Штучний інтелект, який пише оновлену, кращу версію самого себе. Це не відбудеться завтра - це відбувається вже зараз. Що це означає для всіх нас?

Метт Шумер, засновник і гендиректор компаній Shumer Capital та OthersideAI, вже шість років перебуває в епіцентрі розробки ШІ. У своєму маніфесті він веде довірливу розмову читачами - говорячи з ними, як зі своїми близькими людьми. Він пояснює, що наше життя - насамперед професійне - внаслідок експоненційного розвитку ШІ може дуже кардинально змінитися уже в найближчі роки.

Мабуть, ви вже чули про те, що в найближчі роки 50% офісних працівників можуть стати непотрібними. Шумер це підтверджує, і це не апокаліптичний прогноз, а досить тверезий і обґрунтований погляд на ситуацію.

Отже, список професій, які дедалі більше опановуватиме ШІ і в яких дедалі менше потрібна буде людська участь:
- Юридична робота
- Фінансовий аналіз
- Написання текстів і створення контенту
- Розробка програмного забезпечення
- Медичний аналіз
- Обслуговування клієнтів

Якщо ви не знайшли в цьому списку своєї професії - це не значить, що вона в безпеці, як і в усіх тих людей, які роблять роботу за екраном. ШІ стає настільки розумним, що зможе виконувати таку роботу швидше і, головне, краще за людину.

То що робити? "Я пишу це не для того, щоб ви відчули безпорадність. Навпаки, зараз найбільша перевага, яку можна мати, полягає в тому, щоб бути поміж перших", - каже Шумер. Читайте, що він має на увазі.

(Це досить довгий текст, але хай вас це не відлякує. Він не занудний, правдивий і справді вартий того, щоб прочитати його до кінця. А ще він справді стосується багатьох із тих, хто читає ці рядки)

Як багатодітність (понад шість дітей), так і повна відсутність дітей корелюють із вищим ризиком смертності та швидшим зношуванням внутрішніх систем організму.

Такого висновку дійшли Гельсінського університету, які шукали закономірність між історією дітонародження та швидкістю біологічного старіння організму жінки. Для свого дослідження вони проаналізували дані понад 14 тисяч жінок-близнят.

Вплив багатодітності пояснюють обмеженими ресурсами організму. "Коли значна частина енергії інвестується в репродукцію, її бракує для механізмів клітинного відновлення та підтримки тіла, що в перспективі може скорочувати тривалість життя", - кажуть вчені.

Вплив бездітності на жіночий вік не такий очевидний. Дослідники припускають, що тут можуть відігравати роль невраховані фактори, як-от приховані медичні стани, що водночас впливають і на фертильність, і на загальний стан здоров’я в літньому віці.

В якій групі досліджуваних жінок вчені зафіксували найнижчі показники біологічного старіння, скільки дітей мають ці жінки та в якому віці їх народили - читайте за посиланням

Десь ми це вже бачили! Китайські комуністи випустили новий закон з симпатичною назвою "Про сприяння етнічній єдності та прогресу". Цей закон "сприяє", стираючи етнічну самобутність 55 національних меншин країни в угоду "єдиній китайській нації".

Про людське око, Китай дещо дозволяє національним меншинам: наприклад, танцювати народні танці, вдягати свої костюми. Словом, їм пропонують китайську версію "шароварщини". А от якщо йдеться про мову або релігію - це вже не можна. Нові норми встановлюють безумовний пріоритет мандаринської мови в закладах освіти та офіційній комунікації, а також зобов’язують різні етноси проживати у змішаних громадах.

Такий крок став кульмінацією репресивної політики, яка вже призвела до масових затримань мусульман у Сіньцзяні, встановлення контролю над монастирями в Тибеті та придушення мовних протестів у Внутрішній Монголії.

Звісно ж, закон створює правове підґрунтя для переслідування за будь-які погляди, що суперечать партійному визначенню "етнічної гармонії".

До яких наслідків така діяльність Комуністичної партії Китаю може призвести в майбутньому - читайте за посиланням

Поруч із нелегальною міграцією до багатих країн Заходу, якою так переймаються тамтешні політики, існує й інше явище, якому приділяють значно менше уваги. А саме: міграція з цих самих багатих країн до інших - західних і незахідних.

Цифри досить вражаючі: у 2024 році із 31 західної країни емігрувало близько 4 млн людей, що на 20% більше, ніж у допандемійний період.

Чому це відбувається - розмірковує тижневик The Economist.

Сплеск еміграції частково є наслідком завершення величезного імміграційного буму 2022 та 2023 років. У ті роки західні країни прийняли надзвичайну кількість новоприбулих, багато з яких ніколи не збиралися залишатися назавжди. Студенти закінчують навчання. Тимчасові працівники повертаються додому. Деякі люди, які планували залишитися назавжди, передумують.

Але є й інші, менш очевидні причини. Серед них - податкова політика "Робін Гуда", яку в останні роки впровадили багато західних урядів. Що це означає - читайте за посиланням

Це сталося, коли троє дронарів 63-ї окремої механізованої бригади ЗСУ перебували на позиції в закинутій хаті. До підвалу сусіднього будинку залізли непрохані гості - троє росіян. Їх "погасили" дронами, взяли в полон - але з цього пригоди тільки почалися.

Як з'ясували наші дронарі, це була група Маріо - за позивним одного з полонених. Це була важлива інформація, яка допомогла в майбутньому - коли росіяни вислали підкріплення. А про те, що воно буде, наші дізналися з перемовин росіян. Бо - велика удача - знайшли портативну радіостанцію, яка належала групі Маріо, і змогли слухати перемовини противника.

Коли підійшли москалі, наші були готові до бою. Але просто знищити противників не можна було. "Якщо їх вивели на нас дроном або вони повідомили своє місцезнаходження, нас просто розібрали б ефпівішками чи артою, - пояснює один із бійців. - Не пошкодували б і авіацію підняти, щоб знищити дронарів".

Тому "братішек" вирішили взяти в полон, а потім створити ілюзію, ніби всі вони загинули в бою. Як це було - читайте в розповіді наших бійців: https://texty.org.ua/articles/116946/xoxly-vokruh-ukrayinci-vydaly-sebe-za-rosiyan-i-zamanyly-okupantiv-u-pastku/

Навіщо Україна відрядила в Перську затоку фахівців із ППО? На це запитання часто дають очевидні відповіді. Наприклад, що взамін на дрони-перехоплювачі ми отримаємо системи Patriot. Та/або чималі кошти від продажу своїх технологій. Та/або інвестиції в нашу економіку від багатих країн в обмін на нашу безпекову допомогу.

Всі ці відповіді мають сенс. Але вони - лише елементи значно ширшої картини.

Ключова річ, яку Україна може запропонувати країнам Перської затоки на тлі загрози Ірану та його проксі - це досвід. Зробити дрон-перехоплювач - завдання, з яким можна впоратися і без нас. А досвід чотирьох років війни з сильним, підступним і безпринципним супротивником не винайдеш і не вигадаєш.

У цьому певен полковник Генерального штабу у відставці Олександр Сурков, який очолював перший в Україні спеціалізований підрозділ боротьби з ракетами і БпЛА. Він каже, зараз Україна здатна узагальнити тактики застосування ворожих дронів і ракет, підказати, як модернізувати системи ППО, як розширити "радарне поле" і збільшити кількість засобів ураження. І це ще не все.

"Фактично зараз формується регіональна система колективної протиповітряної оборони за участю США, Ізраїлю та арабських держав. І експертиза України дуже цінна в цих справді тектонічних зсувах", - вважає Олександр Сурков.

А що натомість? Не тільки гроші, не тільки інвестиції, не тільки дефіцитні Patriot. Читайте докладно: https://texty.org.ua/articles/117154/ne-lyshe-hroshi-navishcho-ukrayina-vidryadyla-v-persku-zatoku-faxivciv-z-ppo/

Відгадайте загадку. Що таке "проведення індивідуально-виховної роботи з учасниками освітнього процесу в закладах середньої освіти в осінньо-зимовий період"?

Напевне, вам знадобиться трохи часу і розумових зусиль, щоб збагнути, що йдеться про виховання учнів у школах восени та взимку.

Ця фраза - зразок добірного канцеляриту, за допомогою якого українська держава спілкується зі своїми громадянами. Стикаючись із бюрократичною мовою, ми марнуємо купу часу і зусиль, аби розшифрувати нагромадження слів і зрозуміти, що ж насправді нам хотіли сказати.

Чому замість того, щоб пояснювати швидко, просто і по-людськи, держава на всіх рівнях - від дитсадка до армії - спілкується з нами оцими заплутаними, неоковирними бюрократичними формулюваннями?

Міркуємо про це у нашому матеріалі. Ми проаналізували десятки текстів різного типу, тематики та обсягу, щоб визначити, наскільки вони просочені канцелярською мовою. Продерлися через усі словесні перешкоди і докопалися до суті.

У нас є хороша версія щодо того, чому бюрократична мова така живуча, і чому представникам держави так зручно нею користуватися. Розповідаємо: https://texty.org.ua/projects/117036/yak-byurokratychna-mova-rozmyvaye-sut-napysanoho-i-zavazhaye-rozumity-shcho-robyty/

- Що б ви порадили ветеранам, які хочуть займатися бізнесом?
- Не займатися!

Так каже Василь Поприк, позивний Вуйко. Але він лукавить, бо разом з двома друзями, теж ветеранами, веде бізнес на Закарпатті. Чоловіки виготовляють ковбасу і м'ясні продукти - і за рік роботи вже вийшли в нуль. Все зароблене вкладають у виробництво та обладнання, а невдовзі планують відкрити власний магазин.

"Це успіх", - кажуть ветерани. Але йшли до нього довго й важко.

Вуйко, Грузин і Директор комісувалися з армії після поранень, їм було складно адаптуватися до цивільного життя - усі навколо говорили про те, як ухилитися від армії, тим часом їхні побратими гинули на фронті. Чоловіки відчували, що застрягають у негативі, вирішили - треба щось робити.

Спочатку їм ніхто не допомагав. Держава коштів на бізнес не дала, грант виграти не вдалося. Вклали свої заощадження, потім ще раз. Усі троє ветеранів - вперті, затяті, тож попервах і сварилися, і мирилися. Довго вчилися домовлятися.

А потім знайшовся товариш, який дав приміщення. Знайшлася благодійна організація, яка дала обладнання. Знайшлися люди - в Україні і за кордоном - які почали охоче купувати їхню продукцію.

Як справа, яка попервах була терапією, реабілітацією, способом втечі від негативу, стає чимось більшим - читайте в нашому матеріалі: https://texty.org.ua/articles/117110/svoya-sprava-pislya-frontu-yak-troye-veteraniv-roblyat-kovbasu-za-starovynnymy-receptamy/

(NB: Якщо ви бажаєте прослухати аудіоверсію статті, відкрийте публікацію в браузері, а не в миттєвому перегляді).

Публікацію створено за підтримки ІСАР Єднання🤝

​Чи реалістична перспектива приєднання України до Євросоюзу в 2027 році? Більшість українців цього хочуть, але навряд чи це станеться так швидко.

У цьому певен Пшемислав Журавський вель Ґраєвський, авторитетний польський політолог і експерт з міжнародних відносин.

На його думку, Євросоюз не готовий до великого розширення. Він міг би прийняти невеликі заможні країни - як от Норвегія чи Швейцарія. Приєднання України - великої країни, зруйнованої війною, означає великі виклики для ЄС. А викликів і так не бракує, адже Євросоюз досі не впорався з наслідками чотирьох великих криз: боргової, міграційної, ковідної та безпекової кризи, яка триває на тлі російсько-української війни.

Фахівець вважає, що Україні не слід заколисувати себе марними надіями. Натомість варто підходити до ЄС прагматично: користуватися можливостями, але не поспішати із зобов'язаннями. Що це означає на практиці - читайте в інтерв'ю: https://texty.org.ua/articles/117141/chy-hotovyj-yes-pryjnyaty-ukrayinu-kryzy-ryzyky-ta-prahmatychna-stratehiya/

Від самого початку повномасштабної війни проти російських окупантів в Україні воює чимало білорусів і росіян. Деякі представники цих народів пішли на службу ще раніше - з 2014 року. Повернутися до своїх країн після закінчення служби вони не можуть - тож, вочевидь, віддають перевагу тому, аби залишитися в Україні або виїхати до інших країн. І тут починаються труднощі.

"Під час служби проблем немає. Проблеми виникають, коли іноземці звільняються", - каже правозахисниця, керівниця реабілітаційного центру "Ланка" Тетяна Гацура-Яворська про легіонерів, які воюють на боці України.

Прострочені паспорти, відсутні документи про підтвердження служби, біганина по кабінетах роками - такі будні українських військових із неукраїнським громадянством.

Запрацював закон про спрощення набуття та збереження громадянства, є певні покращення. Що ж залишається невирішеним, і чому особливі складнощі виникають насамперед з Державною міграційною службою? Розбираємося в матеріалі: https://texty.org.ua/articles/117121/veterany-nelehaly-biloruskyx-i-rosijskyx-dobrovolciv-kovtaye-boloto-ukrayinskoyi-byurokratiyi/

Архітектурна історія, в якій багато абсурду. Чому міст Патона в Києві дуже потребує ремонту - і водночас його ремонт ледь не заборонений?

Коротка відповідь на питання, чи справді з мостом все погано: так. З опорами, на яких стоїть міст, біди немає, так само, як і з дорожнім полотном, яке можна ремонтувати. Біда - з основою, на якій лежить дорожнє полотно.

Це суцільнометалеві поздовжні балки, зварені між собою. Волога і бруд, які роками накопичувалися на їхній нижній частині, призвели до важкої корозії: подекуди втрачено до 50% металу. Через це міст став аварійним і небезпечним для експлуатації.

Очевидне рішення - ремонтувати балки. Та якби ж все було так просто. На практиці "висмикнути" і відремонтувати якусь окрему балку неможливо. І ще одна, майже непереборна складність: міст Патона, створений в сталінські часи, визнали пам’яткою архітектури через унікальну на той час технологію зварювання. Просто так почати ремонт охоронного об'єкта - неможливо.

Більше того, нагляд за цією пам’яткою ведуть дві структури - столична і державна. Кожна з них може як ухвалювати рішення щодо мосту, так і перешкоджати рішенням іншої.

Чи є якісь варіанти, як привести до ладу аварійний міст, проїзд яким стає дедалі небезпечнішим? З'ясовував архітектор Олег Гречух: https://texty.org.ua/articles/117177/mist-patona-koroziya-i-pamyatka-chomu-perspektyv-remontu-ne-vydno/

"Везеш людину - і розумієш: її життя залежить від тебе. Хвилювання й напруження такі, що аж ноги тремтять".

Так розповідає боєць із позивним Байрактар про евакуацію двох поранених з "нуля". Він вивіз їх наземним роботизованим комплексом "Терміт". Це була його перша масштабна місія.

Бійці, яких він забирав, мають позивні Старий і Шустрий. Старого поранило першим. Шустрий, який був недалечко, побіг витягувати побратима - але налетіли ворожі дрони, і тепер уже він сам дістав поранення. Доповів по рації, йому відповіли: відправляємо "коробочку". За пульт сів Байрактар, який лише недавно став оператором НРК.

Зізнається: було важко. Пів дороги Байрактар знав, іншою половиною ніколи не їздив. Активно літали ворожі дрони, "Терміт" доводилося ховати. Траплялися й "ждуни" - і тут уже треба було гальмувати й чекати, коли прилетять їх знищувати наші "пташки". Нарешті Байрактар провів НРК через усі перешкоди - і тут виникла нова несподівана проблема.

Старий, якого мали евакуювати першим, не подавав ознак життя. "Він просто скрутився і лежав", - каже Байрактар.

Оператор НРК не розгубився. Він зумів з'ясувати, що Старий не загинув, добився, щоб той опритомнів. І вивіз його - хоч зворотній шлях був ще важчим. А потім Байрактар повів свого "Терміта" по Шустрого.

"Коли трьохсотих вдалося вивезти, я прям видихнув. Це емоції, які неможливо передати!" - розповідає військовий.

Як це було - читайте: https://texty.org.ua/articles/117181/korobochka-vyvezla-dvox-yak-ukrayinskyx-bijciv-vryatuvav-robotyzovanyj-kompleks/