Це деякі сумчани пишуть про місцеву владу, але головне усвідомлення у них ще попереду. Бо поки вони на стадії: «місцеві тимчасовики — вороги». Суспільна свідомість інерційна.

Геннадій Мінаєв продовжує послідовно констатувати загальнозрозумілі тут речі, за що посіпаки можновладців уже кілька разів намагалися цькувати його в соцмережах і медіапомийках, але цькувалка не виросла.

Утім, поки істина про голого короля не дійде всьому суспільству та поки воно не почне говорити про це вголос, люди так і продовжуватимуть залишатися під чарами Крихітки Цахеса.

Кожен із нас Бальтазар!

Сатана постійно серед нас і проявляє себе через людей незалежно від того, чи визнають вони це, віруючі вони, агностики чи атеїсти.

Демони — слуги сатани, їхня задача — приносити йому все нові й нові душі, влаштовуючи безперервний конвеєр смертей і спустошення.

Некомпетентність і тупість — один із найголовніших видів зброї сатани, бо дурень без влади вб’є десятки людей, а дурень при владі — мільйони. Гординя розуму, як свідомий вибір не знати і під цією маскою обрати право на будь-яку жорстокість.

В обох цих різновидів демонів одна й та сама відмовка, коли вони забирають чергові душі: «Я тут ні до чого, хто ж знав, хто ж передбачав, воно сталося само». Зречення відповідальності та розуму та крок у порожнечу, де більше немає суб'єкта.

Людська довіра — священні двері, головна вразливість, через яку демони забирають душі людей. Але демон не увійде без дозволу — наївності, втоми, вигоди, або страху.

Посланців сатани можна розпізнати по очах. Людські очі — дзеркало душі. У демонів душі немає, і їхні очі відображають пустку та темряву. Утім, головне не очі як інтуїція, а поведінка та вчинки.

Останнім часом масово спостерігаємо, як на фейкових сторінках пишуть всілякі брехливі повідомлення про Суми з фальшивими фото, потім таке підхоплюють деякі сумчани, що виїхали за кордон і вже не володіють достовірною інформацією та передруковують у себе, а також деякі інтернет-сайти та телеграм-канали з посиланням на соцмережі, так відбувається поширення брехні.

За посиланням приклад такого брехливого допису.

У разі якщо масово та наполегливо скаржитися на подібні дописи та сторінки, то соцмережі їх блокують.

В принципі це зараз, м'яко кажучи, не найголовніша проблема для Сум, але, по-перше, все одно неприємно читати всілякі брехливі бздури про місто, а, по-друге, є всілякі місцеві монітори, чиїм обов'язком якраз і є за грантові кошти виявлення подібних дописів, але вони воліють «викривати» містян, що скаржаться на бездіяльність можновладців, замість викриття реальних фейків, тобто виконують роль обслуги.

Бачимо, наша аудиторія вже прийшла на сторінки ботів і щиро дивується, що поширення брехні заохочують своїми вподобайками цілком притомні сумчани.

Що маємо сказати, по-перше, друзі, у нас прекрасні та найактивніші в Сумах читачі, які завжди щиро вболівають за рідне місто;

по-друге, краще одразу подавати скарги на ботоферми, не вступаючи в дискусії, але ваше прагнення висловитися цілком зрозуміле;

по-третє, ми ніколи не покладаємося на охоплення, чи кількість вподобайок, але лише на те, щоб нас прочитали правильні люди — ті кому небайдуже і ті, хто приймає рішення.

Як добре відомо, паблік «Сумський полігон» належить місцевій «Євросолідарності», яка нині відігнана іншими тимчасовиками від місцевого корита, посад, розпилу та дерибану, але спить і бачить, як же ж повернутися, тому присвячує перезавантаженню уряду отакі романтичні картинки та текстики, сподіваючись, що в Києві їх помітять і повернуть на свято життя, а нинішніх Сумських тимчасовиків навпаки виженуть.

І це особливо показово, зважаючи, що буквально нещодавно суд відмовив у знятті санкцій з Порошенка і це в подальшому може мати суттєві наслідки, зважаючи на присутність послів країн ЄС.

І тут би Порошенку міцно задуматися, а що ж за люди його представляють на Сумщині, які навіть розповідаючи по його ж телебаченню про жахливу ситуацію, не забувають робити реверанси президенту?!

Явно керуючись при цьому нехитрим принципом: «Ласкаве телятко двох маток ссе».

У технолога Бобиренка точно якісь принципи є, видно, що він органічно ненавидить нинішню владу, а от Акпєров і Ко звичайнісінькі огидні пристосуванці.

Ще один момент — суто технічний. На час ремонту контактної мережі та встановлення бетонної опори тролейбуси № 5, № 10а, № 14, № 17 та всі інші мають так само курсувати з дотриманням графіку (хоча «графіком» це назвати складно — декілька контрольних точок часу старту).

‼️ Якщо нема можливості дотримуватися чинного «графіку», то його слід замінити тимчасовим підмінним. І це слід було зробити ще 12 липня, три доби тому.

Це все елементарні речі, яких легко дотриматися, маючи ПОВАГУ до містян.

Гадаємо, оцей коментар з публічного листування дуже корисний для розуміння наскільки окремі люди, що виїхали за кордон, вже більше не розуміють реальної ситуації в Сумах і стали далекими від сьогоднішнього життя тут.

Авторка — колишня медійниця, утім не ставимо її прізвище, бо мета зовсім не в тому, щоб когось викрити... а суть у тому, що навіть люди, яким за фахом, начебто, належить уміти аналізувати ситуацію нездатні цього робити, коли не перебувають безпосередньо на місці подій.

❓Якщо ви гадаєте, що ви будете в соцмережах писати десятки однотипних дописів: «Кричіть про Суми» і від цього будуть якісь зміни, то запевняємо вас, що ні, жодних.

✅ Проте, якщо ви все ж маєте багато часу, енергії та натхнення (а ви їх таки точно маєте, якщо масово дописуєте це гасло у фейсбуках, тредсах і тіктоках), то краще передруковуйте (репостіть) оцей допис Мінаєва з обов'язковим посиланням (тегуванням) на офіційні акаунти верховних можновладців країни, від такого флешмобу, суто теоретично, толку може бути дещо більше.

У місті є низка людей, які намагаються філософськи осмислювати поточну ситуацію. Один із них Костянтин Аленінський. Він напише якийсь сильний допис, стикається з суспільним обуренням і несприйняттям і, очевидно, видаляє його. А далі вже йдуть дописи явно слабші, видно, що там уже автор ретельно думає: «а як же відреагують, що ж скажуть люди» і цим обмежує себе сам.

У такі часи не можна покладатися на думку публіки, тим більше очікувати її схвалення та сприйняття. Звісно, іноді буває необхідно щось прибрати суто з цензурних міркувань, у такому випадку в фейсбуці є налаштування: «бачити лише мені», це дозволяє не наступати на горло власній пісні під осудом і тиском.

На кожного представника верховних можновладців треба дивитися виключно з точки зору:

«Що він (вона) зробили, або не зробили для Сум?»

«Яку користь (шкоду) принесли сумчанам?»

«Як посилили (послабили) місто?»

На цьому все, крапка. І не слід сперечатися, чи не завузький це погляд.

Питання виживання та впливу ніколи не буває другорядним.

Якщо ви будете обирати, чи дивитися за іншими критеріями, то дуже швидко (за історичними мірками — за мить) вас самих не стане.

Роман Романюк, головний політичний оглядач «Української Правди» буквально півтори доби назад сказав у інтерв'ю журналістці Власті Лазур, що, на його думку, є враження, що ніякої відставки Федорова і не відбудеться.

Це важлива теза, бо чимало людей покладаються на політичну експертизу журналістів «УП».

📌 А якщо вони помиляються в оцінці імовірності події, то так само вони можуть помилятися в оцінці причин цієї події.

Натомість ми були цілком переконані, що ця відставка неминуча.

Помилка цих політичних оглядачів, що вони занадто покладаються на свої численні джерела, на своїх інсайдерів усередині системи. Тобто, якщо сьогодні згори прийшла вказівка зачекати з відставкою, то вони видають у ефір, що її не буде, а завтра вітер помінявся і це вже стає неактуально.

Проте, насамперед слід дивитися на тенденції, на внутрішні причини, ставлячи інсайди та джерела лише на друге місце в оцінці ситуації.