Кривава ріка думок хлине з голови
І більше не боюсь нічого,
Я все йду і йду туди,
Де нема абсолютно нікого.

Остогидло мені все довкола -
Жахлива стабільність, ніяких змін.
Не вдоволення, а суцільна потвора
Та тепер буде чистий адреналін.

Час дивитись на світ, чарувати закляття,
Гуляти, співати, радіти і пити,
Розірвати тей сум з печаллю на шмаття,
І нарешті щасливо на зорі глядіти.

#Варінтія

#вірш

В цей час ми вже отримали збірки " я у дзеркалі слів" на відправку!
Сьогодні постараємось надіслати усім.

Також до кожної збірки прикладемо невеличкі подаруночки!Надіємось, що вам сподобається🤭

#друк

#випуск

Збірки вже були відправлені власникам! Чекаємо на ваші відгуки 💋

#друк

#випуск

Уривок із #Осінь_зі_смаком_капучино
Розділ "Ах, які книжки!"

Ч. 2

Вона дивилася на букет у вазі: теплий, осінній, від нього… А молодий чоловік вже щось готував на кухні. Аромат розлетівся по квартирі, навіть Граф зацікавився і прибіг.

Вечір увібрався у червоно-золотавий камзол, взув кросівки і пішов до людей, вмикаючи старі ліхтарі. А поряд з ним, під руку йшла осінь…

— Графе, час збиратись на прогулянку, — гукнула Меліса свого улюбленця.

За мить песик вже крутився біля її ніг, готовий вибігти на двір. Узявши книжки, пара вийшла на вулицю. Пахло торішнім листям, гарячими напоями у їхньому кіоску та пожухлою травою. Граф розважався з іншими песиками, а закохана пара ішла до бібліотеки.

—Вітаю, а ми до вас за новим книжками, — привіталася Меліса з бібліотекаркою.

— Вітаю, старі книжки залишайте ось тут, і песика зі мною залишайте, я за ним подивлюся,– підморгнула вона змовницьки.

Меліса з Мироном попрямували до книжкових полиць. Вони ходили поміжками стелажів, обираючи жанри, та визначитися ніяк не могли, тож зупинились там, де була любовна та інтимна лірика.
Вона гортала Ліну Костенко, він Володимира Сосюру. Здавалось, пара влаштувала якесь змагання: хто більше прочитає віршів. Мирон всадовив її на коліна і на вушко декламував «Перший сніг» Сосюри. Меліса, наче п’яніла від цього голосу, і нестримавшись, наче дика кішка, накинулася на нього. А він цього і чекав! І знову пристрасть, шаленство, сорочка в помаді і запах книжкових полиць…

#Tvoreys

Твори цієї авторки

#проза

Боривітер

Де ти, боревітре, птах ширококрилий?
Чом тебе не бачу у безодні неба?
Спалені містечка та міста - могили
Пташе, боревітре, нам тебе так треба!

Повертайся, сине, до рідної хати
Із висот небесних подивись униз
Зачекалась, рідний, твоя сива мати
Очі потопила у озерах сліз.

Боревітре, любий, захисти країну
Від істот скажених й хитрих плазунів
Дме скажений вітер, віє без упину
Не вщуха негода, не полІчить днів.

Зазирає сонце крізь холодні ранки
Та здається втома вже не має сили
Може це надія, може забаганки
Де ти, боревітре, птах ширококрилий?

#Дуда

#вірш

Запрошуємо на літвечір від наших друзяк, буде Буковицький і всіми улюблений Єлісєєв💋

Ми

Ми з тобою як ліва і права брова -
Існуєм в єдиному полі.
То разом на верх, то вниз я одна
Ховаюсь від голої болі.

Ми шістка й дев'ятка - можливі окремо,
Та разом цікáвіше буде..
Мовою цифр слова неважливі,
Вони як невизнані люди.

Ми дві волосинки на лівій нозі,
Яких не помітила бритва.
Йти рівно, не збитися нам зі стезі
Навряд чи поможе молитва.

На святі життя ми два конфетті:
Яскраві, проте не надовго.
Якщо не збагнемо себе у спокуті,
Нас міцно обійме тривога..

#Маргарита_Скляниченко

#вірш

По колу кружляє вітер
Минулого спомин, журба
Холодний та буйний
Жорстокий ти вітре!
Де твоє співчуття?
Дай мені зняти, перлини блискучі
Із замерзлого, від тебе лиця
Я хочу забути! Та знову проснутись
В омріяних, зелених садах
Відчути променів світла
Ласкаве торкання,
І гомін пташиний з вікна
Достатньо вже бурь, завірюх
Мерзенної ночі!
Хай прийде скоріше весна

#Кучина_Варвара

#вірш

Уривок із #Осінь_зі_смаком_капучино
Розділ "Ах, які книжки!"

Ч. 3

Граф не сидів на місці, а допомогав бібліотекарці розставляти книжки по місцях. Він гавкав певну кількість разів біля вказаного стелажу. Дійшовши врешті -решт до останнього з любовною лірикою, песик п'ять разів загавкав, та так голосно, що миттєво повернув закоханих зі світу забуття.

— Бібліотека зачиняється,– почули вони, і схопивши якісь книжки, вийшли із зали.

Бібліотекарка зробила якісь записи і додала: – Ваш песик чудовий помічник, приводьте ще!

На вулиці потемнішало, піднявся вітер. Меліса розстібнула кашемірове пальто і заховала туди Графа. Звідти визирала кумедна мордочка. Вітрисько чогось лютувало, лютувало, а потім почався град. Захекані, вони забігли до під'їзду.

#Tvoreys

Твори цієї авторки

#проза

Доброї ночі!! Як ваш день пройшов?

Завтра у виставі граю, хвилююсь трохи)
Приходьте!
Афіша⬇️
https://t.me/grafomalley/292

Доброго ранку!!
Граю сьогодні у виставі, приходьте!

Нагадаю, що будь-хто може надіслати свій твір, не тільки вірші. Приймаємо також: наукові статті по тематиці мистецтва, проза, образотворче.
На публікацію твори надсилати @Uniform_request

Також нагадую про набір творів на друк (тільки поезія)! Надсилати @bukoviance

Також нагадую про виставу в якій гратиму) вже в цю неділю. Афіша — https://t.me/grafomalley/292

Чекатимемо вас і ваших творів!!)

Тобі так личить твоє волосся
Кучеряве, блискуче, мʼяке!
Як пахне воно тобою
Наче горіховий мед

І губи твої ласкаві
Так чуттєво цілують мене
Як перший сніг на долонях
І теплого сонця, багряний схід

Мені твої очі, як зорі нічні
Як вогняний танець землі
Що тільки для мене танцює
Й полоне мої думки

Так тепло в обіймах,
але тільки твоїх
Тримай мене міцно,
Захоплено й близько
Я так жадаю розчинитись в тобі

#Кучина_Варвара

#вірш

Мені часто здається, що ви забуваєте, а то може й не знаєте ідею нашого журналу)
Тому нагадаю.
Ідея нашого журналу полягає в поширенні та розвитку невідомих авторів.

Ми платформа на якій автор може знайти свою аудиторію та отримати деяку критику (з власної волі), яка сприятиме розвитку його творчості.

Тому не соромтеся надсилати твори на публікацію, адже саме в цьому і є суть часопису!

***

Моя одвічна втома -
твоя пекуча рана.
Коли ми будем вдома,
запізно, чи зарано?

Коли настане осінь
Із запахом кориці,
Ми будем зовсім босі
і навіть долілиці.

А поки ще блукаєм
Несем свою зухвалість
По нотам вправно граєм
Людських гріхів недбалість.

#Маргарита_Скляниченко

#вірш

А ми вже починаємо!
Дякуємо усім, хто прийшов на Мина Мазайло та сьогодні підтримує неймовірного Ярослава Дзюбу!🫶🏻