І для любителів батька провулку також створила🤭

***

Пережити б цю зиму
Й дістатися Лофотенських берегів.
Покупатися в чані,
Побавити тюленевих малюків.
Стати на кінчик скелі й заволати
На повні легені «Я жива!»
Можливо прокричати слова Лесі,
Поки вітер не підхопить ці самі слова.
Почути тріскіт дровеняк у каміні.
Почитати книгу при світлі дня.
Поглянути в очі Сирені,
Що манить з морського дна.
Половити краплі дощу язиком,
Залишаючись під зливою без парасолі.
Сьогодні мені хочеться волі
Й багато хлібу з салом і часником.
Цю зиму нам точно треба перезимувати,
Готувати в термосах чай,
Десь у закапелках стиха мати
Квитки
На дати:
Туди й назад.


#Поліанна_Швець

#вірш

Коли долІчать мій час куранти,
Щоб я перед Вічним Творцем постала,
Він порахує мої таланти,
І спитає: «Чому ти так мало писала?»

А я вела із собою битви,
Тебе просила, звала на Ймення.
Він скаже: «Я чув всі твої молитви,
І відповідав тобі через натхнення».

А я скажу, що життя суворе,
Що ані часу, ні сил не мала.
А Він мені скаже: «На твої твори
Давав тобі сили, та ти не брала»

Він скаже: «Я відкривав тобі небо»,
Він скаже: «Я давав тобі крила,
Я все, що потрібно створив для тебе,
А ти, скажи, чому не творила?»

Тоді я впаду перед Ним на коліна,
Подам свої вірші, десятком змірені,
Скажу: «Пробач мені, Боже Єдиний,
Що я до кінця у Твій дар не повірила»

#Юля_Перегуда

#вірш

Кривава ріка думок хлине з голови
І більше не боюсь нічого,
Я все йду і йду туди,
Де нема абсолютно нікого.

Остогидло мені все довкола -
Жахлива стабільність, ніяких змін.
Не вдоволення, а суцільна потвора
Та тепер буде чистий адреналін.

Час дивитись на світ, чарувати закляття,
Гуляти, співати, радіти і пити,
Розірвати тей сум з печаллю на шмаття,
І нарешті щасливо на зорі глядіти.

#Варінтія

#вірш

В цей час ми вже отримали збірки " я у дзеркалі слів" на відправку!
Сьогодні постараємось надіслати усім.

Також до кожної збірки прикладемо невеличкі подаруночки!Надіємось, що вам сподобається🤭

#друк

#випуск

Збірки вже були відправлені власникам! Чекаємо на ваші відгуки 💋

#друк

#випуск

Уривок із #Осінь_зі_смаком_капучино
Розділ "Ах, які книжки!"

Ч. 2

Вона дивилася на букет у вазі: теплий, осінній, від нього… А молодий чоловік вже щось готував на кухні. Аромат розлетівся по квартирі, навіть Граф зацікавився і прибіг.

Вечір увібрався у червоно-золотавий камзол, взув кросівки і пішов до людей, вмикаючи старі ліхтарі. А поряд з ним, під руку йшла осінь…

— Графе, час збиратись на прогулянку, — гукнула Меліса свого улюбленця.

За мить песик вже крутився біля її ніг, готовий вибігти на двір. Узявши книжки, пара вийшла на вулицю. Пахло торішнім листям, гарячими напоями у їхньому кіоску та пожухлою травою. Граф розважався з іншими песиками, а закохана пара ішла до бібліотеки.

—Вітаю, а ми до вас за новим книжками, — привіталася Меліса з бібліотекаркою.

— Вітаю, старі книжки залишайте ось тут, і песика зі мною залишайте, я за ним подивлюся,– підморгнула вона змовницьки.

Меліса з Мироном попрямували до книжкових полиць. Вони ходили поміжками стелажів, обираючи жанри, та визначитися ніяк не могли, тож зупинились там, де була любовна та інтимна лірика.
Вона гортала Ліну Костенко, він Володимира Сосюру. Здавалось, пара влаштувала якесь змагання: хто більше прочитає віршів. Мирон всадовив її на коліна і на вушко декламував «Перший сніг» Сосюри. Меліса, наче п’яніла від цього голосу, і нестримавшись, наче дика кішка, накинулася на нього. А він цього і чекав! І знову пристрасть, шаленство, сорочка в помаді і запах книжкових полиць…

#Tvoreys

Твори цієї авторки

#проза

Боривітер

Де ти, боревітре, птах ширококрилий?
Чом тебе не бачу у безодні неба?
Спалені містечка та міста - могили
Пташе, боревітре, нам тебе так треба!

Повертайся, сине, до рідної хати
Із висот небесних подивись униз
Зачекалась, рідний, твоя сива мати
Очі потопила у озерах сліз.

Боревітре, любий, захисти країну
Від істот скажених й хитрих плазунів
Дме скажений вітер, віє без упину
Не вщуха негода, не полІчить днів.

Зазирає сонце крізь холодні ранки
Та здається втома вже не має сили
Може це надія, може забаганки
Де ти, боревітре, птах ширококрилий?

#Дуда

#вірш

Запрошуємо на літвечір від наших друзяк, буде Буковицький і всіми улюблений Єлісєєв💋

Ми

Ми з тобою як ліва і права брова -
Існуєм в єдиному полі.
То разом на верх, то вниз я одна
Ховаюсь від голої болі.

Ми шістка й дев'ятка - можливі окремо,
Та разом цікáвіше буде..
Мовою цифр слова неважливі,
Вони як невизнані люди.

Ми дві волосинки на лівій нозі,
Яких не помітила бритва.
Йти рівно, не збитися нам зі стезі
Навряд чи поможе молитва.

На святі життя ми два конфетті:
Яскраві, проте не надовго.
Якщо не збагнемо себе у спокуті,
Нас міцно обійме тривога..

#Маргарита_Скляниченко

#вірш