Цей маленький літачок зробив те, що "технарі" згодом назвали справжнім дивом. Українське розвідувальне крило "Фурія" під Покровськом втрапило під дію російського РЕБу і втратило зв'язок зі своїми операторами - екіпажем ДПСУ "Фенікс". А щойно зв'язок відновився - росіяни завдали по крилу удару своїм дроном-камікадзе.

Ошелешений екіпаж спостерігав, як "Фурія" робить "бочечку". На мить подумали - все, пропало крило. Але ні. Літак вирівнявся і пролетів ще 30 км "додому" - до точки запуску. При цьому ще й передавав розвіддані.

Як він летів - окрема історія. А коли долетів, оператори побачили, що дрон серйозно "поранений" - зі зламаною зовнішньою антеною, відламаною пелюсткою гвинта, пошкодженим електричним конденсатором, що призвело до втрати половини потужності двигуна. Саме на цьому моменті "технарі", побачивши фото, сказали, що це диво. А через дві години полагоджений літачок знову став до роботи.

Цей кейс став переможцем на конкурсі бойових місій "Фурії", організованому компанією-виробником "Атлон Авіа". Це перший подібний конкурс у країні. Виробники певні: такі ініціативи варто впроваджувати й іншим виробникам безпілотних літальних апаратів. Чому це важливо - розповідаємо в нашому матеріалі

​Здавалось би: відтоді, як Янукович втік з України, пройшло вже 12 років. Діти, які тоді народились, вже встигли стати підлітками. Коли у 2022-му РФ хотіла зробити його гауляйтером України - українці сміялися з цього і сприймали це як абсурд. Здавалось би: росіяни мали би вже заспокоїтись. А от ні, не заспокоюються.

В ТікТоці поширюються відео про президента-втікача та втікача-Азарова. Ніби стьобні, ніби кумедні, але це лише на перший погляд. Разом із цим "гумором" українцям намагаються "продати" тези, від яких аж тхне російською пропагандою. А в коментарі набігають сотні ботів, які розповідають, як добре їм жилося при Януковичі, і як вони хочуть, щоб "Вітя повернувся".

Чомусь в цих відео не показують, як Янукович драматично падає від пожбуреного яйця; не згадують про його велетенські маєтки; нічого не кажуть про розстріл на Майдані. Натомість просувають "приколи" про стрибання по пеньках, накладають шансон, розповідають екзотичні теорії змов, що Трамп змусить Україну прийняти Януковича.

На тлі - долар по 8, Євро-2012 і стабільність, стабільність, стабільність.

Яка мета цієї інформаційної кампанії? Яку думку творці "відосиків" хочуть сформувати у українців? Ми зібрали сотню цих відео, передивились їх, розібрались і розповідаємо

​На початку ви бачите лише нашу планету посеред темного космосу. Потім довкола Землі з'являться блакитні точки. Це 150 нових супутників, які Росія вивела на низьку орбіту від початку повномасштабного вторгнення.

І це ще не всі - загалом їх більше двох з половиною сотень. За допомогою частини з цих супутників Росія стежить за Україною з низької навколоземної орбіти.

У цьому матеріалі ми показуємо, якою є траєкторія російських супутників і чому у них майже немає сліпих зон. Ми також пояснюємо, яке призначення мають супутники-шпигуни: радіотехнічна та оптична розвідка, військовий зв'язок, технологічні експерименти тощо. Ви можете натискати на точки, щоб побачити назви і призначення апаратів. Разом з нами ви побачите модель ситуації для періоду з 10 по 17 січня.

А в кінці на вас чекає "сюрприз" - ми покажемо ще й китайські низькоорбітальні супутники. Частина з них може допомагати Росії.

Чи все так страшно? Ні. Ми з'ясували, до яких засобів протидії стеженню може вдаватися Україна. Читайте і дивіться

Під час цієї дронової війни може складатися враження, що такі місії, як вихід розвідників у тил противника, уже не актуальні. Це не так. У нашому матеріалі - про розвідгрупу, яка провела 27 днів у тилу ворога.

Бійці знайшли позицію в селі, в якому стояли росіяни. Це був підвал. Розвідники зрозуміли, що окупанти вважають цю позицію непридатною: знайшли кинуті ними речі. Однак це не означає, що росіяни не наближалися. Кілька разів вони підходили буквально до дверей. "Серце калатало так голосно, що, здавалося, його чують усі", - розповідає один із розвідників. Однак щоразу росіяни йшли геть.

Поруч із цією позицією літало багато дронів, серед них були і російські, і наші. Тож вийти надвір у будь-який час було неможливо - це означало смерть. Наші дрони постачали провізію і воду, по ці "посилки" хтось із бійців виходив у строго обумовлений, умовно безпечний час.

Їхньою місією було передавання інформації. За якийсь час розвідники, сидячи в тиші і в темряві, дізналися про окупантів дуже багато. Зрештою їхня робота допомогла перешкодити просуванню росіян.

Вихід у тил ворога - одне з найризикованіших бойових завдань. Про цей рейд нам розповіли Меля і Даллас, бійці спецпідрозділу "Реванш" Головного управління розвідки. Читайте, як це було

Алеї з ям і вибоїн. Так сьогодні виглядає багато доріг - міського, місцевого і навіть міжнародного значення. Дороги зійшли разом зі снігом. Але чому так масово?

Ми зібрали дані з навігаційного застосунку Waze і нанесли їх на карту міжнародних магістралей. І з'ясували: за хвилею руйнувань стоять значно глибші проблеми, ніж просто складна зима - а саме, збіг кількох факторів, які зазвичай накопичуються роками, а цьогоріч склалися одночасно.

Перший фактор - фаза зносу. Дороги давно не ремонтувались, а гроші з Дорожнього фонду від початку повномасштабки пішли на фінансування оборони.

Другий - дороги надто навантажені. Чимало вантажів, які йшли залізницею, тепер перевозять дорогами. Серед вантажів - особливо важкі, наприклад танки або енергетичне обладнання. Тим часом іноді навіть додаткові 20 % навантаження стають критичними для покриття.

Ну і третій - погода. Навіть маленькі тріщини у покритті можуть перетворитися на велетенські ями, коли туди заходить вода. При плюсі вона тане, при мінусі - замерзає, розширюючи тріщини, а решту ушкоджень завдає транспорт. Тому критично важливо чистити сніг, щойно він випав - але цьогоріч це було радше екзотикою, ніж правилом.

Як зарадити? Ми запитали ексміністра інфраструктури Володимира Омеляна. Коротка відповідь: потрібні насамперед гроші і планування. Розлогу відповідь читайте у матеріалі - і дивіться інфографіку

"Це трохи нагадує авіацію часів Першої світової. Фактично апарат іде на таран і підривається разом із “Шахедом”. Можна сказати, Нестерови XXI століття".

Так жартує один із офіцерів, який розповідає нам про принцип дії дронів-перехоплювачів P1-SUN. Та хоч цей дрон достатньо простий, як і його конструкція - головка з камерою і системою наведення, де частину роботи виконує елемент штучного інтелекту - цими дронами зараз дуже зацікавлені країни Перської затоки, яким доводиться мати справу з іранськими "Шахедами".

І це зрозуміло: ці дрони дешеві, і збивати ними іранські ударні безпілотники значно розумніше, ніж робити це за допомогою дорогих ракет. Але проблема не тільки в тому, що ракети значно дорожчі: збити "Шахед" за допомогою того ж "Петріота" не так просто - як мінімум, через різницю швидкостей.

Однак головна українська перевага - не в наявності таких дронів. Нещодавно на близькосхідний театр воєнних дій відправили зі США 10 тисяч дронів-перехоплювачів системи Merops (до речі, у 2024 Україна виступила як бета-тестер цих систем в умовах масованих атак, випробування проводилися таємно. Штати "докрутили" і масштабували ці дрони після тих випробувань).

Отже, перевага України в іншому. Вона нетривка, надовго в часі не розтягнеться, тому варто використати її саме зараз. Про що йдеться - читайте в нашому матеріалі

Користуючись зручними додатками в своєму телефоні або граючи в онлайн-ігри, ви можете й не здогадуватися про те, що за вами стежать. Так, це не параноя, а дійсність: нещодавнє гучне розслідування TrackingFiles у Франції показало, як дані геолокації мільйонів французів опиняються у вільному продажі - звісно ж, нелегально або не зовсім легально.

Розслідувачі прикинулися компанією, яка хоче купити ці дані - і їм без проблем це вдалося. Досліджуючи отриману інформацію, вони виявили, що можна легко деанонімізувати конкретну людину включно з її домашньою адресою.

Дані вашої геолокації збирають рекламні мережі. Їх купують, а потім перепродають спеціалізовані компанії - з комерційною метою, але з точки зору користувача все виглядає "дещо стресово", як сказала одна з героїнь цього дослідження.

Додатки мають питати вашої згоди на користування цими даними, але іноді вони роблять це так, що ви не знаєте, на що погоджуєтеся.

Щоб цьому запобігти, треба відімкнути геолокацію "по дефолту". А ще - скинути на телефоні рекламний ідентифікатор. Як це зробити - розповідаємо

У цьому місті немає культу "справжніх місцевих" — і водночас немає упередження щодо "чужаків". Тут кожен може стати своїм.

Польський Вроцлав не завжди був польським. За свою історію місто було частиною Польського королівства, Чеської корони, володінь Габсбурґів і Пруссії, а до 1945 року — німецьким Бреслау. У спадок від французів часів Наполеона місту дісталися платани на Тумському острові, які дивом вціліли під час бомбардувань Другої світової: Гітлер оголосив Бреслау фортецею й наказав триматись до останнього, що зрештою призвело до майже цілковитого руйнування. Тим, хто приїздив на цю руїну, випала доля жити серед чужих меблів, у покинутих німцями помешканнях.

Поруч з трагічною історичною пам'яттю в історії Вроцлава багато світлого. Ще від часів середньовіччя це було багате торговельне місто. Тут завжди звучали різні мови і сформувалася релігійна толерантність. Місто стоїть на п'яти річках та їхніх численних притоках, а сто вроцлавських мостів не просто з’єднують різні береги, а й символічно пов’язують історичні епохи міста.

Майже кожен третій мешканець міста — українець. Велика міграція була після Другої світової, а сьогоднішній Вроцлав — це сплав різних переселенських історій. Чому тут почуваються як удома й українці, і поляки, які відвідують Вроцлав з туристичною метою — розповідаємо

Якщо в Польщі ви перевищите швидкість на 20 кілометрів на годину, ви отримаєте 50 євро штрафу. Якщо ви так вчините в Україні — ви не будете оштрафовані взагалі.

Далі — більше. Після 21-го кілометра перевищення швидкості ви заплатите штраф, який приблизно дорівнює семи євро. Такі самі гроші ви заплатите і тоді, коли перевищите на 30, 40 і 50 кілометрів на годину. У Польщі та інших європейських країнах ваш штраф зростатиме за кожні 10 км/год перевищення швидкості. Наприклад, за перевищення на 50 км/год у Польщі ви заплатите у 237 євро, в Німеччині — у 400 євро.

Результат, як казав класик, на табло: в Україні чи не найвища смертність на дорогах у Європі. Низькі штрафи є однією з причин цієї смертності. Інша прогалина, яка відділяє нас від європейських норм, — відсутність штрафних балів. За певної кількості штрафних балів водій втрачає право на водіння на певний строк.

У цьому матеріалі ми розповідаємо, чому в Україні слід підвищити штрафи за перевищення швидкості, і чому варто придивитися до європейської практики штрафних балів. Пояснюємо, чому це не зробить Україну "найбільш оштрафованою", але точно зробить значно безпечнішою

Штучний інтелект, який пише оновлену, кращу версію самого себе. Це не відбудеться завтра - це відбувається вже зараз. Що це означає для всіх нас?

Метт Шумер, засновник і гендиректор компаній Shumer Capital та OthersideAI, вже шість років перебуває в епіцентрі розробки ШІ. У своєму маніфесті він веде довірливу розмову читачами - говорячи з ними, як зі своїми близькими людьми. Він пояснює, що наше життя - насамперед професійне - внаслідок експоненційного розвитку ШІ може дуже кардинально змінитися уже в найближчі роки.

Мабуть, ви вже чули про те, що в найближчі роки 50% офісних працівників можуть стати непотрібними. Шумер це підтверджує, і це не апокаліптичний прогноз, а досить тверезий і обґрунтований погляд на ситуацію.

Отже, список професій, які дедалі більше опановуватиме ШІ і в яких дедалі менше потрібна буде людська участь:
- Юридична робота
- Фінансовий аналіз
- Написання текстів і створення контенту
- Розробка програмного забезпечення
- Медичний аналіз
- Обслуговування клієнтів

Якщо ви не знайшли в цьому списку своєї професії - це не значить, що вона в безпеці, як і в усіх тих людей, які роблять роботу за екраном. ШІ стає настільки розумним, що зможе виконувати таку роботу швидше і, головне, краще за людину.

То що робити? "Я пишу це не для того, щоб ви відчули безпорадність. Навпаки, зараз найбільша перевага, яку можна мати, полягає в тому, щоб бути поміж перших", - каже Шумер. Читайте, що він має на увазі.

(Це досить довгий текст, але хай вас це не відлякує. Він не занудний, правдивий і справді вартий того, щоб прочитати його до кінця. А ще він справді стосується багатьох із тих, хто читає ці рядки)

Як багатодітність (понад шість дітей), так і повна відсутність дітей корелюють із вищим ризиком смертності та швидшим зношуванням внутрішніх систем організму.

Такого висновку дійшли Гельсінського університету, які шукали закономірність між історією дітонародження та швидкістю біологічного старіння організму жінки. Для свого дослідження вони проаналізували дані понад 14 тисяч жінок-близнят.

Вплив багатодітності пояснюють обмеженими ресурсами організму. "Коли значна частина енергії інвестується в репродукцію, її бракує для механізмів клітинного відновлення та підтримки тіла, що в перспективі може скорочувати тривалість життя", - кажуть вчені.

Вплив бездітності на жіночий вік не такий очевидний. Дослідники припускають, що тут можуть відігравати роль невраховані фактори, як-от приховані медичні стани, що водночас впливають і на фертильність, і на загальний стан здоров’я в літньому віці.

В якій групі досліджуваних жінок вчені зафіксували найнижчі показники біологічного старіння, скільки дітей мають ці жінки та в якому віці їх народили - читайте за посиланням

Десь ми це вже бачили! Китайські комуністи випустили новий закон з симпатичною назвою "Про сприяння етнічній єдності та прогресу". Цей закон "сприяє", стираючи етнічну самобутність 55 національних меншин країни в угоду "єдиній китайській нації".

Про людське око, Китай дещо дозволяє національним меншинам: наприклад, танцювати народні танці, вдягати свої костюми. Словом, їм пропонують китайську версію "шароварщини". А от якщо йдеться про мову або релігію - це вже не можна. Нові норми встановлюють безумовний пріоритет мандаринської мови в закладах освіти та офіційній комунікації, а також зобов’язують різні етноси проживати у змішаних громадах.

Такий крок став кульмінацією репресивної політики, яка вже призвела до масових затримань мусульман у Сіньцзяні, встановлення контролю над монастирями в Тибеті та придушення мовних протестів у Внутрішній Монголії.

Звісно ж, закон створює правове підґрунтя для переслідування за будь-які погляди, що суперечать партійному визначенню "етнічної гармонії".

До яких наслідків така діяльність Комуністичної партії Китаю може призвести в майбутньому - читайте за посиланням

Поруч із нелегальною міграцією до багатих країн Заходу, якою так переймаються тамтешні політики, існує й інше явище, якому приділяють значно менше уваги. А саме: міграція з цих самих багатих країн до інших - західних і незахідних.

Цифри досить вражаючі: у 2024 році із 31 західної країни емігрувало близько 4 млн людей, що на 20% більше, ніж у допандемійний період.

Чому це відбувається - розмірковує тижневик The Economist.

Сплеск еміграції частково є наслідком завершення величезного імміграційного буму 2022 та 2023 років. У ті роки західні країни прийняли надзвичайну кількість новоприбулих, багато з яких ніколи не збиралися залишатися назавжди. Студенти закінчують навчання. Тимчасові працівники повертаються додому. Деякі люди, які планували залишитися назавжди, передумують.

Але є й інші, менш очевидні причини. Серед них - податкова політика "Робін Гуда", яку в останні роки впровадили багато західних урядів. Що це означає - читайте за посиланням

Це сталося, коли троє дронарів 63-ї окремої механізованої бригади ЗСУ перебували на позиції в закинутій хаті. До підвалу сусіднього будинку залізли непрохані гості - троє росіян. Їх "погасили" дронами, взяли в полон - але з цього пригоди тільки почалися.

Як з'ясували наші дронарі, це була група Маріо - за позивним одного з полонених. Це була важлива інформація, яка допомогла в майбутньому - коли росіяни вислали підкріплення. А про те, що воно буде, наші дізналися з перемовин росіян. Бо - велика удача - знайшли портативну радіостанцію, яка належала групі Маріо, і змогли слухати перемовини противника.

Коли підійшли москалі, наші були готові до бою. Але просто знищити противників не можна було. "Якщо їх вивели на нас дроном або вони повідомили своє місцезнаходження, нас просто розібрали б ефпівішками чи артою, - пояснює один із бійців. - Не пошкодували б і авіацію підняти, щоб знищити дронарів".

Тому "братішек" вирішили взяти в полон, а потім створити ілюзію, ніби всі вони загинули в бою. Як це було - читайте в розповіді наших бійців: https://texty.org.ua/articles/116946/xoxly-vokruh-ukrayinci-vydaly-sebe-za-rosiyan-i-zamanyly-okupantiv-u-pastku/

Навіщо Україна відрядила в Перську затоку фахівців із ППО? На це запитання часто дають очевидні відповіді. Наприклад, що взамін на дрони-перехоплювачі ми отримаємо системи Patriot. Та/або чималі кошти від продажу своїх технологій. Та/або інвестиції в нашу економіку від багатих країн в обмін на нашу безпекову допомогу.

Всі ці відповіді мають сенс. Але вони - лише елементи значно ширшої картини.

Ключова річ, яку Україна може запропонувати країнам Перської затоки на тлі загрози Ірану та його проксі - це досвід. Зробити дрон-перехоплювач - завдання, з яким можна впоратися і без нас. А досвід чотирьох років війни з сильним, підступним і безпринципним супротивником не винайдеш і не вигадаєш.

У цьому певен полковник Генерального штабу у відставці Олександр Сурков, який очолював перший в Україні спеціалізований підрозділ боротьби з ракетами і БпЛА. Він каже, зараз Україна здатна узагальнити тактики застосування ворожих дронів і ракет, підказати, як модернізувати системи ППО, як розширити "радарне поле" і збільшити кількість засобів ураження. І це ще не все.

"Фактично зараз формується регіональна система колективної протиповітряної оборони за участю США, Ізраїлю та арабських держав. І експертиза України дуже цінна в цих справді тектонічних зсувах", - вважає Олександр Сурков.

А що натомість? Не тільки гроші, не тільки інвестиції, не тільки дефіцитні Patriot. Читайте докладно: https://texty.org.ua/articles/117154/ne-lyshe-hroshi-navishcho-ukrayina-vidryadyla-v-persku-zatoku-faxivciv-z-ppo/

Відгадайте загадку. Що таке "проведення індивідуально-виховної роботи з учасниками освітнього процесу в закладах середньої освіти в осінньо-зимовий період"?

Напевне, вам знадобиться трохи часу і розумових зусиль, щоб збагнути, що йдеться про виховання учнів у школах восени та взимку.

Ця фраза - зразок добірного канцеляриту, за допомогою якого українська держава спілкується зі своїми громадянами. Стикаючись із бюрократичною мовою, ми марнуємо купу часу і зусиль, аби розшифрувати нагромадження слів і зрозуміти, що ж насправді нам хотіли сказати.

Чому замість того, щоб пояснювати швидко, просто і по-людськи, держава на всіх рівнях - від дитсадка до армії - спілкується з нами оцими заплутаними, неоковирними бюрократичними формулюваннями?

Міркуємо про це у нашому матеріалі. Ми проаналізували десятки текстів різного типу, тематики та обсягу, щоб визначити, наскільки вони просочені канцелярською мовою. Продерлися через усі словесні перешкоди і докопалися до суті.

У нас є хороша версія щодо того, чому бюрократична мова така живуча, і чому представникам держави так зручно нею користуватися. Розповідаємо: https://texty.org.ua/projects/117036/yak-byurokratychna-mova-rozmyvaye-sut-napysanoho-i-zavazhaye-rozumity-shcho-robyty/

- Що б ви порадили ветеранам, які хочуть займатися бізнесом?
- Не займатися!

Так каже Василь Поприк, позивний Вуйко. Але він лукавить, бо разом з двома друзями, теж ветеранами, веде бізнес на Закарпатті. Чоловіки виготовляють ковбасу і м'ясні продукти - і за рік роботи вже вийшли в нуль. Все зароблене вкладають у виробництво та обладнання, а невдовзі планують відкрити власний магазин.

"Це успіх", - кажуть ветерани. Але йшли до нього довго й важко.

Вуйко, Грузин і Директор комісувалися з армії після поранень, їм було складно адаптуватися до цивільного життя - усі навколо говорили про те, як ухилитися від армії, тим часом їхні побратими гинули на фронті. Чоловіки відчували, що застрягають у негативі, вирішили - треба щось робити.

Спочатку їм ніхто не допомагав. Держава коштів на бізнес не дала, грант виграти не вдалося. Вклали свої заощадження, потім ще раз. Усі троє ветеранів - вперті, затяті, тож попервах і сварилися, і мирилися. Довго вчилися домовлятися.

А потім знайшовся товариш, який дав приміщення. Знайшлася благодійна організація, яка дала обладнання. Знайшлися люди - в Україні і за кордоном - які почали охоче купувати їхню продукцію.

Як справа, яка попервах була терапією, реабілітацією, способом втечі від негативу, стає чимось більшим - читайте в нашому матеріалі: https://texty.org.ua/articles/117110/svoya-sprava-pislya-frontu-yak-troye-veteraniv-roblyat-kovbasu-za-starovynnymy-receptamy/

(NB: Якщо ви бажаєте прослухати аудіоверсію статті, відкрийте публікацію в браузері, а не в миттєвому перегляді).

Публікацію створено за підтримки ІСАР Єднання🤝

​Чи реалістична перспектива приєднання України до Євросоюзу в 2027 році? Більшість українців цього хочуть, але навряд чи це станеться так швидко.

У цьому певен Пшемислав Журавський вель Ґраєвський, авторитетний польський політолог і експерт з міжнародних відносин.

На його думку, Євросоюз не готовий до великого розширення. Він міг би прийняти невеликі заможні країни - як от Норвегія чи Швейцарія. Приєднання України - великої країни, зруйнованої війною, означає великі виклики для ЄС. А викликів і так не бракує, адже Євросоюз досі не впорався з наслідками чотирьох великих криз: боргової, міграційної, ковідної та безпекової кризи, яка триває на тлі російсько-української війни.

Фахівець вважає, що Україні не слід заколисувати себе марними надіями. Натомість варто підходити до ЄС прагматично: користуватися можливостями, але не поспішати із зобов'язаннями. Що це означає на практиці - читайте в інтерв'ю: https://texty.org.ua/articles/117141/chy-hotovyj-yes-pryjnyaty-ukrayinu-kryzy-ryzyky-ta-prahmatychna-stratehiya/

Від самого початку повномасштабної війни проти російських окупантів в Україні воює чимало білорусів і росіян. Деякі представники цих народів пішли на службу ще раніше - з 2014 року. Повернутися до своїх країн після закінчення служби вони не можуть - тож, вочевидь, віддають перевагу тому, аби залишитися в Україні або виїхати до інших країн. І тут починаються труднощі.

"Під час служби проблем немає. Проблеми виникають, коли іноземці звільняються", - каже правозахисниця, керівниця реабілітаційного центру "Ланка" Тетяна Гацура-Яворська про легіонерів, які воюють на боці України.

Прострочені паспорти, відсутні документи про підтвердження служби, біганина по кабінетах роками - такі будні українських військових із неукраїнським громадянством.

Запрацював закон про спрощення набуття та збереження громадянства, є певні покращення. Що ж залишається невирішеним, і чому особливі складнощі виникають насамперед з Державною міграційною службою? Розбираємося в матеріалі: https://texty.org.ua/articles/117121/veterany-nelehaly-biloruskyx-i-rosijskyx-dobrovolciv-kovtaye-boloto-ukrayinskoyi-byurokratiyi/

Архітектурна історія, в якій багато абсурду. Чому міст Патона в Києві дуже потребує ремонту - і водночас його ремонт ледь не заборонений?

Коротка відповідь на питання, чи справді з мостом все погано: так. З опорами, на яких стоїть міст, біди немає, так само, як і з дорожнім полотном, яке можна ремонтувати. Біда - з основою, на якій лежить дорожнє полотно.

Це суцільнометалеві поздовжні балки, зварені між собою. Волога і бруд, які роками накопичувалися на їхній нижній частині, призвели до важкої корозії: подекуди втрачено до 50% металу. Через це міст став аварійним і небезпечним для експлуатації.

Очевидне рішення - ремонтувати балки. Та якби ж все було так просто. На практиці "висмикнути" і відремонтувати якусь окрему балку неможливо. І ще одна, майже непереборна складність: міст Патона, створений в сталінські часи, визнали пам’яткою архітектури через унікальну на той час технологію зварювання. Просто так почати ремонт охоронного об'єкта - неможливо.

Більше того, нагляд за цією пам’яткою ведуть дві структури - столична і державна. Кожна з них може як ухвалювати рішення щодо мосту, так і перешкоджати рішенням іншої.

Чи є якісь варіанти, як привести до ладу аварійний міст, проїзд яким стає дедалі небезпечнішим? З'ясовував архітектор Олег Гречух: https://texty.org.ua/articles/117177/mist-patona-koroziya-i-pamyatka-chomu-perspektyv-remontu-ne-vydno/

"Везеш людину - і розумієш: її життя залежить від тебе. Хвилювання й напруження такі, що аж ноги тремтять".

Так розповідає боєць із позивним Байрактар про евакуацію двох поранених з "нуля". Він вивіз їх наземним роботизованим комплексом "Терміт". Це була його перша масштабна місія.

Бійці, яких він забирав, мають позивні Старий і Шустрий. Старого поранило першим. Шустрий, який був недалечко, побіг витягувати побратима - але налетіли ворожі дрони, і тепер уже він сам дістав поранення. Доповів по рації, йому відповіли: відправляємо "коробочку". За пульт сів Байрактар, який лише недавно став оператором НРК.

Зізнається: було важко. Пів дороги Байрактар знав, іншою половиною ніколи не їздив. Активно літали ворожі дрони, "Терміт" доводилося ховати. Траплялися й "ждуни" - і тут уже треба було гальмувати й чекати, коли прилетять їх знищувати наші "пташки". Нарешті Байрактар провів НРК через усі перешкоди - і тут виникла нова несподівана проблема.

Старий, якого мали евакуювати першим, не подавав ознак життя. "Він просто скрутився і лежав", - каже Байрактар.

Оператор НРК не розгубився. Він зумів з'ясувати, що Старий не загинув, добився, щоб той опритомнів. І вивіз його - хоч зворотній шлях був ще важчим. А потім Байрактар повів свого "Терміта" по Шустрого.

"Коли трьохсотих вдалося вивезти, я прям видихнув. Це емоції, які неможливо передати!" - розповідає військовий.

Як це було - читайте: https://texty.org.ua/articles/117181/korobochka-vyvezla-dvox-yak-ukrayinskyx-bijciv-vryatuvav-robotyzovanyj-kompleks/