Увага, шановні митці!

Через велику кількість бажаючих поділитись своєю творчістю, ми попереджуємо,що не усі твори будуть опубліковані в день їх відправки!
Про це вас буде попереджати адмін Ярослав.

Приносимо вибачення !

Василь Елланський, або Василь Еллан-Блакитний.
(28.12.1894 — 04.12.1925)


З 1910 року письменник навчався в Чернігівській духовній семінарії, яку відверто не любив. Відвідував знамениті «суботи» у вітальні Михайла Коцюбинського, де його перші вірші (писати почав з 1912 року) майстер сприйняв із доброзичливою увагою.
Там само, на суботах, близько заприятелював із Тичиною (хоча вони й до того разом навчалися в семінарії).
Фактично, там вони разом вчилися писати вірші.
У 1914 вступив на економічне відділення Київського комерційного інституту, де також вже навчався Тичина.
Інститут він не закінчив. У 1917 році недавній студент з головою поринув у революційну роботу.

У 1920 р. організатор і керівник першої спілки пролетарських письменників «Гарт».

Тяжка хвороба серця, яку з раннього дитинства мав Еллан-Блакитний, призвела до його смерті на 32-му році життя.


Проте навіть після смерті поета, у 30-тих роках, радянська влада затаврувала його, як "буржуазного націоналіста". Його було посмертно засуджено на розстріл.
Кладовище Комунарів у Харкові, на якому він був похований знищили й заасфальтували під аеродром.

**Його у своїй поемі "Комуна" оспівав Майк Йогансен.
**Присвятив свою статтю Елланському й Микола Хвильовий.

#Василь_Еллан_Блакитний
#Новоромантизм
#Міні_статті
#Життєпис

Коли знову забуваю про вірші...

Коли знову забуваю про вірші,
Черпаю натхнення
Ложкою з зілля.

Коли знову забуваю про вірші,
Я в пошуках нової рими.
В пошуках нової техніки, мудрости,
Філософії та трішки гумору.

Коли знову забуваю про вірші,
Прозою пишу кохання листи.

Коли ж знову забуду про вірші,
Піду напевне,
Шляхом забутим.
Тим самим шляхом,
Що долею заносить,
У різні мистецькі крамниці.

Коли знову забуваю про вірші,
Я підглядаю у ЛОМУ.
Те саме стосується й прози,
Й мистецтва...
Й емоцій, що знову і знову турбують мене.

І я знову і знову забуваю про вірші.
Відволікаюсь історією,
Й інколи розмовами...
Але я не забуду про вірші.

12.11.24

#Очеретна_Валерія

#вірш

"Я помщуся світу любов'ю" —
9 січня 1924 року у Тбілісі народився геніяльний режисер, сценарист, композитор та художник Сергій Параджанов

«Я – вірменин, який народився у Тбілісі й сидів у російській в'язниці за український націоналізм»

!!Tw, присутня ненормативна лексика!!

Я стежу за ними через щілину
і бачу неймовірний турнір
Воїн А наточує шпагу
Воїн Б чистить рапіру
Воїн В провітрює спис
невідомо, що далі буде
синхронні дії зваблюють монотон

Жадан написав цілу книгу
про життя цього печива
і точно не про Магдалину
бо нахуй кому вона всралася
на релігію більше не дрочать
а ніжно маслають на печивко

Воїн А здає позиції
і далі йде пекельна заруба
рапіра чи спис?
спис чи рапіра?
спис
пис
пис
чвяк
хуяк
печиво осквернили
в зажурі молодий самурай
проковтнув він Марію
харакірі зробив Сергій

Блаженний Чич

#вірш

Незвичненько)

Скажіть, хто б хотів у неділю на Літвечір в Києві? В якості автора або слухача

Хочемо організувати літвечір на неділю, але для цього треба зібрати достатню кількість авторів, тому приходьте!
Офлайн, в Києві, на подолі.
Стосовно вечору, писати мені в особисті (@uniform_request)

Не очікували таких поважних гостей у нашому провулочку 🫢

Приюти Ліван

Приюти Ліван
А От візьми і приюти
Яскравий край, який так хоче утекти
Приюти Ліван
Це просто ніби підняти стакан
Приюти Ліван
Ці, землі культурних партизан
Приюти Ліван
Це тобі не Афганістан, просто візьми і
Приюти Ліван
Буде народ цієї країни в квартирі твоїй як талісман
Приюти Ліван
Гарячі вечори ніби чорний наган
Приюти Ліван
Будеш щасливий ніби султан, просто
Приюти Ліван

#Одіссей

#вірш

Доброї ночі!

Доброго ранку! Як ви?

Йойки,вже й пані Кобилянська!
Раді бачити таких прекрасних пані у нашій спілці.
Чекаємо на Семенка 💋

Еротика?

Раїса Троянкер.
(30.10.1908 — 29.12.1945)

Закінчила семирічну школу, вчилася в кооперативній профшколі, працювала в цирку.

Ще підліткою вона наважилася на розрив із сім’єю: закохалася в італійського артиста — приборкувача тигрів і втекла з дому з мандрівним цирком.
Її коронним номером було вкладання голови до тигрячої пащі — на згадку про ті часи в Раїси залишився шрам на нозі.
Вже за рік циркова романтика набридла Раїсі, і вона знову втекла.

Рано почала писати вірші, перша публікація датована 21 червня 1925 року. Того ж року вступила в місцеву філію Союзу селянських письменників «Плуг».
У 1928 році у видавництві «Плужанин» вийшла перша збірка віршів Троянкер «Повінь».
У Харкові поетеса належала до групи Валер'яна Поліщука «Авангард», друкувалася у виданнях групи, а також у журналах «Гарт» та ін.

У 1930 р. вийшла її друга збірка віршів «Горизонт».

Вона була чи не єдиною поеткою в чоловічому колі харківських митців, Троянкер була справжньою femme fatale, що не цуралася любовних пригод — кажуть, що ледь не кожен харківський письменник мав із нею стосунки.
У листі до Івана Дніпровського навіть зізнавалася, що лікується від німфоманії «за Фрейдом».

Мала багато чоловіків, серед яких також був Володимир Сосюра, з яким вони писали одне одному романтичні вірші.

Під час Другої світової війни була військовиою кореспонденткою
1942 року з'явилася її остання збірка «Суровая лирика».
Збірка була написана російською мовою і містила цілком типові пропагандистські пасажі про «бессмертного Ленина» і «любимый голос Сталина».

Померла від раку в Мурманську, похована на місцевому цвинтарі, могила втрачена.

#еротика
#Міні_статті
#Життєпис

Ніжним дотиком врятуй її мистецтво,
Поцілунком теплим запали,
Бо світ такий простóрий та невпинний, що легко загубитись в тишині.

Наздожени слова її прозорі,
Такі от чисті, барвінкові,
Вони у світлі бачать зорі, що тепло зіткані були.

Вона примхливо бачить місто,
І от ті вулиці барвисті,
Ігристий дим понад свічками,
І тепло так лише між нами.

І ось в руках її намисто,
І легіт лагідний, шум листя,
І сон дрімотить, шепче місто,
Гуляють сни, над нами дійство.

І нам удвох, і нам не тісно!
Бо у цьому місті, де шепче листя,
Любов безмежна пророста,
І зрання нас обігріва.

Вечір тихо проплива,
Розмову чуйну заверша,
Дрімотить сон, гуляють сни,
І час вечірньої зорі.

І тепла кава, мов розрада,
Кава, кава... тиша пада.

#Na_muzychna

#вірш

***

Іржею розʼїдаєсь тулуб металевий
Ховаясь від сонця у куті глухім
Де бражник знімілий в корчах знепадіє
Де тіла норов разом з ним занімів

Перехоплений подих що ніяк не пустився
Перехоплений дух що навіки стовпів
Залишився у тілі самотнім навічно, поміж бражників крил із іржею спочив

#Цвята_Кліточенко

#вірш

Вірш гарний, і прізвище гарне)

Ви шалені, черга віршів на три дні вперед забита.)
Тому, щоб таких "заторів" не було, збільшимо ліміт — віднині чотири вірші на день.
Дякую вам!)

Зі мною ночі говорили
Мовляв, самотній загуде
Цілуючи хребцями брили
Юнак зі смаком каркаде

Гусяча шкіра, мокре листя
Вуста каліки серед мов
Усе ходив немов розхристя
Ба розходився притьмом шов

Живу! авжеж, не оминути
Рідин, що пахнуть ніби сталь
Ґвалт! тільки кучері мов джгути
І тільки голос - мій шпиталь

"Ох рідна, я би став струною,
Торкав твоїх долонь палітру"
Лишився ритись в купі гною
Збирав його в свою макітру

Холєра-пам'ять грала марші
Тепер вже сам себе веде
На світло, з мізками у фарші
Юнак зі смаком каркаде

#Ц_Анкер

#вірш

Неймовірно

Я писатиму тобі вірші.

Я писатиму тобі вірші,
Сторінками синьої книги.
Та буду мріяти про небо,
Що так хочу підкорити.

Я писатиму тобі вірші,
Нестиму тобі сенси,
Та буду читати Тичину.

Я писатиму тобі вірші.
Буду тут Симоненком.
(Чи хоча б Семенком).
Та ти не зрозумієш.
Ти будеш лиш частиною,
Частиною моїх віршів.

Я писатиму тобі вірші.
Невпевнено, дитячо.
Ти будеш їх читати,
Виправляючи помилки.

Я писатиму тобі вірші.
А ти лиш сміятись.
Сміятись - глузуючи,
З мене та моїх поезій .

Я писатиму тобі вірші.
Сторінками зеленої книги.
Та буду мріяти про волю,
Яку так хочу підкорити.

Я писатиму тобі вірші.
А ти їх читати.
Я казатиму про кохання,
А ти його пропускати.

27.09.2024

#Очеретна_Валерія

#вірш

Доброї ночі! Літературника в цю неділю не буде.
Але невдовзі дещо буде, тому готуйтесь)

Дякую за вашу активність!)

Доброго ранку! Як ваш ранок?