Дуже добре пам'ятаю той день і ту мить до найменших деталей.
22 серпня 2003 року, близько 10.00 ранку...
Одне з найважливіших рішень у моєму житті, над яким я не вагався і про яке не шкодував ані хвилини... хоча було незвично, складно, не завжди схвально зі сторони оточуючих.
Україномовний 20 років. І з того щасливий.
Сергій Волинець
22 серпня 2003 року, близько 10.00 ранку...
Одне з найважливіших рішень у моєму житті, над яким я не вагався і про яке не шкодував ані хвилини... хоча було незвично, складно, не завжди схвально зі сторони оточуючих.
Україномовний 20 років. І з того щасливий.
Сергій Волинець
Символ боротьби, незламності, єдності та свободи.
Уособлення самобутності та нашої тисячолітньої історії.
Синьо-жовтий стяг… просякнутий кров'ю та прославлений перемогами.
Він освітлює наш шлях. Під ним ми впевнено крокуємо до омріяного майбутнього.
Сергій Волинець
Уособлення самобутності та нашої тисячолітньої історії.
Синьо-жовтий стяг… просякнутий кров'ю та прославлений перемогами.
Він освітлює наш шлях. Під ним ми впевнено крокуємо до омріяного майбутнього.
Сергій Волинець
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Протягом багатьох століть нам нав'язували думку про те, що українці ніколи не мали власної державності. Коріння нашого народу та нашої культури свідомо зводилося виключно до часів козацтва. Тим самим, у нас вкрали майже тисячолітню історію, а також пов'язані з нею символи, історичні постаті, перемоги та надбання.
Так нам прищеплювали, у тому числі, комплекс меншовартості.
У 2018 році через прапорницьку традицію ми наголосили на тисячолітній історії українського державотворення під час флешмобу "Прапор над Дніпром".
Ми пам'ятаємо, що є спадкоємцями середньовічної Київської держави, Галицько-Волинського князівства, Гетьманщини, Української Народної Республіки, Західно-Української Народної Республіки, Української Держави Павла Скоропадського, Карпатської України.
Це наша історія! 🇺🇦
Сергій Волинець
Так нам прищеплювали, у тому числі, комплекс меншовартості.
У 2018 році через прапорницьку традицію ми наголосили на тисячолітній історії українського державотворення під час флешмобу "Прапор над Дніпром".
Ми пам'ятаємо, що є спадкоємцями середньовічної Київської держави, Галицько-Волинського князівства, Гетьманщини, Української Народної Республіки, Західно-Української Народної Республіки, Української Держави Павла Скоропадського, Карпатської України.
Це наша історія! 🇺🇦
Сергій Волинець
А ще сьогодні європейці відзначають "День чорної стрічки" - день пам'яті жертв комунізму і нацизму.
Він відзначається у річницю підписання пакту Молотова-Ріббентропа, який став прелюдією до початку Другої світової війни.
Війну розпочали спільно Третій Райх та Радянський Союз. Варто про це пам'ятати.
Сергій Волинець
Він відзначається у річницю підписання пакту Молотова-Ріббентропа, який став прелюдією до початку Другої світової війни.
Війну розпочали спільно Третій Райх та Радянський Союз. Варто про це пам'ятати.
Сергій Волинець
БУЛИ, Є І БУДЕМО З ВЛАСНОЇ ВОЛІ!
Нам не 32 роки...
НАШЕ КОРІННЯ сягає глибини віків!
Наші мова і культура не створені штучно...
Вони САМОБУТНІ ТА БАГАТОГРАННІ!
Нам не дарували наші землі…
МИ ЖИВЕМО ТУТ тисячі років!
Нас не робили вільними…
МИ ВИБОРЮЄМО СВОБОДУ століттями!
Нам не надавали незалежність…
МИ ПРОГОЛОСИЛИ її у 1918 році!
Нас не возз’єднували…
МИ ОБ’ЄДНАЛИСЯ самі у 1919 році!
Ми - не проєкт…
МИ - ТВОРЦІ своєї долі!
З ВІДНОВЛЕННЯМ НЕЗАЛЕЖНОСТІ, УКРАЇНО!
Сергій Волинець
Нам не 32 роки...
НАШЕ КОРІННЯ сягає глибини віків!
Наші мова і культура не створені штучно...
Вони САМОБУТНІ ТА БАГАТОГРАННІ!
Нам не дарували наші землі…
МИ ЖИВЕМО ТУТ тисячі років!
Нас не робили вільними…
МИ ВИБОРЮЄМО СВОБОДУ століттями!
Нам не надавали незалежність…
МИ ПРОГОЛОСИЛИ її у 1918 році!
Нас не возз’єднували…
МИ ОБ’ЄДНАЛИСЯ самі у 1919 році!
Ми - не проєкт…
МИ - ТВОРЦІ своєї долі!
З ВІДНОВЛЕННЯМ НЕЗАЛЕЖНОСТІ, УКРАЇНО!
Сергій Волинець
Forwarded from 🇺🇦Сергій Лисак / Дніпропетровська ОДА (ОВА)
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
На завершення Дня Незалежності – красива вечірня акція.
1756 свічок. Побачивши їх, підходили перехожі, які прогулювалися парком. Допомагали запалити кілька і йшли далі у справах.
Але так, разом, один за одним, вогники злилися воєдино…
Вільні.
Сильні.
Незламні.
Такі українці. Така Україна.
Дякую команді ОВА за неймовірну ідею та віру в нашу спільну Перемогу🇺🇦
1756 свічок. Побачивши їх, підходили перехожі, які прогулювалися парком. Допомагали запалити кілька і йшли далі у справах.
Але так, разом, один за одним, вогники злилися воєдино…
Вільні.
Сильні.
Незламні.
Такі українці. Така Україна.
Дякую команді ОВА за неймовірну ідею та віру в нашу спільну Перемогу🇺🇦
Пам’ятаєте безсмертний хіт "Вона" гурту Плач Єремії?
Чудова пісня!
Натрапив на її англомовний переклад. У ньому фраза "русифіковані міста" перекладена як "cities where are we won’t remember who we are".
Доволі неточно. Проте, наштовхує на розуміння значення української мови, культури та історії для нашої самоідентифікації, збереження національної ідентичності, ототожнення себе з Україною.
Саме проти нашої історичної пам'яті, культури та мови була спрямована політика русифікації. Протягом трьох з половиною століть українську ідентичність прагнули розмити та розчинити в ідентичності російській. Нас асимілювали як могли з однією метою, щоб ми відмовились від свого коріння та назавжди забули, хто ми є.
Наслідок цієї політики сьогодні - наша зрусифікованість, поширення в Україні російської мови, культури та духовності з її "скрєпами", засмічення публічного простору російсько-радянськими імперськими символами.
Штучно принесене та нав'язане сприймається як "ісконність", а намагання відновити історичну справедливість та відродити свою самобутність - як переписування історії та насильницька українізація, приправлена націонал-радикалізмом.
Проте, лише відродивши, захистивши і прийнявши свою ідентичність, мову, культуру та історію, ми зможемо вирватися з пазурів "русского міра" та отримаємо шанс на майбутнє.
Цього прагнемо! До цього йдемо! За це боремось!
Сергій Волинець
Чудова пісня!
Натрапив на її англомовний переклад. У ньому фраза "русифіковані міста" перекладена як "cities where are we won’t remember who we are".
Доволі неточно. Проте, наштовхує на розуміння значення української мови, культури та історії для нашої самоідентифікації, збереження національної ідентичності, ототожнення себе з Україною.
Саме проти нашої історичної пам'яті, культури та мови була спрямована політика русифікації. Протягом трьох з половиною століть українську ідентичність прагнули розмити та розчинити в ідентичності російській. Нас асимілювали як могли з однією метою, щоб ми відмовились від свого коріння та назавжди забули, хто ми є.
Наслідок цієї політики сьогодні - наша зрусифікованість, поширення в Україні російської мови, культури та духовності з її "скрєпами", засмічення публічного простору російсько-радянськими імперськими символами.
Штучно принесене та нав'язане сприймається як "ісконність", а намагання відновити історичну справедливість та відродити свою самобутність - як переписування історії та насильницька українізація, приправлена націонал-радикалізмом.
Проте, лише відродивши, захистивши і прийнявши свою ідентичність, мову, культуру та історію, ми зможемо вирватися з пазурів "русского міра" та отримаємо шанс на майбутнє.
Цього прагнемо! До цього йдемо! За це боремось!
Сергій Волинець
Місяць тому писав про ініціативу щодо перейменування однієї з вулиць Дніпра на честь Степана Рудницького.
Вчора Інститут суспільних ініціатив “Консенсус” також звернувся до Дніпровської міської ради з відповідним зверненням.
Чекаємо на вересневу сесію та сподіваємось, що пропозиція буде врахована.
Сергій Волинець
Вчора Інститут суспільних ініціатив “Консенсус” також звернувся до Дніпровської міської ради з відповідним зверненням.
Чекаємо на вересневу сесію та сподіваємось, що пропозиція буде врахована.
Сергій Волинець
Український центр історико-культурних стратегій та мешканці Дніпра звернулися до міської ради з проханням перейменувати вулицю Фабра на честь Павла Скоропадського.
Раніше з подібною пропозицією до влади міста вже зверталась Січеславська Просвіта.
✅ Чому Скоропадський?
Павло Скоропадський - гетьман України, видатний український державний, військовий, політичний та громадський діяч.
Період його правління, попри неоднозначні оцінки, відзначився надзвичайно інтенсивним та плідним процесом українського державотворення. Він охопив усі сфери суспільного життя – розбудову державного апарату, військове будівництво, міжнародне визнання та спрямування зовнішньої політики на об’єднання усіх українських етнічних земель, стабілізацію фінансової системи, нормалізацію торгівлі, створення передумов для економічного пожвавлення тощо.
Найбільш вагомими були здобутки в освітній, національно-культурній та духовній сферах – українізація, розвиток української культури, розширення мережі закладів освіти, заснування Української Академії наук, підтримка та просування ідеї створення автокефальної української церкви тощо.
За Гетьманату Павла Скоропадського у місті Дніпрі було відкрито університет та українські школи, запроваджено діловодство українською мовою, вводилося обов’язкове викладання в школах української мови та літератури, історії та географії України, організовано курси українознавства для вчителів.
❌ Хто такий Андрій Фабр?
Андрій Якович Фабр був катеринославським цивільним губернатором. Він пройшов всю “Табель о рангах” в її цивільній частині, входив до складу Ради Міністра внутрішніх справ російської імперії, обіймав відповідальні посади в Криму та Одесі, будучи Таврійським губернським прокурором, правителем канцелярії Новоросійського та Бессарабського генерал-губернатора, князя М.Воронцова.
❗️Нагадаю, відповідно до Закону про деколонізацію мають бути змінені назви об’єктів топонімії населених пунктів, присвячені особам, які обіймали керівні посади в органах влади та управління російської імперії.
Сергій Волинець
Раніше з подібною пропозицією до влади міста вже зверталась Січеславська Просвіта.
✅ Чому Скоропадський?
Павло Скоропадський - гетьман України, видатний український державний, військовий, політичний та громадський діяч.
Період його правління, попри неоднозначні оцінки, відзначився надзвичайно інтенсивним та плідним процесом українського державотворення. Він охопив усі сфери суспільного життя – розбудову державного апарату, військове будівництво, міжнародне визнання та спрямування зовнішньої політики на об’єднання усіх українських етнічних земель, стабілізацію фінансової системи, нормалізацію торгівлі, створення передумов для економічного пожвавлення тощо.
Найбільш вагомими були здобутки в освітній, національно-культурній та духовній сферах – українізація, розвиток української культури, розширення мережі закладів освіти, заснування Української Академії наук, підтримка та просування ідеї створення автокефальної української церкви тощо.
За Гетьманату Павла Скоропадського у місті Дніпрі було відкрито університет та українські школи, запроваджено діловодство українською мовою, вводилося обов’язкове викладання в школах української мови та літератури, історії та географії України, організовано курси українознавства для вчителів.
❌ Хто такий Андрій Фабр?
Андрій Якович Фабр був катеринославським цивільним губернатором. Він пройшов всю “Табель о рангах” в її цивільній частині, входив до складу Ради Міністра внутрішніх справ російської імперії, обіймав відповідальні посади в Криму та Одесі, будучи Таврійським губернським прокурором, правителем канцелярії Новоросійського та Бессарабського генерал-губернатора, князя М.Воронцова.
❗️Нагадаю, відповідно до Закону про деколонізацію мають бути змінені назви об’єктів топонімії населених пунктів, присвячені особам, які обіймали керівні посади в органах влади та управління російської імперії.
Сергій Волинець
ПЕРЕМОГЛИ У 1514 РОЦІ - ПЕРЕМОЖЕМО І ЗАРАЗ
08 вересня 1514 року відбулась битва під Оршею.
15-ти тисячне військо Великого Князівства Литовського і Королівства Польського під проводом гетьмана Костянтина Острозького розгромило 80-ти тисячну армію Московського князівства, яка прагнула захопити землі сучасної України та Білорусі.
Проти московської орди у складі українсько-білорусько-польсько-литовського війська билися полки з Волині та Поділля.
Минулого року подав до Дніпровської міської ради пропозицію вшанувати Оршанську перемогу у топоніміці міста під час деколонізації.
Сергій Волинець
08 вересня 1514 року відбулась битва під Оршею.
15-ти тисячне військо Великого Князівства Литовського і Королівства Польського під проводом гетьмана Костянтина Острозького розгромило 80-ти тисячну армію Московського князівства, яка прагнула захопити землі сучасної України та Білорусі.
Проти московської орди у складі українсько-білорусько-польсько-литовського війська билися полки з Волині та Поділля.
Минулого року подав до Дніпровської міської ради пропозицію вшанувати Оршанську перемогу у топоніміці міста під час деколонізації.
Сергій Волинець
МІСТО ВІЛЬНИХ ЛЮДЕЙ
Протягом століть імперська пропаганда представляла Тебе “диким полем”, життя в якому завирувало лише наприкінці XVIII століття завдяки “колонізації” Наддніпрянщини Московією.
Проте Твоя історія набагато довша та багатша, оповита легендами та славою.
Завдяки археологічним знахідкам ми точно знаємо, що вже у 1524 році на Твоїх теренах існувало козацьке містечко Стара Самарь.
Стара Самарь, Богородицька та Кодацька фортеці, Половиця, Новий Кодак та численні козацькі поселення – це Твоє справжнє коріння. А не байки про Катерину ІІ та закладене нею на Соборній площі “перше” каміння “нового” міста.
Твої береги, острови та пороги, омиті величним Дніпром, пам’ятають походи руських дружин на чолі з київськими князями, звитяги та перемоги козаків, бурхливі роки національно-визвольних змагань, боротьбу національного самостійницького руху Опору в роки Другої світової війни, протести дисидентів, зародження добровольчого та волонтерського рухів у 2014 році.
Ти не колоніальне поселення, засноване чужинцями з “доброї” волі метрополії. Ти зародився, виріс та стоїш на своїй землі з волі людей, які сотні років жили тут та билися за цю землю.
Твоє повітря просякнуте вільним незламним духом, відвагою, хоробрістю, жагою боротьби, гідністю та вірою у справедливість.
Ти – форпост незалежності України. Ти – велике місто з жовто-блакитним серцем та українською душею. Ти – місто вільних людей.
І саме таким я люблю Тебе!
З Твоїм Днем, Дніпро!
Пам’ятай своє коріння, Січеславе!
Сергій Волинець
Протягом століть імперська пропаганда представляла Тебе “диким полем”, життя в якому завирувало лише наприкінці XVIII століття завдяки “колонізації” Наддніпрянщини Московією.
Проте Твоя історія набагато довша та багатша, оповита легендами та славою.
Завдяки археологічним знахідкам ми точно знаємо, що вже у 1524 році на Твоїх теренах існувало козацьке містечко Стара Самарь.
Стара Самарь, Богородицька та Кодацька фортеці, Половиця, Новий Кодак та численні козацькі поселення – це Твоє справжнє коріння. А не байки про Катерину ІІ та закладене нею на Соборній площі “перше” каміння “нового” міста.
Твої береги, острови та пороги, омиті величним Дніпром, пам’ятають походи руських дружин на чолі з київськими князями, звитяги та перемоги козаків, бурхливі роки національно-визвольних змагань, боротьбу національного самостійницького руху Опору в роки Другої світової війни, протести дисидентів, зародження добровольчого та волонтерського рухів у 2014 році.
Ти не колоніальне поселення, засноване чужинцями з “доброї” волі метрополії. Ти зародився, виріс та стоїш на своїй землі з волі людей, які сотні років жили тут та билися за цю землю.
Твоє повітря просякнуте вільним незламним духом, відвагою, хоробрістю, жагою боротьби, гідністю та вірою у справедливість.
Ти – форпост незалежності України. Ти – велике місто з жовто-блакитним серцем та українською душею. Ти – місто вільних людей.
І саме таким я люблю Тебе!
З Твоїм Днем, Дніпро!
Пам’ятай своє коріння, Січеславе!
Сергій Волинець
Не тротуар, а хідник. Не рукав, а рамено. Не телескоп, а далеколяд. І це лише кілька прикладів того, як москва змусила нас забути свою мову, запустивши руку у найсвятіше — у словник.
Про радянський лінгвоцид та його наслідки — читайте в матеріалі LIGA.net
Про радянський лінгвоцид та його наслідки — читайте в матеріалі LIGA.net
ЛІГА.net
Вертаємо солов’їність, бо словник засмітили русизми! Який вигляд мала мова до радянізації?
Інструментом нищення автентичної української мови став суржик, який просочився до словника. Згадуємо старовинні слова, що збагатять ваш лексикон.
Продовжуємо ініціювати увічнення імен видатних українців у топоніміці Дніпра.
Цього разу Український центр історико-культурних стратегій та мешканці міста звернулися до Дніпровської міської ради з проханням перейменувати одну з вулиць на честь Андрія Мельника.
Андрій Мельник – український державний, військовий та політичний діяч, активний учасник Української революції 1917-1921 років, полковник армії УНР, один з організаторів Січових Стрільців та Української Військової Організації, голова Організації Українських Націоналістів, знакова постать в історії України та українському національно-визвольному русі.
Самостійність та повна незалежність України на всіх її етнічних землях були наріжним каменем його державницького світогляду. На відміну від багатьох своїх сучасників, які після поразки УНР впали у відчай та апатію, Андрій Мельник знайшов у собі сили не втратити оптимізм і віру в Україну.
Перебуваючи в еміграції, він став ініціатором консолідації українських самостійницьких сил, що призвело до створення Української національної ради, а також ініціатором створення та ідеологом Світового Конгресу Вільних Українців.
Сергій Волинець
Цього разу Український центр історико-культурних стратегій та мешканці міста звернулися до Дніпровської міської ради з проханням перейменувати одну з вулиць на честь Андрія Мельника.
Андрій Мельник – український державний, військовий та політичний діяч, активний учасник Української революції 1917-1921 років, полковник армії УНР, один з організаторів Січових Стрільців та Української Військової Організації, голова Організації Українських Націоналістів, знакова постать в історії України та українському національно-визвольному русі.
Самостійність та повна незалежність України на всіх її етнічних землях були наріжним каменем його державницького світогляду. На відміну від багатьох своїх сучасників, які після поразки УНР впали у відчай та апатію, Андрій Мельник знайшов у собі сили не втратити оптимізм і віру в Україну.
Перебуваючи в еміграції, він став ініціатором консолідації українських самостійницьких сил, що призвело до створення Української національної ради, а також ініціатором створення та ідеологом Світового Конгресу Вільних Українців.
Сергій Волинець
Дніпровська міська рада наступного тижня планує звернутися до Верховної Ради щодо законодавчого врегулювання заборони діяльності Української Православної Церкви.
Депутати міської ради переконані, що релігійна організація, яка фактично контролюється державою-агресором та підтримує її злочини, не може діяти на території України.
Сергій Волинець
Депутати міської ради переконані, що релігійна організація, яка фактично контролюється державою-агресором та підтримує її злочини, не може діяти на території України.
Сергій Волинець
ДЄДИ ВОЮВАЛИ... ПОЛЬЩУ ОКУПУВАЛИ...
17 вересня 1939 року Радянський Союз напав на Польщу. О 05.00 ранку. Без оголошення війни.
СРСР вступив у Другу Світову війну на боці нацистської Німеччини. До червня 1941 року країни активно співпрацювали у політичній, економічній і військовій галузях.
Територія Польщі була поділена. Напад і подальша анексія Радянським Союзом частини польських земель спричинили масові арешти та депортації, ув’язнення сотен тисяч людей у таборах ГУЛАГу, Катинський розстріл та інші воєнні злочини Червоної армії.
До червня 1941 року жертвами радянських репресій стали близько мільйона польських громадян, які етнічно були не тільки поляками, а й українцями, білорусами, євреями та чехами.
Європа визнала СРСР співучасником у розв'язанні Другої світової війни на рівні з Третім Райхом. Європейський парламент ухвалив відповідну резолюцію 17 вересня 2019 року. Серед іншого у ній йдеться про існування у низці країн пам'ятників та пам’яток (парків, скверів, вулиць тощо), які популяризують радянську армію, що окупувала ці країни. Така героїзація, як зазначається у документі, веде до спотворення історичних фактів про причини, перебіг та наслідки Другої світової війни.
Натомість, в Україні визнання та усвідомлення причетності СРСР до розв’язання Другої Світової війни так і не наступило. Ми продовжуємо жити у світі міфів. Тому досі публічний простір українських міст та сіл рясно вкритий символами радянської окупації України та сусідніх країн. Проклинаючи росіян за напад на Україну, ми забуваємо=не хочемо помічати, що вулиці наших населених пунктів названі на честь тих, хто 17 вересня 1939 року так само напав на Польщу. У Дніпрі це, зокрема:
❌вулиця Генерала Кравченка;
❌вулиця Івана Андрощука;
❌вулиця Маршала Тимошенка;
❌вулиця Тарана.
Переконаний, у публічному просторі України не місце тим, хто здійснював військову агресію проти інших суверенних держав (зокрема, Польщі та Фінляндії у 1939 році, Чехословаччини у 1968 році). У процесі деколонізації топоніми та пам’ятники на їхню честь повинні бути прибрані. Без жалю. Не зважаючи на національність та заслуги.
Слід пам’ятати просте рівняння:
01 ВЕРЕСНЯ 1939 РОКУ = 17 ВЕРЕСНЯ 1939 РОКУ = 20 ЛЮТОГО 2014 РОКУ
Сергій Волинець
17 вересня 1939 року Радянський Союз напав на Польщу. О 05.00 ранку. Без оголошення війни.
СРСР вступив у Другу Світову війну на боці нацистської Німеччини. До червня 1941 року країни активно співпрацювали у політичній, економічній і військовій галузях.
Територія Польщі була поділена. Напад і подальша анексія Радянським Союзом частини польських земель спричинили масові арешти та депортації, ув’язнення сотен тисяч людей у таборах ГУЛАГу, Катинський розстріл та інші воєнні злочини Червоної армії.
До червня 1941 року жертвами радянських репресій стали близько мільйона польських громадян, які етнічно були не тільки поляками, а й українцями, білорусами, євреями та чехами.
Європа визнала СРСР співучасником у розв'язанні Другої світової війни на рівні з Третім Райхом. Європейський парламент ухвалив відповідну резолюцію 17 вересня 2019 року. Серед іншого у ній йдеться про існування у низці країн пам'ятників та пам’яток (парків, скверів, вулиць тощо), які популяризують радянську армію, що окупувала ці країни. Така героїзація, як зазначається у документі, веде до спотворення історичних фактів про причини, перебіг та наслідки Другої світової війни.
Натомість, в Україні визнання та усвідомлення причетності СРСР до розв’язання Другої Світової війни так і не наступило. Ми продовжуємо жити у світі міфів. Тому досі публічний простір українських міст та сіл рясно вкритий символами радянської окупації України та сусідніх країн. Проклинаючи росіян за напад на Україну, ми забуваємо=не хочемо помічати, що вулиці наших населених пунктів названі на честь тих, хто 17 вересня 1939 року так само напав на Польщу. У Дніпрі це, зокрема:
❌вулиця Генерала Кравченка;
❌вулиця Івана Андрощука;
❌вулиця Маршала Тимошенка;
❌вулиця Тарана.
Переконаний, у публічному просторі України не місце тим, хто здійснював військову агресію проти інших суверенних держав (зокрема, Польщі та Фінляндії у 1939 році, Чехословаччини у 1968 році). У процесі деколонізації топоніми та пам’ятники на їхню честь повинні бути прибрані. Без жалю. Не зважаючи на національність та заслуги.
Слід пам’ятати просте рівняння:
01 ВЕРЕСНЯ 1939 РОКУ = 17 ВЕРЕСНЯ 1939 РОКУ = 20 ЛЮТОГО 2014 РОКУ
Сергій Волинець
Схоже, що післязавтра проспект Гагаріна у Дніпрі перейменовувати не будуть. Відповідний пункт було виключено з проєкту рішення міської ради.
Нагадаю, проспект Гагаріна мав стати проспектом Науки.
Поки що залишиться без змін також назва вулиці Робкорівської. Її міська рада хотіла перейменувати на вулицю Конюшівка, але мешканці виступили проти.
Сергій Волинець
Нагадаю, проспект Гагаріна мав стати проспектом Науки.
Поки що залишиться без змін також назва вулиці Робкорівської. Її міська рада хотіла перейменувати на вулицю Конюшівка, але мешканці виступили проти.
Сергій Волинець
Український центр історико-культурних стратегій та мешканці міста запропонували Дніпровській міській раді перейменувати одну з вулиць Дніпра на честь Ольгерда Бочковського, видатного українського соціолога, політолога та етнолога, провідного європейського фахівця з теорії нації та національних відносин першої половини ХХ століття.
Бочковський першим увів у науковий обіг поняття “етнополітика”, а створена ним теорія виникнення та розвитку націй на кількадесят років випередила класичні студії націотворення.
Ольгерд Аполлонович був найрізкішим критиком імперських тенденцій та російського імперіалізму. Він активно пропагував за кордоном українську революцію 1917-1921 років, підтримував прагнення українського народу створити власну державу та переконливо доводив, що об’єднана Європа неможлива без незалежної України.
Багато його праць були присвячені боротьбі пригноблених народів, зокрема українців, за національне визволення та національно-державне самовизначення.
Вчений не сприймав встановлену в Україні радянську владу та, очоливши Комітет порятунку України, допомагав українцям рятуватися від голоду у 1932-1933 роках. Він визначив голод як плановий і послідовний метод боротьби більшовиків з українцями, а його плідна робота сприяла розголосу і частковому визнанню європейськими урядами факту Голодомору.
Ольгерд Бочковський мав безпосереднє відношення до Дніпра. Тут він провів свої дитячі роки, навчався до 14 років у реальному училищі.
Сергій Волинець
Бочковський першим увів у науковий обіг поняття “етнополітика”, а створена ним теорія виникнення та розвитку націй на кількадесят років випередила класичні студії націотворення.
Ольгерд Аполлонович був найрізкішим критиком імперських тенденцій та російського імперіалізму. Він активно пропагував за кордоном українську революцію 1917-1921 років, підтримував прагнення українського народу створити власну державу та переконливо доводив, що об’єднана Європа неможлива без незалежної України.
Багато його праць були присвячені боротьбі пригноблених народів, зокрема українців, за національне визволення та національно-державне самовизначення.
Вчений не сприймав встановлену в Україні радянську владу та, очоливши Комітет порятунку України, допомагав українцям рятуватися від голоду у 1932-1933 роках. Він визначив голод як плановий і послідовний метод боротьби більшовиків з українцями, а його плідна робота сприяла розголосу і частковому визнанню європейськими урядами факту Голодомору.
Ольгерд Бочковський мав безпосереднє відношення до Дніпра. Тут він провів свої дитячі роки, навчався до 14 років у реальному училищі.
Сергій Волинець
Якщо хтось був проти перейменування вулиці Кисловодської на вулицю Бузьку - видихайте.
Завтра її не перейменують. Даний пункт прибрали з проєкту рішення міської ради.
Сергій Волинець
Завтра її не перейменують. Даний пункт прибрали з проєкту рішення міської ради.
Сергій Волинець
А ще поки мало хто знає... але завтра у Дніпрі може з'явитися один ну дуууже крутий топонім у дуууже несподіваному місці. Це буде не перейменування. Топонім новий.
І мова не про сквер Олексія Хільського.
Впевнений, ви оціните.
Схрестили пальці, затамували подих, з нетерпінням чекаємо на завтрашню сесію 🤞🏻
Сергій Волинець
І мова не про сквер Олексія Хільського.
Впевнений, ви оціните.
Схрестили пальці, затамували подих, з нетерпінням чекаємо на завтрашню сесію 🤞🏻
Сергій Волинець