У мене дивна ідея
А якщо заєбашити арт файт в колі своїх
Ну прям маленький але де свої рєбзя

Можливо скоро буде арт
Буду експерементувати мейбі з рендером

500 метрів від мене кста

Моя частинка трейду для Комарен!

просто поки вчіла свою ученицю пояснювала з аочі то мен оце око зайшло тому отак

Можу пропасти на невизначений час. Не хвилюйтесь все добре
Люблю вас

Мені нудить. Від їхнього «подорослішай», від їхніх порожніх порад. Їхнє «доросле життя» це просто професійна байдужість. Це світ, де вижити означає випалити в собі все живе, стати пофігістом і закрити очі на чужий біль. «Не жалій себе, не жалій нікого, не смій просити підтримки» ось їхній кодекс.
Комусь погано? Навіщо простягати руку, якщо можна просто кинути: «Сама винна»? Це ж так зручно. Це легше, ніж сказати «я чую тебе», «я поруч», «просто побудь зі мною». Ні, краще виплюнути це гидке «дорослішай». Але їхня зрілість - це трупна холодність. Я впевнена якби хтось помирав на їхніх очах, вони б не кликали на допомогу. Вони б ткнули камерою телефону в напівмертве обличчя, зняли б крінжовий сторіз і посміялися. Дорослішай. Не відчувай. Задихайся мовчки. А якщо не витримуєш «ти думаєш тільки про себе».
Ніхто не бачить, що я завжди пишу першою. Ніхто не рахує, скільки разів я натягувала посмішку, щоб витягнути їх з їхнього пекла. Про це забудуть через хвилину. Але вони до смерті пам’ятатимуть твою випадкову помилку. Ти будеш вибачатися до хрипоти, але їм байдуже. Ти - погана. Твоє життя не таке. «А от я зробила так, чому ти не можеш?» Може, тому що я інша, я не ти?Може, тому що мій мозок працює по інакшому? Легко кричати «встань і йди» людині, у якої дві ноги. Але спробуйте встати, коли у вас одна, а другу вам щойно відірвали вашою байдужістю.
Дорослішання ви вигадали щоб зневажити інших і підняти себе вище за людей яким треба допомога.

Посмійтесь і з цього поста якщо хтось побачить. Ви ж дорослі. Ви краще, ви вище за мене. Я просто сміття в ваших очах

Не розумію чому мій організм такий стійкий до передозування. Кожен раз коли мене рятують. думки одні: «показуха вийшла» якби ще пару хвилин швидка зачекала і була б кома яку я так хотіла. А тепер я не знаю, що робити і як рухатись далі

Хотіла подякувати тим маленьким людям які повернулись. Ви найкращі. Зазвичай художника покидають всі, тому я всіх і вилучила, щоб вони цього не бачили.
Але ви все одно повернулись. Я буду малювати, але поки мої малюнки схожі на каракалі того хто зійшов з розуму