Хижаки

Я бачу твій вогонь, я бачу твою вроду.
Я відчуваю погляд, відчуваю подих.
Я знаю більше, ніж дозволяв сказати
Я чую більше, ніж показав вустами.

Твоя спокуса, вся покрита медом
Та старі рани не загоюються вперто.
Моє життя - це перегони зі здоровим глуздом
Це незбагненна карусель: від Гаравіто до Кусто.

Не винайшов я аквалангу, не вбив в собі дитину.
Заручник власних принципів,
Я знаю та я мрію.
Я сам собі людина, я сам собі герой.
Мій особистий радник та сам собі плейбой.

Крок уперед і два назад,
Життя це гра, де ми - актори.
Ці правила диктую я
Підстраюйся, як вистача жадоби.

Бо я стрілець - стріляю мітко.
Стріляю рідко і тепер
Бачу левицю, що сидить шляхетно.
Чи полетить стріла у ціль?

#Черкун_К.

#вірш

Стосовно літературника

На даний момент, кількість авторів перевищує обмеження, тому, думаю, обирати авторів по якості творів, щоб вкластися в рамки часу. Якщо що, кожен бажаючий почитати свої твори, може це зробити на вільному мікрофоні в кінці заходу.

Для участі, як слухачам, так і авторам, треба заповнити Гугл форму.

Літературник проводитиметься Києві 2-го лютого.
Форму заповнити можна аж до самого літературника, але бажано, як можна раніше.

Гугл форма (всім хто хоче прийти обов'язкова)

Оголошення.

«МІНЯЮ ТРИВОГУ НА СПОКІЙ»
Об‘ява з дошки оголошень
Нервовий розгонистий почерк
Та ще й безоплатно, без грошей
Шукаю контакти на бланку
Ніяк не знайду телефону
Відірвані клаптики зранку
Ще до поминального дзвону
Бажаючих нині багато
Розпливлось папером чорнило
Та ще й новорічнії свята


І де мене досі носило?


#Дуда

#вірш

Падає чи летить?

Спів падає?
Летить?
Крізь ніч
Крізь мить
У піч.

За тим
Гарячим
Золотим
Упріч
У піч.

Затим
Спів верта
Назад
У ніч
Від печі
Упріч.

Тепер ніч
Співає
І грає
У бридж
Тепер ніч
Співить
А спів
Не падає —
Летить.

#Дзюб_Лесський

#вірш

***

Знов сирени гудуть
Ми собі сидимо в коридорі.
Кішка спить поряд з нами
І зранку її годувати.
Ми навчилися
В мороку стрАшному спати,
Посміхатись,
Ховаючи сльози в рундук

#Оксана_Віла

#вірш

Актуально(

Важливе питання, про які книги українських авторів ви мрієте?
В коментарі

Гаразд, давайте звузимо коло бажань тільки до раритетних (не обов'язково) книжок української поезії)

Доброї ночі!)

Доброго ранку!

Базар

Будь-хто – із пелюшок торговець.
І в кожного прилавок свій:
У когось – під палючим сонцем,
А чийсь холо‌диться в тіні.

Мені на стіл підкинули так підло
Сіамських дивних близнюків.
Одним із них була глуха Надія,
Розчарування же – сестра її.

І що робити? Надвоє рубати?
Бо першу залишити я не проти.
Але зв'язок у них міцний занадто.
Ні, потоплю, як кошенят, обох я.

Товар мій дуже багатьох цікавить,
Однак купляти не збирається ніхто.
Зате всі, розглядаючи, чіпають.
Побили і замурзали його.

Розколини та плями виступають,
Із них вилазить гній і пліснява пішла.
І якось мертвечиною запахло...
Жбурляю спересердя я товар.

Аж ось розв'язною ходою
Наблизивсь до прилавку сатана.
«Задаром душу візьмеш тú хоч?».
Сміється. Не потрібна і йому вона.

#Bukvena

#вірш

Я не розумію цю пані,
Дивну, як життя немовляти.
Я не уявляю її мети,
Та й чесно, не хочу в'являти

Я не розумію цю загадкову пані,
Так само, як і не розумію її ім'я.
Її чарівні волоссячка кучеряві,
Її бентежне й невпевнене "я".

Я не розумію її окуляри,
Я не сприймаю її мови,
Я не знаю, як кояться її чари,
Без її з тим власної згоди.

Я не розумію цю дивовижну пані,
І не уявляю, як з нею розмовляти,
Я не розумію, як її дивувати,
І як так жартувати, щоби не ображати.

Я не розумію цю дивну пані
І я не знаю, що їй від мене потрібно.
Я не знаю відомих їй даних,
І не знаю, що буде, якщо вона зникне.

Я не розумію її дивну образу,
І я не знаю жодну, з її прикрас.
Та все ж розуміння іде не одразу,
Йому, напевно, потрібен час.

24.12.23

#Лесь_Дзюба

#вірш

Ендорфін

Де ти мій ендорфин?
Без вагомих причин
Я зостався один
Де ти мій ендорфин?

Де ти мій ендорфін?
Між розірваних стін
У рутинності днин
Де ти мій ендорфін?

Де ти мій ендорфин?
Між нейронних клітин
Серед серця судин
Де ти мій ендорфін?

Де ти мій ендорфін?
Цей гарячковий плин
В мозок загнаний клин
Де ти мій ендорфін?

Де ти мій ендорфін?
Серед натовпу спин
Між набридлих світлин
Де ти мій ендорфін?

Де ти мій ендорфін
Ані віски, ні джин
Не вгамують годин
Де ти мій ендорфин?

Де ти мій ендорфін?
Безпорадність новин
Неминучість сивин
Де ти мій ендорфин?

#Дуда

#вірш