​​О, Лабораторія взялася видавати ще й Бегбедера 🔥

Кращої новини за сьогодні вже не буде. Попри воєнний стан, його виклики та обмеження, команда Мистецького арсеналу готує 11-й Книжковий Арсенал 🔥

Деталі тут, реєстрація на міт з організаторами (розкажуть про формат) тут.

Штош)) 😅

Колись в коментах обіцяв написати, коли в КСД знову з‘явится «Щиголь» Донни Тартт. Проґавив момент, коли продаж відкрився, але обіцянку виконую - можете замовляти. 🫡

Мій відгук на «Щигля» тут. Очікуємо на перевидання «Таємної історії 🔥

HBO і Warner Bros. близькі до угоди про серіал за всесвітом «Гаррі Поттера», пишуть Bloomberg та Variety.

Його мають зняти для стримінгового сервісу HBO Max. Формат буде максимально логічним ― один сезон на одну книгу. Ймовірно, за час виробництва все може змінитися, але наразі затверджено таку програму. Анонсувати серіал можуть уже наступного тижня, коли Warner Bros. представить програму розвитку стримінгу. Серіал про «Гаррі Поттера» має стати головним анонсом.

@babel

Прогулявся після роботи в «Книгарню Є» на Лисенка 🙏

Письменник Стівен Кінг знову підтримав Україну 💙💛

​​"Біллі Саммерс" Стівен Кінг - ✅

600+ сторінок, які мене відлякали б, якби це був не Кінг. Та і власне якось по об'єму не сказав би, що це цеглина, але я читав-читав, і все ніяк не міг навіть до половини дійти, глянув на кількість сторінок і тільки тоді офігів. Проте, "Біллі Саммерс", книга Кінга 2021 року, мною нарешті опрацьована і вже навіть встиг дати її прочитати колежанці.

Що скажу - текст для мене розділився на дві частини. Перша - зав'язка, початок історії, знайомство з Біллі (найманий вбивця, який вбиває лише дуже поганих людей), цікаві та харизматичні другорядні персонажі, і ти, як читач, повністю в пастці саспенсу, який нагнітається, в передчутті дня, коли Біллі має виконати замовлення - вбити одного поганця. Друга частина це події, які були далі (щоб без спойлерів, то описувати не буду, але скажу, що ритм змінився, саспенс зник, я почав відкладати книгу і чари розвіялись).

Тому "Біллі Саммерс" для мене - це не та книга, яку я сміливо можу радити іншим. Так, вона досить цікава, і може навіть підійде для першого знайомства з Кінгом-не-чуваком-від-якого-мурахи-по-шкірі. Але все ж я і далі буду радити "11/22/63" тим, хто хоче почати знайомство з Кінгом, але ще не готовий до раннього Кінга.

"Білла Саммерс" - детективний трилер, в якому лінія детективу досить слабка (особливо наприкінці), і лінія трилеру також не така, від якої хапаєшся за голову. Від Кінга очікуєш більше, і особливо шкода, що зав'язка ж була супер ок, але далі все почало просто котитись вниз…

Зрештою, якщо вам подобається парочка Бонні і Клайд, якщо вам подобається тематика мафії, те, що на кожного крутого чувака знайдеться ще крутіший, і якщо ви хочете поринути в текст, який буде не скучним, досить професійним, але не переверне ваш світ з ніг на голову (а це від Кінга очікуєш), то "Біллі Саммерс" цілком підійде під це. Добротна велика історія від Кінга, але якщо ви прям його фанат, то вона може здатись такою, яку ви вже краєм ока читали в його попередніх текстах.

Якщо не знайшли, що б такого глянути на Youtube, то ось вам свіжачок - Емма Антонюк і Макс Кідрук півтори години говорять про книги і не тільки (я зараз на моменті, де Макс вже 10 хвилин захопливо розповідає про «Пісню льоду та полум‘я») 🔥

Ну що, телевізійна версія Гаррі Поттера точно буде, тепер вже офіційно. Coming soon 🔥

😅 Не знаю, як я проґавив цей мем, але це геніально))

Побачив тут.

оо!

​​"Ліхіє дев'яності: Станіславський феномен" Олег Криштопа - ✅

"Запам'ятовуй, хтось мусить запам'ятовувати!"

Локальні спогади про події всеукраїнського масштабу. Історії, які викликають у місцевих приступи ностальгії, а приїжджим (як я) дарують додатковий контекст до переосмислення сьогодення. Це книга не з фокусом на "станіславський феномен", як я думав, коли купував її, а з прицілом на історію Івано-Франківська у період 90-х років, на середовище та передумови того, як і чому цей феномен з'явився.

Все починається з "сотки" - центральної вулиці Франика, якою гуляє автор, пригадуючи минуле. І з "сотки", немов з клубка ниток, розкручується з одного боку невелика (через об'єм), але дуже насичена книга історій, спогадів, інтерв'ю. Криштопа змальовує через власні спогади та спогади очевидців полотно Івано-Франківська 90-х років - від історій про те, як і де франківці пили горілку або каву, до романтики бандитизму. Юрій Андрухович та Тарас Прохасько коментують і додають власні яскраві спогади. Наприклад, Андрухович розповідає, як познайомився з одним авторитетом, який потім допоміг йому розібратись з однією кримінальною справою. А Прохасько згадує, як працював барменом, і як передавав "браткам" гроші.

Історій - дуже багато. Кожна з них - атмосферна. Дуже цінна праця для франківчан, і для тих, кого цікавить історія 90-х років.

🔸Як з'являлись перші незалежні місцеві телеканали;
🔸Хто такий Джон Сідхартха, і чим він прославився;
🔸Що таке "Нова дегенерація";
🔸Кого об'єднав журнал "Четвер";
🔸Ким були найавторитетніші бандити Франика.

Це просто декілька моментів, які згадав, поки пишу відгук. По факту ж, чи не кожна сторінка описує щось цінне, цікаве, кумедне, сумне, страшне. Бо такими були дев'яності в Україні. І якщо дивитись на них через призму локального масштабу, то за похмурою атмосферою тих років бачиш конкретних людей, які тоді жили, конкретні події, які змінювали хід історії, конкретні феномени, які не могли з'явитись десь в іншому місці чи в інший час. Власне, "станіславський феномен" - це уособлення імпакту від об'єднання ідей, сили та незалежності творчих людей тих непростих часів.

​​"— Однієї прекрасної миті росіяни та колаборанти зібралися в колону й почали відступати. Тоді ж більша частина їх і загинула. Наші ЗСУ знищили їхній спецпідрозділ «Барс» при виході, — каже Віталій.

У перші дні після деокупації на в'їзді до Лиману всюди стояли розбиті російські колони. По лісах, посадках і дорогах валялися тіла росіян. Один іноземний журналіст навіть записав стендап на фоні гори трупів..."

🔥 Це короткий уривок з нової книги Богдана Логвиненка "Деокупація. Історії опору українців. 2022", яка вийде наприкінці травня в Ukraїner. Вже лише з цього фрагменту виникає сильне бажання читати далі. В книзі зібрані репортажі, які народилась у результаті експедиції Богдана Логвиненка та команди Ukraïner у звільнені міста та селища минулого року. Мені останнім часом не дуже вдається читати художню літературу, оскільки коли маєш небагато часу на читання, то тягне більше до чогось типу есеїв, репортажів чи біографій. Наразі читаю "77 днів лютого" (також репортажі), і обов'язково прочитаю цю збірку Богдана. Дуже важливо не втрачати фокус і пам'ятати, що війна триває. На деокупацію ще чекає частина українських земель.

👉 Передзамовити "Деокупація. Історії опору українців. 2022" з підписом автора та за знижкою можна за посиланням.

#партнерський_допис

До речі, у одному з попередніх випусків оцього ютуб-проекту "Розмови з сенсом", з Богданою Неборак, почула лайфхак, як примусити себе концентруватися на читанні.

Все просто: треба ставити будильник або таймер. Наприклад, кажеш собі "читатиму півгодини\годину без відволікання". Вмикаєш таймер, і кожен раз, коли рука тягнеться до телефона - зупиняєшся: "Ні. Таймер ще не закінчився".

Я пробувала - робе. Прямо добре робе. Без цього кожні 10-15 хвилин перевіряю лайки і повідомлення, а з таймером вдається сконцентруватися на книжці.

А ще це добре працює, коли маєш дуже мало часу на читання. Наприклад, лише година зранку перед роботою. Щоб не мати спокусу вбити цю годину на соцмережі, вмикаєш таймер і з чистою совістю читаєш.