Вайтран від LukaAVas_Art 🇺🇦

#арти

#skyrim #цікавинки

Після того як ви втечете з Хелґену, і до того як ви почнете квестовий ланцюжок Темного Братства, є шанс випадкової зустрічі з найманим вбивцею.

Якщо ви його здолаєте, в його інвентарі знайдете лист з наступним вмістом:

"Згідно інструкцій,
ви повинні усунути Довакіна
будь-якими методами.
Чорне таїнство було здійснено -
хтось хоче смерті цього бідолашного дурня
Ми вже отримали оплату за контракт.
Помилка неприпустима"

-Астрід

Цікаво, хто ж цей загадковий "хтось", кому ми перейшли дорогу?

#меми #відео #oblivion

#космологія

Атморанці знали Гермеуса Мору під ім'ям Лісового Чоловіка — "Герма-Мора". Такий титул може здатися недоречним, бо більше підходить для лісового божества, такого як И'ффре. Проте атморанці знали Герма-Мору як спокусника, істоту, яка пропонувала знання або силу необережним, щоб заманити їх у пастку. Він не мав нічого спільного з полюванням, погодою, життям лісу чи проблемами виживання.

Проблема може критися в неправильному перекладі з атморанської мови. Лише за часів Ісґрамора серед людей Півночі почала з'являтися писемність. Літери часто переосмислювали або навіть опускали.

Після ретельного вивчення найстаріших текстів Скайриму ми можемо припустити, що кореневе слово "герма" — "ліс" краще перекласти як "пустка". Також згадаємо, що атморанці розглядали "людину" як "тварину, що розмовляє".

Тож ми могли б краще перекласти його ім'я не як "Лісовий чоловік", а як "той, що говорить у пустці". Таке тлумачення має більше сенсу для даедричного принца, відомого як Охоронець Забороненого Знання.

#цікавинки
Цей арт молода Bethesda Softworks використовувала у якості ілюстрації для майбутнього проекту на перемовинах з інвесторами у 1993 році.
Хто б міг тоді подумати , що гра, яка задумувалася як симулятор фентезійних гладіаторських боїв стане однією з найвідоміших фентезі-франшиз у світі?

(by Ken Mayfield, Jeff Perryman, David Lee Anderson)

#меми #morrowind

#історія #Айлейд

Коли згадують королів-магів айлейдів, зазвичай мова йде про Умаріла, який постає абсолютним напівбожественним монархом, що правив Сиродом.
Та насправді, структура айлейдського суспільства не сильно відрізнялася від ельфійських народів у інших землях, що жили напівавтономними кланами. Умаріл виступав скоріш "першим серед рівних". Нам відомі наступні королі-маги часів айлейдської держави:

- Гаромір (Король "міді і чаю") — Король Санкре-Тору. По легенді, Пелінал перекусив його шийні вени, а потім вигукував хвалу імператору Реману, за тисячу років до народження останнього.

- Ґордхаур Формувальник, — айлейдський король Нінендави. Пелінал розбив його голову об вівтар Козлу.

- Хадуул (Король Вогню), — айлейдський король Цейа-тору.

- Нілічі (Король Квітів), — айлейдський король Сарду (міста, звідки розпочалося Алессіанське Повстання), відомий тим, що приніс в жертву весь "народ Ґе" невідомому богові-комасі;

- Селемаріл (Що несе світло) — маловідомий король-чаклун, похований біля Ріверкресту.