Привіт. Річниця чорнобильської катастрофи — день, щоб задуматися про людську хоробрість, відповідальність, та вплив людства на природу, А ще — про те, як екосистема підлаштовується під зміну обставин. І це, обіцяю, значно цікавіше, ніж міфічні двоголові соми.

Ми звикли, що радіація — це така шкідлива штука, яка вбиває все живе, і її, у кращому випадку, можна обмежено використовувати в науці, медицині та технологіях. А як вам новина про те, що деякі гриби (fungi, not mushrooms) із задоволенням… харчуються радіацією?

Після чорнобильської катастрофи, у дев’яностих, вчені знайшли колонії чорних грибків, які буквально тягнулися у напрямку пошкодженого реактора: по землі, стінах, ближче і ближче, допоки не поселилися на стінках самої споруди. Але це ще не вся історія.

У 2007 році група вчених відкрила, що перетворювати іонізуючу радіацію на смачний суп грибкам допоміг меланін. Той самий, який у нашій шкірі та волоссі, так. Та на цьому нічого не закінчилося.

“Гм, а що буде, як відправити наш чорний грибок у космос? Може, він буде корисним для людей?” подумали вчені NASA, і у 2016 році так і зробили. І не помилилися: грибкова колонія не тільки вижила, а й зменшила рівень опромінення космонавтів приблизно на 2% за рахунок радіації, яку вона з’їла.

Схоже, що грибні кораблі зі Star Trek: Discovery не така вже й нісенітниця, гм?.. А ви що скажете: чи є майбутнє у синтезі техніки та природи?

Привіт! Сьогодні рубрика #engwise_idioms і вираз з чудовою історією подорожей:

Not my circus, not my monkeys

Його значення — “не мої проблеми і не моя відповідальність”, і коли я загуглила походження, виявилося, що вираз цей — польський, доволі новий. Його появу — в такому, принаймні, вигляді зафіксували у 1993 році.

Я пишу “в такому вигляді”, бо і це не оригінал, а версія, прийнятна для сімейного святкування та виступів на телебаченні. Оригінал же звучить так:

Nie mój burdel, nie moje kurwy

А переклад, я думаю, ви й без мене розумієте.
Гарної неділі!

Привіт!

Сьогодні відзначається Всесвітній день ментального здоров’я — подія, як бачите, такого масштабу, що і я вийшла з затяжного dead-to-the-world сну й повертаюся до вас з цінними інсайтами.

Але жарти в сторону.

Чому психічне здоров’я — тема, актуальна саме тут і зараз? Бо все впливає на нього, а воно впливає на все, ось так просто. Якщо не вірите мені — почитайте план ВООЗ по ментальному здоров’ю, текст буде в коментарях ⬇️

Останні п’ять років були особливо жорстокими до психіки людей по всьому світу: пандемія, вторгнення росії в Україну, Газа, розквіт ультраправого популізму та підвищення цін на їжу по всьому світу… Моє фізичне та ментальне здоров’я тут — не виключення.

Тож сьогодні я хочу нагадати: психічне здоров’я — не мета, а шлях, який потребує щоденних зусиль. Збереження режиму, їжа, соціалізація, мінімальна фізична активність — все це точки опору, які допомагають нам втриматися у вихорі цього буремного буття. А ще, хочу нагадати, що і я є на цьому шляху. Я маю досвід роботи з клієнтами з ментальними розладами, нейровідмінністю, і готова бути опорою і гідом з мапою на шляху до опанування англійської мови.

Тож пишіть мені в коментарі або особисті повідомлення, and let the journey begin!

На сьогодні планувала запостити милу фотографію з кисонькою-супервайзером моїх уроків. Мала чудовий робочий день. А потім зламалась. Просто раз і все – може треба у відпустку? Може…

Поплакала, покричала в голові і голосових другу, розрахувала мілкшейк, щоб виповнити план по протеїну і клітковині. Бо кожен інцидент незрозумілих виплесків має отримати хук з правої. Їм їжу, як треба, ннна! І води пила скільки треба, отримуй в лоба! В блокноті розписала всі свої горювання, уууу, ми сьогодні сама небезпека! Шо ти, ініціативу не прокинуло? Буває))) Сумно бути знищеним у відповідь на підлу sneak attack, так? Отож.

А ви сьогодні як? Я от ще в чудовий сімулятор пограла, рекомендую. Заліза пігулку випила по таймеру. Зараз ще ото протеїнового коктейлю хильну, пігулкою снодійного заїм, і вдарю по противнику довгим сном. І завтра буде новий день.

Нові виклики і нові відповіді на них. І коли англійському вчу, кажу те ж саме. Сьогодні не вишло — спробуєм завтра знов. Step by step. One step at a time, знаєте ж? В коментарях бонус.

​​Сьогодні перший день саміту ✨ The English Without Limits Summit ✨, а я там навіть спікер. І якби я була тим порядним блогером з якого я питаю за свій успіх, у вас би тут були оголошення, анонси, нагадування. Але реальна я зараз дещо втомлена і мрію, щоб воно там якось само крутилось, а я займалась би улюбленою частиною роботи — людьми. Вірите чи ні, але мені складно брати відпустки іноді, через те, що мені взагалі-то подобається це робити, я надихаюсь цими процесами і інтелектуальним пінг-понгом. І якби люди приходили в мою інтелектуальну печеру сами, почув про генія-філософа-мільярдера-філантропа, то мене в блогах би і не було, напевно, бо потребу ділитись класним я через студентів і закриваю:))

Тому я попрошу вас подивитись мій виступ саме на саміті. А ще я чекліст про лагідне до себе навчання написала. Не дарма ж старалась? Там все безкоштовно, потрібна лише мінімальна реєстрація. 

Stay tuned💛

Silly tired playful me повертається до вас з статтею на почитати і відео 🔝на споглядати.

А ось цю частину не читайте, поки не прочитаєте статтю: тут буде про мій шлях інтеграції знань, а також особисте про зону росту.

Мій спосіб інтегрувати здобуток знання в життя — це ділитись цим знанням з вами, і з тими, хто зі мною працює і цікавиться схожими темами. Довкола цієї статті ми на занятті розбудували годинну розмову, з прикладами з ютуба, який я дивилась напередодні, про те, як вчені за допомогою ШІ зробили огого який прорив у галузі антибіотиків.

Тобто, бачите? Я дивлюсь для себе різний цікавий контент, занотовую теж, іноді одразу надсилаю як матеріал на обговорення, але загалом це скоріш шлях збагачення пасивного, який вже потім використовую в бесідах на уроках. Я обожнюю Dogme approach у навчанні, бо він про свободу тем, про можливість розмовляти про те, що турбує тут і зараз, шукати шляхи досягнення сьогоднішніх задач, а цікавість як черта мого характера знаходить підтримку і позитивне підкріплення. Тому я знаю так багато, тому я не втомлююсь від розмовних сесій і не боюсь непередбачуваності, я ніколи не буду наполягати на праці з нецікавим підручником через страх, що без цього я не дам людині достатньо. Є і мінуси: через оцю шалену цікавість я маю проблему піти у відпустку, і через неї, коли я закінчила активну роботу на день, мені не хочеться робити роботу довкола бізнеса. Я знаю, що треба працювати work ON the business instead of IN the business only, і це моя зона роста.

Скажіть, чи було вам цікаво? Як вам стаття? Чи буває у вас FOMO, коли здається, що світ скаче вперед гігантськими стрибками, а ти одненький нікому непотрібний не встигаєш еволюціонувати? Боретесь чи приймаєте?

Та це ж я (картинка у коментах)

Вибачайте, proper and presentable постів не передбачається, бо мене штормить і іноді прибиває до цього берега, дякую, що не цвяхами. @Anna_Fedorovich як називається такий стилістичний прийом? Я забувв

Як ви, котики? Закінчуєте робочі справи і річні квести? Як ваші успіхи з мовами? Мої ніякі, я чесно вам скажу. Соромно, що не особливо просунулась у вивченні естонської але цей рік я провела у нескінченних питаннях по здоров'ю, тому не вистачало зовсім ресурсу. Але робила багато практик-п'ятихвилинок, практик "я тільки подивлюсь одне речення" і "ой, а як цей глагол працює, треба згадати/прочитати". Допомогало і спілкування з дружніми дітьми, їм дуже подобається можливість навчити дорослого чомусь і вони залюбки перевіряють, як ти рахуєш, називаєш дні тижня, тощо. Де брати дітей? У друзів напрокат або дружити з місцями, де вони водяться, наприклад, у бібліотеках (https://t.me/spilno_ee)🫂

Чи є у вас якісь ітоги, пов'язані з іноземними мовами? Кар'єрні чи особисті, рахується все, навіть/особливо речі, що приносять задоволення, наприклад "подивилась серіал англійською про життя у техносвіті, набралась звідти лексики". Чому ні? Слово формує картину світу, слово приносить радість і можливість висловлюватись іншими мовами це теж радість не лише результату, а і процес теж було б гарно розмальовувати цікавинками. Я от по fashion history багато роздивляюсь-читаю контенту, то і в мову протікають слова звідти іноді😁

How it feels to be my student lol

(We are planning big baking session for traditional Christmas baking like shtollen)

Перший урок сьогодні був про мою колекцію парфумів, адвент календарі і те, як ми змінюємось, і як іноді виростаємо з оточення але знаходимо нове. Другий про трукрайм, насилля і оце все. Способи пам'ятати і honour людей, з якими це вчинили інші люди. Статистика. От ви знали, що Північна Америка завжди лідер у статистиці насилля і особливо серійних вбивств? Тепер знаєте. Чим це пояснити? Я не знаю, моя маленька конспірологічна ідея, що може у воду щось додають, бо розрив шалений.

Людська природа якимось чином примудряється створювати людей, які створюють і мистецтво, і насилля. Як? Навіщо? І чи варто вірити в людство?

Питання відкриті, обережно, можна вступити в екзістенційну кризу.

І в дусі подкасту Welcome to Nightvale:

"Якщо вступили в КК (калюжу кризи), вийдіть з неї, будь ласка, і зверніться до нашого колцентру. Зніміть ботинки, окуляри і втому з повік. Очікуйте інструкцій. Carlos the Scientist вже збирає лікувальні трави. Допомога вже поряд, пам'ятайте. Якщо пощастить. Якщо пощастить, то у вашій часовій лінії на Carlos ще не впливають ніякі дива. Рахунок за обробку Калюжи від клітин вашої самовпевненої свідомості пізніше принесе Олень.