Інст/Тт
Цар Олександр Македонський очолив військо у поході на Персію в 22 роки. Нашому герою, старшому лейтенанту Сашку (позивний «Емель»), зараз 24. Він «всього лиш» командир роти, але зайняв посаду не за родовим спадком, а дякуючи постійній праці й власним талантам.
В армію «Емель» потрапив одразу після повноліття - тоді він і подумати не міг, що присвятить їй левову частку свого життя. Спочатку працював при штабі, але з часом штабна робота набридла так, що хлопець напросився в зону бойових дій, де й втягнувся у вбойову роботу та вирішив вивчитись у військовій Академії.
Командир роти 428 ОББпС «Тінь» згадує:
«Тоді ще «повномасштабки» не було. На Сіверському Донцю жорстких «заруб» не траплялось, але як прилетіло на склад боєприпасів, то одразу згадалась шкала Ріхтера, що оцінює ступінь землетрусу. Було враження, що земля намагається втікти з-під ніг».
Метушня наздогнала нашого героя вже на Покровському напрямку, де контррозвідники доповіли, що ворогу відома геолокація бази ПММ, на якій служив Сашко.
Він організував переміщення у «темпі чечітки», тож агресор лиш марно витратив снаряди. Це чергове підтвердження тому, що оперативність - один зі стовпів війни.
Однак не одним ПММ був ситий молодий боєць. Він свого часу, здобув фах військового перекладача - супроводжував наших бійців на навчаннях закордоном. А згодом у Швеції став ще й інструктором… танку!
А як ще навчити наших хлопців сідлати «Леопарда»? В танк до іноземного інструктора перекладача не втиснеш, тому «Емеля» досить стратегічно вивчили на танкіста. Потім він сам навчав українських бійців. Зауважимо, що «кілограми» технічної літератури з сотнями специфічних термінів, навіть рідною мовою, звучать лякаюче. А тут цілий танк, та ще й англійською.
Що цікаво - незважаючи на все, Сашко не залишився перекладачем чи інструктором і не обрав для себе «теплої ванни». Чому? Тому, що тягнуло до неба, як голодного леопарда до антилопи. Так, через низку напрямків та кордонів, у 428 ОББпС «Тінь» з’явився живий доказ того, що вік не перепона успіху – «Емель».
Цар Олександр Македонський очолив військо у поході на Персію в 22 роки. Нашому герою, старшому лейтенанту Сашку (позивний «Емель»), зараз 24. Він «всього лиш» командир роти, але зайняв посаду не за родовим спадком, а дякуючи постійній праці й власним талантам.
В армію «Емель» потрапив одразу після повноліття - тоді він і подумати не міг, що присвятить їй левову частку свого життя. Спочатку працював при штабі, але з часом штабна робота набридла так, що хлопець напросився в зону бойових дій, де й втягнувся у вбойову роботу та вирішив вивчитись у військовій Академії.
Командир роти 428 ОББпС «Тінь» згадує:
«Тоді ще «повномасштабки» не було. На Сіверському Донцю жорстких «заруб» не траплялось, але як прилетіло на склад боєприпасів, то одразу згадалась шкала Ріхтера, що оцінює ступінь землетрусу. Було враження, що земля намагається втікти з-під ніг».
Метушня наздогнала нашого героя вже на Покровському напрямку, де контррозвідники доповіли, що ворогу відома геолокація бази ПММ, на якій служив Сашко.
Він організував переміщення у «темпі чечітки», тож агресор лиш марно витратив снаряди. Це чергове підтвердження тому, що оперативність - один зі стовпів війни.
Однак не одним ПММ був ситий молодий боєць. Він свого часу, здобув фах військового перекладача - супроводжував наших бійців на навчаннях закордоном. А згодом у Швеції став ще й інструктором… танку!
А як ще навчити наших хлопців сідлати «Леопарда»? В танк до іноземного інструктора перекладача не втиснеш, тому «Емеля» досить стратегічно вивчили на танкіста. Потім він сам навчав українських бійців. Зауважимо, що «кілограми» технічної літератури з сотнями специфічних термінів, навіть рідною мовою, звучать лякаюче. А тут цілий танк, та ще й англійською.
Що цікаво - незважаючи на все, Сашко не залишився перекладачем чи інструктором і не обрав для себе «теплої ванни». Чому? Тому, що тягнуло до неба, як голодного леопарда до антилопи. Так, через низку напрямків та кордонів, у 428 ОББпС «Тінь» з’явився живий доказ того, що вік не перепона успіху – «Емель».
Цар Олександр Македонський очолив військо у поході на Персію в 22 роки. Нашому герою, старшому лейтенанту Сашку (позивний «Емель»), зараз 24. Він «всього лиш» командир роти, але зайняв посаду не за родовим спадком, а дякуючи постійній праці й власним талантам.
В армію «Емель» потрапив одразу після повноліття - тоді він і подумати не міг, що присвятить їй левову частку свого життя. Спочатку працював при штабі, але з часом штабна робота набридла так, що хлопець напросився в зону бойових дій, де й втягнувся у вбойову роботу та вирішив вивчитись у військовій Академії.
Командир роти 428 ОББпС «Тінь» згадує:
«Тоді ще «повномасштабки» не було. На Сіверському Донцю жорстких «заруб» не траплялось, але як прилетіло на склад боєприпасів, то одразу згадалась шкала Ріхтера, що оцінює ступінь землетрусу. Було враження, що земля намагається втікти з-під ніг».
Метушня наздогнала нашого героя вже на Покровському напрямку, де контррозвідники доповіли, що ворогу відома геолокація бази ПММ, на якій служив Сашко.
Він організував переміщення у «темпі чечітки», тож агресор лиш марно витратив снаряди. Це чергове підтвердження тому, що оперативність - один зі стовпів війни.
Однак не одним ПММ був ситий молодий боєць. Він свого часу, здобув фах військового перекладача - супроводжував наших бійців на навчаннях закордоном. А згодом у Швеції став ще й інструктором… танку!
А як ще навчити наших хлопців сідлати «Леопарда»? В танк до іноземного інструктора перекладача не втиснеш, тому «Емеля» досить стратегічно вивчили на танкіста. Потім він сам навчав українських бійців. Зауважимо, що «кілограми» технічної літератури з сотнями специфічних термінів, навіть рідною мовою, звучать лякаюче. А тут цілий танк, та ще й англійською.
Що цікаво - незважаючи на все, Сашко не залишився перекладачем чи інструктором і не обрав для себе «теплої ванни». Чому? Тому, що тягнуло до неба, як голодного леопарда до антилопи. Так, через низку напрямків та кордонів, у 428 ОББпС «Тінь» з’явився живий доказ того, що вік не перепона успіху – «Емель».
Підпісуйся на канал
📱 Донать! 📱 Instagram
📱 Facebook 📱 YouTube
В армію «Емель» потрапив одразу після повноліття - тоді він і подумати не міг, що присвятить їй левову частку свого життя. Спочатку працював при штабі, але з часом штабна робота набридла так, що хлопець напросився в зону бойових дій, де й втягнувся у вбойову роботу та вирішив вивчитись у військовій Академії.
Командир роти 428 ОББпС «Тінь» згадує:
«Тоді ще «повномасштабки» не було. На Сіверському Донцю жорстких «заруб» не траплялось, але як прилетіло на склад боєприпасів, то одразу згадалась шкала Ріхтера, що оцінює ступінь землетрусу. Було враження, що земля намагається втікти з-під ніг».
Метушня наздогнала нашого героя вже на Покровському напрямку, де контррозвідники доповіли, що ворогу відома геолокація бази ПММ, на якій служив Сашко.
Він організував переміщення у «темпі чечітки», тож агресор лиш марно витратив снаряди. Це чергове підтвердження тому, що оперативність - один зі стовпів війни.
Однак не одним ПММ був ситий молодий боєць. Він свого часу, здобув фах військового перекладача - супроводжував наших бійців на навчаннях закордоном. А згодом у Швеції став ще й інструктором… танку!
А як ще навчити наших хлопців сідлати «Леопарда»? В танк до іноземного інструктора перекладача не втиснеш, тому «Емеля» досить стратегічно вивчили на танкіста. Потім він сам навчав українських бійців. Зауважимо, що «кілограми» технічної літератури з сотнями специфічних термінів, навіть рідною мовою, звучать лякаюче. А тут цілий танк, та ще й англійською.
Що цікаво - незважаючи на все, Сашко не залишився перекладачем чи інструктором і не обрав для себе «теплої ванни». Чому? Тому, що тягнуло до неба, як голодного леопарда до антилопи. Так, через низку напрямків та кордонів, у 428 ОББпС «Тінь» з’явився живий доказ того, що вік не перепона успіху – «Емель».
Підпісуйся на канал
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Що гріє краще за вогонь? 🔥
✉️ Фізичний лист. Написаний від руки.
Не повідомлення, не коментар, не «реакція».
Коли боєць бере в руки листівку в холодному бліндажі — це тепло, це дотик дому. Це знак, що про тебе пам’ятають і чекають 🫂
Кілька рядків, нерівний почерк, дитячий малюнок чи коротке «Повертайся живим» — інколи цього достатньо, щоб вистояти ще один день.
Листи перечитують. Зберігають у кишені біля серця.
Для нас це не дрібниця, а підтримка, що надає наснаги 🤝
Сьогодні — День відправки листівок друзям, і це гарний привід написати побратиму, другу чи просто знайомому на фронт ✍️
Для бійців це ще один доказ, що вони не одні 🇺🇦
Дякуємо від імені бійців 428 ОББпС «Тінь» усім, хто підтримує!
Підпісуйся на канал
📱 Донать! 📱 Instagram
📱 Facebook 📱 YouTube
✉️ Фізичний лист. Написаний від руки.
Не повідомлення, не коментар, не «реакція».
Коли боєць бере в руки листівку в холодному бліндажі — це тепло, це дотик дому. Це знак, що про тебе пам’ятають і чекають 🫂
Кілька рядків, нерівний почерк, дитячий малюнок чи коротке «Повертайся живим» — інколи цього достатньо, щоб вистояти ще один день.
Листи перечитують. Зберігають у кишені біля серця.
Для нас це не дрібниця, а підтримка, що надає наснаги 🤝
Сьогодні — День відправки листівок друзям, і це гарний привід написати побратиму, другу чи просто знайомому на фронт ✍️
Для бійців це ще один доказ, що вони не одні 🇺🇦
Дякуємо від імені бійців 428 ОББпС «Тінь» усім, хто підтримує!
Підпісуйся на канал
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Сьогодні 32 роки тому, у 1994 році, Україна приєднується до програми «Партнерство заради миру».
Тоді ми були учнями НАТО: вчилися будувати армію, планувати операції та взаємодіяти між підрозділами.
Далі, у 1997–2013 роки були спільні навчання, місії, поступова адаптація. Повільно, але системно — Україна входить у європейський простір безпеки.
2014 рік — росія починає війну проти України. Те, що для багатьох армій було теорією, для нас стає щоденною практикою.
2019 рік. Курс на НАТО закріплено в Конституції. Це вже не намір — це стратегічний вибір держави.
2022 рік. Повномасштабне вторгнення. Українська армія змінюється швидше, ніж це передбачають будь-які підручники.
2023–2024 роки. Новий формат співпраці.
Рада Україна–НАТО. Постійна взаємодія.
І головне — обмін досвідом стає двостороннім.
Сьогодні.
Україна — не учень.
Україна — джерело реального бойового досвіду, який вивчають армії країн НАТО:
• війна дронів і контрдронів;
• РЕБ як повсякденна необхідність;
• дії малих підрозділів у сучасній війні;
• протистояння армії росії в реальних бойових умовах.
Ми починали з навчань.
Сьогодні — формуємо правила сучасної війни!
Підпісуйся на канал
📱 Донать! 📱 Instagram
📱 Facebook 📱 YouTube
Тоді ми були учнями НАТО: вчилися будувати армію, планувати операції та взаємодіяти між підрозділами.
Далі, у 1997–2013 роки були спільні навчання, місії, поступова адаптація. Повільно, але системно — Україна входить у європейський простір безпеки.
2014 рік — росія починає війну проти України. Те, що для багатьох армій було теорією, для нас стає щоденною практикою.
2019 рік. Курс на НАТО закріплено в Конституції. Це вже не намір — це стратегічний вибір держави.
2022 рік. Повномасштабне вторгнення. Українська армія змінюється швидше, ніж це передбачають будь-які підручники.
2023–2024 роки. Новий формат співпраці.
Рада Україна–НАТО. Постійна взаємодія.
І головне — обмін досвідом стає двостороннім.
Сьогодні.
Україна — не учень.
Україна — джерело реального бойового досвіду, який вивчають армії країн НАТО:
• війна дронів і контрдронів;
• РЕБ як повсякденна необхідність;
• дії малих підрозділів у сучасній війні;
• протистояння армії росії в реальних бойових умовах.
Ми починали з навчань.
Сьогодні — формуємо правила сучасної війни!
Підпісуйся на канал
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Цього дня Україна довела свою самостійність
Перша світова війна вважається одним з найбільш руйнівних збройних конфліктів у сучасній історії. Орієнтовна кількість полеглих солдат перевищує 8,5 мільйонів. Людський мозок не здатен усвідомити всю скорботу цих чисел.
Однак, кінець протистояння дав низці держав можливість обіграти більшовиків, що вже активно рухали війська для відновлення “великої імперії”. Тогочасна Україна скористалася нагодою першою. Берестейським мирним договором визначений західний кордон України та наш вихід з Першої світової війни. Союзники гарантували підтримку.
Учасники Четверного союзу - Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія та Туреччина, визнали УНР незалежним гравцем міжнародної арени, підписуючи угоду цього ж дня, 108 років тому. Та з плином часу, не зникла історична схильність країни-агресора до ігнорування будь-яких угод, документів чи діалогів.
Зараз, так само як і будь-коли - противник досі живе імперськими мріями. Кожного дня не полишає спроб забрати силою чуже. Жодні заяви, договори та гарантії не змушують його спинитися, хоч і рухається вже на останніх подихах. Поки він дихає, аби загарбати – ми боремось, аби дати відсіч.
Слава Україні!
Перша світова війна вважається одним з найбільш руйнівних збройних конфліктів у сучасній історії. Орієнтовна кількість полеглих солдат перевищує 8,5 мільйонів. Людський мозок не здатен усвідомити всю скорботу цих чисел.
Однак, кінець протистояння дав низці держав можливість обіграти більшовиків, що вже активно рухали війська для відновлення “великої імперії”. Тогочасна Україна скористалася нагодою першою. Берестейським мирним договором визначений західний кордон України та наш вихід з Першої світової війни. Союзники гарантували підтримку.
Учасники Четверного союзу - Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія та Туреччина, визнали УНР незалежним гравцем міжнародної арени, підписуючи угоду цього ж дня, 108 років тому. Та з плином часу, не зникла історична схильність країни-агресора до ігнорування будь-яких угод, документів чи діалогів.
Зараз, так само як і будь-коли - противник досі живе імперськими мріями. Кожного дня не полишає спроб забрати силою чуже. Жодні заяви, договори та гарантії не змушують його спинитися, хоч і рухається вже на останніх подихах. Поки він дихає, аби загарбати – ми боремось, аби дати відсіч.
Слава Україні!
(середа 11.02)
Уявіть, як наші дрони вражають ворожу ціль Першим на думку спаде зображення з камери: оператор, чудотворною силою технологій, пакує ворогів по пакетах.
Насправді ж, над кожною ціллю працює група бійців. Як на нашому прикладі, три різнопланові БПЛА реалізували ліквідацію бліндажа з особовим складом агресора. Всі відпрацьовують на своєму етапі.
Пілот БПЛА — не “вовк самітник”, а частина великої системи, що має працювати як швейцарський годинник. Кожен оператор, ще під час навчань, обирає для себе найзручніший дрон. З повним розумінням задач, можливостей та особливостей підібраної пташки.
У 428 ОББпС “Тінь” екіпажі працюють в синергії. Знайомтесь з малою часткою командної роботи БПЛА у пості.
Уявіть, як наші дрони вражають ворожу ціль Першим на думку спаде зображення з камери: оператор, чудотворною силою технологій, пакує ворогів по пакетах.
Насправді ж, над кожною ціллю працює група бійців. Як на нашому прикладі, три різнопланові БПЛА реалізували ліквідацію бліндажа з особовим складом агресора. Всі відпрацьовують на своєму етапі.
Пілот БПЛА — не “вовк самітник”, а частина великої системи, що має працювати як швейцарський годинник. Кожен оператор, ще під час навчань, обирає для себе найзручніший дрон. З повним розумінням задач, можливостей та особливостей підібраної пташки.
У 428 ОББпС “Тінь” екіпажі працюють в синергії. Знайомтесь з малою часткою командної роботи БПЛА у пості.
Цього дня Україна довела свою самостійність
Перша світова війна вважається одним з найбільш руйнівних збройних конфліктів у сучасній історії. Орієнтовна кількість полеглих солдат перевищує 8,5 мільйонів. Людський мозок не здатен усвідомити всю скорботу цих чисел.
Однак, кінець протистояння дав низці держав можливість обіграти більшовиків, що вже активно рухали війська для відновлення “великої імперії”. Тогочасна Україна скористалася нагодою першою. Берестейським мирним договором визначений західний кордон України та наш вихід з Першої світової війни. Союзники гарантували підтримку.
Учасники Четверного союзу - Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія та Туреччина, визнали УНР незалежним гравцем міжнародної арени, підписуючи угоду цього ж дня, 108 років тому. Та з плином часу, не зникла історична схильність країни-агресора до ігнорування будь-яких угод, документів чи діалогів.
Зараз, так само як і будь-коли - противник досі живе імперськими мріями. Кожного дня не полишає спроб забрати силою чуже. Жодні заяви, договори та гарантії не змушують його спинитися, хоч і рухається вже на останніх подихах. Поки він дихає, аби загарбати – ми боремось, аби дати відсіч.
Слава Україні!
Підпісуйся на канал
📱 Донать! 📱 Instagram
📱 Facebook 📱 YouTube
Перша світова війна вважається одним з найбільш руйнівних збройних конфліктів у сучасній історії. Орієнтовна кількість полеглих солдат перевищує 8,5 мільйонів. Людський мозок не здатен усвідомити всю скорботу цих чисел.
Однак, кінець протистояння дав низці держав можливість обіграти більшовиків, що вже активно рухали війська для відновлення “великої імперії”. Тогочасна Україна скористалася нагодою першою. Берестейським мирним договором визначений західний кордон України та наш вихід з Першої світової війни. Союзники гарантували підтримку.
Учасники Четверного союзу - Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія та Туреччина, визнали УНР незалежним гравцем міжнародної арени, підписуючи угоду цього ж дня, 108 років тому. Та з плином часу, не зникла історична схильність країни-агресора до ігнорування будь-яких угод, документів чи діалогів.
Зараз, так само як і будь-коли - противник досі живе імперськими мріями. Кожного дня не полишає спроб забрати силою чуже. Жодні заяви, договори та гарантії не змушують його спинитися, хоч і рухається вже на останніх подихах. Поки він дихає, аби загарбати – ми боремось, аби дати відсіч.
Слава Україні!
Підпісуйся на канал
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM