Після здобуття Україною незалежності нам відкрилися тисячі імен українців, які боролися за те, щоб наш народ почувався не молодшим братом, а господарем на своїй землі.
Один із них – Петро Олійник, український політичний та військовий діяч, учасник національно-визвольного руху на теренах Дніпропетровської області, полковник УПА, Лицар Бронзового Хреста Заслуги.
Із початком німецько-радянської війни 1941 року він узяв активну участь в організації національного підпілля на Сході України, обіймав посаду обласного провідника ОУН на Дніпропетровщині, міського провідника ОУН у Дніпрі.
Петро Олійник відіграв також важливу роль в організації та створенні Української повстанської армії, був одним з її засновників та лідерів, командував військовою округою УПА ВО “Богун”, протягом кількох місяців виконував обов’язки командира УПА-Північ.
Він ініціював створення Картографічного інституту УПА, організовував збройну боротьбу проти спецзагонів НКВС, намагався зірвати депортації українського населення.
Підрозділи під його командуванням звільнили з німецького табору в Дубно понад 5 тисяч радянських військовополонених, а також брали участь у бою під Грубами – найбільшому в історії УПА.
Враховуючи внесок Петра Олійника в боротьбу за волю України та його безпосередній зв’язок з Дніпром, запропонували Дніпровська міська рада перейменувати на честь Петра Федоровича одну з вулиць міста.
✉️ З такою ініціативою виступили:
☑️ Український центр історико-культурних стратегій;
☑️ Благодійний фонд "Сприяння 25-й окремій повітряно-десантній Січеславській бригаді";
☑️ Дніпропетровська обласна організація Всеукраїнського об'єднання ветеранів;
☑️ мешканці міста.
Сергій Волинець
Один із них – Петро Олійник, український політичний та військовий діяч, учасник національно-визвольного руху на теренах Дніпропетровської області, полковник УПА, Лицар Бронзового Хреста Заслуги.
Із початком німецько-радянської війни 1941 року він узяв активну участь в організації національного підпілля на Сході України, обіймав посаду обласного провідника ОУН на Дніпропетровщині, міського провідника ОУН у Дніпрі.
Петро Олійник відіграв також важливу роль в організації та створенні Української повстанської армії, був одним з її засновників та лідерів, командував військовою округою УПА ВО “Богун”, протягом кількох місяців виконував обов’язки командира УПА-Північ.
Він ініціював створення Картографічного інституту УПА, організовував збройну боротьбу проти спецзагонів НКВС, намагався зірвати депортації українського населення.
Підрозділи під його командуванням звільнили з німецького табору в Дубно понад 5 тисяч радянських військовополонених, а також брали участь у бою під Грубами – найбільшому в історії УПА.
Враховуючи внесок Петра Олійника в боротьбу за волю України та його безпосередній зв’язок з Дніпром, запропонували Дніпровська міська рада перейменувати на честь Петра Федоровича одну з вулиць міста.
✉️ З такою ініціативою виступили:
☑️ Український центр історико-культурних стратегій;
☑️ Благодійний фонд "Сприяння 25-й окремій повітряно-десантній Січеславській бригаді";
☑️ Дніпропетровська обласна організація Всеукраїнського об'єднання ветеранів;
☑️ мешканці міста.
Сергій Волинець
"Українізацію об'єктів топонімії Дніпра не спинити", - подумали ми...
та запропонували Дніпровська міська рада перейменувати одну з вулиць міста на честь В'ячеслава Чорновола.
З такою ініціативою виступили:
☑️ Український центр історико-культурних стратегій;
☑️ Благодійний фонд "Сприяння 25-й окремій повітряно-десантній Січеславській бригаді";
☑️ Дніпровське Товариство політичних в’язнів та репресованих;
☑️ Дніпропетровська обласна організація Всеукраїнського об'єднання ветеранів;
☑️ Інститут суспільних ініціатив “Консенсус”;
☑️ мешканці міста.
В’ячеслав Максимович - видатний український державний, політичний і громадський діяч, багаторічний політичний в’язень радянського режиму, один з лідерів українського правозахисного і дисидентського руху, співзасновник та лідер Народного Руху України, Герой України.
Чорновіл є одним з батьків української державності та символом боротьби за незалежність України, у відновлення якої він непохитно вірив та яку наближав своєю діяльністю.
Майже половину життя В'ячеслав Максимович віддав боротьбі за Україну. Він засуджував російський шовінізм, зросійщення та національну дискримінацію українського народу, виступав за відродження української мови, культури, духовності, послідовно відстоював ідею побудови незалежної Української держави, протистояв тоталітарному режимові та розповідав про політичні репресії.
В’ячеслав Чорновіл був одним з ініціаторів проголошення Декларації про державний суверенітет України та Акту проголошення незалежності України. Його жорстка позиція дозволила домогтися у 1991 році заборони Комуністичної партії.
У 2000-х роках у Дніпрі найменували на честь Чорновола невеликий бульвар. Поза тим, він не відображає місце та значення постаті В'ячеслава Максимовича в історії нашої держави.
Переконані, найменування на його честь вулиці буде гідним вшануванням Людини, яка зробила все, щоб омріяна багатьма поколіннями українців свобода стала дійсністю.
Сергій Волинець
та запропонували Дніпровська міська рада перейменувати одну з вулиць міста на честь В'ячеслава Чорновола.
З такою ініціативою виступили:
☑️ Український центр історико-культурних стратегій;
☑️ Благодійний фонд "Сприяння 25-й окремій повітряно-десантній Січеславській бригаді";
☑️ Дніпровське Товариство політичних в’язнів та репресованих;
☑️ Дніпропетровська обласна організація Всеукраїнського об'єднання ветеранів;
☑️ Інститут суспільних ініціатив “Консенсус”;
☑️ мешканці міста.
В’ячеслав Максимович - видатний український державний, політичний і громадський діяч, багаторічний політичний в’язень радянського режиму, один з лідерів українського правозахисного і дисидентського руху, співзасновник та лідер Народного Руху України, Герой України.
Чорновіл є одним з батьків української державності та символом боротьби за незалежність України, у відновлення якої він непохитно вірив та яку наближав своєю діяльністю.
Майже половину життя В'ячеслав Максимович віддав боротьбі за Україну. Він засуджував російський шовінізм, зросійщення та національну дискримінацію українського народу, виступав за відродження української мови, культури, духовності, послідовно відстоював ідею побудови незалежної Української держави, протистояв тоталітарному режимові та розповідав про політичні репресії.
В’ячеслав Чорновіл був одним з ініціаторів проголошення Декларації про державний суверенітет України та Акту проголошення незалежності України. Його жорстка позиція дозволила домогтися у 1991 році заборони Комуністичної партії.
У 2000-х роках у Дніпрі найменували на честь Чорновола невеликий бульвар. Поза тим, він не відображає місце та значення постаті В'ячеслава Максимовича в історії нашої держави.
Переконані, найменування на його честь вулиці буде гідним вшануванням Людини, яка зробила все, щоб омріяна багатьма поколіннями українців свобода стала дійсністю.
Сергій Волинець
💥 Вчора Дніпровська міська рада перейменувала низку вулиць на честь видатних постатей української історії.
Одні з них - брати Бачинські, місцеві уродженці.
Ще торік подав пропозицію до міської ради щодо найменування на їхню честь однієї з вулиць Дніпра. І ось, нарешті, вони повернулися із забуття до рідного міста. А вулиця Радищева відтепер називається вулиця Братів Бачинських.
❗️ ХТО ТАКІ БРАТИ БАЧИНСЬКІ?
🔳 БАЧИНСЬКИЙ Євген Васильович - український політичний і церковний діяч, журналіст, дипломат, військовий. Брав участь у дипломатичних, економічних і політичних акціях від імені УНР. Тимчасовий консул УНР у Швейцарії. Засновник і директор Центрального допомогового комітету Українського Червоного хреста в екзилі. Допоміг великій кількості українських емігрантів, рятуючи їх від повернення до Радянського Союзу після війни. Офіційний представник УАПЦ у Західній Європі, очолював Західноєвропейську ієрархію УАПЦ.
🔳 БАЧИНСЬКИЙ Леонід Васильович - український письменник, громадський діяч, педагог, журналіст. Сотник Армії УНР. Помічник міністра військових справ в уряді УНР, входив до Ради УНР. Заснував перший пластовий музей, започаткував серію пластових видань.
🔳 Найбільшу увагу до себе привертає БАЧИНСЬКИЙ Сергій Васильович - один із лідерів і найпомітніших громадсько-політичних діячів Української Народної Республіки, просвітянин, публіцист, член Центральної Ради, заступник голови фракції українських есерів у Малій Раді, делегат Всеросійських Установчих Зборів, заступник міністра закордонних справ УНР, секретар президії Трудового конгресу України.
У Дніпрі Сергій Васильович працював учителем першої української гімназії та редактором міської газети “Республіканець”, займався громадсько-політичною діяльністю.
Сергій Бачинський брав участь у розробці тексту тимчасової Конституції УНР і відігравав особливу роль у процесах, спрямованих на об’єднання українських земель у єдину соборну українську державу. Він долучився до організації проголошення Акту Злуки, підготовки самого тексту документа та його редагування, виголошував декларацію про Акт Злуки як представник УНР на Трудовому конгресі, брав участь у переговорах із представниками Антанти.
Евакуювавшись разом з урядом УНР до Польщі, Сергій Бачинський долучився до створення вищого законодавчого органу влади УНР – Ради Республіки, був обраний членом її президії та першим секретарем Ради. Його підпис стояв на “Універсалі Ради Республіки до українського народу”, що закликав до боротьби з більшовиками на території України. Цей документ відповідав поглядам Бачинського, який займав антирадянську позицію та вважав більшовицьку окупацію порушенням прав українського народу на самовизначення.
Сергій Волинець
Одні з них - брати Бачинські, місцеві уродженці.
Ще торік подав пропозицію до міської ради щодо найменування на їхню честь однієї з вулиць Дніпра. І ось, нарешті, вони повернулися із забуття до рідного міста. А вулиця Радищева відтепер називається вулиця Братів Бачинських.
❗️ ХТО ТАКІ БРАТИ БАЧИНСЬКІ?
🔳 БАЧИНСЬКИЙ Євген Васильович - український політичний і церковний діяч, журналіст, дипломат, військовий. Брав участь у дипломатичних, економічних і політичних акціях від імені УНР. Тимчасовий консул УНР у Швейцарії. Засновник і директор Центрального допомогового комітету Українського Червоного хреста в екзилі. Допоміг великій кількості українських емігрантів, рятуючи їх від повернення до Радянського Союзу після війни. Офіційний представник УАПЦ у Західній Європі, очолював Західноєвропейську ієрархію УАПЦ.
🔳 БАЧИНСЬКИЙ Леонід Васильович - український письменник, громадський діяч, педагог, журналіст. Сотник Армії УНР. Помічник міністра військових справ в уряді УНР, входив до Ради УНР. Заснував перший пластовий музей, започаткував серію пластових видань.
🔳 Найбільшу увагу до себе привертає БАЧИНСЬКИЙ Сергій Васильович - один із лідерів і найпомітніших громадсько-політичних діячів Української Народної Республіки, просвітянин, публіцист, член Центральної Ради, заступник голови фракції українських есерів у Малій Раді, делегат Всеросійських Установчих Зборів, заступник міністра закордонних справ УНР, секретар президії Трудового конгресу України.
У Дніпрі Сергій Васильович працював учителем першої української гімназії та редактором міської газети “Республіканець”, займався громадсько-політичною діяльністю.
Сергій Бачинський брав участь у розробці тексту тимчасової Конституції УНР і відігравав особливу роль у процесах, спрямованих на об’єднання українських земель у єдину соборну українську державу. Він долучився до організації проголошення Акту Злуки, підготовки самого тексту документа та його редагування, виголошував декларацію про Акт Злуки як представник УНР на Трудовому конгресі, брав участь у переговорах із представниками Антанти.
Евакуювавшись разом з урядом УНР до Польщі, Сергій Бачинський долучився до створення вищого законодавчого органу влади УНР – Ради Республіки, був обраний членом її президії та першим секретарем Ради. Його підпис стояв на “Універсалі Ради Республіки до українського народу”, що закликав до боротьби з більшовиками на території України. Цей документ відповідав поглядам Бачинського, який займав антирадянську позицію та вважав більшовицьку окупацію порушенням прав українського народу на самовизначення.
Сергій Волинець
Український центр історико-культурних стратегій та мешканці Дніпра звернулися до Дніпровської міської ради з проханням перейменувати одну з вулиць міста на честь Миколи Стасюка, українського політичного діяча, кооператора та економіста.
Микола Стасюк був активним учасником Української революції 1917-1921 років, одним із членів-засновників Центральної Ради, членом Малої Ради, Генеральним секретарем харчових справ, очолював агітаційну комісію Центральної Ради, працював в комісії для розроблення проєкту статуту автономії України, а також на посаді начальника постачання Армії УНР.
Микола Михайлович підготував ухвалену Центральною Радою Постанову про організацію губернських, повітових і міських українських рад, а також низку наукових розвідок з питань економічного розвитку України.
В роки Другої світової війни у місті Маріуполі він відродив діяльність місцевої “Просвіти”, працював головним редактором “Маріупольської газети”, був одним з керівників надрайонного проводу ОУН.
Микола Стасюк мав безпосереднє відношення до Дніпра. Тут він народився, закінчив реальне училище та був організатором селянських спілок. Подаючи у 1902 році заяву про вступ до Петербурзького гірничого інституту, Стасюк указав в якості своєї дніпровської адреси вулицю Заводську, 28 (нині – вулиця Виконкомівська, 28).
За радянських часів ім’я Миколи Михайловича було піддане анафемі. Проте зараз він та його справи повертаються в омріяну Стасюком Вільну Україну. Вірю, що ім’я цієї непересічної особистості повернеться, зокрема, і до його рідного міста.
Сергій Волинець
Микола Стасюк був активним учасником Української революції 1917-1921 років, одним із членів-засновників Центральної Ради, членом Малої Ради, Генеральним секретарем харчових справ, очолював агітаційну комісію Центральної Ради, працював в комісії для розроблення проєкту статуту автономії України, а також на посаді начальника постачання Армії УНР.
Микола Михайлович підготував ухвалену Центральною Радою Постанову про організацію губернських, повітових і міських українських рад, а також низку наукових розвідок з питань економічного розвитку України.
В роки Другої світової війни у місті Маріуполі він відродив діяльність місцевої “Просвіти”, працював головним редактором “Маріупольської газети”, був одним з керівників надрайонного проводу ОУН.
Микола Стасюк мав безпосереднє відношення до Дніпра. Тут він народився, закінчив реальне училище та був організатором селянських спілок. Подаючи у 1902 році заяву про вступ до Петербурзького гірничого інституту, Стасюк указав в якості своєї дніпровської адреси вулицю Заводську, 28 (нині – вулиця Виконкомівська, 28).
За радянських часів ім’я Миколи Михайловича було піддане анафемі. Проте зараз він та його справи повертаються в омріяну Стасюком Вільну Україну. Вірю, що ім’я цієї непересічної особистості повернеться, зокрема, і до його рідного міста.
Сергій Волинець
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Це був спланований геноцид Москви проти України з метою покарати, зламати та знищити українців як націю. Голодомор став помстою за наше прагнення бути вільними. В нас не змогли забрати свободу, тому спробували забрати наше життя.
Пам‘ять про мільйони закатованих українців, душі яких спостерігають за нами з неба, робить нас сильними та стійкими, спонукає до дії та боротьби!
О 16.00 запаліть свічку пам'яті про жертв Голодомору!
Сергій Волинець
Пам‘ять про мільйони закатованих українців, душі яких спостерігають за нами з неба, робить нас сильними та стійкими, спонукає до дії та боротьби!
О 16.00 запаліть свічку пам'яті про жертв Голодомору!
Сергій Волинець
На жаль, у топоніміці Дніпра вкрай мало вшановані вояки Армії УНР. Через це приємно, що минулого тижня таких вулиць у місті стало на дві більше.
Дніпровська міська рада своїм рішенням перейменувала:
👍🏻 вулицю Ахматової на вулицю Віталія Білахіва;
👍🏻 вулицю Ладозьку на вулицю Никифора Авраменка.
Хто вони такі?
⚔️ БІЛАХІВ Віталій Семенович - сотник Армії УНР. Народився у м. Дніпрі 26 травня 1897 року. Навчався у гірничому інституті та Варшавському університеті. В роки визвольних змагань командував 61-м гарматним дієвим полком Дієвої армії УНР та 1-ю батареєю 2-ї Волинської гарматної бригади Армії УНР. Учасник Першого Зимового походу, лицар Залізного Хреста.
⚔️ АВРАМЕНКО Никифор Антонович - сотник армії УНР, учасник бою під Крутами. Народився у м. Верхньодніпровську 22 лютого 1893 року. Комендант штабу Лівобережного фронту під командуванням полковника Петра Болбочана. Комендант штабу Запорізького корпусу Дієвої армії УНР. Учасник Першого Зимового походу, лицар Залізного Хреста. Згодом - старшина штабу 1-ї Запорізької дивізії Армії УНР. Автор книги "Спомини запорожця".
✍🏻 Пропозиції щодо перейменування вулиць Дніпра на честь Білахіва та Авраменка я подавав до міської ради ще торік. Крім них, пропонував також вшанувати пов'язаних з Дніпром вояків Української Народної Республіки:
☑️ генерала Олександра Вишнівського;
☑️ полковника Дмитра Абриньбу;
☑️ підполковника Івана Миколаєнка;
☑️ полковника Романа Самокишина;
☑️ полковника Степана Лазуренка;
☑️ сотника Бориса Монкевича;
☑️ братів Горобців;
☑️ Павла Василюка та інших.
Сподіваюсь, незабаром вулиці на їхню честь також з'являться у нашому місті.
Сергій Волинець
Дніпровська міська рада своїм рішенням перейменувала:
👍🏻 вулицю Ахматової на вулицю Віталія Білахіва;
👍🏻 вулицю Ладозьку на вулицю Никифора Авраменка.
Хто вони такі?
⚔️ БІЛАХІВ Віталій Семенович - сотник Армії УНР. Народився у м. Дніпрі 26 травня 1897 року. Навчався у гірничому інституті та Варшавському університеті. В роки визвольних змагань командував 61-м гарматним дієвим полком Дієвої армії УНР та 1-ю батареєю 2-ї Волинської гарматної бригади Армії УНР. Учасник Першого Зимового походу, лицар Залізного Хреста.
⚔️ АВРАМЕНКО Никифор Антонович - сотник армії УНР, учасник бою під Крутами. Народився у м. Верхньодніпровську 22 лютого 1893 року. Комендант штабу Лівобережного фронту під командуванням полковника Петра Болбочана. Комендант штабу Запорізького корпусу Дієвої армії УНР. Учасник Першого Зимового походу, лицар Залізного Хреста. Згодом - старшина штабу 1-ї Запорізької дивізії Армії УНР. Автор книги "Спомини запорожця".
✍🏻 Пропозиції щодо перейменування вулиць Дніпра на честь Білахіва та Авраменка я подавав до міської ради ще торік. Крім них, пропонував також вшанувати пов'язаних з Дніпром вояків Української Народної Республіки:
☑️ генерала Олександра Вишнівського;
☑️ полковника Дмитра Абриньбу;
☑️ підполковника Івана Миколаєнка;
☑️ полковника Романа Самокишина;
☑️ полковника Степана Лазуренка;
☑️ сотника Бориса Монкевича;
☑️ братів Горобців;
☑️ Павла Василюка та інших.
Сподіваюсь, незабаром вулиці на їхню честь також з'являться у нашому місті.
Сергій Волинець
Продовжуючи тему вшанування пам'яті вояків Армії УНР у топоніміці Дніпра...
Український центр історико-культурних стратегій та мешканці міста звернулись до Дніпровської міської ради з проханням перейменувати одну з вулиць на честь Андрія Гулого-Гуленка.
Андрій Гулий-Гуленко – український військовий діяч, генерал-хорунжий армії УНР, отаман повстанських загонів на Катеринославщині та Херсонщині, член Центрального повстанського комітету, начальник Катеринославського Коша Дієвої армії УНР, лицар Залізного Хреста.
Гулий-Гуленко був організатором українського руху та українізації армії на Румунському фронті, після Лютневої революції в росії.
У Дніпрі Андрій Олексійович формував військові підрозділи та великі повстанські відділи, на чолі яких успішно боровся з Добровольчою армією Денікіна, анархістськими загонами Нестора Махна, регулярними військами більшовиків та їхніми прихильниками.
Генерал брав участь у двох Зимових походах. Під час першого він командував Запорізькою дивізії, під час другого – очолював Бессарабську групу армії УНР.
Сергій Волинець
Український центр історико-культурних стратегій та мешканці міста звернулись до Дніпровської міської ради з проханням перейменувати одну з вулиць на честь Андрія Гулого-Гуленка.
Андрій Гулий-Гуленко – український військовий діяч, генерал-хорунжий армії УНР, отаман повстанських загонів на Катеринославщині та Херсонщині, член Центрального повстанського комітету, начальник Катеринославського Коша Дієвої армії УНР, лицар Залізного Хреста.
Гулий-Гуленко був організатором українського руху та українізації армії на Румунському фронті, після Лютневої революції в росії.
У Дніпрі Андрій Олексійович формував військові підрозділи та великі повстанські відділи, на чолі яких успішно боровся з Добровольчою армією Денікіна, анархістськими загонами Нестора Махна, регулярними військами більшовиків та їхніми прихильниками.
Генерал брав участь у двох Зимових походах. Під час першого він командував Запорізькою дивізії, під час другого – очолював Бессарабську групу армії УНР.
Сергій Волинець
Незалежність України писана долями мільйонів людей, імена яких піддалися забуттю за радянських часів. Пам’ять про них – ознака нашої культури, національної свідомості та гідності.
Серед тих, хто високо цінував і жертовно любив нашу землю, були також чужинці. Такі, як австрійський ерцгерцог Вільгельм фон Габсбург – прямий нащадок київських князів, одна з найяскравіших та найнеординарніших постатей українського політичного життя минулого століття, яка відіграла помітну роль у національно-визвольній боротьбі українського народу.
Заради України він пішов з батьківської домівки, розірвав зв’язки з родиною, пожертвував своїм високим становищем, титулами, багатством, своїм життям.
Вільгельм зробив свідомий вибір на користь української нації, взяв собі ім’я Василь Вишиваний, полюбив українську культуру, звичаї, пісні, досконало опанував українську мову та до кінця життя вважав себе українцем.
Як депутат австро-угорського парламенту, він брав участь у політичному житті українців на території Австро-Угорщини, палко обстоюючи їхні інтереси на найвищому рівні.
Як український військовий діяч, полковник Легіону Українських січових стрільців, Вільгельм брав активну участь у подіях Української революції 1917-1921 років. Він сповна розділив з українськими вояками тягар боротьби за Україну, займався створенням військових навчальних закладів, очолював відділ закордонних зв’язків при Генеральному штабі Армії УНР, підтримував контакти з військовими місіями західноєвропейських країн.
Разом з Легіоном Українських січових стрільців він воював на півдні України. Під його командуванням Січові Стрільці розгорнули широкі воєнні дії та навесні 1918 року звільнили, зокрема, міста Дніпро та Нікополь.
Вільгельм сприяв визнанню українців як нації та чимало зробив, аби підвищити авторитет України на міжнародній арені.
Під час укладання Берестейської угоди він завдяки своїм
зв’язкам в австрійських урядових колах надавав суттєву допомогу українській делегації. Великою мірою завдяки його старанням Австро-Угорщина стала однією з перших держав у світі, яка визнала незалежність Української Народної Республіки.
Вільгельм ніколи не припиняв займатися українськими справами. Тому, опинившись в еміграції, він представляв Україну, відстоюючи її інтереси на дипломатичному рівні, брав активну участь у житті української діаспори в Австрії, підтримував зв’язки з українською політичною еміграцією, шукав підтримку українській справі серед європейських політиків. У моменти криз, як, наприклад, Голодомор 1932-1933 років, він намагався привертати увагу міжнародної громадськості до страждань українського народу.
Вільгельм також був чудовим поетом та писав вірші українською. Його збірка поезій “Минають дні” присвячена загиблим борцям за волю Україну.
Усіляко сприяючи самоідентифікації українців, які втратили віру у свою національну ідею, хапаючись за будь-яку нагоду побудувати Українську державу, він помер, не дочекавшись незалежності та свободи для народу, який любив понад усе на світі.
Враховуючи віддану службу українському народові, відстоювання його інтересів, вагомий внесок у боротьбу за незалежність України та зв’язок з містом Дніпром, Український центр історико-культурних стратегій разом з мешканцями міста запропонували Дніпровській міській раді перейменувати одну з вулиць Дніпра на вулицю Василя Вишиваного.
Сергій Волинець
Серед тих, хто високо цінував і жертовно любив нашу землю, були також чужинці. Такі, як австрійський ерцгерцог Вільгельм фон Габсбург – прямий нащадок київських князів, одна з найяскравіших та найнеординарніших постатей українського політичного життя минулого століття, яка відіграла помітну роль у національно-визвольній боротьбі українського народу.
Заради України він пішов з батьківської домівки, розірвав зв’язки з родиною, пожертвував своїм високим становищем, титулами, багатством, своїм життям.
Вільгельм зробив свідомий вибір на користь української нації, взяв собі ім’я Василь Вишиваний, полюбив українську культуру, звичаї, пісні, досконало опанував українську мову та до кінця життя вважав себе українцем.
Як депутат австро-угорського парламенту, він брав участь у політичному житті українців на території Австро-Угорщини, палко обстоюючи їхні інтереси на найвищому рівні.
Як український військовий діяч, полковник Легіону Українських січових стрільців, Вільгельм брав активну участь у подіях Української революції 1917-1921 років. Він сповна розділив з українськими вояками тягар боротьби за Україну, займався створенням військових навчальних закладів, очолював відділ закордонних зв’язків при Генеральному штабі Армії УНР, підтримував контакти з військовими місіями західноєвропейських країн.
Разом з Легіоном Українських січових стрільців він воював на півдні України. Під його командуванням Січові Стрільці розгорнули широкі воєнні дії та навесні 1918 року звільнили, зокрема, міста Дніпро та Нікополь.
Вільгельм сприяв визнанню українців як нації та чимало зробив, аби підвищити авторитет України на міжнародній арені.
Під час укладання Берестейської угоди він завдяки своїм
зв’язкам в австрійських урядових колах надавав суттєву допомогу українській делегації. Великою мірою завдяки його старанням Австро-Угорщина стала однією з перших держав у світі, яка визнала незалежність Української Народної Республіки.
Вільгельм ніколи не припиняв займатися українськими справами. Тому, опинившись в еміграції, він представляв Україну, відстоюючи її інтереси на дипломатичному рівні, брав активну участь у житті української діаспори в Австрії, підтримував зв’язки з українською політичною еміграцією, шукав підтримку українській справі серед європейських політиків. У моменти криз, як, наприклад, Голодомор 1932-1933 років, він намагався привертати увагу міжнародної громадськості до страждань українського народу.
Вільгельм також був чудовим поетом та писав вірші українською. Його збірка поезій “Минають дні” присвячена загиблим борцям за волю Україну.
Усіляко сприяючи самоідентифікації українців, які втратили віру у свою національну ідею, хапаючись за будь-яку нагоду побудувати Українську державу, він помер, не дочекавшись незалежності та свободи для народу, який любив понад усе на світі.
Враховуючи віддану службу українському народові, відстоювання його інтересів, вагомий внесок у боротьбу за незалежність України та зв’язок з містом Дніпром, Український центр історико-культурних стратегій разом з мешканцями міста запропонували Дніпровській міській раді перейменувати одну з вулиць Дніпра на вулицю Василя Вишиваного.
Сергій Волинець
🤦🏻♂️ Зустрічайте у грудні...
Дніпровська міська рада планує перейменувати Катеринославський бульвар на бульвар Кельнський.
А міг бути бульвар Королеви Анни...
...на честь Анни Ярославни, королеви Франції та доньки Ярослава Мудрого.
✉️ Такою була спільна пропозиція:
👍🏻 Українського центру історико-культурних стратегій;
👍🏻 представників Інституту суспільних ініціатив “Консенсус”;
👍🏻 мешканців міста.
Та то таке...
Сергій Волинець
Дніпровська міська рада планує перейменувати Катеринославський бульвар на бульвар Кельнський.
А міг бути бульвар Королеви Анни...
...на честь Анни Ярославни, королеви Франції та доньки Ярослава Мудрого.
✉️ Такою була спільна пропозиція:
👍🏻 Українського центру історико-культурних стратегій;
👍🏻 представників Інституту суспільних ініціатив “Консенсус”;
👍🏻 мешканців міста.
Та то таке...
Сергій Волинець
Дніпровський міський голова анонсував перейменування вулиць на честь міст-побратимів Дніпра.
То ж, імовірно, незабаром у місті з'являться:
📍вулиця Сіаньська;
📍вулиця Салонікинська;
📍провулок Жилінський;
📍вулиця Герцліївська;
📍провулок Далянський;
📍вулиця Амарилойська;
📍проспект Грандрапідський;
📍вулиця Осаківська.
Це поки що лише припущення... але хто знає.
Сергій Волинець
То ж, імовірно, незабаром у місті з'являться:
📍вулиця Сіаньська;
📍вулиця Салонікинська;
📍провулок Жилінський;
📍вулиця Герцліївська;
📍провулок Далянський;
📍вулиця Амарилойська;
📍проспект Грандрапідський;
📍вулиця Осаківська.
Це поки що лише припущення... але хто знає.
Сергій Волинець
Це, до речі, герб міста Кельн.
І ще...
Якщо вірити офіційному сайту Кельна, то це місто з Дніпром пов'язує лише проєктне партнерство (з 27 жовтня 2022 року)...
...тоді як Кельн та російський Волгоград - це міста-побратими.
Але то таке...
Сергій Волинець
І ще...
Якщо вірити офіційному сайту Кельна, то це місто з Дніпром пов'язує лише проєктне партнерство (з 27 жовтня 2022 року)...
...тоді як Кельн та російський Волгоград - це міста-побратими.
Але то таке...
Сергій Волинець
⚡️Дніпровська міська рада позбавить звання "Почесний громадянин міста" Леоніда Брежнєва та Миколу Щолокова.
P.S. Микола Онисимович Щолоков - радянський державний діяч, міністр внутрішніх справ СРСР, генерал армії, член ЦК КПРС, депутат Верховної Ради СРСР
Сергій Волинець
P.S. Микола Онисимович Щолоков - радянський державний діяч, міністр внутрішніх справ СРСР, генерал армії, член ЦК КПРС, депутат Верховної Ради СРСР
Сергій Волинець
Протягом десятиліть російсько-радянська пропаганда поширювала міф про українське націоналістичне підпілля як явище, що було притаманне виключно кільком областям на Заході України.
Проте сьогодні цей міф руйнується, у тому числі завдяки появі топонімів на честь місцевих діячів ОУН у населених пунктах по всій країні.
Дніпро не є винятком… За останні півтора роки в місті з’явилось кілька таких вулиць, назви яких пов’язані з іменами:
⚔️ Федора ВОВКА – уродженця Полтавської області, який з 1936 року жив та працював у Нікополі, брав участь у створенні та діяльності Нікопольського осередку товариства "Просвіта", очолював Нікопольський районний провід ОУН. Після Другої світової війни він обіймав посаду Віце-президента Української Головної Визвольної Ради та був членом Проводу ОУН в еміграції. У 1998 році інститут "Яд Вашем" присвоїв Вовку звання "Праведника народів світу" за порятунок від розстрілу вчительки Сари Бакст, її матері і двох синів.
⚔️ Василя ГАДАДИ – уродженця Львівської області, який з початком німецько-радянської війни у складі похідних груп прибув на Дніпропетровщину. Тут він був членом та провідником Дніпропетровського обласного проводу ОУН, організатором і надрайонним провідником ОУН у Кам'янському, від початку 1943 року – окружним провідником Криворізької округи.
⚔️ Миколи КАПУСТЯНСЬКОГО – уродженця Дніпропетровської області, генерал-хорунжого Армії УНР (генерал-полковника в еміграції), діяча Української Військової Організації, співзасновника та одного з керівників ОУН, члена Проводу Українських Націоналістів. У Дніпрі Микола Олександрович закінчив духовну семінарію та з 1900 року служив у 134 піхотному Феодосійському полку. Він є автором численних праць з історії українського війська та аналізу військово-політичної ситуації в СРСР.
⚔️ Павла КОЗАРА – уродженця Дніпропетровської області, українського історика, археолога та педагога, члена ОУН. У 1941-1943 роках Павло Антонович завідував відділом народної освіти обласної управи, очолював кафедру історії України Дніпропетровського українського державного університету, був директором Дніпропетровського історичного музею і згодом об'єднаного художньо-історичного музею. Він рятував невивезені в евакуацію експонати музею.
⚔️ Роберта ЛІСОВСЬКОГО – уродженця міста Кам’янського, українського художника, члена образотворчого сектору культурної референтури ОУН. Його авторству належить емблема Пласту та емблема ОУН "Тризуб з мечем". Він також був одним з розробників бофонів – символічних грошових знаків УПА та ОУН.
⚔️ Миколи САРМИ-СОКОЛОВСЬКОГО – уродженця Дніпропетровської області, українського поета та бандуриста. У червні 1926 року Микола Олександрович переїхав до Днiпра, вступив на дворічні курси при художньо-промисловому училищі, грав у складi капели бандуристів клубу залізничників. Він був учасником Спілки Української Молоді та провідником ОУН на Полтавщині. Наприкінці 1980-х - початку 1990-х років Сарма-Соколовський сприяв створенню осередків Народного Руху України, Української республіканської партії, товариства "Просвіта" та ОУН на Дніпропетровщині.
Кілька нових вулиць, названих на честь місцевих уродженців – діячів ОУН, можуть з’явитися у Дніпрі 20 грудня.
Крім того, з минулого року у Дніпровській міській раді лежить ще десяток моїх пропозицій щодо вшанування імен місцевих ОУНівців у топоніміці міста. У жовтні цього року містяни та низка громадських організацій підтримали, зокрема, пропозицію щодо перейменування однієї з вулиць на честь Петра Олійника.
Вшанування борців за волю України та збереження пам’яті про них – наш обов’язок.
Тому далі буде…
Сергій Волинець
Проте сьогодні цей міф руйнується, у тому числі завдяки появі топонімів на честь місцевих діячів ОУН у населених пунктах по всій країні.
Дніпро не є винятком… За останні півтора роки в місті з’явилось кілька таких вулиць, назви яких пов’язані з іменами:
⚔️ Федора ВОВКА – уродженця Полтавської області, який з 1936 року жив та працював у Нікополі, брав участь у створенні та діяльності Нікопольського осередку товариства "Просвіта", очолював Нікопольський районний провід ОУН. Після Другої світової війни він обіймав посаду Віце-президента Української Головної Визвольної Ради та був членом Проводу ОУН в еміграції. У 1998 році інститут "Яд Вашем" присвоїв Вовку звання "Праведника народів світу" за порятунок від розстрілу вчительки Сари Бакст, її матері і двох синів.
⚔️ Василя ГАДАДИ – уродженця Львівської області, який з початком німецько-радянської війни у складі похідних груп прибув на Дніпропетровщину. Тут він був членом та провідником Дніпропетровського обласного проводу ОУН, організатором і надрайонним провідником ОУН у Кам'янському, від початку 1943 року – окружним провідником Криворізької округи.
⚔️ Миколи КАПУСТЯНСЬКОГО – уродженця Дніпропетровської області, генерал-хорунжого Армії УНР (генерал-полковника в еміграції), діяча Української Військової Організації, співзасновника та одного з керівників ОУН, члена Проводу Українських Націоналістів. У Дніпрі Микола Олександрович закінчив духовну семінарію та з 1900 року служив у 134 піхотному Феодосійському полку. Він є автором численних праць з історії українського війська та аналізу військово-політичної ситуації в СРСР.
⚔️ Павла КОЗАРА – уродженця Дніпропетровської області, українського історика, археолога та педагога, члена ОУН. У 1941-1943 роках Павло Антонович завідував відділом народної освіти обласної управи, очолював кафедру історії України Дніпропетровського українського державного університету, був директором Дніпропетровського історичного музею і згодом об'єднаного художньо-історичного музею. Він рятував невивезені в евакуацію експонати музею.
⚔️ Роберта ЛІСОВСЬКОГО – уродженця міста Кам’янського, українського художника, члена образотворчого сектору культурної референтури ОУН. Його авторству належить емблема Пласту та емблема ОУН "Тризуб з мечем". Він також був одним з розробників бофонів – символічних грошових знаків УПА та ОУН.
⚔️ Миколи САРМИ-СОКОЛОВСЬКОГО – уродженця Дніпропетровської області, українського поета та бандуриста. У червні 1926 року Микола Олександрович переїхав до Днiпра, вступив на дворічні курси при художньо-промисловому училищі, грав у складi капели бандуристів клубу залізничників. Він був учасником Спілки Української Молоді та провідником ОУН на Полтавщині. Наприкінці 1980-х - початку 1990-х років Сарма-Соколовський сприяв створенню осередків Народного Руху України, Української республіканської партії, товариства "Просвіта" та ОУН на Дніпропетровщині.
Кілька нових вулиць, названих на честь місцевих уродженців – діячів ОУН, можуть з’явитися у Дніпрі 20 грудня.
Крім того, з минулого року у Дніпровській міській раді лежить ще десяток моїх пропозицій щодо вшанування імен місцевих ОУНівців у топоніміці міста. У жовтні цього року містяни та низка громадських організацій підтримали, зокрема, пропозицію щодо перейменування однієї з вулиць на честь Петра Олійника.
Вшанування борців за волю України та збереження пам’яті про них – наш обов’язок.
Тому далі буде…
Сергій Волинець
Продовжуючи тему вшанування діячів національного-визвольного руху на теренах Дніпра...
Українського центру історико-культурних стратегій разом з мешканцями міста звернулись до Дніпровської міської ради з проханням перейменувати вулиці Дніпра на честь Петра Дужого та Омеляна Логуша.
⚔️ Петро Дужий – легендарна постать в історії українського національно-визвольного руху, один з найбільш талановитих підпільників. Його чотири рази арештовували поляки, двічі – німці, ще двічі – радянські спецслужби. Двічі він був засуджений до страти.
Протягом 1942-1943 років у місті Дніпрі Петро Атанасійович обіймав посаду заступника провідника та організаційного референта Крайового Проводу ОУН на Південно-східних українських землях. Згодом він організовував перші відділи УПА на Холодноярщині, увійшов до Головного Проводу ОУН, а з 1944 року став референтом пропаганди ОУН, співредактором і редактором видань ОУН та УПА. Всього за два роки Дужому вдалося в умовах підпілля видати кілька сотень брошур, газетівок, співаників для національно свідомих українців та повстанців
⚔️ Омелян Логуш – український політичний діяч, публіцист, теоретик та організатор боротьби УПА.
Омелян Іванович брав участь у відновленні Української державності влітку 1941 року, протягом 1942-1943 років обіймав у Дніпрі посаду референта пропаганди крайового проводу ОУН на Південно-східних українських землях. Пізніше він був політреферентом Центрального проводу ОУН, керівником українського відділу "Голосу Америки", членом та активним учасником Закордонного представництва Української Головної Визвольної Ради.
Переконаний, увічнення імен Петра Дужого та Омеляна Логуша у топоніміці Дніпра буде гідним вшануванням людей, які присвятили своє життя боротьбі за волю України та були безпосередньо пов'язані з цим містом.
Сергій Волинець
Українського центру історико-культурних стратегій разом з мешканцями міста звернулись до Дніпровської міської ради з проханням перейменувати вулиці Дніпра на честь Петра Дужого та Омеляна Логуша.
⚔️ Петро Дужий – легендарна постать в історії українського національно-визвольного руху, один з найбільш талановитих підпільників. Його чотири рази арештовували поляки, двічі – німці, ще двічі – радянські спецслужби. Двічі він був засуджений до страти.
Протягом 1942-1943 років у місті Дніпрі Петро Атанасійович обіймав посаду заступника провідника та організаційного референта Крайового Проводу ОУН на Південно-східних українських землях. Згодом він організовував перші відділи УПА на Холодноярщині, увійшов до Головного Проводу ОУН, а з 1944 року став референтом пропаганди ОУН, співредактором і редактором видань ОУН та УПА. Всього за два роки Дужому вдалося в умовах підпілля видати кілька сотень брошур, газетівок, співаників для національно свідомих українців та повстанців
⚔️ Омелян Логуш – український політичний діяч, публіцист, теоретик та організатор боротьби УПА.
Омелян Іванович брав участь у відновленні Української державності влітку 1941 року, протягом 1942-1943 років обіймав у Дніпрі посаду референта пропаганди крайового проводу ОУН на Південно-східних українських землях. Пізніше він був політреферентом Центрального проводу ОУН, керівником українського відділу "Голосу Америки", членом та активним учасником Закордонного представництва Української Головної Визвольної Ради.
Переконаний, увічнення імен Петра Дужого та Омеляна Логуша у топоніміці Дніпра буде гідним вшануванням людей, які присвятили своє життя боротьбі за волю України та були безпосередньо пов'язані з цим містом.
Сергій Волинець
На жаль…
На жаль, змушений констатувати, що буде третя хвиля деколонізації/декомунізації.
Бо це все якийсь фарс…
Бо “лікар” замість того, щоб зробити болючу, але життєво необхідну операцію, рекомендує прикладати до рани подорожник. Не один “лікар”, а цілий Інститут.
Та і медичний висновок “по-дебільному написаний”.
Рана, звісно, затягнеться, біль буде не такий гострий… але хвороба залишиться, а ми вкотре згаємо дорогоцінний час для одужання.
Проте ми обов’язково одужаємо! Тільки не зараз... згодом…
Сергій Волинець
На жаль, змушений констатувати, що буде третя хвиля деколонізації/декомунізації.
Бо це все якийсь фарс…
Бо “лікар” замість того, щоб зробити болючу, але життєво необхідну операцію, рекомендує прикладати до рани подорожник. Не один “лікар”, а цілий Інститут.
Та і медичний висновок “по-дебільному написаний”.
Рана, звісно, затягнеться, біль буде не такий гострий… але хвороба залишиться, а ми вкотре згаємо дорогоцінний час для одужання.
Проте ми обов’язково одужаємо! Тільки не зараз... згодом…
Сергій Волинець
❗️Дніпровська міська рада перейменувала черговий пакет топонімів.
Тішуся появі у місті вулиць на честь Олександра Олеся та Миколи Стасюка.
Відповідні пропозиції подавав ще рік тому. Цього року ми додатково зібрали підписи на підтримку даних перейменувань та направили їх до міської ради. Писав про це раніше - про Олеся, про Стасюка.
🤝🏻Дякую Вікторії Глушко, Аллі Гончаровій, Світлані Дмітрієвій, Миколі Надутому, Катерині Грибановій, Ангеліні Самойленко за допомогу у зборі підписів, а також усім, хто підписав звернення!
🙏🏻 Дякую всім, хто долучається до увічнення імен видатних українців у топоніміці Дніпра!
Щоправда на честь Миколи Стасюка пропонували перейменувати або вулицю Виконкомівську, оскільки він жив на ній, або вулицю Ульянова. Але то таке... важливий сам факт вшанування імені Миколи Михайловича у топоніміці Дніпра.
👍🏻 Крім того, від учора у місті з’явилась ще низка вулиць, названих на честь людей, пропозиції по яким подавав торік. Це:
🔘 Микола НЕВИДАЙЛО – український письменник, уродженець Дніпропетровської області, випускник Інституту інженерів транспорту у Дніпрі. Член ОУН. Багатолітній політв'язень ГУЛАГу, учасник Норильського повстання в'язнів. В кінці 80-х років Микола Гаврилович приєднався до Народного руху України та вів агітаційну роботу за незалежність України
🔘 Юрій ЯСНОГОР – учасник українського національно-визвольного руху у місті Дніпрі. Керівник осередку ОУН в Лоц-Кам’янці. Організатор оунівських осередків на території сучасного Запорізького району Запорізької області.
🔘 Григорій БОРАКОВСЬКИЙ – український драматург, уродженець міста Павлограда. Драматична спадщина Бораковського посідає помітне місце в розвитку української драматургії другої половини XIX ст. У театральному мистецтві його ім’я стоїть поруч із іменами новітніх українських драматургів – М. Кропивницького, І. Карпенка-Карого, М. Старицького.
🔘 Микола ВІНГРАНОВСЬКИЙ – український письменник-шістдесятник, режисер, актор, сценарист та поет. Один із найголовніших представників творчої генерації шістдесятників. Вважається першим з-поміж рівних у їхній плеяді.
🔘 Дмитро БОРТНЯНСЬКИЙ – український композитор, співак і диригент, педагог. Один із перших українських музикантів європейського рівня, один із засновників класичної музичної традиції. Представник "золотої доби" української музики.
🔘 Павло ВІРСЬКИЙ – український артист балету, балетмейстер, хореограф, педагог. Працював у Дніпрі у Робітничому театрі опери та балету. Павло Павлович розробив майбутню концепцію постановки українського народного танцю на сцені, кардинально змінивши уявлення про цей вид мистецтва.
Сергій Волинець
Тішуся появі у місті вулиць на честь Олександра Олеся та Миколи Стасюка.
Відповідні пропозиції подавав ще рік тому. Цього року ми додатково зібрали підписи на підтримку даних перейменувань та направили їх до міської ради. Писав про це раніше - про Олеся, про Стасюка.
🤝🏻Дякую Вікторії Глушко, Аллі Гончаровій, Світлані Дмітрієвій, Миколі Надутому, Катерині Грибановій, Ангеліні Самойленко за допомогу у зборі підписів, а також усім, хто підписав звернення!
🙏🏻 Дякую всім, хто долучається до увічнення імен видатних українців у топоніміці Дніпра!
Щоправда на честь Миколи Стасюка пропонували перейменувати або вулицю Виконкомівську, оскільки він жив на ній, або вулицю Ульянова. Але то таке... важливий сам факт вшанування імені Миколи Михайловича у топоніміці Дніпра.
👍🏻 Крім того, від учора у місті з’явилась ще низка вулиць, названих на честь людей, пропозиції по яким подавав торік. Це:
🔘 Микола НЕВИДАЙЛО – український письменник, уродженець Дніпропетровської області, випускник Інституту інженерів транспорту у Дніпрі. Член ОУН. Багатолітній політв'язень ГУЛАГу, учасник Норильського повстання в'язнів. В кінці 80-х років Микола Гаврилович приєднався до Народного руху України та вів агітаційну роботу за незалежність України
🔘 Юрій ЯСНОГОР – учасник українського національно-визвольного руху у місті Дніпрі. Керівник осередку ОУН в Лоц-Кам’янці. Організатор оунівських осередків на території сучасного Запорізького району Запорізької області.
🔘 Григорій БОРАКОВСЬКИЙ – український драматург, уродженець міста Павлограда. Драматична спадщина Бораковського посідає помітне місце в розвитку української драматургії другої половини XIX ст. У театральному мистецтві його ім’я стоїть поруч із іменами новітніх українських драматургів – М. Кропивницького, І. Карпенка-Карого, М. Старицького.
🔘 Микола ВІНГРАНОВСЬКИЙ – український письменник-шістдесятник, режисер, актор, сценарист та поет. Один із найголовніших представників творчої генерації шістдесятників. Вважається першим з-поміж рівних у їхній плеяді.
🔘 Дмитро БОРТНЯНСЬКИЙ – український композитор, співак і диригент, педагог. Один із перших українських музикантів європейського рівня, один із засновників класичної музичної традиції. Представник "золотої доби" української музики.
🔘 Павло ВІРСЬКИЙ – український артист балету, балетмейстер, хореограф, педагог. Працював у Дніпрі у Робітничому театрі опери та балету. Павло Павлович розробив майбутню концепцію постановки українського народного танцю на сцені, кардинально змінивши уявлення про цей вид мистецтва.
Сергій Волинець
Напередодні Різдва в різних куточках планети лунає мелодія нашого "Щедрика". А чи відомо Вам, хто відкрив його звучання для світу?
Зробив це Олександр Кошиць. Вперше "Щедрик" прозвучав у виконанні студентського хору Київського університету Святого Володимира під його орудою 29 грудня 1916 року. 1919 року у Празі Українська республіканська капела під керівництвом Кошиця вперше виконала "Щедрик" за межами України. За океан українська мелодія потрапила у 20-х роках минулого століття та вперше прозвучала в Нью-Йорку також у виконанні капели Кошиця.
Олександр Кошиць - видатний український хоровий диригент, композитор, етнограф, фундатор української професійної музичної школи.
Він написав оркестрове аранжування пісні “Ще не вмерла України”, прославив українську народну пісню у всьому світі, прищепив іноземцям любов до української музики. Визнаний світовими критиками, Кошиць увійшов до когорти найвпливовіших митців хорового виконавства першої половини ХХ століття. Культурологи вважають його фігурою за масштабом і неповторністю таланту рівною Тарасові Шевченку.
За доби Центральної Ради Олександр Антонович очолював музичний відділ Генерального секретаріату освіти та входив до Музичної Театральної Комісії, що була зародком Міністерства Мистецтв України. За Директорії УНР він став співорганізатором і керівником Української республіканської капели, що тріумфально гастролювала Західною Європою та Америкою, інформуючи світ про боротьбу українського народу за незалежність.
На початку 1920-х років Олександр Кошиць зробив для України чи не більше за весь дипломатичний корпус. Завдяки йому світ перестав бути глухим до українців, не лише дізнався, а й всерйоз заговорив про Україну, співчуваючи національним прагненням українського народу.
В Україні ж ім’я Олександра Кошиця десятки років було під суворою забороною. Тим самим витоптували могутній пласт української культури, збіднювали її та зводили до розряду другорядної, меншовартісної. Проте сьогодні Кошиць повертається в Україну, її культуру, історію та міську топоніміку.
З метою вшанування Людини, яка присвятила своє життя збереженню, розвиткові та зміцненню української національно-музичної культури, Український центр історико-культурних стратегій та мешканці міста звернулись до Дніпровської міської ради з проханням перейменувати одну з вулиць міста на честь Олександра Кошиця.
Сергій Волинець
Зробив це Олександр Кошиць. Вперше "Щедрик" прозвучав у виконанні студентського хору Київського університету Святого Володимира під його орудою 29 грудня 1916 року. 1919 року у Празі Українська республіканська капела під керівництвом Кошиця вперше виконала "Щедрик" за межами України. За океан українська мелодія потрапила у 20-х роках минулого століття та вперше прозвучала в Нью-Йорку також у виконанні капели Кошиця.
Олександр Кошиць - видатний український хоровий диригент, композитор, етнограф, фундатор української професійної музичної школи.
Він написав оркестрове аранжування пісні “Ще не вмерла України”, прославив українську народну пісню у всьому світі, прищепив іноземцям любов до української музики. Визнаний світовими критиками, Кошиць увійшов до когорти найвпливовіших митців хорового виконавства першої половини ХХ століття. Культурологи вважають його фігурою за масштабом і неповторністю таланту рівною Тарасові Шевченку.
За доби Центральної Ради Олександр Антонович очолював музичний відділ Генерального секретаріату освіти та входив до Музичної Театральної Комісії, що була зародком Міністерства Мистецтв України. За Директорії УНР він став співорганізатором і керівником Української республіканської капели, що тріумфально гастролювала Західною Європою та Америкою, інформуючи світ про боротьбу українського народу за незалежність.
На початку 1920-х років Олександр Кошиць зробив для України чи не більше за весь дипломатичний корпус. Завдяки йому світ перестав бути глухим до українців, не лише дізнався, а й всерйоз заговорив про Україну, співчуваючи національним прагненням українського народу.
В Україні ж ім’я Олександра Кошиця десятки років було під суворою забороною. Тим самим витоптували могутній пласт української культури, збіднювали її та зводили до розряду другорядної, меншовартісної. Проте сьогодні Кошиць повертається в Україну, її культуру, історію та міську топоніміку.
З метою вшанування Людини, яка присвятила своє життя збереженню, розвиткові та зміцненню української національно-музичної культури, Український центр історико-культурних стратегій та мешканці міста звернулись до Дніпровської міської ради з проханням перейменувати одну з вулиць міста на честь Олександра Кошиця.
Сергій Волинець
⚡️Ляшківська територіальна громада першою у Дніпропетровській області очистила свою топоніміку від колоніальної спадщини.
На території громади не залишилось жодної вулиці з символікою імперської або тоталітарної політики.
Лишилось очистити ще 85 громад.
Сергій Волинець
На території громади не залишилось жодної вулиці з символікою імперської або тоталітарної політики.
Лишилось очистити ще 85 громад.
Сергій Волинець
✨ Свято наближається...
Мій топ-11 різдвяних фільмів та мультфільмів:
👍🏻 Різдвяні канікули (фільм);
👍🏻 Сам удома (фільм);
👍🏻 Пережити Різдво (фільм);
👍🏻 Життя з Луі: Різдвяний подарунок для місіс Стілмен (мультфільм);
👍🏻 Клаус (мультфільм);
👍🏻 Місія Різдвяний порятунок (мультфільм);
👍🏻 Грінч (мультфільм);
👍🏻 Сім'янин (фільм);
👍🏻 Поки ти спав (фільм);
👍🏻 Помінятися місцями (фільм);
👍🏻 Різдвяна історія (мультфільм).
Приємного перегляду.
Сергій Волинець
Мій топ-11 різдвяних фільмів та мультфільмів:
👍🏻 Різдвяні канікули (фільм);
👍🏻 Сам удома (фільм);
👍🏻 Пережити Різдво (фільм);
👍🏻 Життя з Луі: Різдвяний подарунок для місіс Стілмен (мультфільм);
👍🏻 Клаус (мультфільм);
👍🏻 Місія Різдвяний порятунок (мультфільм);
👍🏻 Грінч (мультфільм);
👍🏻 Сім'янин (фільм);
👍🏻 Поки ти спав (фільм);
👍🏻 Помінятися місцями (фільм);
👍🏻 Різдвяна історія (мультфільм).
Приємного перегляду.
Сергій Волинець