Наш "Теріологічний бюлетень" поволі наближається до першої тисячі цитувань, що є належним рівнем визнання. Нараз маємо 899, ще мить і буде 900.

Novitates Theriologicae - Google Scholar
https://scholar.google.com.ua/citations?hl=en&user=Jck-rPEAAAAJ

https://youtu.be/vtPqqS6_TjE?si=Pb2iomA9woCZo3RP

Якісне відео з якісного каналу. Енциклопедично

на сайті Теріологічного товариства в розділі "монографії" (>>>) додано пдф третього (харківського) видання книги Миколи Калабухова "Сплячка тварин":

Калабухов Н. И. 1956. Спячка животных. (Издание 3-е, дополненное). Изд-во Харьковск. ун-та, Харьков, 1–268. >>> (43 mb)

про дослідника див. статтю Оксани Марковської "Микола Калабухов — півстоліття дослідження ссавців" (Novitates Theriologicae 14, 2022)

(дяка Денису Лазарєву за скан книжки)

як вам таке:

Ukrainian Journal of Ecology
Altai State University, Barnaul, Russia.
https://www.ujecology.com/

і там активно публікуються українські дослідники, зокрема і в 2022-2026 роках.
гугл-цитування тут >>>

про парадокси таксономії. землерийки — це миші з довгим носом. не знати б, але цікавили ареали...

є такий фаховий журнал у небратів наших менших — "общество" URL1 URL2 і там є така стаття про гризунів >>> так ось: серед них і Crocidura, і Sorex. дотепер гризуть, мабуть, кандидатський диплом автора

В НУБіП вивчили слово "популяція" і пішли проти свого фаху. Шоби екологія стала кращою. Бо так. "Це знають ще у яслах малі діти, Що лучше перебдіть, ніж недобдіти." Павліки Морозови сучасності
~~~
Студенти висловлюють занепокоєння законопроєктом №15431 «Про мисливське господарство, полювання та стале використання мисливських тварин»

https://nubip.edu.ua/news/studenty-vyslovlyuyut-zanepokoyennya-zakonoproyektom-no15431-pro-myslyvske-hospodarstvo

останній том Теріології (31 >>>) вже в Index Copernicus та в DOAJ. розвиваємося. сьогодні подаємо дані й на переоцінку рейтингу. і помалу чекаємо нових авторів. вже є дві нові статті і 4 заявки щодо намірів.

https://journals.indexcopernicus

як у нас роблять екоекспертизи. ось набір ссавців, виявлених "інженером-екологом Яцканич" в Бортничах (київські відстійники на лівому березі Дніпра) протягом однієї поїздки у 2019 році.

"На місцевості проходження проектованої ділянки відмічені території поширення ссавців що занесені до Червоної Книга України (1995 р.), до їх віднесені: кутора мала (Neomys anomalus), підковоніс малий (Rhinolophus hipposidores) нічниця Бехштейна (Myotis bechsteini), нічниця ставкова (Myotis dasycneme), нічниця триколірна (Myotis emarginatus), шовковух європейський (Barbastella barbastella), вечірниця мала (Nyctalus leisleri), вечірниця велетенська (Nyctalus lasiopterus), нетопир середземноморський (Pipistrellus kuhll), вовчок садовий (Ellomys quercsnus), сліпак білозубий (Nannospalax leucodon), сліпак подільський (Spelax graecus), горностай (Mustela ermmela), тхір степовий (Mustela eversmanni), борсук (Meles meles), видра річкова (Lutra lutra)."

більше тут >>>

треба терміново на землях київського водоканалу створювати біосферний заповідник. і буде нам повний Еломіс разом зі Спелаксом та іншими гіпосідоресами, шовковухами та ермелями. фантастична теріофауна. цікаво, скільки за ту дурню "київводоканал" заплатив? війна все спише.

"Академія статей" пише:

Вітаємо, шановні науковці! 🤝
Після того як МОН оприлюднило новий перелік категорії «Б», ми детально проаналізували всі 1 298 журналів.

📊 Кожен третій журнал: на межі виключення

Значна частина видань набрала мінімальні 9–13 балів з 30 можливих. Тобто ледве перетнула поріг входу і не має жодного запасу міцності. МОН вже проводить перевірки, і саме ці журнали вилетять першими.

⚠️ 28% контенту зникло. Але попит залишився

Видавці, які вилетіли з переліку, публікували 28% усього наукового контенту категорії «Б». Ці місця тепер розподіляються між журналами, що залишились. А вони обмежені правилом +50% на рік.

💰 Ціни вже зросли. І це не кінець

Середній публікаційний внесок виріс на 500–1 000 грн після реформи. Журнали з 15+ балами стають преміальними. Черги ростуть, ціни ростуть разом з ними.

кому цікаво, тут "дашборд":

https://data.nauka.gov.ua/dashboard-journals/

Ось настав і день вовка

Рейтинговий список фахових видань категорії «Б» за 2026 рік: оприлюднюємо повний документ - Освіта і наука https://share.google/JGQPcQ27Q7zCAo03F

В національному природознавчому музеї, при якому до останнього часу діяло наше Українське теріологічне товариство НАНУ, свято. Стару владу, яка зробила дуже багато проти товариства, скинуто. Маємо такі результати голосування за нового директора:
за Ковальчука -- 24,
за Червоненко -- 11, 
проти всіх -- 2.
Буває свято і на нашій вулиці :)

питання до ШІ: чому наукові статті стають примітивнішими, а засадничі статті фактично зникають?

Це абсолютно реальний і дуже тривожний тренд, який зараз активно обговорюють у самій науковій спільноті. У 2023 році в одному з найавторитетніших наукових журналів світу Nature було опубліковано масштабне дослідження, яке довело: проривний (дизруптивний) характер науки стрімко знижується. Сучасні статті дедалі менше змінюють напрям розвитку науки й дедалі частіше є лише крихітними, косметичними уточненнями вже відомих фактів.

Це відбувається не тому, що вчені дурнішають. Проблема криється в системній кризі сучасної академічної моделі.

Ось головні причини, чому статті стають «примітивнішими», а фундаментальні праці зникають:

1. Концепція "Publish or Perish" («Публікуйся або помри»)
Сьогодні фінансування вчених, їхні зарплати, гранти та посади в університетах залежать від кількості публікацій та індексів цитування. [1, 2]
Наслідок: Вченим невигідно 10 років сидіти над однією фундаментальною статтею (адже за цей час їх просто звільнять). Вигідніше взяти одне середнє дослідження, роздробити його на 10 маленьких, поверхневих статей («салямі-сайнс») і швидко опублікувати їх у різних журналах. Кількість витіснила якість.

2. Страх ризику та грантова система
Фундаментальна стаття потребує сміливих, революційних гіпотез. Але гранти (гроші на дослідження) видають комісії, які складаються з консервативних професорів.

Наслідок: Якщо вчений запропонує щось радикально нове, йому з високою ймовірністю відмовлять у фінансуванні, назвавши ідею «надто ризикованою». Гроші дають на безпечні, передбачувані та банальні теми, де результат відомий наперед. Як наслідок, статті стають шаблонними.

3. Гіперспеціалізація та «низько висячі плоди»
Більшість фундаментальних законів фізики, хімії чи біології (як-от структура ДНК чи теорія відносності) вже відкриті. Наука стала настільки складною, що один вчений більше не може охопити всю картину.
Наслідок: Наука розпалася на тисячі крихітних підгалузей. Вчені стають фахівцями «з лівої ніздрі правого крила бджоли». Вони пишуть статті для дуже вузького кола колег. Такі роботи виглядають примітивними для загалу, бо вони описують мікроскопічні деталі, а не засади всесвіту.

4. Індустрія сміттєвих журналів та AI
З'явився величезний бізнес так званих «хижацьких журналів» (predatory journals) та «фабрик статей» (paper mills). Вони за гроші публікують будь-що, часто без належного рецензування. [1]
Наслідок: Потік наукового спаму став катастрофічним. Ба більше, з появою ШІ автори почали масово генерувати тексти досліджень, що остаточно розмиває сенс наукової роботи. Справді глибокі статті просто тонуть у цьому морі інформаційного шуму.

5. Конвеєр замість філософії
Раніше наука була ближчою до філософії та глибокого осмислення буття. Сьогодні це індустрія, конвеєр з виробництва звітів. Стаття перетворилася з інструменту передачі знань на бюрократичну одиницю звітності.
Світ науки зараз перебуває на переломі, і багато експертів зазначають, що традиційна наукова стаття у тому вигляді, в якому ми її знаємо, застаріла.

Безцінні зйомки Кінбурну і прилеглих частин Очаківщини. Осередок мешкання унікального степового теріокомплексу (сліпак піщаний, кандибка степовий, тушкан великий, мишак степовий, полівка гуртова, мишівка південна, мідиця аверіна тощо)
https://youtu.be/zX5pV-kexqk?si=NcRdkrIbvM92KjUm

Як у Академії наук відбирають землю судді на користь своїх родичів і партнерів. Показова історія з Інститутом еволюційної екології і парком Феофанія
https://bihus.info

Нова Зеландія не панькається. Здичавілі хижі -- велика біда на всіх континентах і в усіх їхніх куточках. >>>

сьогодні (3.09) йде представлення програм розвитку наукових установ Відділення загальної біології НАНУ у зв'язку з виборами нових директорів.

загалом це 14 установ, в 11 з них директорів обрано понад 2/3 голосів. У трьох установах — до 2/3, тому щодо них (зокрема й ННПМ) буде таємне голосування.

"Про мисливське господарство..." -- нові дискусії про старе. Аргументи зелених і зрілих. Розбір теми
https://www.youtube.com/live/lZY0gXNbc1E?si=hNEsg84_V8DLrCK5

нові правила призначення і звітності керівництва наукових установ. оскільки це стосуватиметься всіх науковців, то варто побачити. поки не вступило в силу. але ясно, що все таким приблизно і буде. і тепер наукові установи будуть працювати з інтенсивністю 1000%

https://mon.gov.ua/news/ministerstvo-osvity-i-nauky-ukrainy-proponuie-do-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-postanovy-kabinetu-ministriv-ukrainy-deiaki-pytannia-diialnosti-derzhavnykh-naukovykh-ustanov?v=69ab198aa2c8e

зокрема ось цей пункт захопливий — щорічний звіт керівників, який базуватиметься, звісно, на активності самих науковців. варіант, коли з корови голова вимагає доїти три відра молока за раз при розмірі вимені на піввідра.
https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/03/06/02/10-forma-zvitu-dodatok.pdf