Основна проблема в тому, що більшість активно не хоче слухати те, що їй неприємно і не подобається.

Ще задовго до щоденних масованих атак КАБами на Суми ми детально пояснювали, що доведений спосіб прорвати інфоблокаду і змусити тимчасовців правильно діяти — це звертатися до «Української Правди». Буквально на колінах звертатися. Більшість нас не почула, для неї це й досі неочевидно.

Далі Семен Салатенко казав, що на нинішньому етапі головне завдання місцевої влади — зменшення наслідків уражень для цивільних. Неодноразово казав: ще був час. Більшість і його не почула, бо це теж не було позитивним, заспокійливим сценарієм.

Більшість у той час бігала за новим месією Федоровим і пророком його Стерненком у сподіванні, що саме вони чогось мають урятувати Суми, бо так їй, мабуть, пояснили на місцевих конторських телеграмах.

Нині Семен Салатенко з нагоди відсутніх мобільних укриттів пояснює:

«Суми на осадному положенні (вже). Траншеї, габіони, укриття, підвали, бомбосховища, антидронові сітки — все це виглядає з точки зору простого, далекого від війни громадянина — не дуже «комільфо», м'яко кажучи. Але воно реально збільшує шанси жителів міста Суми на виживання. Як би смішно це збоку не виглядало.
Але для цього воно вигадано і багато років випробувано.
Як то кажуть: "Бойовий статут - це книга, де кожна кома і літера написана кров'ю тих, хто намагався робити інакше" (с)

Задача влади в місті Суми — не ордени, не форуми, не тік-токи, не головозажурення і квітепокладання. І тим більше не популярність і рейтинги.

Це влада-камікадзе, яка непопулярна і після війни втрачає будь-які шанси на переобрання.

Але її головна мета — це збереження міста і його жителів.

Відповідальні політики і можновладці це розуміли б.

А так як у нас дурні, злодії і нікчеми, то ми маємо лише жертви і кров.

Хочете — смійтесь з цього, хочете — ні».

📌 Ми ж додамо, що фактично настав такий час, коли люди за наслідки своїх рішень платять життями.

Промоніторили дописи поважних представників сумської громадськості.

Це просто якась ганьба. Від прокльонів до погроз «помстимося», суцільне виття, потрясіння кулачками, від спорадичних вигуків про потужну незламність до бурхливих запевнень у підтримці якогось «мирного плану Гончаренка».

Друзі, ми ще в жовтні 2023 року порадили ОВА не писати нічого в такій тональності. До її честі, там прислухалися.

Таке саме радимо і всім вам. Емоційну складову слід обмежувати. Безсилого скреготіння зубами уникати. Так само, як і месіанських потуг. Те саме стосується і токсичного хайпу на проблемі.

Дійте максимально раціонально. Ваш об'єкт впливу — тимчасовці, ваші засоби — звернення, запит, медійний і громадський контроль. Мета — зменшення уражень, побудова системи захисту, підзвітність і прозорість руху по цьому шляху з конкретними термінами досягнення.

І це ще одна проблема. Якщо ви живете в Сумах і у вас виникає якесь питання, то логічно, що ви заходите на офіційний сайт і шукаєте телефони, але вони не відповідають, то, здебільшого, ви навіть не уявляєте, де узагалі взяти контакти.

Тобто, суто теоретично тимчасовці десь мають бути, але навіть у цьому ви не можете бути точно впевнені. А питання іноді бувають абсолютно невідкладними, їх треба вирішувати просто зараз.

Звісно, медіа і телеграми, які, в більшості, є простою платною обслугою можновладців, ніколи навіть не пишуть про таке, а не те, щоб спитати за цей безлад.

Місто безвладдя.

До речі, якщо комусь цікаво. Переважна більшість міжнародних медіа, які ми встигли відмоніторити, про вчорашні кількаразові масовані бомбардування Сум не сказали ані словечка.

Лише про мости і загалом удари по Києву, Суми зовсім не згадували.

Треба розуміти, що задача представленості Сум у міжнародному медійному порядку денному має входити в коло обов'язків відповідних підрозділів ОВА, МВА і міськради. Якби так замовчували місто та область за часів Живицького, то ці б працівники вже опинилися на вулиці.

А нинішнім тимчасовцям медійна тиша навпаки вігідна. Чим менше шуму, тим більше можна робити вигляд, що все добре, а тим часом займатися власними справами.

Якби при Живицькому росіяни зруйнували завод індійської фармацевтичної компанії у Сумах і вбили працівника, то уже б ОВА вела відповідні переговори з послом, а Індія уже б закликала не чіпати Суми, як це і було на початку повномасштабного вторгнення.
І ви чули б про це в усіх всеукраїнських медіа.

Але нинішні тимчасовці, очевидно, діють за принципом сидіти максимально тихо та не відсвічувати, щоб їх самих київське начальство раптом не вигнало.

Життя людей? Руйнування міста внаслідок щоденних масованих бомбардувань КАБами? Головне, щоб була можливість керувати.

Уважно моніторимо за низкою критеріїв, чи ще залишились серед нардепів від Сумщини ті, кому небайдуже до того безперервного жахіття, що відбувається в Сумах.

Виявилося, що станом на сьогодні такий лишився лише один. Це Антон Швачко.

1⃣ На відміну від всіх інших майже завжди пише про більшість ударів по Сумах. Причому видно, що часто пише самостійно, без допомоги якогось найманого копірайтера.

2⃣ Відома репліка колишнього міністра оборони Федорова, що «за Суми відповідає ніхто» це відповідь якраз саме на питання Швачка. Це не якесь там медіа запитувало.

3⃣ Також він шукав фінанси і передавав озброєння захисникам Сум для збиття цілей.

На жаль, всього цього недостатньо, мають бути ухвалені певні рішення для захисту Сум на рівні вже самого монарха, а для цього сумські нардепи мали б діяти спільно.

Але цей конкретний нардеп хоча б щось робить, видно, що йому Суми болять особисто.

Укренерго ніколи не підводить тих, хто на нього сподівається. 🙃

Після кожного прильоту КАБів, дрона, ракети, а тим більше, якщо вони спричинили будь-які істотні наслідки, треба проводити ситуаційний аналіз: за якою траєкторією летіло, чому прилетіло саме туди, куди прилетіло.

Це дуже допомагає робити правильні та корисні висновки, а далі ухвалювати правильні рішення.

Нехтувати цією роботою не можна.

На випадок планованих вимкнень Геннадій Мінаєв ставить правильне питання.

Але проблема в тому, що це питання має поставити взагалі не він, а журналісти й керівництво області.

Бо питання не повинні зависати в повітрі. На них мусять надаватися відповіді. Причому правдиві.

Повага. Порядок. Прозорість. Підзвітність.

Цукр продовжив випуск своїх щомісячних звітів атак по Сумщині в форматі аналітики даних. От десь в такі числа звіт уже традиційно і виходить: 6, 7 чи 8 числа. 🙃

Цей звіт треба обов'язково давати читати всім без винятку, хто не мешкає в Сумах чи на Сумщині. Після його уважного прочитання люди починають хоча б трохи розуміти, що саме тут відбувається.

Крім того, за звітом стоїть велика аналітична та технічна робота. Коли Цукр тимчасово припиняв свої звіти, то ми спілкувалися з деякими виданнями на предмет, чи можуть і вони проводити таку роботу.

Виявилося, що випустити точно такий самий звіт — ні, бо не мають певних навичок: як робити інтерактивні графіки, як збирати та агрегувати дані, як шукати розбіжності з офіційними даними. Так що в подальшому Цукр ще зможе читати майстер-класи на такі теми, і це матиме попит серед медійників.

Гадаємо, треба активніше просувати такі звіти для публіки. От, наприклад, минулого разу Цукр посилався як на джерело на один з місцевих телеграмів, то і цей телеграм міг би послатися на звіт Цукру.

У деяких сумчан ці звіти викликають агресивну реакцію, лють, вони їх принципово не читають і активно лають. Це цілком зрозуміло, бо вони живуть у своєму «рожевому світі» ескапізму та дуже не хочуть поглянути в дзеркало реальності або ж знову пережити ті самі жахливі події, читаючи текст. Якби ми були психолухами, то пояснили б це страхом вторинної травматизації.

Але, насправді, це дуже потрібна суспільству, корисна і сьогодні поки ще недооцінена робота.

Якщо раптом якесь всеукраїнське видання все ж ризикне написати новий репортаж з Сум з суворими висновками щодо діяльності тимчасовців, то їм ніяк не обійтися без цих звітів у своїй роботі.

Дуже добре, що люди бачать, що відбувається, думають про реальні та потенційні наслідки та публічно висловлюються.

Владні бовдури, як місцеві, так і центральні, узагалі не розуміють наслідки та політичний потенціал атак на індійську власність в Україні та, мабуть, не роблять жодних кроків щодо перемовин із урядом Індії для захисту Сум. У всякому разі, жодних заяв від Сибіги або місцевих очільників ми поки не бачимо.

А між тим, у самій Індії поступово розгортається скандал з цього приводу.

Ось індійський журналіст читає одну з найвпливовіших газет Індії — The Times of India — і коментує статті звідти:

«Times of India, 5 жовтня: дві новини поруч.

Міністр закордонних справ Джайшанкар каже, що коли більша частина світу підтримувала військовий режим у Пакистані, росія була країною з дуже добрими відносинами з нами. Але насправді другом Індії тоді був СРСР, а зовсім не росія.

„Індійський фармацевтичний завод атаковано в Україні“. Ударили по Кусум Фарм у Сумах, загинув інженер. Співзасновник Гупта каже, що удар цілеспрямований — такі були й раніше.

Як же це узгоджується? А ніяк. Залишаю на ваш розсуд».

На жаль, жахлива тенденція, коли щодо деяких загиблих у Сумах повідомляють лише стать і вік, триває.

Невеликий період медіа справді намагалися відійти від цього, повідомляючи автобіографічні довідки чи спогади, або, у крайньому випадку, — прізвище, ім'я, по-батькові, але зараз знов повернулися до мовчання, і якщо колеги по роботі, друзі чи рідні нічого не пишуть у соцмережах, то ці люди так і залишаються для суспільства, для Сум безіменними жертвами, вони просто зникають безслідно.

Особливо ганебно, коли йдеться про самотніх людей поважного віку, деякі з яких у минулому мали величезний вплив на розвиток міста.

📌 Звісно, провина за це лежить насамперед не на місцевих медіа, а на можновладцях, які часто взагалі не оприлюднюють таку інформацію.

✅ Але колективно зібратися разом і спільно вимагати від тимчасовців, щоб хоча б ім'я, прізвище та по-батькові кожної жертви було встановлено та названо, — це вже прямий моральний обов'язок місцевих журналістів.

💡Зробити редакційним правилом, щоб кожен матеріал, кожна новина потім, після встановлення особи, була доповнена прізвищами загиблих.

Сумчанка Ольга Демидко інформує.

Ми ж зауважимо, що від цього не застрахований ніхто, незважаючи на наявність чи відсутність грошей, соціальний статус, відомість лікаря та клініки.

Наприклад, якось один доволі відомий у вузьких колах сумський корупціонер у лісовій галузі пішов лікувати зуби до не менш відомого стоматолога. І що ви думаєте? Помер прямо в кріслі, бо виникли проблеми з анестезією.

✅ А звідси висновок: перед початком процедури поцікавтеся, як вас будуть рятувати, якщо виникне алергія, чи є для цього відповідні засоби, чи працює клініка з професійним анестезіологом, чи стоматолог буде виконувати знеболення сам.

Узагалі, треба завжди всім цим цікавитися, включно зі стерильністю інструментів.

Мало хто так робить, бо банальні терпіли за своєю натурою і дуже не люблять вступати в конфлікти, хоча максимум, що їм загрожує, — це розповіді, що їх не будуть лікувати.

А ми от особисто знали декількох людей, які жодних питань не ставили і саме тому опинилися на тому світі.

Кияни скаржаться, як у відповідь на їхнє обурення атаками, їх тролять мешканці інших міст запрошеннями в гості. 🙃

Унаслідок так званих «виборів через перемир'я» за 60 днів єдине, що може відбутися, — це формальне переоформлення діючої влади на новий термін.

Для повноцінних, відкритих і демократичних виборів потрібно не менше ніж півроку, і то — це мінімальний термін.

Більше того, всі вибори мають бути РОЗНЕСЕНІ в часі — президентські, парламентські та місцеві. Одночасне їхнє проведення — ще один крок у прірву.

Таким чином, мінімальний, розумний термін для перезавантаження — це рік.

Те, що останніми днями читачі більшості місцевих медіа майже нічого не коментують — один з маркерів, що ці медіа пишуть та знімають узагалі не про те.

Звісно, можна почати розміщувати котиків, або осінні Суми, на такий інформаційний фастфуд завжди знайдуться поціновувачі, але зима близько, а жодного контролю діяльності тимчасовців притомними медіа ми так і не побачили, натомість деяка медійна обслуга можновладців узагалі вже повтікала з міста.

Щодо чуток про скору заміну одних місцевих тимчасовців на інших, то ми категорично проти. Як мінімум до весни мають залишатися. Бо це що ж виходить — провалили роботу, перевелися, або звільнилися, і жодної відповідальності? Ні, мають випити цю чашу до дна.

Зараз суспільство заспокоюють новою морквиною — перемир'ям Трампа, але йому це всерйоз потрібно не довше ніж до виборів на початку листопада.

Сумським тимчасовцям треба послідовно працювати над медійною
присутністю в Індії, щоб читач та глядач їхніх центральних медіа добре знав, що тут відбувається.

Це куди вагоміше для безпеки Сум, ніж усі західні ініціативи, але таких задач владні бовдури не ставлять.

Є стійке враження, що оці постійні ниття сумських перевізників у соцмережах про тарифи на маршрутки у Сумах і порівняння їх із тарифами на проїзд у «фортеці Львів» — не звичайнісінька тупість, а операція прикриття абсолютно цинічного і нахабного підвищення можновладцями тарифів на воду і скасування єдиної міської платіжки, яке абсолютно вся медіа-обслуга, включно з нібито «адекватними ЗМІ», «не помітила».

📌 Про це не було написано жодного аналітичного матеріалу, не знято жодного сюжету, на відміну від лише планованого маршруточного підвищення, яке місцеві медіа-проститутки обсмоктують уже півроку в різних аспектах.

Розрахунок простий. У соцмережі постійно вкидаються вимоги перевізників підвищити тариф. На це, як мухи на лайно, злітаються місцеві медіа-повії. Далі на сцену, весь у білому, у сотий раз вилазить тимчасовець із заявою, що це питання розглядається, але піти на підвищення він поки не може.

Захоплена публіка знову аплодує, прочитавши з десяток рекламних гівно-статей і надивившись гівно-сюжетів на цю тему.

📌 Але жодна сумська медіа-повія не питає цього ж тимчасовця:
«Любчику, а що там із тарифом на воду? З якого бодуна ти його підвищив і чого натомість не потягнув час до наступного року, як деякі інші міста? Чого не вимагав компенсацію з бюджету для фронтового міста? Чого не залучив депутатів ВР від Сум для вирішення цього питання? Де обіцяні водоканалом резервні скважини у кожному мікрорайоні?»

Попередник Дрозденко одним підвищенням тарифу буквально зруйнував свою репутацію, бо кожне сумське медіа воліло вказати на нього пальцем.

🤹 Натомість його наступники просто перетворили ці ж самі телеграми і медіа на свою нікчемну рекламну обслугу, від якої населення вже не дізнається навіть прізвищ тих, хто стоїть за підвищенням тарифу на воду, не кажучи вже про механіку цього процесу.

Щоб сумські медіа разом із журналістами хоча б трохи усвідомлювали ступінь власної деградації та нікчемності, варто хоча б поглянути, як саме аналізують роботу комунальних підприємств і тимчасовців у інших містах, наприклад, у Херсоні їхнього теплоенерго.

Колись побачимо такий аналіз сумських КП? А для цього ж нічого екстраординарного не треба: лише витребувати запитами документи, залучити бухгалтера та перекласти з його мови на доступнішу широкому загалу.

На деякі питання щодо ремонту Альтанки відповідає стаття Цукру.

Чимало ще залишаються нез'ясованими. Про це пише Ірина Дяденко:

1⃣ чи є інформаційний щит на об'єкті;

2⃣ чи є проект виконуваних робіт і чи має ФОП ліцензію, якщо роботи відносяться до цієї категорії;

Ми б ще додали — який досвід робіт у ФОПа на подібних об'єктах і хто саме здійснює нагляд.

Боюся, що і український народ нескоро зможе це зробити. Якщо взагалі зможе…