоративізмом, а тому слід створити таку модель, при якій нам вийде врятувати Державу від занепаду.
Тоді слід запропонувати найраціональніший шлях до вирішення проблем — християнський капіталізм, що будуватиметься на засадах Церкви та взаємоповаги. Тепер не створення прибутку заради прибутку, а ідея орієнтації на сімейні господарства, що самі стають виробниками продукції та обмінюються цим за певну встановлену ціну між собою.
Ця система повинна ґрунтуватися на засадах всезагальної поваги до приватної власності — союзу двох господарств, побудованому на взаємоповазі, оскільки це записано навіть у десятій Заповіді: «Не забажай всього того, що є власністю ближнього твого». І союз тут мається на увазі не кооператив, а ділові зносини як між двома корпораціями.
Ми не повинні, як це було при соціалізмі, ділити місто та село й штучним чином створювати конфлікт, оскільки це два елементи однієї екосистеми.
Орієнтація наша повинна, навіть зобов'язана, відновити колишню потужність українського села — через великі, середні та малі фермерські господарства, де головним чином наш погляд буде обернено на великі та середні господарства, що забезпечуватимуть харчами не тільки себе, а й інших громадян України на підставах безпосереднього договору між виробником (хліборобом) та надавачем послуги (магазином), де повинна звестися нанівець надмірна неповага до продуктів харчування (оскільки перенасиченість продуктами створила колапс — поки десь голодують, у нас викидають продукт як сміття). Також слід позбавитися критики капіталізму, оскільки вона є шкідливою для наших реалій, де соціалізм фактично став домінантним в уяві людей.
Стосовно міського виробництва, то ми повинні категорично відхилити ідею профспілок, що стала тільки стримуючим фактором для розвитку підприємства і додатковим фінансовим тягарем для працівника, який має всі умови для спокійного життя і може цього досягнути без тих руйнівних спілок. Між підприємствами малими та середніми повинна підтримуватися конкуренція, аби запобігти монополізації (чи олігополізації, картелізації) економіки — це орієнтир на економічні зв'язки між підприємствами міськими будь-якого виду економічної діяльності.
Зрештою весь викладений матеріал зверху є тільки вступом до ідей певного переосмислення українського консерватизму по В'ячеславу Казимировичу Липинському. Прошу ідей стосовно того, про що можна буде пізніше написати.
І ось ми бачимо, що Україна потерпає від соціалістичної політики, перемішаної з корпоративізмом, а тому слід створити таку модель, при якій нам вийде врятувати Державу від занепаду.
Тоді слід запропонувати найраціональніший шлях до вирішення проблем — християнський капіталізм, що будуватиметься на засадах Церкви та взаємоповаги. Тепер не створення прибутку заради прибутку, а ідея орієнтації на сімейні господарства, що самі стають виробниками продукції та обмінюються цим за певну встановлену ціну між собою.
Ця система повинна ґрунтуватися на засадах всезагальної поваги до приватної власності — союзу двох господарств, побудованому на взаємоповазі, оскільки це записано навіть у десятій Заповіді: «Не забажай всього того, що є власністю ближнього твого». І союз тут мається на увазі не кооператив, а ділові зносини як між двома корпораціями.
Ми не повинні, як це було при соціалізмі, ділити місто та село й штучним чином створювати конфлікт, оскільки це два елементи однієї екосистеми.
Орієнтація наша повинна, навіть зобов'язана, відновити колишню потужність українського села — через великі, середні та малі фермерські господарства, де головним чином наш погляд буде обернено на великі та середні господарства, що забезпечуватимуть харчами не тільки себе, а й інших громадян України на підставах безпосереднього договору між виробником (хліборобом) та надавачем послуги (магазином), де повинна звестися нанівець надмірна неповага до продуктів харчування (оскільки перенасиченість продуктами створила колапс — поки десь голодують, у нас викидають продукт як сміття). Також слід позбавитися критики капіталізму, оскільки вона є шкідливою для наших реалій, де соціалізм фактично став домінантним в уяві людей.
Стосовно міського виробництва, то ми повинні категорично відхилити ідею профспілок, що стала тільки стримуючим фактором для розвитку підприємства і додатковим фінансовим тягарем для працівника, який має всі умови для спокійного життя і може цього досягнути без тих руйнівних спілок. Між підприємствами малими та середніми повинна підтримуватися конкуренція, аби запобігти монополізації (чи олігополізації, картелізації) економіки — це орієнтир на економічні зв'язки між підприємствами міськими будь-якого виду економічної діяльності.
Зрештою весь викладений матеріал зверху є тільки вступом до ідей певного переосмислення українського консерватизму по В'ячеславу Казимировичу Липинському. Прошу ідей стосовно того, про що можна буде пізніше написати.
❤2
Христос Воскресе! Воістину Воскрес!
У цей святковий і неперевершений день Православна та Греко-католицька Церкви святкують найбільше християнське свято після Різдва — Воскресіння Христове, Царя і Бога нашого.
Він був убитий на хресті за гріхи людей, аби дати їм другий шанс на Спасіння і дарував нам Новий Завіт. І нехай кожен християнин у цей день молиться за всіх вірних шляхетних поборників Віри Істини, як це робили перші християни, Отці-засновники.
Головне, аби ми пам'ятали Заповіді та ті слова Христові, що сказані були в Новім Завіті.
Христос Воскрес! Воскресне Україна!
Наша команда вітає всіх православних християн зі Святом Воскресіння, і нехай за сорок днів відбудеться Його Вознесіння на Небо, як було написано!
У цей святковий і неперевершений день Православна та Греко-католицька Церкви святкують найбільше християнське свято після Різдва — Воскресіння Христове, Царя і Бога нашого.
Він був убитий на хресті за гріхи людей, аби дати їм другий шанс на Спасіння і дарував нам Новий Завіт. І нехай кожен християнин у цей день молиться за всіх вірних шляхетних поборників Віри Істини, як це робили перші християни, Отці-засновники.
Головне, аби ми пам'ятали Заповіді та ті слова Христові, що сказані були в Новім Завіті.
Христос Воскрес! Воскресне Україна!
Наша команда вітає всіх православних християн зі Святом Воскресіння, і нехай за сорок днів відбудеться Його Вознесіння на Небо, як було написано!
🕊4
Гетьманська Правда — це український просвітницький канал, що базується на ідеях Української Трудової Дідичої Монархії, класократії та українського консерватизму. Канал має в собі ідею просвітництва українців в темі Гетьманства та його ідеологічної складової українського консерватизму(монархізму).
Метою каналу є розповсюдження засад Гетьманського руху серед народу, та історичне просвітлення в темі Гетьманату Павла Скоропадського.
Також Гетьманська Правда шукає;
• Писарів
• Дизайнерів
Гетьманська Правда|Підписатись|БУСТ
Метою каналу є розповсюдження засад Гетьманського руху серед народу, та історичне просвітлення в темі Гетьманату Павла Скоропадського.
Також Гетьманська Правда шукає;
• Писарів
• Дизайнерів
Гетьманська Правда|Підписатись|БУСТ
Про те як союзники знали про підтримку з боку рсфср до повстань але заплющували очі
Гетьманська Правда|БУСТ
Чи знали союзники Української Держави про те, що РСФРР фінансує повстанців і допомагає їм зброєю тощо? Так, проте не лише ніяк не реагували на подібні факти, а й заплющували на це очі й заважали гетьманським спецслужбам протидіяти втручанню. Наприклад, голова більшовицької мирової делегації в Києві у телеграмі в Москву від 2 вересня розповідав про свою довірчу розмову з німецьким посланцем. Х. Раковський писав, що німці часто співдіють з більшовиками, зокрема, через Новоросійськ. А. Мумм, оповідав далі Х. Раковський, «звинувачував нас в напівжартівливій формі, що допомагаємо страйку і що про це в Москві вже відправлено Німеччині представлення і озброюємо повстанців, постачаємо революціонерам гроші. На моє заперечення, – доповідав Х. Раковський, – що наша делегація…»
Джерело:Павло Гай нижник Два переворота
Гетьманська Правда|БУСТ
Андрусівське перемир'я чи про те як царь зрадив Козаків
Гетьманська Правда|БУСТ
У 1667 році між та було укладено Андрусівське перемир'я — угоду, яка вирішила долю українських земель без участі самих українців.
Після козаки на чолі з сподівались на військову підтримку Москви у боротьбі проти Польщі. Але замість союзництва отримали політичний розрахунок.
За умовами перемир'я Україну фактично розділили по Дніпру: Лівобережжя відійшло до Московського царства
Правобережжя залишилось під владою Речі Посполитої
Київ тимчасово передавався Москві (але, як відомо, “тимчасове” стало постійним)
Це рішення стало справжнім ударом для козацької держави втратила єдність, а українські землі стали розмінною монетою у чужій грі.
Андрусівське перемир'я показало: для великих держав союз це лише інструмент, а не гарантія вірності. Історія вкотре нагадує, що боротьба за власну державність не терпить сліпої довіри.
Гетьманська Правда|БУСТ
Територія Гетьманщини
Територія Гетьманщини змінювалась з Періодами,почнемо з Революції.
Богдан Хмельницький під час Козацької Революції контролювала Центральну Україну, Частково Східну Україну,під час Революції Богдан Хмельницький разом з Військом доходив навіть і до Львова і Луцька але за певними обставинами відходив,Частину сучасної росії та Білорусі.
після зради московського царя,Гетьманщина поділилась на 2 протекторати по два боки Дніпра
Лівобережжя та
Правобережжя
На лівобережжі був свій Гетьман на правобережжі свій Гетьман, Правобережний підпорядковувався польському королю, Лівобережний московському царю,також після смерті Павла Полуботка а вбив його московський Царь,була створена замість Гетьманщини така собі "малоросійська колегія" командування якої було наступним:половина Українців,половина росіян але головним був росіянин,також іще була Запорізька Січ яка підпорядковувалась Лівобережному Гетьману.
Гетьманська Правда|Чат|БУСТ
Територія Гетьманщини змінювалась з Періодами,почнемо з Революції.
Богдан Хмельницький під час Козацької Революції контролювала Центральну Україну, Частково Східну Україну,під час Революції Богдан Хмельницький разом з Військом доходив навіть і до Львова і Луцька але за певними обставинами відходив,Частину сучасної росії та Білорусі.
після зради московського царя,Гетьманщина поділилась на 2 протекторати по два боки Дніпра
Лівобережжя та
Правобережжя
На лівобережжі був свій Гетьман на правобережжі свій Гетьман, Правобережний підпорядковувався польському королю, Лівобережний московському царю,також після смерті Павла Полуботка а вбив його московський Царь,була створена замість Гетьманщини така собі "малоросійська колегія" командування якої було наступним:половина Українців,половина росіян але головним був росіянин,також іще була Запорізька Січ яка підпорядковувалась Лівобережному Гетьману.
Гетьманська Правда|Чат|БУСТ
Classocratica[♔]Творення самостійної української держави була першочерговою політичною метою для В'ячеслава Липинського. Прагли звільнення України не тільки українські консерватори. Інтелігенція, вихована Винниченком і Шаповалом, проголошувала соціалістичні гасла "Рівність та Земля.
Одним із небагатьох правих які шукали альтернативи був В'ячеслав Липинський з УСХД. Прогресисти того часу намагались "поховати" кар'єру В'ячеслава, називаючи "Ізгоєм", "Прибічником царя". Проте він та його соратники мали інші погляди, Липинський виступав за Ієрархічно-консервативну структуру суспільства.
В 1926 році видання "Хліборобська Україна" видала книгу Листи до Братів-Хліборобів, ця книга стала "біблією" УСХД. Досі ця робота є популярною, а кожен сучасний гетьманець хоча б раз читав її. В ЛБДХ Липинський описує нову форму державотворення, Класократію.
ЧИТАТЬ СТАТТЮ ПОВНІСТЮ
#Класократія #Монархія #Cтатті
Гетьманська Правда|Чат|БУСТ
Classocratica[♔]
ЧИТАТИ СТАТТЮ ПОВНІСТЮ
#Класократія #Монархія #Cтатті
Гетьманська Правда|Чат|БУСТ
В попередній статті ми розібрали основні положення та ідею Класократії. В цій статті ми намагаємось поглиблено вивчити важливі аспекти українського монархізму та з'ясувати недоліки.
Отже, як ми і говорили, Класократія - це форма державного устрою, за якого суспільство розділяється на організовані класи, співпраця яких творить сильну державу.
Класи мають своє представництво в політиці за рахунок національної аристократії. Національна аристократія має чітку ціль: Захищати націю. Аристократи при Класократії - це не просто олігархи в сучасному розумінні, це вихована часом інтелігенція, яка в свою чергу обороняє свій клас. Така інтелігенція є в кожному класі, і з часом ця інтелігенція переходить на іншу ступінь ієрархічної таблиці. Вони стають національними аристократами -- тими, хто поведе за собою націю, хто не покине державу в складні часи. І коли кожен клас об'єднається навколо аристократів та держави, тоді і буде досягнуто класократію.
ЧИТАТИ СТАТТЮ ПОВНІСТЮ
#Класократія #Монархія #Cтатті
Гетьманська Правда|Чат|БУСТ
Forwarded from LITVINOFF
Моя пост-Великодня рефлексія все-ж таки змусила мене доробити та опублікувати оригінальну ідею для Великоднього постеру, де більше уваги приділяється негативному простору:
Історія воскресіння - від візиту жінок й аж до марафонських перегонів апостолів до гробу - фокусується, на відміну від більшості Великодніх вітань, що вам їх бабуся у вайбері переслала, не на видимих ознаках присутності (паски, верби, хрести й інше) а на Відсутності.
Саме Відсутність тіла Господа у гробі, Пустота покинутої плащаниці є великим свідченням перемоги Христа над смертю. Його немає тут - ось про що нам свідчить Пасха Красна, Пасха Христова. Сподіваюся, що й вас цей постер на якісь думки надихне.
☩ LITVINOFF
"Ви шукаєте Ісуса Назарянина розп'ятого. Він воскрес, Його немає тут. Подивіться на місце, де Він лежав".
Історія воскресіння - від візиту жінок й аж до марафонських перегонів апостолів до гробу - фокусується, на відміну від більшості Великодніх вітань, що вам їх бабуся у вайбері переслала, не на видимих ознаках присутності (паски, верби, хрести й інше) а на Відсутності.
Саме Відсутність тіла Господа у гробі, Пустота покинутої плащаниці є великим свідченням перемоги Христа над смертю. Його немає тут - ось про що нам свідчить Пасха Красна, Пасха Христова. Сподіваюся, що й вас цей постер на якісь думки надихне.
☩ LITVINOFF
В'ячеслав Липинський в листі до Пана Радзієвського в Подебрадах 10.03.1927
[♔]Гетьманська Правда[☨]
Гетьманська Правда|Чат|БУСТ
[♔]Гетьманська Правда[☨]
Гетьманець єсть той, хто бореться всіми своїми ділами з оцією українською вдачею: з причиною небуття України. Гетьманець мусить знати, що без єдности між Гетьманцями і без послуху своїй владі не буде України. Гетьманець мусить знати, що вродженої, одідиченої єдности української ще нема; що Українці собі взаємно по культурам, вихованям і звичаям всі чужі; що цю єдність допіру треба тяжким зусиллям сотворити. Гетьманець мусить знати, що кожна влада українська буде завжди в початках слаба, і як всяка слаба влада не буде в стані в початках ідеально виконувати свої завдання. І власне знаючи це і хочучи України, Гетьманець мусить напружити всі сили, щоб берегти слабу внутрішню єдність і зміцняти слабу владу українську.
Гетьманська Правда|Чат|БУСТ