Скажу думку, яку не завжди підіймають, але Єрмак був саме тим, ким його весь час і описував Зеленський – "ефективним менеджером", тобто людиною-інструментом, яка за наказом президента займалася вирішенням різного роду питань (переважно внутрішньополітичних).

А те, як саме відбувалося це "вирішення", гадаю, президента до недавнього часу не особливо хвилювало. "Якщо воно працює – навіщо щось змінювати?"

Простіше кажучи, Єрмак – продукт системи, який через надмірно розширені повноваження зміг стати її уособленням (інакше й бути не могло). Чого, до слова, свого часу не вдалося зробити його попереднику – Богдану (банально тому, що не вистачило часу).

І проста заміна одного очільника ОП із необмеженими повноваженнями на іншого не призведе до зміни системи чи вирішення чутливих питань, а лише неминуче створить нового "Єрмака".

Для ліквідації цієї, як її зараз модно називати, "офісно-президентської республіки" потрібна не лише заміна персони, яка є її уособленням, а системна реформа значної частини владної вертикалі разом із перебудовою мислення самого президента, який звик через власне небажання розбиратися у внутрішньополітичних процесах делегувати свої обов’язки людям, які взагалі не повинні мати до них дотичності.

І, як не складно здогадатися, це не відбувається одномоментно (а може й не відбутися взагалі).

Втім рух йде у правильному напрямку.