Є!!!!! 300!!!

Дякую вам!! Ви неймовірні!

300!
Дякуємо усім, хто доєднався, бере участь у наших збірках та літвечорах, ви — наша мотивація творити та працювати не тільки для нас самих, а й для нашої країни!❤️

Дякую, що ви з нами. За такий короткий час, вас стільки... Маємо багато нових ідей, і найближчим часом їх реалізовуватимемо. Дякую!!

Уривок із #Осінь_зі_смаком_капучино
Розділ "Ах, які книжки!"

Ч. 1

Стукіт сердець, погляди, пристрасть і тиша… Мирослав притиснув Мелісу до себе, і жадібно вкривав її тіло цілунками. Молода жінка відповідала взаємністю, щоразу доводячи до божевілля цей вулкан, який от-от і вивержеться… І та лава розтечеться…
Вона водила пальчиком по животу і дивилася в зелено-блакитні очі. Хотілося стільки сказати, але Меліса не знала як… Він розумів, що їй важко казати про свої чуття, тому почав:

— Мені тебе не вистачало. Та й холодно було.

— Мені теж, — зізналася вона. — А ще не вистачало твого чаруючого голосу.

— Знаю, пташечко, знаю. Але обставини так складались… До речі, — він посадив її собі на коліна. — Я, якщо можна так сказати, втік!
Меліса неабияк здивувалася.

— Я написав керівництву, що їду додому. Хоча мав бути у відрядженні ще два-три дні. Але я вже так скучив, що не втримався, і узявши квиток, поїхав до тебе.
Меліса сиділа ні жива, ні мертва. Шок не минав. Він це зробив заради неї! Заради їхніх почуттів! А вона, мов маленьке дівча боїться йому відкритись.

Обвивши його шию, наче ліанами, молода жінка спитала:

—Ти читав Юлію Смаль?

— Так, голубко, і уявляв нас з тобою. Я тепер буду книгоман.
Меліса розсміялася.
— А як твоя «Карколомна Снігуронька?»

— Чудово! Шукає того, хто розіб'є крижане серце. О, сьогодні ж треба повернути ці книжки.

— І взяти нові… — додав Мирослав.

#Tvoreys

Твори цієї авторки

#проза

Доброї ночі!! Готуємо багато нового та цікавого

Доброго ранку!!

З днем святого Валентина вас!!

Нагадаю, що будь-хто може надіслати свій твір, не тільки вірші. Приймаємо також: наукові статті по тематиці мистецтва, проза, образотворче.
На публікацію твори надсилати @Uniform_request

Також нагадую про набір творів на друк (тільки поезія)! Надсилати @bukoviance

Також нагадую про виставу в якій гратиму) вже в цю неділю. Квитки — https://secure.wayforpay.com/payment/s1cf3d980c17b

Чекатимемо ваших творів!!)

І для любителів батька провулку також створила🤭

***

Пережити б цю зиму
Й дістатися Лофотенських берегів.
Покупатися в чані,
Побавити тюленевих малюків.
Стати на кінчик скелі й заволати
На повні легені «Я жива!»
Можливо прокричати слова Лесі,
Поки вітер не підхопить ці самі слова.
Почути тріскіт дровеняк у каміні.
Почитати книгу при світлі дня.
Поглянути в очі Сирені,
Що манить з морського дна.
Половити краплі дощу язиком,
Залишаючись під зливою без парасолі.
Сьогодні мені хочеться волі
Й багато хлібу з салом і часником.
Цю зиму нам точно треба перезимувати,
Готувати в термосах чай,
Десь у закапелках стиха мати
Квитки
На дати:
Туди й назад.


#Поліанна_Швець

#вірш

Коли долІчать мій час куранти,
Щоб я перед Вічним Творцем постала,
Він порахує мої таланти,
І спитає: «Чому ти так мало писала?»

А я вела із собою битви,
Тебе просила, звала на Ймення.
Він скаже: «Я чув всі твої молитви,
І відповідав тобі через натхнення».

А я скажу, що життя суворе,
Що ані часу, ні сил не мала.
А Він мені скаже: «На твої твори
Давав тобі сили, та ти не брала»

Він скаже: «Я відкривав тобі небо»,
Він скаже: «Я давав тобі крила,
Я все, що потрібно створив для тебе,
А ти, скажи, чому не творила?»

Тоді я впаду перед Ним на коліна,
Подам свої вірші, десятком змірені,
Скажу: «Пробач мені, Боже Єдиний,
Що я до кінця у Твій дар не повірила»

#Юля_Перегуда

#вірш

Кривава ріка думок хлине з голови
І більше не боюсь нічого,
Я все йду і йду туди,
Де нема абсолютно нікого.

Остогидло мені все довкола -
Жахлива стабільність, ніяких змін.
Не вдоволення, а суцільна потвора
Та тепер буде чистий адреналін.

Час дивитись на світ, чарувати закляття,
Гуляти, співати, радіти і пити,
Розірвати тей сум з печаллю на шмаття,
І нарешті щасливо на зорі глядіти.

#Варінтія

#вірш