Обмін жорсткими репліками міністра МЗС Сибіги і угорського прем'єра Петера Мадяра виявив дуже дивну річ: виявляється, Україна просто взяла і вписала за умовчанням Угорщину в "Карпатську вісімку". Заочно і самовільно. Без попередніх обговорень, без узгодження, без багатосторонньої зустрічі і підписання угод. Просто хтось вигадав таку класну штуку як К8 і негайно її запустив в міжнародний обіг.

А тепер українська влада не просто дивується, а обурюється позицією Угорщини і навіть виставляє претензії новій угорській владі. Як це так - вони моментально не зацінили красу ідеї і не кинулись щось робити в рамках нової ініціативи?!

Черговий розкішний приклад теперішньої нашої дипломатії. Коли обісрався, але намагаєшся перекласти лайно до чужих штанів.

Щоб ми знову не цитували дописів подібних до вчорашнього скажемо так: якщо в когось щось було, а зараз уже нема, то ви можете логічно пов'язувати це зі звуками, які ви чули.

Після нашого вчорашнього допису газопостачання людям відновили, але повідомлень у медіа про цей випадок не було.

І якщо не брати суто підконтрольні тимчасовцям медіа, то позиція адекватних — також зрозуміла.

Якщо людина, скаржачись на свавілля газовиків, пояснює це наявністю заборгованості у якогось абонента в багатоквартирному будинку та
при цьому виставляє персональні дані цього абонента, розповідає про дзвінки на його номер телефона, особистий візит до його квартири, то, по суті, така людина фактично виконує те, чого й чекають від неї газовики — реалізує принцип колективної відповідальності, нацьковування натовпу на певну людину з узагалі недоведеним юридично боргом.

📌 Звісно, що адекватні медіа не дуже прагнуть мати справу з деградованим населенням, доведеним тимчасовцями до рівня худоби.

Так само зрозуміло, що й газовики не дуже прагнуть медійної уваги, тому там, де є ризик поширення інформації, газ вмикається.

✅ І вмикається він саме і винятково через розголос.

Тому, якщо у вас виникають подібні ситуації зі свавільним вимкненням газу, добре подумайте, з якими тезами ви виходите в публічний простір.

1⃣ 👍 Якщо з тезою, що ваші права свавільно порушені монополістом, який намагається застосувати принцип колективної відповідальності та нацьковувати людей одне на одного, це один підхід.

2⃣ 🐒 Якщо ж із тезою, що ви страждаєте через якусь там негідницю-боржницю, а ось, до речі, і її дані, вона ще й слухавку не бере і двері не відчиняє, то великого бажання вам допомогти у медіа не буде.

Бо ваша поведінка для адекватних людей може бути не менш огидна, ніж поведінка самого монополіста.

Думай...те.

Слід розуміти, що супротивник суттєво модифікує свої дрони.

Якщо раніше опади були майже гарантією, що їх не буде, то зараз, навпаки, це допомагає їхньому кращому маскуванню.

Тому замість патякати про те, що скоро холоднеча, акумулятори ворожих дронів менше триматимуть, а волокно більше рватиметься, тимчасовцям треба, навпаки, думати, як піднімати засоби пошкодження волокна вище відносно поверхні, як їх встановлювати, щоб не накопичувалося листя, сніг, як їх забезпечувати стаціонарним живленням від найближчого стовпа.

А балачки про буцімто неактуальність загроз завжди і всюди ведуться лише з однією метою — виправдання власної бездіяльності.

У зв'язку з новиною про виділення 107 млн грн «на відновлення енергетичного об'єкта», (яку більшість лінивих сумських медіа, на відміну від профільних видань і експертів, помітили через добу, але вже розносять як перемогу), окремі сумчани мають деякі питання.

📌 Ми б до цих питань додали, що встановлення будь-яких міні-котелень без належного захисту, а також упритул із об'єктами, які вони й мають резервувати, було б безумством. Сподіваємося, що ніхто так не робив, а правильним було б узагалі запхати їх під землю.

Цікаво, що Олексій Целік у своїх питаннях сподівається насамперед на журналістів Кордону і Суспільного. Це досить добре корелює з результатами нашого опитування, але нас дещо дивує. Утім, це тема для іншої розмови.

Ще цікаво, що журналісти люблять персоналізовані посилання, тобто послатися на телеграм Корецького — для них норма, а от на урядовий портал — ні, хоча має бути навпаки. Що свідчить про методи керівництва в країні — як саме ухвалюються і транслюються далі будь-які рішення.

Сумчанка Тетяна Купрійчук у відео детально розповідає, як тимчасовці збиткуються над підприємцями і до яких наслідків це призводить.

📌 Друзі, подібних дописів у фейсбуці останнім часом ми зустрічаємо десятки в усіх сферах життя громади, не лише від підприємців, а й від волонтерів, медиків, учителів тощо.

Але в місті нема громадського контролю, повністю відсутня опозиція, якусь незалежну позицію мають не більше 2-3 медіа. У таких тепличних умовах свавілля чинитимуть усі, хто має хоча б якусь владу.

У місті давно зник будь-який баланс.

Як бачимо, в усіх зверненнях фігурує одне і те саме сумське медіа, на яке люди ще сподіваються. Це промовиста оцінка реальної довіри людей.

Серед наших підписників чимало журналістів всеукраїнських і міжнародних видань, політиків, експертів. Не залишайте сумчан сам на сам з тимчасовцями, розповідайте своїй аудиторії правду.

По сьогоднішній день навіть переважна більшість мешканців України не знають, як живуть Суми, не знають, що тут КАБи по кілька разів на добу, і випадково дізнаються про це лише з дописів своїх знайомих у соцмережах. Що вже казати про мешканців інших країн!

Не знають не тому, що не цікавляться новинами, а тому, що насправді представленість Сум в інформаційній палітрі країни мізерна. Про голод в Олешках у світі зараз трошки говорять, про КАБи в Сумах не говорять уже за сто кілометрів від міста і дуже дивуються, що жодного захисту нема.

Така реальність наших днів.

Геннадій Міропольський про Олександра Такула, громадську діяльність, націоналізм і мовне питання.

💔 Сьогодні бачимо десятки особливо розпачливих дописів від сумських телеграмів, громадських діячів і журналістів, що КАБи падають безпосередньо перед їхніми будинками, що нелюди, що жахливо, вірші та іншу подібну лірику.

Повторюємо до них те саме питання:

🙈... навіть щоденні удари з повітря не змушують вміст голів ставати на місце.

💡А може хтось із вас контактував із «Українською Правдою» на предмет правдивого висвітлення ситуації у Сумах?

🤝А може хоча б хтось від імені сумчан подякував їхній журналістці за торішній матеріал?

Ні? Ну, то й не нарікайте на ситуацію.

Друзі, всі наші тут, у Сумах і будуть тут надалі, окрім тих, хто захищає Донеччину та Харківщину. Гадаємо, це треба окремо зазначити на тлі нинішніх подій.

Ми також не будемо засуджувати деяких сумських політиків, депутатів, журналістів, громадських діячів та інших, які за останній час виїхали до Чернівців, Черкас, Київщини, Львова, США, Німеччини та Польщі.

Це їхня безпека і їхній вибір. Їхній вибір поїхати, наш — залишитися.

Зауважимо лише, що там, у спокійнішій обстановці, зі свіжою головою, у них є чимало можливостей реально допомогти Сумам.

Це абсолютно логічні, холодні висновки Геннадія Мінаєва за мотивами безперервного терору Сум, коли день за днем місто бомбардують КАБами та додають безпілотниками і снарядами, а всеукраїнські журналісти, експерти та й сам
монарх цього навіть не помічає.

Іноді так спроквола двома словами зазначить, що сьогодні, мовляв, пошкодили будинок дитини, при цьому навіть не згадуючи про вбитих і поранених.

Раніше ми щоразу особисто казали журналістам міжнародних каналів, експертам — розкажіть детально про Суми, як будете вести програми чи давати коментар. Знали б ви, скільки зусиль було витрачено на кожен прорив інформаційної блокади.

Зараз уже навіть не пробуємо, просто спостерігаємо, згадують чи ні.

Суспільне Суми інформує:

Місцевий житель Сергій Мелешко зазначив, що це вже другий приліт авіабомби неподалік їхнього будинку за останні три дні — попередній стався 24 вересня. Увесь цей час, за його словами, мешканці жили з вікнами, пошкодженими попереднім вибухом.

«У нас була вибухова хвиля. Тією вибуховою хвилею вибило 28 вікон у нашому будинку», — розповів чоловік.

Він також розповів, що допомоги від комунальних служб мешканці не дочекалися: «Ми чекаємо два дні, нема ні «Проліски», ні ЖЕКу, ні представників Сумської міськради». За його словами, ситуація повторилася: «І оце сьогодні прилетіло. Може, воно з іншого боку й краще, що ми нічого не встигли зробити, але сам факт, що навіть ніхто не приїхав».

📌 Треба розуміти, що кількість постійних атак на Суми досягла такого рівня, що можливість оперативно ліквідовувати наслідки стає дедалі проблемнішою.

Постраждалі мешканці по різних локаціях уже давно скаржаться, що osb плити сильно економлять, наприклад, видають лише на квартири, а не на вікна в під'їздах, або видають не на всі вікна, а лише на частину.

✅ У цій ситуації притомна влада почала б залучати допоміжні бригади з інших тилових областей та робила б розосереджені запаси матеріалів. Заодно б ці інші області наочно побачили як живуть Суми.

Але для вирішення проблеми за законами жанру місцевого управління (яке, очевидно, дуже боїться турбувати верховних царів своїми дрібними питаннями), вона спочатку має бути оприлюднена медіа.

А зі справді незалежних медіа, яке фіксує та оприлюднює те, що відбувається навколо і якому ще довіряють люди, лишилося лише Суспільне.

Усі інші практикують самоцензуру в інтересах можновладців.

Наші друзі могли б розповісти, як у них з іншого питання брало коментар певне місцеве медіа, яке чимало сумчан помилково вважають незалежним, але потім він до матеріалу так і не потрапив, бо цензура.

Історія головної редакторки із серії: «як не треба управляти медіа».

Газета «Галицький кореспондент» з Івано-Франківську. Отак там виглядають новини, а так — статті.

Лише коли дивишся на таке неподобство з Сум, усвідомлюєш, яка прірва в підходах.

Дехто може подумати, що такі дописи сумчан — це просто депресія чи вигорання, а не суха констатація фактів.

Але от у чому штука, друзі. Якщо неможливість впоратися з КАБами ще може пояснюватися якось раціонально, то щодо оптоволокна, наприклад, це просто чіткий маркер якості управління тимчасовців. І таких прикладів можна наводити безліч.

Прем'єр оголосив заморожування всіх видатків, крім війни та соцвиплат. Акуратно натякнув, що "велике будівництво", лавочки, клумби, бруківка трохи не на часі - але вони до того повернуться. Раніше перестали відшкодовувати НДС (за нашої системи - привіт, повернення в 1990-ті і ранні 2000-ні та керування цими фінансовими потоками в ручному режимі: хто гідний повернення НДС, а хто останній в черзі).

Причина, звісно, "бо частина запланованого міжнародного фінансування ПОКИ не надійшла". А не наскрізна корупція, десятки мільярдів на якісь проєкти своїх, відмова прийняти не оподаткування дрібних посилок і ОЛХ, а реально ті закони, яких вимагає ЄС. Про корупцію, ясно.

Коротше, доцарювались...

Бачимо, як фокус погляду, здавалося б, всеукраїнських медіа, журналістів, політиків, політологів та інших експертів звузився винятково до руйнувань одного лише Києва.

Місце сидіння визначає точку зору.

📌 Але якщо людина не здатна охопити поглядом всю країну, то її масштаб суто містечковий і вважатися журналістом чи політиком національного рівня вона не може.

Тому припиняйте аплодувати, як хтось потужно висловився про академію наук, а краще погляньте, чи є у них аналогічні дописи про Суми.

‼️ Нема?! То ви справді зібралися за них колись голосувати на противагу нинішнім? Не сотворіть собі чергових кумирів.

P.S. До речі, от Мар'яна написала про це саме так, як написали б і ми. Ніяких тобі "помстимося", "святиня", "відбудуємо", "цвіт науки" та інших мантр для заколисування публіки.

Холодно. Тверезо. Раціонально.

Щодо тексту Івченка про ситуацію в Сумах для "Лівого Берега", який поширюють сумські блогери та медіа.

Так розуміємо, що його цільова аудиторія все ж не сумчани. Бо ті, хто перебуває в Сумах можуть поділитися куди більшими жахами.

Але чи спрацював він на зовнішню аудиторію?

Якщо зайти на фейсбук-сторінку видання, то видно, що коментарі під цим дописом майже відсутні, натомість під деякими новинами про прильоти в Києві їх сотні.

Отже, киян такі тексти на тему, що саме там відбувається в Сумах цікавлять не дуже.

Певна частина сумської аудиторії, очевидно, може розчулитися і навіть трохи поплакати.

Але це все не про громадський і медійний контроль над діяльністю тимчасовців із захисту та управління містом, це все побутова лірика, описи наслідків.

З призначенням Корецького з'явився обережний оптимізм, але з того часу, як він почав викладати відосики на манер інших потужників, цей оптимізм зник остаточно.

Навряд, чи він проконтролює, що і як побудують, захистять і запустять в експлуатацію в Сумах. Вектор напрямку діяльності трохи не той. Сцена і державне управління — трохи різні парафії.

Ми помічаємо, що сумські медіа існують якось окремо, а сумчани окремо.

І читають сумчани і передруковують у фейсбуці одне одного.

Ось типовий приклад, але їх у нас чимало.

Причому такі показники охоплення, вподобайок і репостів не снилися більшості медіа, а особливо тим, на чиє існування можновладці тринькають гроші платників податків, бо там вони переважно штучні, накручені.

Тобто, склалися дві цілком паралельні реальності, які існують незалежно одна від одної.

І здебільшого представники медіа взагалі нічого не знають про сумських лідерів думок соцмереж, а особливо молодіжних.

Раніше це було помітно лише по Тіктоку, він завжди давав більші охоплення та аудиторію приватним особам, а тепер уже й по всіх інших соцмережах.

Ми не оцінюємо це як погане, чи навпаки добре явище, просто констатуємо факт нової реальності.

На жаль мало хто може порівнювати масштаби міст, кількість населення та кількість ударів різними типами зброї, щоб отримувати реальну картину.

І взагалі якимись спробами аналітики щодо уражень Сум займається лише Цукр.

Те, що Суми не можна ставити в один ряд ні з Харковим, ні з Запоріжжям із всеукраїнських військових аналітиків одразу дійшло лише одному Юрію Бутусову.

Та й самі сумчани часто сприяють викривленій картині світу щодо них, бо їм психологічно важко і страшно визнати, що вони вже попереду в цій статистиці руйнувань на душу населення.