NOCTURNAL III and II, for Alberto Quijano Guerrero's poetry book
by Santiago Caruso
by Santiago Caruso
Forwarded from Український Арт Дайджест від [esthète] Газети
Forwarded from ⋆✧поцейбічний⛥світ✧⋆ (М͖ͤ͜҉̧̰ͨрͧ҉̞҉͎̄̕і̰̐͞҉̵͕̓й͇̐͜҉̢̖ͥлͥ͏̠҉̡̠ͯи̶̰͂҉̺͛͟в͒҉͎҉̦ͤ͞и̥́͘҉̶̅й С͓̌͘҉̶̙̂у ̵̬҉̨͈͗х̭̽́҉̝̅̕о̶͓ͣ҉ͮ҉̖ц̴͔ͬ҉ ͠ͅв͔ͧ̀҉̧̫̇і̦̓͜҉ͪ҉̭т̵̀)
Forwarded from Пасіка Мільченка
Краматорськ
Поїздка в Краматорськ мала відбутись ще вкінці минулого року, але не вдалось. Потім довго шукалась нагода й на період великодніх вихідних — ми з Ганною таки змогли поїхати в це чудове місто на Сході.
Я раніше ніколи не був на Донеччині й чесно кажучи мало мав розуміння, як наразі виглядає місто. Хоч і працював багато з його жителями.
Як тільки перетнув головний блокпост в Донецьку область і почав рух у бік Добропілля — на горизонті побачив, що щось сильно горить в стороні Костянтинівки, а трохи далі слід від КАБ'у, який виглядав, як ядерний гриб. Це теж було вперше. Виглядало досить моторошно.
Їхав не просто так, а щоб підтримати місцевих підлітків, котрі відвідують простір Терикон від організації База.ЮА. Я проводив для них воркшоп з ліногравюри та привіз трохи своїх домашніх матриць, щоб вони подивились й спробували відтиснути ще й їх. А Ганна проводила наступного дня воркшоп з пап'є-маше.
В Краматорську ще живе життя, хоч і не так, як колись. Тепер воно більш мілітаризоване і найбільш топові магази — це всякі воєнторги на будь який смак. В одному з таких — я бачив крісло масажер, чілл зону з націоналістичною літературою, можливість провести чайну церемонію, купити всякий цікавий одяг від муз.гуртів і звісно тактикульні штуки. Коротше, заряджених місце, щоб після важкої праці — військовий міг відпочити.
Я гуляв центром і він був досить пустий, але якщо піти на барахолку у вихідні, то там життя все ще живе. Люди активно щось продають, купують, спілкуються. Я навіть одного дядько зустрів, який колись підвозив мене з Чигирина в Черкаси. От настільки тісна Україна.
Ще досить сюрреалістично заходити в торгівельний центр у який був приліт і його фасад неприховано це демонструє — й бачити на полицях свіжі устриці та креветки.
Також їздив з командою Бази.ЮА на недобудовану панельку, яку місцеві називають Чечня, щоб подивитись на результат акції група художників об'єднаних "Гарелеєю Неотодрешь".
Якщо у вас є сили й бажання поїхати на Схід, щоб поділитись своїми знаннями з дітьми — обов'язково це зробіть. Адже це один з небагатьох способів продемонструвати, що Україна та українці пам'ятають одне про одного і намагаються підтримувати.
П.С: Подякувати за цей пост ви можете своїм донатом на мою дружню банку на відкриття реабілітаційного центру для допомоги жінкам-військовослужбовцям, які пережили полон.
https://send.monobank.ua/jar/525unNjKgt
Поїздка в Краматорськ мала відбутись ще вкінці минулого року, але не вдалось. Потім довго шукалась нагода й на період великодніх вихідних — ми з Ганною таки змогли поїхати в це чудове місто на Сході.
Я раніше ніколи не був на Донеччині й чесно кажучи мало мав розуміння, як наразі виглядає місто. Хоч і працював багато з його жителями.
Як тільки перетнув головний блокпост в Донецьку область і почав рух у бік Добропілля — на горизонті побачив, що щось сильно горить в стороні Костянтинівки, а трохи далі слід від КАБ'у, який виглядав, як ядерний гриб. Це теж було вперше. Виглядало досить моторошно.
Їхав не просто так, а щоб підтримати місцевих підлітків, котрі відвідують простір Терикон від організації База.ЮА. Я проводив для них воркшоп з ліногравюри та привіз трохи своїх домашніх матриць, щоб вони подивились й спробували відтиснути ще й їх. А Ганна проводила наступного дня воркшоп з пап'є-маше.
В Краматорську ще живе життя, хоч і не так, як колись. Тепер воно більш мілітаризоване і найбільш топові магази — це всякі воєнторги на будь який смак. В одному з таких — я бачив крісло масажер, чілл зону з націоналістичною літературою, можливість провести чайну церемонію, купити всякий цікавий одяг від муз.гуртів і звісно тактикульні штуки. Коротше, заряджених місце, щоб після важкої праці — військовий міг відпочити.
Я гуляв центром і він був досить пустий, але якщо піти на барахолку у вихідні, то там життя все ще живе. Люди активно щось продають, купують, спілкуються. Я навіть одного дядько зустрів, який колись підвозив мене з Чигирина в Черкаси. От настільки тісна Україна.
Ще досить сюрреалістично заходити в торгівельний центр у який був приліт і його фасад неприховано це демонструє — й бачити на полицях свіжі устриці та креветки.
Також їздив з командою Бази.ЮА на недобудовану панельку, яку місцеві називають Чечня, щоб подивитись на результат акції група художників об'єднаних "Гарелеєю Неотодрешь".
Якщо у вас є сили й бажання поїхати на Схід, щоб поділитись своїми знаннями з дітьми — обов'язково це зробіть. Адже це один з небагатьох способів продемонструвати, що Україна та українці пам'ятають одне про одного і намагаються підтримувати.
П.С: Подякувати за цей пост ви можете своїм донатом на мою дружню банку на відкриття реабілітаційного центру для допомоги жінкам-військовослужбовцям, які пережили полон.
https://send.monobank.ua/jar/525unNjKgt
send.monobank.ua
Безпечний переказ коштів
Надсилайте безкоштовно та безпечно кошти
Forwarded from Пріапізм, сертралін та безсмертна душа (Ira)
Forwarded from \/\/.|).
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Forwarded from навіть не помітила як ти нахуй пішов (Anna Stotak)
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Боже! Яке ахуєнне мені надіслали! Тут ніякого хіхікання. Щирий захват, бо майстерність і пластика 🔥