Відпустка. Чернівці. Віскі.
Я знов тягну гіркий дим до легеней. Щойно говорив з Лєною Сані Партизана. Сані більше року як нема. Лєна вже почала отримувати виплати.
Сьогодні Пасха. Цього разу проводжу її в Чернівцях. Мені повезло. Я вижив.
Чернівці живуть тим щоб не попасти до тцкшників. Більша частина чоловічого населення боїться цього. Можу їх зрозуміти, тут гребуть не так як в Києві. Тут дійсно все що чоловічої статі, і потрапляє до рук ТЦК - їде воювати. В Києві не так. В Києві табунами ходять чулувіки призовного віку і всім похуй. Не оправдую тих дебілів шо барткою били тцкшника, сам бі їх убив, але розумію.
В Чернівцях повно біженців з регіонів. Їх чомусь не пакують. Бува.
Глобально похуй. Я чудово проводжу свята з родиною, а на все інше мені пахую. Але то мені. Хтось зараз стоїть на спшці, хтось на заводі, комусь похуй. Світ не змінився глобально, щоб люди мінялись. Україна живе те життя яке їй купують собою люди в спецформі. В мене багато разів за цю відпустку питали "коли кінець?". Так наче це не було завжди табуйованим питанням для військових. Я завжди відповідаю що не знаю.
Я насправді того не знаю, але можу прогнозувати. Я думаю що не пізніше 26-го, і нас, і ванюшек притиснуть до миру. Буде договорняк, в ньому ми відмовимось від певних територій, і нас приймуть в НАТО. Ми, територіально програємо цю війну. Але виграємо політично. Колись це все належатиме нашим онукам. Якщо ми виживемо.
Вижити не найскладніше. Знайти себе після війни буде найскладніше. Але ми зможемо. Або хоча б спробуємо. Єбалай Акбар!
Чи маю я що сказати, зараз під час відпустки? Так. Готуйтеся, найскладніші часи попереду. Але нас вже нічим не зламати. Я все ще люблю Україну, хоч вже і не знаю за що.
Доповідь закінчив.

Ну і так. Тим хто ще сьогодні не молився. От вам молитва яку сьогодні читав я.

https://youtu.be/bZe3Ofm3VPo?si=QX8eKdzcydHL36KT

Нарешті дорвався до Карпат!

Ну і хулі там вашої Тиси?

З святом окопонароджених!
Честь бути причетним!

Хлопцям з лісу належить бути в лісі!