Вже менш ніж за тиждень)
Купуйте квитки!

Вийшовши вночі
Розправивши крила
Ввійшовши до магазину —
Купити холодного пива.
На мить завагавшись
Та врешті узявши
Вийшов на вулицю
Замилувавшись
Небом нічним.

Пригадавши...

#Лесь_Дзюба

#вірш

#Amor_caecus

Ч. 1


Лють. Страх. Кров. Крики. Не так ви уявляєте собі буденну листопадову ніч? На жвавій вулиці міста П в ранню годину було знайдено по-звірськи вбитого чоловіка. Глибокі рубані рани спотворювали кінцівки. Хтось з натовпу ледь не присягався як розгледів кістки між роздертою плоттю. Жінок близько не підпускали з остраху що ті просто зомліють. Найблищими до тіла знаходились декілька поліцейських. Відраза відштовхувала від виконання обовʼязків, один бідолаха взагалі відсахнувся в надії стримати рвотні рефлекси.
Очі потерпілого застигли в виразі жаху за втрачене життя. Вирячені вони до такої міри, що пересічна людина запросто б витягла їх голіруч. Одяг на охололому тілі зовсім не схожий на дешеве виробництво. Просочена свіжою кровʼю сорочка на дотик була зіткана з дорогої вовни, манжети оброблені тендітними швами. Жилет з виблискуючими ґудзиками хизувався відмінним кроєм, створюючи ілюзію підтягнутого, стрункого тіла. Наскільки це можливо в його нинішньому становищі. В кишені сховався годинник з іменним гравіюванням. Пальто з щільного сукна наспіх покривало нехарактерно пусті груди. Вбивця подбав про те, щоб залишити вбитого в більш менш пристойному вигляді в останні секунди життя? Дивно. Людина, здатна вчинити подібне звірство, буде дбати про зовнішній вигляд жертви в останню чергу. Якщо подбає взагалі.

#Мусьє_М.

#Проза

Сьогодні в Києві під стінами Молодого театру відбулася акція протесту із закликом відсторонити Андрія Білоуса, якого звинувачують у домаганнях. Десятки юначок та юнаків зібралися, щоб висловити свою позицію. Акція почалась на вул.Прорізна 17 о 10.00. Потім учасники маршу дійшли до будівлі КМДА, де одна з активісток, щоб привернути увагу до проблеми, роздяглася.

За підсумками протесту у КМДА відбулася зустріч з активістами, і стало відомо, що Андрія Білоуса все ж відсторонять від посади директора – художнього керівника Молодого театру.

Дякуємо усім, хто не був байдужий до цієї проблеми та висловив свою думку, а особливо учасникам акції протесту.

Якщо не ми, то хто?!

Відео: Радіо Свобода

Також до акції проти Білоуса доєднались студенти та актори львівських театрів та університетів.

Дякуємо усім! Разом ми є сила!

Відео: Радіо Свобода

Доброї ночі!!

У тихому вивороті власних думок
У просякнутому болем полоні фантазій
Ми зустрінемося знову
В нашарованих образах
Вкрадених у сонця баснях
У таємних віршах
У любовних посланнях
На сторінках обожнюваних мною книг
У галереї невідомого художника
На єдиній картині давно померлого митця
Ти будеш відзеркаленням тепла
Я стану тінню місяця, що відбивається в морі
У плеканих чарівними нитками снах
Ми будемо дотиком шаленої любові

#Віллі_Не_Вонка

#вірш

Я молода, наївна
До сміху я легковірна
Трохи нудна
Буваю настирна
І часто я імпульсивна
Та врешті решт, я тендітна

Не хочу сваритись
Злими очами дивитись
Тебе засмутити
Та нич не навчитись
Я просто з тобою
Хочу любитись.

#Кучина_Варвара

#вірш

Як ви?

Юлія (2025)

Це ніч, надворі гримають каструлі,
І всюди чутно пані Юлю,
Шумить панівна в унісон,
Готує Юля самогон!

Мабуть хоч раз ви Юлю чули,
Цю ледь освічену красуню,
Співає жіночка альтом,
А син, Євген, у неї баритон!

Сидять вони в оркестрі шумів,
Євген зіграє на баяні,
І Юлю раптом захопили думи
Про щось незвідане й печальне

Вона згадала, як альтом
Не дотягнула партії сопрано;
Не встигла Юля злитись в унісон
Світає, а панівні спати рано

Взялася Юля за каструлі,
Уже готовий самогон,
Сусіди їй навмисне тичуть дулі,
І чутно скрізь сільський жаргон.

Моя ж ти Юлійо, ти квітонька печальна,
Лягла б ти спати, Юлю, рано…
Навіщо ж тобі ці каструлі,
Коли сусіди твої тичуть дулі.

І син, Євген, твій вже стомився
Він другий поспіль день за градусом не спить
Сусід, що поряд, швидко спився
І кіт в кущах від грохоту тремтить

Вже ранок і світає,
Юля спить - не підійняти
Євген на вулиці куняє
У Юлі вкрали самогон

Чутно скрізь сільський жаргон
Саме він і злився в унісон
Хто ж то знав, що Юля перед сном
Випʼє свій триденний самогон…

#Чеширська_Кішка

#вірш

Лік життя — пісочний годинник, безжалісний і невблаганний, той, що неможливо перегорнути іншим боком аби повернути час, що вже давно сплинув, полишивши по собі відлуння спогадів. Вони спалахами відроджуються в забитій щоденним ритмом свідомості, звучать відголоском серед шуму чужих голосів і безсенсових пісень. І як би помітити їх, коли навколо стільки..порожнечі. Вона бринить, скиглить давлячою тишею, благає заповнити себе, забити хто-зна-чим аби тільки не чути, аби тільки не знати докорів сумління за ті десятки втрачених хвилин, годин, а може вже років?
Час — невловимий промінь, щось бесформене, а від цього жахаюче до кісток. Як почуває себе та птаха в безкраїх блакитях, що не знає меж фізичних вимірів, кордонів часу й гучного рокоту годинникових стрілок. Вони ось-ось дістануться незнаного кінця. Хто ж обіцяв нам вічність? Неосяжну, неможливу.
Ви думали, зірвані квіти не в'януть? А вони в'януть, ще й як. Немов втрачена память, забута мить гордості й сподівань. Згублена думка, спаплюжена на теренах історії, що була писана не нами. Страшні відбитки сталевих ланцюгів, леліяні шрами кайданок незнятих.. Брехня, що ллється у вуха, мов той воск, обпалюючи своїм зловісним реготом.
А правильно, що ж солодше за сон на волі? Заплющені очі, заткнуті власними руками вуста, стриманий голос, давно осілий товстим шаром накипу в легенях. Так легше, тихше. А хто ж нас питав? Так і живемо, п'ємо свій чай, хай то отрута! П'ємо й не знаємо, ким ми були, за що присвятили своє життя неспокійні душі, їх послідовників, чий розум ще не відчув гніту свободи. Що тепер з нею робити, отримавши прямісінько в руки?
— Вставайте!...— тонким смичком грає на струнах сумління, — Будьте, поки можете!
Лік життя — пісочний годинник, а Вони — мільйони піщинок в нижній його частині. Вони ніколи більше не матимуть шансу кричати за всіх, боротись за душу. Проте Їх інтонації назавжди вкарбовані в наші серця, сповнені України. Створюйте шум, палайте, зважайте! Так, мов востаннє. Так, немов часу більше нема.

#Не_Марна_Щирість

#проза

Доброго ранку!!

Нагадаю, що будь-хто може надіслати свій твір, не тільки вірші. Приймаємо також: наукові статті по тематиці мистецтва, проза, образотворче.

Може щось забув назвати, але здебільшого приймаємо все.
Тільки стосовно музики питання.

Надсилати @Uniform_request

Чекатиму ваших творів!!)

Чудернасики

На самісінькім дні під кригою
Де дрімають дрібні карасики
Не описані жодною книгою
Цілий день гомонять чудернасики

В очеретах хатинки їх сховані
Не побачити, як не шукай
Чудернасики геть не стурбовані
Спробуй їх полохливих впіймай

Цілий день гомонять чудернасики
Не вгаваючи, навіть без сну
Побудили дрібних карасиків
Балачками про ранню весну..

#Дуда

#вірш

Перший масштабний друкований випуск журналу від Провулку Графоманії на вільну тему!
Ми запускаємо вільну збірку поезії, що виходитиме великим тиражем!

Тема збірки вільна, головне — дотримання регламенту

РЕГЛАМЕНТ

Тільки поезія!
мова: українська
обсяг: до 40 рядків
кількість творів: до двох включно
Термін подання твору: до 23 лютого 2025 р.

Як взяти участь?

Якщо ваш вірш вписується у наш регламент, відправляйте його на телеграм @bukoviance разом зі своїм псевдонімом до назначеного терміну.

За власним бажанням ми можемо відхиляти деякі твори


Чекаємо ваші твори!

#друк
#випуск

Порада

"Чому, дитино, високо літаєш?
Спустись на землю і скоріш-
Забудь про все, що уже маєш
І більше не пиши свій вірш..."

Чому ти так про мене кажеш?
І що літати в хмарах - гріх?
Невже ти заздрістю все мариш,
Що лине з ніжних вуст твоїх!?

І твоя думка храму не збудує
Бо поезія - це таємний світ,
Що незабутні емоції дарує.
А ти лиш промінь у пітьмі...

#Головащук_Аліна

#вірш

Бар та Футляр

Вона говорить.
Зовсім вже не замовкає.
Їй все одно. Вона літає,
Говорячи про те, що хоче,
І байдуже, чи є охочі.

Вона говорить.
Пронизуючи серце,
Її неґречний голос стрімко ллється,
Голубить вуха і увагу зичить.
Такий тільки характер їй і личить.

Вона говорить.
Не зупиняючись, не роблячи ковтків
Того напою, що давно хотіла.
Нема різниці, бар це чи люба квартира.
Не заспокоїться, бо ж зараз тільки кульмінація.
Її ж розмови - її безнадійна невпинна фрустрація.

Вона говорить.
Впевнено, чітко, навіть смачно.
Вона муркоче. Ніякої нестачі.
Бере від життя все, тому на величезну здачу
Відповідає "перепрошую, це тепер ваше".

Вона говорить.
Її м'яка "л" перегукується з палким "р".
Вона і є секретна зброя. Живий револьвер.
І кулі не треба, бо ж будуть слова.
Тому її темрява не має кінця.

#Кирило_Кулішевський

#вірш

Пісня для мертвого півня


Іван Франко пройшов повз бар
В нім зауважив безліч чвар
Між турків, кобзарів і яничар
Він запримітив декількох примар

Він підійшов до них, немов до хмар
Але знайшов поблизу рідний самовар
Налив собі чашèчку чаю каменяр
і прилетів до нього стомлений шахтар

Сказав ім'я його - Василь, прізвище - Стус
В Івана стався мізків невеличкий струс
Бо він не чув, що то такий за Стус
А той уже до стійки запустив свій курс

Сидів там непримітний чолов'яга
Із одягу сказати би бродяга
Якого років з два вбивала спрага
Ніби й не грек, а ніби й не варяга

І він спитав в Івана попід чарку:
А ви Іван Франкò чи Іван Фрàнко?
Тоді ось той в кутку лиш Франсіско Франкò
Між ними почалась безбожна п'янка
І їх ледь посадили до авто

Таксист Харон возив їх по кругам
Франко передавав привіт всім ворогам
Він зрозумів свій шлях і заповів котам
Свій самовар, гравюру риби й інший крам

Франко вже майже у котел свій сів
Аж раптом озирнувся і прозрів
Побачив біля себе декілька котлів
А в них палавші душі кобзарів.

#Василь_Гетьман

#вірш

Доброї ночі!!

Доброго ранку!
Як ся маєте?❤️