Доброго ранку!!
Як ви?
Нагадаю, що будь-хто може надіслати свій твір, не тільки вірші.
Приймаємо також: наукові статті по тематиці мистецтва, проза, образотворче.
На публікацію твори надсилати @Uniform_request
Також нагадую про набір творів на друк (тільки поезія)! Надсилати @bukoviance
Чекатимемо ваших творів!!)
Як ви?
Нагадаю, що будь-хто може надіслати свій твір, не тільки вірші.
Приймаємо також: наукові статті по тематиці мистецтва, проза, образотворче.
На публікацію твори надсилати @Uniform_request
Також нагадую про набір творів на друк (тільки поезія)! Надсилати @bukoviance
Чекатимемо ваших творів!!)
❤17
Говоріть
Говоріть із мертвими, розривайте тишу
Вони чують все, тільки не мовчіть
Говоріть із мертвими, говоріть гучніше,
Це і є спілкування таємна мить..
Говоріть із мертвими, тільки так і можливо
Їх назад до себе повернути в життя
Говоріть з мертвими, це так небу важливо
Тільки так і розчиниш туман забуття
Поки є хоч хтось, хто говорить з мертвими
Світ існує і далі та сонце встає
Говоріть, хай будуть всі слова відвертими
Бо розмова ця - все що в нас є..
#Дуда
#вірш
Говоріть із мертвими, розривайте тишу
Вони чують все, тільки не мовчіть
Говоріть із мертвими, говоріть гучніше,
Це і є спілкування таємна мить..
Говоріть із мертвими, тільки так і можливо
Їх назад до себе повернути в життя
Говоріть з мертвими, це так небу важливо
Тільки так і розчиниш туман забуття
Поки є хоч хтось, хто говорить з мертвими
Світ існує і далі та сонце встає
Говоріть, хай будуть всі слова відвертими
Бо розмова ця - все що в нас є..
#Дуда
#вірш
❤19👍1💘1
Сумуєте без літвечорів? Тоді запрошуємо на літвечір наших друзяк з арматури!
❤8💋3🔥1
Покровськ — мій герой
Цей рік кінчається, 2024-й,
Я вперше не вдома — таке вже не знайомо.
Покровськ — мов герой, та в тіні залишився,
Руїни довкола, і біль не скінчився.
Моя вся родина тепер не в оселі,
Зустрічаєм цей рік у біді, у заметелі.
Та тільки вона не надворі, в душі,
Де мрії та спогади знову чужі.
Хотілось би вірити: дім нас чекає,
І мир, що нарешті прийде, не згасає.
Кінець не за горами, все скоро минеться,
І рідний наш край із руїн оживеться.
Ще рік вперед, щоб продовжити шлях,
Боротись за себе, за близьких, за стяг.
І приходить наш рік — 2025-й,
Ще крок до свободи, до мрії святої.
(31.12.2024)
#Remisssio
#вірш
Цей рік кінчається, 2024-й,
Я вперше не вдома — таке вже не знайомо.
Покровськ — мов герой, та в тіні залишився,
Руїни довкола, і біль не скінчився.
Моя вся родина тепер не в оселі,
Зустрічаєм цей рік у біді, у заметелі.
Та тільки вона не надворі, в душі,
Де мрії та спогади знову чужі.
Хотілось би вірити: дім нас чекає,
І мир, що нарешті прийде, не згасає.
Кінець не за горами, все скоро минеться,
І рідний наш край із руїн оживеться.
Ще рік вперед, щоб продовжити шлях,
Боротись за себе, за близьких, за стяг.
І приходить наш рік — 2025-й,
Ще крок до свободи, до мрії святої.
(31.12.2024)
#Remisssio
#вірш
❤14💔9👍2
Може хочеш покинути офісні башти
Й лишитись у цьому вагоні назавжди?
Може нахрін модерн, може нахрін еклектику,
Може візьмемо в рабство машиністів й електриків,
Чергових й контролерів в червоних кепках:
У нас навіть не буде потреби в квитках.
Тіла наші конвенційно не дуже вродливі,
Вростуть у сидіння сині і сиві.
Плечі втомляться від (не)чужої дрімоти,
Літери вимруть — мутують у ноти.
Ми станемо вільними в своїй неволі.
То що, хочеш лишитися у вагоні?
#Кай_Стардаст
#вірш
Й лишитись у цьому вагоні назавжди?
Може нахрін модерн, може нахрін еклектику,
Може візьмемо в рабство машиністів й електриків,
Чергових й контролерів в червоних кепках:
У нас навіть не буде потреби в квитках.
Тіла наші конвенційно не дуже вродливі,
Вростуть у сидіння сині і сиві.
Плечі втомляться від (не)чужої дрімоти,
Літери вимруть — мутують у ноти.
Ми станемо вільними в своїй неволі.
То що, хочеш лишитися у вагоні?
#Кай_Стардаст
#вірш
❤19
Сьогодні в рими не складаються слова,
Сьогодні нерви зовсім не до біса,
Одне бажання – наревітися сповна…
Finita la commedia. Спускається завіса.
Сьогодні все чомусь іде не так,
Дратують люди всі чомусь довкола,
І в голові якийсь один бардак,
І сил немає розірвать це злісне коло.
Сьогодні холодно і сльота на душі,
І не рятують жодні соцмережі,
Неначе Всесвіт став якийсь чужий
І вийти не дає за звичні межі.
Не хочеться сьогодні говорить,
І бачити не хочеться нікого,
Міцної кави хочеться зварить,
Чи, може, випить ще чогось міцного.
Сьогодні день не мій. Таке бува,
Від цього не подітися нікуди,
Та головне – все ж вірити в дива
І в те, що завтра день найкращим буде!
#Юлія_Жерняк
#вірш
Сьогодні нерви зовсім не до біса,
Одне бажання – наревітися сповна…
Finita la commedia. Спускається завіса.
Сьогодні все чомусь іде не так,
Дратують люди всі чомусь довкола,
І в голові якийсь один бардак,
І сил немає розірвать це злісне коло.
Сьогодні холодно і сльота на душі,
І не рятують жодні соцмережі,
Неначе Всесвіт став якийсь чужий
І вийти не дає за звичні межі.
Не хочеться сьогодні говорить,
І бачити не хочеться нікого,
Міцної кави хочеться зварить,
Чи, може, випить ще чогось міцного.
Сьогодні день не мій. Таке бува,
Від цього не подітися нікуди,
Та головне – все ж вірити в дива
І в те, що завтра день найкращим буде!
#Юлія_Жерняк
#вірш
❤21🕊5
Доброго ранку!!
Як ви?
Нагадаю, що будь-хто може надіслати свій твір, не тільки вірші.
Приймаємо також: наукові статті по тематиці мистецтва, проза, образотворче.
На публікацію твори надсилати @Uniform_request
Також нагадую про набір творів на друк (тільки поезія)! Надсилати @bukoviance
Чекатимемо ваших творів!!)
Як ви?
Нагадаю, що будь-хто може надіслати свій твір, не тільки вірші.
Приймаємо також: наукові статті по тематиці мистецтва, проза, образотворче.
На публікацію твори надсилати @Uniform_request
Також нагадую про набір творів на друк (тільки поезія)! Надсилати @bukoviance
Чекатимемо ваших творів!!)
🦄6❤3👍3👻1
Коли список поступово росте,
Список імен та прізвищ в пам'яті невгамовній,
Вчишся вірити в щось невагомо-святе,
Щось довічно-живе та правильно-безумовне.
І тут не справа навіть в релігії, бог із нею,
Коли еклектика мислення хоче зібрати паззл,
Встають обличчя знайомі, та жодної панацеї
Нема для зсудомлених м'язів.
І в цьому випадку жодне слово, жодна хвилина
Не вернуть голос, посмішку чи подію.
Тільки знання про щось невинне, плинне, новинне
Діру на серці, може, ледве закриє.
#Олександра_Дорога
#вірш
Список імен та прізвищ в пам'яті невгамовній,
Вчишся вірити в щось невагомо-святе,
Щось довічно-живе та правильно-безумовне.
І тут не справа навіть в релігії, бог із нею,
Коли еклектика мислення хоче зібрати паззл,
Встають обличчя знайомі, та жодної панацеї
Нема для зсудомлених м'язів.
І в цьому випадку жодне слово, жодна хвилина
Не вернуть голос, посмішку чи подію.
Тільки знання про щось невинне, плинне, новинне
Діру на серці, може, ледве закриє.
#Олександра_Дорога
#вірш
❤12🍾8💔2👍1
Абсурд відсутності вибору
Камінці западають в ноги,
Б'ють гострими краями, здирають шкіру,
Безсовісно трощать нігті
І підло лізуть під шкіру.
Камінець - наче голка з дитинства, що через п'яту поступово дійде до серця,
Уразить його за секунду,
Після чого настане кінець.
Камінець - наче слова рідної мати, що імпульсивно кричить,
Відмовляючи своїй соціальній ролі в результаті колись існуючої любові.
Камінці, як останні хвилини авангардного кіно,
Б'ють по обличчю. Туди ж і плюють.
Вони ніби спомин далеких часів,
Що викликали душевний вогонь, котрий грів усе тіло і випромінював справжнісіньке сяйво.
Єдине, коли вогонь залишився позаду.
Це як знову перечитати збірку п'яти аморальних віршів,
Що були прочитані у квітні чотирнадцятого року,
Перем'яти кожен аркуш і у висновку ними запалити піч, здійснюючи майже самогубство,
Вбиваючи увесь моральний стан, що за стільки років колихнувся пару раз.
Кожен крок спричиняє суперечливість думок,
Де голоси кричать про ломоту ступнів, що віддає аж до колін.
Змушує тверезіти мозок і не йти в калюжах по кам'янистим схилам.
Їх достатньо стало, коли відмовили ноги, що самі майже крихтами сипалися до землі,
Коли біль не вщухав,
Що не скажеш розуму.
#Скривіс
#вірш
Камінці западають в ноги,
Б'ють гострими краями, здирають шкіру,
Безсовісно трощать нігті
І підло лізуть під шкіру.
Камінець - наче голка з дитинства, що через п'яту поступово дійде до серця,
Уразить його за секунду,
Після чого настане кінець.
Камінець - наче слова рідної мати, що імпульсивно кричить,
Відмовляючи своїй соціальній ролі в результаті колись існуючої любові.
Камінці, як останні хвилини авангардного кіно,
Б'ють по обличчю. Туди ж і плюють.
Вони ніби спомин далеких часів,
Що викликали душевний вогонь, котрий грів усе тіло і випромінював справжнісіньке сяйво.
Єдине, коли вогонь залишився позаду.
Це як знову перечитати збірку п'яти аморальних віршів,
Що були прочитані у квітні чотирнадцятого року,
Перем'яти кожен аркуш і у висновку ними запалити піч, здійснюючи майже самогубство,
Вбиваючи увесь моральний стан, що за стільки років колихнувся пару раз.
Кожен крок спричиняє суперечливість думок,
Де голоси кричать про ломоту ступнів, що віддає аж до колін.
Змушує тверезіти мозок і не йти в калюжах по кам'янистим схилам.
Їх достатньо стало, коли відмовили ноги, що самі майже крихтами сипалися до землі,
Коли біль не вщухав,
Що не скажеш розуму.
#Скривіс
#вірш
❤11👍1💘1
Ти не помітиш, як радість згасне у смутку,
Ти не помітиш, як історія закінчиться на псевдо новій сторінці.
Скажи лиш одне..
Навіщо писати листи, коли не знаєш про що писати?
Навіщо писати листи, коли і сам не хотів би їх мати?
Цей лабіринт думок затягає у пастку сердечну.
Казка, що ніжно почалась, має розв'язку..
Закінчиться все, як і мало б, трагічно,
Без жартів, без сумнівів — надто логічно.
Навіщо слова, коли тиша означена?
А кожна розмова зводить у порожнечу.
Тож дай мені зробити цей початок кінця,
І в останній раз побачити твої очі з місяця злиття.
Дай мені в останній раз в обійми взяти твої плечі,
Щоб у спочинку в даль піти..
Залишивши тебе в самотності сам на сам,
З вічно згораючими в пітьмі страхами.
#Свічка
#вірш
Ти не помітиш, як історія закінчиться на псевдо новій сторінці.
Скажи лиш одне..
Навіщо писати листи, коли не знаєш про що писати?
Навіщо писати листи, коли і сам не хотів би їх мати?
Цей лабіринт думок затягає у пастку сердечну.
Казка, що ніжно почалась, має розв'язку..
Закінчиться все, як і мало б, трагічно,
Без жартів, без сумнівів — надто логічно.
Навіщо слова, коли тиша означена?
А кожна розмова зводить у порожнечу.
Тож дай мені зробити цей початок кінця,
І в останній раз побачити твої очі з місяця злиття.
Дай мені в останній раз в обійми взяти твої плечі,
Щоб у спочинку в даль піти..
Залишивши тебе в самотності сам на сам,
З вічно згораючими в пітьмі страхами.
#Свічка
#вірш
❤13🥰1
Доброї ночі!!
Як пройшов ваш день? Я щось ніяк від вистави не відійду, непрацездатно мені якось)
Як пройшов ваш день? Я щось ніяк від вистави не відійду, непрацездатно мені якось)
❤15💘1
Вжух, чух-чух – жук ущух.
А я молоко гущу.
Три каструлі нагустив.
Жук спалив чиїсь листи.
А чиї? – то, мабуть, кріт,
Коли повзав по горі,
Вислав до міськради скаргу
Щодо будівництва арки.
Звіру не відповіли,
Хоч і не ревли воли.
То чому той жук ущух –
Я не знаю. Чух-чух-чух.
#Андрій_Єлісєєв
#вірш
А я молоко гущу.
Три каструлі нагустив.
Жук спалив чиїсь листи.
А чиї? – то, мабуть, кріт,
Коли повзав по горі,
Вислав до міськради скаргу
Щодо будівництва арки.
Звіру не відповіли,
Хоч і не ревли воли.
То чому той жук ущух –
Я не знаю. Чух-чух-чух.
#Андрій_Єлісєєв
#вірш
❤16💘2😁1
Доброго ранку!!
Як ви?
Нагадаю, що будь-хто може надіслати свій твір, не тільки вірші.
Приймаємо також: наукові статті по тематиці мистецтва, проза, образотворче.
На публікацію твори надсилати @Uniform_request
Також нагадую про набір творів на друк (тільки поезія)! Надсилати @bukoviance
Чекатимемо ваших творів!!)
Як ви?
Нагадаю, що будь-хто може надіслати свій твір, не тільки вірші.
Приймаємо також: наукові статті по тематиці мистецтва, проза, образотворче.
На публікацію твори надсилати @Uniform_request
Також нагадую про набір творів на друк (тільки поезія)! Надсилати @bukoviance
Чекатимемо ваших творів!!)
❤7😎4💘1
Forwarded from Читомо (Олеся Бойко)
У США, Канаді й Європі покажуть англомовну версію документальної стрічки «Будинок «Слово».
В Україні закритий показ у межах ініціативи Remember the Past — Fight for the Future уже відбувся, а обмежений прокат англомовної версії розпочнеться 20 березня.
Переглянути фільм українською можна онлайн, у відкритому доступі його опублікували у 2018 році.
#будинок_Слово #документальні_фільми #здобутки_2025
👉 Підписатися на Читомо в телеграмі
В Україні закритий показ у межах ініціативи Remember the Past — Fight for the Future уже відбувся, а обмежений прокат англомовної версії розпочнеться 20 березня.
Переглянути фільм українською можна онлайн, у відкритому доступі його опублікували у 2018 році.
#будинок_Слово #документальні_фільми #здобутки_2025
👉 Підписатися на Читомо в телеграмі
❤20💘3🕊2
Сніг
Сніжить. В броунівському русі
Сніжинки мов листи з поштових скринь
Сніжинки мов листи від давніх друзів
Сніжить. Спинися. Відпочинь.
Дивись як сніг вертається на небо
Як зависає та гальмує час
Малим пір‘їнкам іншого не треба
Скоріш за все їм байдуже до нас.
Сніжить. В казковій круговерті
Спинилось місто, люди, я
Зупинка між народженням та смертю
Із назвою невдалою «життя»..
#Дуда
#вірш
Сніжить. В броунівському русі
Сніжинки мов листи з поштових скринь
Сніжинки мов листи від давніх друзів
Сніжить. Спинися. Відпочинь.
Дивись як сніг вертається на небо
Як зависає та гальмує час
Малим пір‘їнкам іншого не треба
Скоріш за все їм байдуже до нас.
Сніжить. В казковій круговерті
Спинилось місто, люди, я
Зупинка між народженням та смертю
Із назвою невдалою «життя»..
#Дуда
#вірш
❤24👏1💘1
Київ!!
Оголошуємо другий літвечір провулку Графоманії!!
Презентуватимемо вам наш перший друкований випуск!! Врахували минулі помилки та вдосконалилися! Обіцяємо цікавих авторів, цікаве місце та навіть нормальну техніку!!)
Бажаєш прийти чи (і) виступити?
Приймаємо через нашу гугл форму!!
(Заповнити обов'язково як і для слухачів,так і для учасників-авторів)
Для участі, як автор, надішліть кілька своїх творів в телеграм @Uniform_Request
‼️Обмежена кількість авторів — 10 місць‼️
Якщо маєте якісь питання по літику, пишіть @uniform_request
Оголошуємо другий літвечір провулку Графоманії!!
Презентуватимемо вам наш перший друкований випуск!! Врахували минулі помилки та вдосконалилися! Обіцяємо цікавих авторів, цікаве місце та навіть нормальну техніку!!)
Бажаєш прийти чи (і) виступити?
Приймаємо через нашу гугл форму!!
(Заповнити обов'язково як і для слухачів,так і для учасників-авторів)
Для участі, як автор, надішліть кілька своїх творів в телеграм @Uniform_Request
‼️Обмежена кількість авторів — 10 місць‼️
РегламентБудемо раді вас бачити!! Обіцяємо багато цікавого!!)
≈ 5 хвилин на автора
Тема: вільна
Мова: українська
🗓: 2 березня, неділя
📍: "TLOOM" вул. Ярославська 26
🕕: "відкриваємо двері" о 18:00
🎟 : Вхід 50 грн (50% на збір)
Якщо маєте якісь питання по літику, пишіть @uniform_request
❤19😍2💘2❤🔥1
Буря над Черемошем
– Туманна кресаня нечутно вкриває долину,
За криси повстяні не вийти сліпому до часу,
Коли срібносяйне дитя не мине, не погасне,
Коли золотаве окілля покотить на спину
Зеленого виру – виходь, моє диво живильне!
Почнем викрутаси!
– Не вийду, не вийду, коріння впеклося у камінь,
Зіниці готур заклював, саламандра забрала
З-під ребер моїх сердолік. Непрозорі дзеркала
Твоєї брехні обіцяють безодню. Під нами
Болотяні млаки, облуди в березовій брамі.
Тобі ж усе мало!
– Дивись-но, дитино, он гайстер кричить на верхівці
Твоєї сосни, хоча суне темніша година,
Вона досхочу дозволяє кружляти невпинно,
Нестримно в обіймах веселих, веселих – дурниці
Тобі говорили, клянуся, бо слово, як криця.
У танець пориньмо!
– Ти – хитра куниця, облудливий лис прудконогий,
Танцюй із дівчатами, пане, що ходять по купіль
Блакитну, прозору. То кров моя. Ні, непідкупна!
Мелодії линуть, бринять, як серпанок вологий,
Не вийду, не вийду! Облиш недолугу облогу!
Не візьмеш, підступний!
Селяни боялися сунути ніс в перелісся,
Де буря кричала між скель Черемошевих гучно,
Де блискавки ніж у соснове заплетення влучив,
Упали смоли халцедонові краплі. Підвівся
Лелека вугільний. Вже видно долинові криси.
Пройшло неминуче.
#Олександра_Дорога
#вірш
– Туманна кресаня нечутно вкриває долину,
За криси повстяні не вийти сліпому до часу,
Коли срібносяйне дитя не мине, не погасне,
Коли золотаве окілля покотить на спину
Зеленого виру – виходь, моє диво живильне!
Почнем викрутаси!
– Не вийду, не вийду, коріння впеклося у камінь,
Зіниці готур заклював, саламандра забрала
З-під ребер моїх сердолік. Непрозорі дзеркала
Твоєї брехні обіцяють безодню. Під нами
Болотяні млаки, облуди в березовій брамі.
Тобі ж усе мало!
– Дивись-но, дитино, он гайстер кричить на верхівці
Твоєї сосни, хоча суне темніша година,
Вона досхочу дозволяє кружляти невпинно,
Нестримно в обіймах веселих, веселих – дурниці
Тобі говорили, клянуся, бо слово, як криця.
У танець пориньмо!
– Ти – хитра куниця, облудливий лис прудконогий,
Танцюй із дівчатами, пане, що ходять по купіль
Блакитну, прозору. То кров моя. Ні, непідкупна!
Мелодії линуть, бринять, як серпанок вологий,
Не вийду, не вийду! Облиш недолугу облогу!
Не візьмеш, підступний!
Селяни боялися сунути ніс в перелісся,
Де буря кричала між скель Черемошевих гучно,
Де блискавки ніж у соснове заплетення влучив,
Упали смоли халцедонові краплі. Підвівся
Лелека вугільний. Вже видно долинові криси.
Пройшло неминуче.
#Олександра_Дорога
#вірш
❤11💘2👏1
Забігло в кімнату сполохане диво.
Побачив, що щічки істотно зблідніли.
Притиснувшись швидко, промовила хтиво:
«Щось холодно в хаті, нам треба зігрітись.
І трапилось все несподівано швидко,
Підняв, розриваючи зіпер спідниці.
Напружене тіло мурахами вкрило,
У грудях томилися хрипи звірині.
Минали секунди, стискалися стегна.
Хотілося дуже задумане втілить.
Та трохи незручно, бо тулубом терла,
Руками впираючись в ламані стіни.
І майже сумісно дійшли ми до крапки:
«Тримаюся ледве, ще трохи і здохну».
Лиш крикнула: «Все! А ти начебто радий?
Дістала з полички цю довбану ковдру».
#Ватульов_Костянтин
#вірш
Побачив, що щічки істотно зблідніли.
Притиснувшись швидко, промовила хтиво:
«Щось холодно в хаті, нам треба зігрітись.
І трапилось все несподівано швидко,
Підняв, розриваючи зіпер спідниці.
Напружене тіло мурахами вкрило,
У грудях томилися хрипи звірині.
Минали секунди, стискалися стегна.
Хотілося дуже задумане втілить.
Та трохи незручно, бо тулубом терла,
Руками впираючись в ламані стіни.
І майже сумісно дійшли ми до крапки:
«Тримаюся ледве, ще трохи і здохну».
Лиш крикнула: «Все! А ти начебто радий?
Дістала з полички цю довбану ковдру».
#Ватульов_Костянтин
#вірш
❤14😁3❤🔥2🔥1😐1💘1
Доброго ранку!!
Як ви?
Нагадую про Літвечір другого березня!! Афіша⬇️
https://t.me/grafomalley/576
Також нагадаю, що будь-хто може надіслати свій твір, не тільки вірші.
Приймаємо також: наукові статті по тематиці мистецтва, проза, образотворче.
На публікацію твори надсилати @Uniform_request
Також нагадую про набір творів на друк (тільки поезія)! Надсилати @bukoviance
Чекатимемо ваших творів!!)
Як ви?
Нагадую про Літвечір другого березня!! Афіша⬇️
https://t.me/grafomalley/576
Також нагадаю, що будь-хто може надіслати свій твір, не тільки вірші.
Приймаємо також: наукові статті по тематиці мистецтва, проза, образотворче.
На публікацію твори надсилати @Uniform_request
Також нагадую про набір творів на друк (тільки поезія)! Надсилати @bukoviance
Чекатимемо ваших творів!!)
❤14💘1