Влучно

1⃣ і щодо нинішнього,

2⃣ і щодо дружини попереднього водночас.

🙃 Знову ж таки, лише для тих, хто розуміє контекст.

Коли минулого року стався напад на помешкання журналіста-розслідувача Олександра Тахтая, а згодом він помер, то про ці факти повідомляло Суспільне Суми, написала і тодішня представниця Інституту масової інформації — Альона Яцина, але проігнорував і не повідомив ані про замах, ані про смерть представник Національної спілки журналістів — Володимир Садівничий, хоча був поінформованим про ці події та мав професійний і моральний обов'язок повідомити всеукраїнську спільноту журналістів.

Зараз уже зрозуміло, що така поведінка не якась випадковість, а системні дії.

📌 У принципі, то справа самих журналістів Сумщини: люди з якими моральними якостями їх представляють, але не треба потім дивуватися, якщо журналісти напишуть чи знімуть якийсь резонансний матеріал, їх за це поб'ють чи навіть вб'ють, а їхні колеги, які мали б стояти на сторожі їхніх прав, про це або промовчать в інтересах місцевих можновладців, або й узагалі скажуть, що вони на це заслужили

Бо занадто довго вони мовчать і погоджуються на пристосуванців.

«Опозиціонер» Акпєров мовчав-мовчав із 22 липня, а тут раптом, прочитавши сьогодні зранку про масштабні руйнування та загиблих, знову з'явився в ефірі.

Близько трьох із половиною тисяч вподобайок йому накидали сумчани. І ми їх розуміємо: у таких ситуаціях сподіваються хоч на чорта лисого, хоч на Вадимку, аби не промовчав про захист Сум.

Але, друзі, вкотре вам пояснюємо: це так не працює. Верховний і діячі калібром поменше не читатимуть і не зважатимуть ані на вадимок, ані на нас.

✅ Минулого року єдиною журналісткою і медіа, на яке серйозно зважили вгорі та дали ресурси Сумам, була воєнна журналістка Ольга Кириленко з «Української Правди».

Проте жодної масової вдячності від сумчан за цю воістину титанічну роботу видання не отримало.

‼️ Зважаючи на цей уже відомий, перевірений досвід, і місцеві журналісти, і нардепи, і вадимки мають не хайпитися на трагедії, не надувати свої рейтинги, а всі разом ставати на коліна перед «Українською Правдою», дякувати за попередню публікацію і просити допомогти ще.

Цей допис колишнього журналіста-розслідувача, а нині ветерана російсько-української війни, Володимира Бойка цікавий тим, що він докладно розповідає, як приводить в адекват судову систему.

На жаль, більшість журналістів, особливо з нового покоління, є величезними комформістами та банальними боягузами, нездатними вийти зі світу «рожевих поні».

Відкрито розповідати факти про кримінал, чи силовиків, як це робив покійний Олександр Тахтай, чи вчити суддів на їхньому ж полі, як це робить Володимир Бойко, для них щось зовсім нечуване.

Коли відійде від справ оця перша генерація пострадянських журналістів, для яких узагалі нема недоторканних, то журналістика вже ніколи не буде такою цікавою, як раніше.

Суспільне Суми питало сумчан про ставлення до антидронових сіток.

Найцікавіші, на наш погляд, коментарі ми зібрали на скриншоті (натискайте, щоб розгорнути):

1⃣ інтеграція сіток з іншими об'єктами, типу зупинок;

2⃣ якість використовуваних матеріалів;

3⃣ своєчасне обслуговування.

📌 Люди завжди, щодо будь-якої проблеми, можуть поставити правильні запитання.

✅ Сумським журналістам залишається лише транслювати їх далі та отримувати відповіді від тимчасовців.

‼️ Щоб не піарити можновладців, не бігати по їхніх бункерах і не отримувати відповіді «ні про що», як це роблять деякі журналісти, найкраще скористатися механізмом запиту.

Іван Павлович Мозговий підсумував і поставив крапку в ганебній історії з удавано «ображеною»:

...Пані виставила в мережі свій занадто вже довгий монолог. На ньому було все: довготривале самолюбування собою, розмахування пальчиками, засмучений вираз обличчя, численні повтори із зазначенням, що неприпустимо її, праву в усьому, оголошувати неправою. І жодних доказів, жодних аргументів.

Хто цікавився риторикою чи викладав її, знає, що в ній присутні численні софістичні прийоми, коли ти як доказ виставляєш аргумент, який cам потребує доведення. Фрази на кшталт: “Всім відомо, яка вона людина!”, “Як завжди, вона поводиться нечемно!”, “Хто з вас не зустрічав такі негідні вчинки!”.

І неважливо, що логіки й мислення тут немає, є апеляція до найнижчих (а значить сприйнятних кожному) розумових форм. Якби вона ще “всплакнула”, то аудиторія взагалі б “разрыдалась”.

Можна було б посміятися над цією кумедією, але ж журналістка, яка на своїй сторінці хоче бути сексуальним менеджером (не заперечуємо проти сексуальності, якщо в ній усе природне) та прибічником русского міра (що для нас неприйнятне) вдалася до незавуальованих образ щодо опонентів.

На її бік стали не тільки сердобольні жіночки, але й похабні вурдалаки, які вилили на жіночу аудиторію тони лайна й численні матюки. І вочевидь пані це сподобалося, бо вона теж перейшла на тему лайна… Це викликало лише відразу.

📌 Яка мораль цієї далеко не байки?

1) Не потрібні завищені самооцінки там, де їх легко спростують;

2) Не треба займатися справою, в якій ти не належний фахівець;

3) Не слід істину підміняти тиском і образами опонентів;

4) Не варто вступати в альянс із особами непорядними, які попри високі ректорсько-проректорські посади авторитетом в народу не користуються;

5) І нарешті, треба навчатися там, де не знаєш, а не рятуватися з ганебної ситуації за допомогою викрутасів.

Від усього цього постраждав СумДУ, але, як казав вовк, “що з ним станеться”, цим закладом, і так уже немало зганьбленим своїм заплямованим керівництвом…

До речі, оцей коментар повністю відповідає науковому розумінню цієї проблеми, що ще раз свідчить — в країні чимало розумних людей, які добре розуміють чому все відбувається та які саме зміни потрібні.

Уже третій репортаж із Сумщини міжнародного телеканалу
Настоящее Время за останні тижні, це свідчить про те, що місцеві події таки справляють на світові медіа певне враження.

Цілком очевидно, що їдучи в Суми їхні журналісти не очікували побачити аж настільки важку ситуацію, бо, зазвичай, центральна влада та медіа не роблять особливого акценту на наше місто і явно не ставлять його в один ряд з тими регіонами, про які говорять щодня.

Утім, це не жорсткий критичний аналітичний матеріал, який зараз так потрібен Сумам, а репортаж, тому ситуацію він не змінить і на пріоритети серед вищого керівництва жодним чином не вплине.

Ми намагаємося постійно відстежувати, що саме міжнародні медіа розповідають про Сумщину, особливо в відеоформатах, щоб ви мали уявлення як саме нас бачить світ.