Зверніть увагу поряд з якими містами аналітик і військовий Юрій Бутусов пропонує мітингувальникам піднімати картонки за Суми.

Бо він-то якраз добре розуміє різницю і на відміну від інших тупоголових журналістів не ставить наше місто не в той ряд.

Питання лише коли це дійде іншим всеукраїнським журналістам і що для цього зроблять журналісти сумські, щоб слово «Суми» звучало набатом на всіх центральних медіа країни в потрібному контексті.

Якщо щодо Федорова у нас було переконання, що його звільнять, виходячи з наявних тенденцій, то от щодо Сирського, чи звільнять, чи ні —жодних прогнозів не мали.

Тому ми звернулися до чотирьох провідних моделей штучного інтелекту, надали їм всю наявну інформацію по темі й запропонували зробити прогноз.

Три моделі відповіли, що звільнення Сирського, або зовсім неімовірне, або надзвичайно малоімовірне.

Четверта модель оцінила імовірність відставки як високу, але навіть вона написала, що це буде не одразу, мине не менше місяця після протестів.

Але на цій підставі не можна стверджувати, що ця модель вміє робити політичне прогнозування дещо краще за інші.

От якщо у таких складних випадках із багатьма чинниками якась модель зробить політичний прогноз достовірніше за інші не менше п'яти разів, тоді можна буде стверджувати, що це не проста випадковість.

Але такої кількості випадків ми ще не набрали. Спостерігаємо далі.

Для тих, хто питає, як ми можемо взагалі всерйоз розглядати якісь там прогнози штучного інтелекту, відповімо, що це точно нічим не гірше, ніж покладатися на прогнози Вероніки Феншуй, як деякі діячі Офісу.

Реакції людей після перегляду відеозапису зрозумілі. Але нас цікавить не цей конкретний випадок, бо припускаємо, що їх трапляється чимало, от тільки не всі набувають такого розголосу.

Питання в іншому: журналістських стандартів під час висвітлення даного випадку дотрималося лише однісіньке медіа на все місто — «Суспільне Суми».

Якщо ще трохи більше року тому, можна було впевнено констатувати, що в Сумах намагаються працювати так як належить журналістам до п'яти різних видань, а не виконувати чиїсь забаганки та вказівки, або ж просто мовчати, то нині уже і пальців однієї руки не треба для підрахунку всіх.

Що це означає для Сумської громади в цілому та з якими саме наслідками, гадаємо, докладно пояснювати не треба, тут люди розумні, висновки робити вміють самостійно.

А дехто, на відміну від нас і штучного інтелекту, передбачав такі кадрові зміни наперед: 🙃

⬇️ ⬇️ ⬇️ ⬇️ ⬇️ ⬇️ ⬇️ ⬇️ ⬇️ ⬇️ ⬇️

я це передбачив ще до:)))

Чимало запитань надходить від читачів, яка наша думка щодо хейту з боку Валевської на адресу побитого лікаря.

Дивіться, друзі, для нас тут нема абсолютно нічого нового, чи дивного.

По-перше, за часів керівництва облрадою Семеном Салатенком Валевська так само цькувала і його на боці людей прямо підконтрольних Деркачу;

По-друге, видання «Спецкор» Валевської було в числі медіа, які влаштовували інформаційну кампанію проти фонду «Суми».

Так, певний час після цього Валевська справді поводилася  пристойно і у нових зашкварах не була помічена, але, як кажуть, очевидно, знову взялася за старе.

✅ Наша позиція завжди дуже проста, якщо хтось говорить якісь правильні, чи суспільно-значимі речі, то ми це підтримуємо. Підтримуємо не особу того, хто говорить, а винятково самі тези, які говоряться, а тим більше, якщо інші мовчать.

Ми можемо в деяких речах підтримувати те, що говорять і оприлюднюють і Мінаєв, і Вірьовкін, і Курочкін, і Валевська, чи ще хтось, незважаючи на те, що це абсолютно різні, часом ворожі одне до одного персони.

📌 Проте це зовсім не значить, що ми підтримуємо все, що вони говорять, чи роблять, або підтримуємо особисто їх, як громадських діячів, наша підсвітка стосується винятково конкретних оприлюднених тез, а не осіб в цілому.

Ці речі слід чітко розуміти і розділяти.

💡Тут скоріше проблема етичного характеру зараз має виникнути у тих, хто перебуває з нею в прямій співпраці — у Бобиренка, у ЄС, у Удару тощо.

Але, оскільки, в Україні майже не розвинений інститут репутації, населення не звертає та не надає ваги таким зашкварам, то, гадаємо, всі сторони будуть і далі собі робити вигляд, що все нормально та правильно.

Дивіться, друзі, якщо просто зараз сумські журналісти, політики та громадськість не почнуть контролювати фактичне виконання так званих «планів стійкості» своїми запитами, зверненнями та іншими діями, то до КАБів, безпілотників усіх типів, ракет, снарядів тощо додасться ще й низка інших проблем, які ви зараз навіть і не уявляєте.

Доброволець і винахідник Павло Шапошніков надав свій відгук щодо систем акустичного виявлення дронів на оптоволокні, про які пише «Цукр».

А от також згадана в статті альтернатива у вигляді радіолокаційних станцій може виявитися ефективнішою.

Оскільки «Цукр» уже написав:
про захист від КАБів і виявлення оптоволоконних дронів,
то продовжуючи тематику захисту Сум від загроз логічно було б розповісти і про боротьбу з реактивними шахедами та «Бандеролями» (не вірте, що це принципово неможливо), а також далекобійною артилерією (тут у захисників Сумщини періодично бувають успіхи).

Завдяки низці місцевих пабліків фейсбуку, сайтів і телеграмів версію про те, як нардеп Качура з міністром Федоровим, начебто, хотіли презентувати Сирському ідеї захисту Сумщини від КАБів, а він не прийшов, ми побачили і почули неодноразово.

Все зрозуміло, Сирський був поганий, його звільнили, тепер прийшов хороший Драпатий, всі радіють.

Небо блакитне, трава зелена, а у негараздах винні попередники, класика нехитрого жанру.

Незрозуміло інше. Коли буде розповідь про те, як нардеп Качура з Федоровим, чи без презентує вже Драпатому ідеї захисту Сум від КАБів, тим більше, що той і відповідав раніше і за Сумський напрямок.

Бо начальники змінюються, а КАБи в Сумах, як падали, так і падають.

Коли Віталій Портников щось говорить про війну, або безпекові питання ми особливо не зважаємо на його думку.

Бо Віталій не проходить за нашими критеріями: він ніколи не говорить про Суми, а завжди говорить про воєнні загрози для Львова,🤡 у якому став постійно мешкати після вторгнення рф, іноді про безпеку Київа та Дніпра.

‼️ Однак він, — (на відміну від переважної більшості українських журналістів і політологів, які, можливо, бояться, а може просто нездатні це сформулювати), — абсолютно чітко і правильно визначив нинішній суспільно-політичний устрій України.

✅ І це надзвичайно важливо для розуміння і нинішнього порядку керівництва державою, і персональної відповідальності за результати такого управління, і правильного адресування всіх нагальних питань, що вас зараз цікавлять.

Не повинно бути жодних ілюзій на тему, нібито, існування республіки.

Особливе занепокоєння Портников висловлює щодо молоді та її майбутньої ролі у політичних процесах.

Колишній журналіст-розслідувач, нині ветеран російсько-української війни Володимир Бойко про журналістику в Україні:

Я прийшов у журналістику ще за радянських часів, у 1990 році, і пропрацював у царині правової журналістики та журналістських розслідувань 32 роки, до 5 березня 2022 року. Напевно, я маю моральне право робити певні висновки, головний з яких полягає в тому, що феодальному суспільству – а Україна є типовою феодальною країною – журналістика не потрібна.

‼️ У серпні 2019 року тодішній керівник Офісу Президента Андрій Богдан офіційно оголосив, що журналістика цій країні не потрібна.

Натомість інформаційний простір був відданий так званим «активістам», які зараз повністю контролюють соціальні мережі Фейсбук, Тредс, Інстаграм.

✅ Професійна журналістика, навіть сама низькопробна, орієнтована на задоволення потреб споживача інформації, а не замовника статті чи власника видання, і тому має подавати різні точки зору, наштовхує читача/глядача/слухача на необхідність докладати бодай мінімальні розумові зусилля.

📌 Пропаганда в соцмережах або колишніх ЗМІ, які прийшли на заміну журналістиці, не вчить думати, бо в соцмережі не приходять по інформацію, туди приходять по емоції.

Власне, для цього журналістику і знищили – щоби з’явилося покоління виборців, нездатних думати.

Несподівано багато місцевих журналістів і громадських діячів нам написали, мовляв, а ви бачили оцю розмову з можновладцем, а чого ви нічого не пишете з цього приводу, деякі назвали її дуполизанням, інші відбілюванням, треті замовленням, а четверті — теплою ванною.

Дивіться, друзі, грубої невідповідності стандартам там нема. Звісно, краще це робити в форматі програми, де запрошений експерт далі оцінює слова політика, або чиновника, як це, зазвичай, практикувало Суспільне. Також і набір питань у нас би був дещо інший, але це теж залишається на власний розсуд інтерв'юера.

Якщо, наприклад, Валевська прямо порушила стандарти і журналістські, і етичні, коли вона раптом накинулася на побитого лікаря, що дуже скидається на співпрацю з силовиками, то ми про це одразу сказали.

У даному ж випадку можна критикувати формат і набір питань, але прямі порушення там відсутні.

От, наприклад, формат розмов із чиновниками на Українському Радіо Суми нам теж не сильно подобається, але ми також публічно не висловлюємося з цього приводу, бо порушення стандартів нема.

Знову ж таки, якщо ви хочете бачити гостріші питання, але чиновник у якесь медіа приходить, а до когось ні, так у вас є можливість звернень і запитів, з яких також буде прекрасно видно всі провали в роботі, або ж пряме втаємничення суспільно-важливих речей від громади, яке ніяк не може бути виправдане війною. Ви можете попрацювати у цьому напрямку, для сумчан це буде навіть важливішим.

Якщо ж ви хвилюєтеся, що комусь вдається цинічно ходити «між крапельками», а спільнота це не побачить, то не варто, просто зробіть свій власний матеріал на порядок краще.

Певно, найбільшим здивуванням у житті для нас було те, що далеко не всі навіть знають про існування клясика, а деякі кажуть, мовляв, як узагалі можна слухати/читати його твори, адже там самі матюки, тобто за формою взагалі не бачать глибинного змісту, не відчувають контексту, не розрізняють подвійного дна.

Отже, і гумористи також бувають різних рівнів — для широких народних мас і для окремого кола поціновувачів.

Транспортний активіст Ярослав Каранда так оцінює зміни в так званому «графіку» КП «Електроавтотранс», яке вирішило скоротити частину рейсів увечері, мотивуючи це безпековою ситуацією.

📌 Елементарна логіка підказує, що якщо певні рейси скорочені ввечері, то вони б мали збільшуватися в інший час доби, а не скорочуватися загалом, щоб люди постійно не тіснилися в маршрутках.

Ще один момент стосується так званого «графіку». Насправді це ніякий не графік, а оприлюднені контрольні точки проїзду лише чотирьох зупинок із маршруту. І саме так їх і слід правильно називати в медіа, не підіграючи команді корупціонера Чмиря, чия обслуга нині контролює КП.

Утім, навіть цей «графік» постійно не виконується

‼️ Пасажири часто залишаються на зупинках, а коли сумчанин Олег Нестеренко цікавиться причинами чому ж так відбувається, то отримує у відповідь неадекватну поведінку разом зі спробами силоміць відібрати у нього телефон.

Усе це типові наслідки правління тимчасовиків у Сумах і підлабузництва їхньої медійної обслуги.