Цукр зробив відео на фб щодо будинку на Покровській, 18 і аносував, що буде продовжувати цю тему. І це добре.

Але забув поставити посилання на свій матеріал. Ні в тексті, ні в коментарях його нема. І це погано.

Спочатку роблять один з найкращих текстів на цю тему, але чомусь ніяк його не просувають, далі таки роблять відео, але не ставлять посилання на публікацію, потім, мабуть, почнуть робити аналіз охоплення своїх матеріалів і дійдуть глибокодумного висновку, що їхній аудиторії це нецікаво.

Неподобство. 🙃

Допис Костянтина Каріха з натяком на особливості висвітлення ударів по Сумах, а простіше кажучи нічим невиправдане замовчування і цензурування, порівняно з висвітленням подій в інших містах, зібрав десятки вподобайок сумських журналістів і ось такий коментар Геннадія Мінаєва.

Відчувається, що медійну спільноту ця інформаційна політика вже явно дістала.

Куди тікають різноманітні міндічі з України, коли їх викривають на корупції, або зраді?

Деякі в рф, часто в Австрію, але найчастіше в Ізраїль. І вони абсолютно впевнені, що їх ніхто і ніколи не видасть. Варто трохи замислитися, чому так відбувається.

Сумчани у фейсбуці порівнюють реальність із тим, як про неї інформували...

Колишній журналіст-розслідувач, а нині ветеран російсько-української війни Володимир Бойко з притаманним йому почуттям гумору інформує:

«Під рубрикою «Безсмертний полк».

Фронтове братерство навіки поріднило Сергія Кропиву, Сергія Жадана та Вахтанга Кіпіані. 6 березня 2025 року, отримавши короткострокові відпустки, сержанти Національної гвардії України Жадан і Кіпіані на кілька днів покинули позиції під Покровськом і прибули до свого бойового побратима Кропиви.

На той час Кропива їбав королеву та крав мільйон на посаді заступника голови Одеської обласної державної адміністрації. Тому Жадан і Кіпіані привезли Сергію Васильовичу подарунок з фронту – механічну «собаку Жадана», яку можна використовувати в разі відсутності королеви.

Сподіваюсь, цей собака зараз стане Сергію Кропиві в пригоді в тюремній камері.

Разом до Перемоги!»

📌 До речі, для написання такого допису достатньо лише уважно промоніторити відкриті джерела та зіставити факти, жодних зливів не треба. Але більшість журналістів нездатні і на це.

У зв'язку зі згадуванням теми кол-центрів купа людей заходилися писати дописи в соцмережах, що їм теж хтось дзвонив і що це така проблема, така проблема, що аж жах.

І це максимально дивно. Є певні професії, де люди змушені спілкуватися з купою незнайомого народу, який може подзвонити їм в будь-який момент, типу вчителів, чи лікарів. Але переважна більшість людей має наперед визначене коло спілкування.

Яка проблема встановити безгучний режим на всі дзвінки, окрім своїх контактів і хай телефонують хоч цілодобово.

Якось нам трапився перевипущений номер з кредитною історією, то на нього дзвонили колектори кілька років щодня. То це було навіть кумедно: взяти слухавку і пояснити, що борги віддають лише боягузи, особливо коли навколо знайомі, і вони гадають, що це наші борги, подивитися на їхній вираз обличчя. 😂

Люди надто переймаються соціальними умовностями: що слухавку обов'язково слід брати, що оточення якось не так про них подумає та ще купою маловагомих речей.

✅От те, що у нас нерозвинуте громадянське суспільство, нема контролю можновладців, а бовдури визначають стратегічний курс — реальні, невигадані проблеми.

А кол-центри це — проблема людей з деменцією, яким вже важко усвідомлювати, що вони роблять. Для всіх інших притомних осіб має бути соромно окреслювати це як проблему.

Цукр відновив публікації хронік атак по Сумщині, дещо змінивши формат. Штучний інтелект проаналізував спільне та відмінне у двох останніх публікаціях:

Обидві публікації — частини однієї «Мапи обстрілів» Цукру. Вони спираються на подібні джерела (щоденні зведення Сумської ОВА, моніторингові канали, коментарі військових), але різняться масштабом, жанром і глибиною висновків.

Липнева стаття — місячний звіт червня: фіксація фактів за 30 днів.

Вереснева стаття — квартальний аналітичний огляд (з червня по серпень) плюс прогноз на осінь; попередній випуск не вийшов, тому три місяці звели в один матеріал.

Що спільного

— Документування цивільних втрат і типів зброї (БпЛА, FPV, КАБ, артилерія, РСЗВ);

— Візуалізації: обстріли на добу, загиблі/поранені, категорії об’єктів;

— Локальна прив’язка: Суми, прикордонні громади, конкретні удари (Нова пошта, АЗС, школи, тролейбус).

Липнева стаття

«Росіяни роблять ставку на виснаження»

Сильні сторони:

1. Дрібна фактографія. Є поіменний і погромадський перелік загиблих за днями, вік жертв, окремі епізоди (немовлята 1,5 місяця, багатодітна родина в Зноб-Новгородській, водій тролейбуса). Це сильніше як хроніка воєнного злочину;

2. Окремий акцент на інфраструктурі. Школи (11 ударів), медзаклади, церкви, АЗС (щонайменше 13), пошта, транспорт — з датами й громадами. Легко побачити системність ударів по всьому цивільному;

3. Порівняння з травнем і з офіційними цифрами ОВА. Автор  фіксує розбіжність (33 vs 32 загиблих, 337 vs 325 поранених) і пояснює методологію. Це підвищує цінність;

4. Зрозуміліший «зріз місяця». Тривалість тривог, максимум/мінімум обстрілів за добу, години ППО — зручно для читача, який хоче отримати картину червня.

Вереснева стаття

«КАБи на Суми, FPV на оптоволокні й тактика випаленої землі» + прогноз на осінь

Сильні сторони:

1. Порівняльна аналітика за три місяці. Таблиці «днів застосування зброї», загиблі за типом. Це головна перевага: добре видно не подію, а тенденцію;

2. Зміна тактики названа прямо:

— КАБи системно по Сумах, а не лише по прикордонню;

— Реактивні «Шахеди» (500–600 км/год, висота 6–7 км, пікірування);

— FPV на оптоволокні в межах міста (згадки в моніторингу: 3 → 14 → 25), РЕБ не працює, дальність уже до ~50 км.

— Зсув з РСЗВ на авіацію й дрони;

3. Ширша експертна лінія. Саранцев (14 корпус), Волошин (8 корпус ДШВ), Жирохов, Коваленко. Це не лише зведення, а й інтерпретація.

Слабші сторони:

1. Менше «людського архіву». Жертви зведені в агрегати й кілька резонансних кейсів.  Поіменна хроніка червня сильніша як документ пам’яті.

2. Оскільки липень «пропущений» як окремий випуск, то частина липневої деталізації (щоденність, громади) розчинена в загальних трендах.

3. Обсяг і щільність. Три місяці + тактика + осінь у одному тексті; читачеві важче швидко витягти «що відбулося в серпні», ніж у суто місячному форматі.

Висновки:

Стаття подій за червень сильніша як репортаж-реєстр: точніше фіксує конкретні злочини, громади, дітей, розбіжність з ОВА. Вереснева сильніша як аналіз: показує зсув з «щоденного набору зброї» на КАБи по місту, оптоволокно, реактивні дрони, логіку подій та додає прогноз.

Разом вони працюють як серія: одна дає щільність фактів, остання — рамку й тренд. Якщо оцінювати окремо, для розуміння тактики ворога виграє вереснева; для документування подій червня — липнева.

Ми це давно вже помітили.

Щойно чуєте ці слова або читаєте їх у медіа, то чітко розумійте, що йде розпил гранту або розкрадання міжнародної допомоги.

Причому геть неважливо, хто саме це робить — державні або місцеві чиновники, або громадська організація, — та які саме цілі декларують: чи тренінг для молодіжних лідерів, чи то реформа правоохоронної системи.

Результатом завжди буде лише одне: гроші освоять, красиві звіти напишуть, але жодного реального суспільно-корисного виміру не буде.

Геннадій Миропольский мешкає в Німеччині, він має можливість порівнювати реальність там і тут:

«Беня знает за облаву».🙃

Якби ви уважно читали всі сумські медіа, а також телеграми, то помітили б, що переважна більшість з них повідомляла вам, як військова адміністрація героїчно стримує тарифи на маршрутки.

Деякі навіть по три-чотири публікації про це розмістили. Коли ми їх читали та дивилися відосики, у нас просто сльози розчулення наверталися на очі: друзі, як же тимчасовики турбуються про народ.

Натомість новина про підвищення тарифу на воду для населення станом на зараз пройшла коротким скупим дописом тільки в окремих медіа та лише одному великому телеграмі.

Мало того, певні з Сумських телеграмів так раніше переймалися майбутнім підвищенням тарифу на воду в далекому Києві з середньою зарплатою мінімум удвічі вищою, стільки дописів розміщали, але жодного слова не сказали про Суми, а тим більше не порівняли ці тарифи тепер.

До речі, маршрутками користуються лише 40 відсотків населення міста, а ось воду споживають усі.

Але питання тарифу на воду обслузі тимчасовиків піднімати невигідно, тому жодної аналітичної та порівняльної публікації ви в сумських медіа не побачили, окрім, звісно, тих, які вам «пояснюють», що треба було негайно підняти, бо інакше ніяк не можна.

Звісно ж, оминув цю тему і «опозиціонер» Акпєров, бо від реальної опозиції у нього те саме, що в морській свинці від свині та моря.

Після опублікування нашого попереднього допису на всіх підконтрольних медіа сьогодні з'явилися варіації оцього тексту (на скриншоті).

Як кажуть, «кашу маслом не зіпсуєш». 🙃

При цьому до списку сумських телеграмів, які повідомили про підвищення тарифів на воду, не додалося жодного нового.

Тобто читачі, які харчуються новинами лише з них та ігнорують класичні медіа (серед яких також багато таких, що замовчали), дізнаються про подорожчання лише коли отримають платіжки. І саме тоді почнуть верещати: чому вдвічі більше і де той уявний мораторій.

Це, друзі, називається керована інформаційна бульбашка.

З підвищенням тарифів на сміття у січні цього року у тимчасовиків вийшло ще краще: тоді навіть ЖОДНЕ класичне (зареєстроване) сумське медіа про це не повідомило.

Ми вже писали щодо безпеки потягів — або антидронові групи розміщати вздовж небезпечних відрізків, або ще екзотичні пропозиції читали — прямо на потязі таку групу супроводження возити на відкритій платформі. Писали і про те, що кількість працюючих тепловозів сильно скоротилася через погане обслуговування.

Але закономірно, що місцеві можновладці, очевидно, вважали, що то все не їхні проблеми, хай тим Укрзалізниця переймається. Ну, і цілком закономірно, що залізниця, подивившись на це все, вирішила вчинити майже так само як і у 22 році, а це вже один із дзвіночків.

Власне, чому ми зараз і пишемо в рази менше і не повторюємося, бо нема толку. Тактика тимчасовців проста — максимально уникати системного вирішення проблем зі сподіванням, що все якось саме розсмокчеться.

Не розмокчеться. Жодна з проблем. А кожна невирішена потягне за собою наступну.

Ну, і коли ви розмірковуєте, де яка ситуація, завжди вдавайтеся до елементарного порівняння:

До Чернігова потяг ходить з Києва?
— Так

До Харкова потяг ходить з Києва?
— Так

А до Запоріжжя?
— Так

До Херсона?
— Так

Ще питання є?
— Питань нема.

Поки більшість підконтрольних можновладцям телеграмів і медіа разом з «опозиціонером» Акпєровим роблять вигляд, що тариф на воду не підвищився, не було такої події, а якщо і була, то так і треба, адекватні люди прямо висловлюються з цього приводу.

Як визначити, хто перед тобою — чесна людина чи посіпака можновладців?

Порядні люди в темні часи свавілля не мовчать, незалежно від того, чують їхній голос чи ні.

Дякуємо радіо NV, що почало ставити запитання про Суми гостям, яких воно запрошує.

🤡 Звісно, чути відповіді деяких з них, що складно кругом, тож не варто акцентувати увагу окремо на Сумах — максимально неприємно і свідчить лише про те, що вони просто не володіють ситуацією, щоб докладно відповісти.

✅ Але принаймні їхні журналісти пробують, і це вже маленький крок уперед від тотального замовчування — ми це цінуємо.

📻 Радіо NV варто слідкувати за тим, як відбувається ретрансляція їхнього сигналу в Сумах: передачі останнім часом знову постійно перериваються на декілька хвилин, потім відновлюються. Ще гірша ситуація і з трансляцією Radio ROKS.

Усі наші друзі відзначають, що українське суспільство дедалі більше живе в двох абсолютно різних паралельних реальностях.

В одній потяги взагалі перестають ходити, а люди зайвий раз остерігаються виходити з приміщення, щоб не потрапити під дрон або КАБ, а в іншій запускають модернізовані поїзди з повивальними столиками та кондиціонерами.

Чи є взагалі справа мешканцям однієї до іншої, чи знають вони чим вона живе, та й чи цікаво їм це?

Що мали б робити сумські журналісти, якби вони працювали системно?

1⃣ Щойно вони дізналися інформацію про жахливу ситуацію з обслуговуванням тепловозів, то мали б звернутися за коментарем до керівництва «Укрзалізниці», а отримавши його, взяти додатковий коментар у транспортного експерта, який і підняв цю проблему.

Навіщо? Бо це саме ділянка біля Сум неелектрифікована, і саме на нас прямо впливає брак тягачів.

2⃣ Довідавшись інформацію про чергове ураження дронами локомотивів та вагонів на Сумській ділянці, вони мали б звернутися до військової адміністрації: а що саме конкретно вона робить для захисту рухомого складу, чи таки вважає це суто проблемою Укразалізниці?

3⃣ Варто було б і депутатам Верховної Ради від Сум ці питання поставити, щоб вони теж щось робили, а не лише користувалися перевагами довічного депутатства.

Так мали б діяти журналісти, які не вважають себе обслугою та посіпаками можновладців.

✅ І якби сумські журналісти весь час діяли на випередження, усвідомлюючи, що лише громадський контроль і розголос здатні щось змінювати за нинішнього монархічно-феодального безвиборного типу правління, то Суми б менше опинялися в таких ситуаціях.

📌 Якби подібний підхід став частиною їхньої редакційної політики.

Але вони здебільшого мовчать, а кожну нову проблему суто «Українською Правдою» не вирішити. Та й, відверто кажучи, тим, хто не надто прагне інформаційно допомагати своїй громаді самотужки, не дуже хочуть допомагати й інші, всеукраїнські медіа.