300!
Дякуємо усім, хто доєднався, бере участь у наших збірках та літвечорах, ви — наша мотивація творити та працювати не тільки для нас самих, а й для нашої країни!❤️

Дякую, що ви з нами. За такий короткий час, вас стільки... Маємо багато нових ідей, і найближчим часом їх реалізовуватимемо. Дякую!!

Уривок із #Осінь_зі_смаком_капучино
Розділ "Ах, які книжки!"

Ч. 1

Стукіт сердець, погляди, пристрасть і тиша… Мирослав притиснув Мелісу до себе, і жадібно вкривав її тіло цілунками. Молода жінка відповідала взаємністю, щоразу доводячи до божевілля цей вулкан, який от-от і вивержеться… І та лава розтечеться…
Вона водила пальчиком по животу і дивилася в зелено-блакитні очі. Хотілося стільки сказати, але Меліса не знала як… Він розумів, що їй важко казати про свої чуття, тому почав:

— Мені тебе не вистачало. Та й холодно було.

— Мені теж, — зізналася вона. — А ще не вистачало твого чаруючого голосу.

— Знаю, пташечко, знаю. Але обставини так складались… До речі, — він посадив її собі на коліна. — Я, якщо можна так сказати, втік!
Меліса неабияк здивувалася.

— Я написав керівництву, що їду додому. Хоча мав бути у відрядженні ще два-три дні. Але я вже так скучив, що не втримався, і узявши квиток, поїхав до тебе.
Меліса сиділа ні жива, ні мертва. Шок не минав. Він це зробив заради неї! Заради їхніх почуттів! А вона, мов маленьке дівча боїться йому відкритись.

Обвивши його шию, наче ліанами, молода жінка спитала:

—Ти читав Юлію Смаль?

— Так, голубко, і уявляв нас з тобою. Я тепер буду книгоман.
Меліса розсміялася.
— А як твоя «Карколомна Снігуронька?»

— Чудово! Шукає того, хто розіб'є крижане серце. О, сьогодні ж треба повернути ці книжки.

— І взяти нові… — додав Мирослав.

#Tvoreys

Твори цієї авторки

#проза

Доброї ночі!! Готуємо багато нового та цікавого

Доброго ранку!!

З днем святого Валентина вас!!

Нагадаю, що будь-хто може надіслати свій твір, не тільки вірші. Приймаємо також: наукові статті по тематиці мистецтва, проза, образотворче.
На публікацію твори надсилати @Uniform_request

Також нагадую про набір творів на друк (тільки поезія)! Надсилати @bukoviance

Також нагадую про виставу в якій гратиму) вже в цю неділю. Квитки — https://secure.wayforpay.com/payment/s1cf3d980c17b

Чекатимемо ваших творів!!)

І для любителів батька провулку також створила🤭

***

Пережити б цю зиму
Й дістатися Лофотенських берегів.
Покупатися в чані,
Побавити тюленевих малюків.
Стати на кінчик скелі й заволати
На повні легені «Я жива!»
Можливо прокричати слова Лесі,
Поки вітер не підхопить ці самі слова.
Почути тріскіт дровеняк у каміні.
Почитати книгу при світлі дня.
Поглянути в очі Сирені,
Що манить з морського дна.
Половити краплі дощу язиком,
Залишаючись під зливою без парасолі.
Сьогодні мені хочеться волі
Й багато хлібу з салом і часником.
Цю зиму нам точно треба перезимувати,
Готувати в термосах чай,
Десь у закапелках стиха мати
Квитки
На дати:
Туди й назад.


#Поліанна_Швець

#вірш

Коли долІчать мій час куранти,
Щоб я перед Вічним Творцем постала,
Він порахує мої таланти,
І спитає: «Чому ти так мало писала?»

А я вела із собою битви,
Тебе просила, звала на Ймення.
Він скаже: «Я чув всі твої молитви,
І відповідав тобі через натхнення».

А я скажу, що життя суворе,
Що ані часу, ні сил не мала.
А Він мені скаже: «На твої твори
Давав тобі сили, та ти не брала»

Він скаже: «Я відкривав тобі небо»,
Він скаже: «Я давав тобі крила,
Я все, що потрібно створив для тебе,
А ти, скажи, чому не творила?»

Тоді я впаду перед Ним на коліна,
Подам свої вірші, десятком змірені,
Скажу: «Пробач мені, Боже Єдиний,
Що я до кінця у Твій дар не повірила»

#Юля_Перегуда

#вірш

Кривава ріка думок хлине з голови
І більше не боюсь нічого,
Я все йду і йду туди,
Де нема абсолютно нікого.

Остогидло мені все довкола -
Жахлива стабільність, ніяких змін.
Не вдоволення, а суцільна потвора
Та тепер буде чистий адреналін.

Час дивитись на світ, чарувати закляття,
Гуляти, співати, радіти і пити,
Розірвати тей сум з печаллю на шмаття,
І нарешті щасливо на зорі глядіти.

#Варінтія

#вірш

В цей час ми вже отримали збірки " я у дзеркалі слів" на відправку!
Сьогодні постараємось надіслати усім.

Також до кожної збірки прикладемо невеличкі подаруночки!Надіємось, що вам сподобається🤭

#друк

#випуск

Збірки вже були відправлені власникам! Чекаємо на ваші відгуки 💋

#друк

#випуск

Уривок із #Осінь_зі_смаком_капучино
Розділ "Ах, які книжки!"

Ч. 2

Вона дивилася на букет у вазі: теплий, осінній, від нього… А молодий чоловік вже щось готував на кухні. Аромат розлетівся по квартирі, навіть Граф зацікавився і прибіг.

Вечір увібрався у червоно-золотавий камзол, взув кросівки і пішов до людей, вмикаючи старі ліхтарі. А поряд з ним, під руку йшла осінь…

— Графе, час збиратись на прогулянку, — гукнула Меліса свого улюбленця.

За мить песик вже крутився біля її ніг, готовий вибігти на двір. Узявши книжки, пара вийшла на вулицю. Пахло торішнім листям, гарячими напоями у їхньому кіоску та пожухлою травою. Граф розважався з іншими песиками, а закохана пара ішла до бібліотеки.

—Вітаю, а ми до вас за новим книжками, — привіталася Меліса з бібліотекаркою.

— Вітаю, старі книжки залишайте ось тут, і песика зі мною залишайте, я за ним подивлюся,– підморгнула вона змовницьки.

Меліса з Мироном попрямували до книжкових полиць. Вони ходили поміжками стелажів, обираючи жанри, та визначитися ніяк не могли, тож зупинились там, де була любовна та інтимна лірика.
Вона гортала Ліну Костенко, він Володимира Сосюру. Здавалось, пара влаштувала якесь змагання: хто більше прочитає віршів. Мирон всадовив її на коліна і на вушко декламував «Перший сніг» Сосюри. Меліса, наче п’яніла від цього голосу, і нестримавшись, наче дика кішка, накинулася на нього. А він цього і чекав! І знову пристрасть, шаленство, сорочка в помаді і запах книжкових полиць…

#Tvoreys

Твори цієї авторки

#проза