"Я помщуся світу любов'ю" —
9 січня 1924 року у Тбілісі народився геніяльний режисер, сценарист, композитор та художник Сергій Параджанов

«Я – вірменин, який народився у Тбілісі й сидів у російській в'язниці за український націоналізм»

!!Tw, присутня ненормативна лексика!!

Я стежу за ними через щілину
і бачу неймовірний турнір
Воїн А наточує шпагу
Воїн Б чистить рапіру
Воїн В провітрює спис
невідомо, що далі буде
синхронні дії зваблюють монотон

Жадан написав цілу книгу
про життя цього печива
і точно не про Магдалину
бо нахуй кому вона всралася
на релігію більше не дрочать
а ніжно маслають на печивко

Воїн А здає позиції
і далі йде пекельна заруба
рапіра чи спис?
спис чи рапіра?
спис
пис
пис
чвяк
хуяк
печиво осквернили
в зажурі молодий самурай
проковтнув він Марію
харакірі зробив Сергій

Блаженний Чич

#вірш

Незвичненько)

Скажіть, хто б хотів у неділю на Літвечір в Києві? В якості автора або слухача

Хочемо організувати літвечір на неділю, але для цього треба зібрати достатню кількість авторів, тому приходьте!
Офлайн, в Києві, на подолі.
Стосовно вечору, писати мені в особисті (@uniform_request)

Не очікували таких поважних гостей у нашому провулочку 🫢

Приюти Ліван

Приюти Ліван
А От візьми і приюти
Яскравий край, який так хоче утекти
Приюти Ліван
Це просто ніби підняти стакан
Приюти Ліван
Ці, землі культурних партизан
Приюти Ліван
Це тобі не Афганістан, просто візьми і
Приюти Ліван
Буде народ цієї країни в квартирі твоїй як талісман
Приюти Ліван
Гарячі вечори ніби чорний наган
Приюти Ліван
Будеш щасливий ніби султан, просто
Приюти Ліван

#Одіссей

#вірш

Доброї ночі!

Доброго ранку! Як ви?

Йойки,вже й пані Кобилянська!
Раді бачити таких прекрасних пані у нашій спілці.
Чекаємо на Семенка 💋

Еротика?

Раїса Троянкер.
(30.10.1908 — 29.12.1945)

Закінчила семирічну школу, вчилася в кооперативній профшколі, працювала в цирку.

Ще підліткою вона наважилася на розрив із сім’єю: закохалася в італійського артиста — приборкувача тигрів і втекла з дому з мандрівним цирком.
Її коронним номером було вкладання голови до тигрячої пащі — на згадку про ті часи в Раїси залишився шрам на нозі.
Вже за рік циркова романтика набридла Раїсі, і вона знову втекла.

Рано почала писати вірші, перша публікація датована 21 червня 1925 року. Того ж року вступила в місцеву філію Союзу селянських письменників «Плуг».
У 1928 році у видавництві «Плужанин» вийшла перша збірка віршів Троянкер «Повінь».
У Харкові поетеса належала до групи Валер'яна Поліщука «Авангард», друкувалася у виданнях групи, а також у журналах «Гарт» та ін.

У 1930 р. вийшла її друга збірка віршів «Горизонт».

Вона була чи не єдиною поеткою в чоловічому колі харківських митців, Троянкер була справжньою femme fatale, що не цуралася любовних пригод — кажуть, що ледь не кожен харківський письменник мав із нею стосунки.
У листі до Івана Дніпровського навіть зізнавалася, що лікується від німфоманії «за Фрейдом».

Мала багато чоловіків, серед яких також був Володимир Сосюра, з яким вони писали одне одному романтичні вірші.

Під час Другої світової війни була військовиою кореспонденткою
1942 року з'явилася її остання збірка «Суровая лирика».
Збірка була написана російською мовою і містила цілком типові пропагандистські пасажі про «бессмертного Ленина» і «любимый голос Сталина».

Померла від раку в Мурманську, похована на місцевому цвинтарі, могила втрачена.

#еротика
#Міні_статті
#Життєпис

Ніжним дотиком врятуй її мистецтво,
Поцілунком теплим запали,
Бо світ такий простóрий та невпинний, що легко загубитись в тишині.

Наздожени слова її прозорі,
Такі от чисті, барвінкові,
Вони у світлі бачать зорі, що тепло зіткані були.

Вона примхливо бачить місто,
І от ті вулиці барвисті,
Ігристий дим понад свічками,
І тепло так лише між нами.

І ось в руках її намисто,
І легіт лагідний, шум листя,
І сон дрімотить, шепче місто,
Гуляють сни, над нами дійство.

І нам удвох, і нам не тісно!
Бо у цьому місті, де шепче листя,
Любов безмежна пророста,
І зрання нас обігріва.

Вечір тихо проплива,
Розмову чуйну заверша,
Дрімотить сон, гуляють сни,
І час вечірньої зорі.

І тепла кава, мов розрада,
Кава, кава... тиша пада.

#Na_muzychna

#вірш

***

Іржею розʼїдаєсь тулуб металевий
Ховаясь від сонця у куті глухім
Де бражник знімілий в корчах знепадіє
Де тіла норов разом з ним занімів

Перехоплений подих що ніяк не пустився
Перехоплений дух що навіки стовпів
Залишився у тілі самотнім навічно, поміж бражників крил із іржею спочив

#Цвята_Кліточенко

#вірш

Вірш гарний, і прізвище гарне)

Ви шалені, черга віршів на три дні вперед забита.)
Тому, щоб таких "заторів" не було, збільшимо ліміт — віднині чотири вірші на день.
Дякую вам!)

Зі мною ночі говорили
Мовляв, самотній загуде
Цілуючи хребцями брили
Юнак зі смаком каркаде

Гусяча шкіра, мокре листя
Вуста каліки серед мов
Усе ходив немов розхристя
Ба розходився притьмом шов

Живу! авжеж, не оминути
Рідин, що пахнуть ніби сталь
Ґвалт! тільки кучері мов джгути
І тільки голос - мій шпиталь

"Ох рідна, я би став струною,
Торкав твоїх долонь палітру"
Лишився ритись в купі гною
Збирав його в свою макітру

Холєра-пам'ять грала марші
Тепер вже сам себе веде
На світло, з мізками у фарші
Юнак зі смаком каркаде

#Ц_Анкер

#вірш

Неймовірно

Я писатиму тобі вірші.

Я писатиму тобі вірші,
Сторінками синьої книги.
Та буду мріяти про небо,
Що так хочу підкорити.

Я писатиму тобі вірші,
Нестиму тобі сенси,
Та буду читати Тичину.

Я писатиму тобі вірші.
Буду тут Симоненком.
(Чи хоча б Семенком).
Та ти не зрозумієш.
Ти будеш лиш частиною,
Частиною моїх віршів.

Я писатиму тобі вірші.
Невпевнено, дитячо.
Ти будеш їх читати,
Виправляючи помилки.

Я писатиму тобі вірші.
А ти лиш сміятись.
Сміятись - глузуючи,
З мене та моїх поезій .

Я писатиму тобі вірші.
Сторінками зеленої книги.
Та буду мріяти про волю,
Яку так хочу підкорити.

Я писатиму тобі вірші.
А ти їх читати.
Я казатиму про кохання,
А ти його пропускати.

27.09.2024

#Очеретна_Валерія

#вірш

Доброї ночі! Літературника в цю неділю не буде.
Але невдовзі дещо буде, тому готуйтесь)

Дякую за вашу активність!)

Доброго ранку! Як ваш ранок?

Еротична поезія (або інтимна лірика), це умовна назва для ліричних творів та віршів, з провідним мотивом любовної пристрасті, часто зі змістом на межі порнографії.

По більшості цей напрямок почав розвиватись та здобув відносної популярності на початку ХХ-го століття, та серед найвпливовіших авторів присутні Михайль Семенко, Валер'ян Поліщук, Раїса Троянкер, та Василь Атаманюк.

Щодо особливостей еротичної поезії, та речей що відрізняють її від суто інтимної лірики, у еротичній поезії присутні детальні описи близькості (за часту фізичної, але психологічної також не виключення), та тема закоханості, на відмінність від інтимної лірики, в котрій переважають більш легкі та емоційні мотиви.

"Я люблю безстидні рухи
І свободу почувань
Як оголюються руки
І тремтить звабливо стан
Лиш останній ступить крок
Поцілуйний випить трунок
Щоб відчути холод зубок
Персів сонячний пісок
І завмерти в лютих звивах
В гамах грішних диких мук
У владних тіла переливах
Щоб забуть про Божий стук."

М. Семенко

Авторка: #Цвята_Кліточенко

#еротика

В. Симоненку

Дивлюсь на фото, з батьком ви як друзі
Хіба що трохи старший ти, Василь
«На цвинтарі розстріляних ілюзій
Уже немає місця для могил»
Тепер тебе читають в лісосмузі
Коли затишшя, та коли забракло сил
«На цвинтарі розстріляних ілюзій
Уже немає місця для могил»
В одного є серветка, в іншого - джакузі
Земля твоя вироджується в пил
«На цвинтарі розстріляних ілюзій
Уже немає місця для могил»
Нікуди не поділися ні вбивці, ні лакузи
Зробився тільки більшим той копил
«На цвинтарі розстріляних ілюзій
Уже немає місця для могил».

#Дуда

#вірш

Хочемо оголосити нову "рубрику". Окрім художніх творів, ви можете надсилати нам свої статті, які стосуються мистецтва.
Так само, мені в особисті @uniform_request