Коли у нас питають тут, чи можна зробити так, щоб у Сумах зараз було з електрикою як у Харкові.

Коротка відповідь: ні, тепер уже не можна.

‼️ Три роки поспіль, з 2023 року, дивлячись на Харків, ми постійно писали, що і як треба зробити, сподіваючись, що місцеві виблядки при владі та їхня обслуга в медіа звернуть увагу і почнуть діяти, але, ні, не почали.

Так, що зараз залишається лише слухати «грузинську» версію байки Крилова.

«Папрыгуний стрекоза, целый лета толка пригал,
водка жрал, нагами дрыгал, и,
работат нэ хател!
А Мураш завскладам биль, он домой в мешках насиль
чаи, урюк, киш-миш, хурма, гатавлялся на зима».

Друзі, вам треба навчитися правильно розуміти слова цієї чиновниці.

Якщо вона каже, що вимкнень електрики в якийсь конкретний день поменшає, то це не для Сум.

Для нас це означає абсолютно навпаки, що десь у інших областях завершилися ремонти і тому на Суми можна передавати менше електрики.

Не забувайте, що ми дотаційна область, яка отримує електрику.

Те, що взагалі анонсувати подібні зміни означає фактично провокувати супротивника на нові обстріли вже говорилося неодноразово всіма експертами, але, оскільки, така практика триває, значить у ній є якийсь сенс, зрозумілий для тих, хто це анонсує.

Олег Попенко логічно оцінює оголошення якихось там надзвичайних ситуацій у енергетиці:

В нынешней модели управления государством, когда во власти находятся не люди способные решить ту или иную задачу или поставленную цель, а только потому что они свои близкие , чрезвычайная ситуация кардинально никак не повлияет на ситуацию  в энергетике, т.к. ЧС это ручное управление.

Если у нас в Сумах на  16-18 часов свет отключают, а в Харькове нет, хотя оба прифронтовые города, значит это кому-то нужно это и есть ручное управление.

Тоже самое со списками объектов критической инфраструктуры, которые в ручном режиме составляет обласна вийськова администрация, это и есть ручной режим...

ЮВТ була в політиці, ще коли більшість нинішніх можновладців ходили під стіл пішки. І якщо поставити на ваги НАБУ і ЮВТ, у сенсі «хто кого з'їсть», ми б скоріше поставили на неї, ніж на «антикорупціонерів». 🙃

яку прикольну "джинсу" тягають:)) ось цибулько зашкварився

Спостерігаємо чимало скарг сумчан на сторінках Президента, очевидно, що їхній кредит довіри ще не вичерпався.

Але якби ми кудись писали скарги, то це було б останнє місце, де б ми їх залишали.

Натомість, чимало сумчан скаржилися офіційно до уряду та міністерств щодо ситуації в будинках з електроплитами.

Але, звісно, жодного рішення з цього приводу ухвалено не буде, бо вас надто багато, а електрики надто мало.

Віталій Кулик пропонує масштабувати модель кризового управління енергетикою та комуналкою в Харкові на всю Україну.

Це слушна пропозиція, але слід зауважити, що в Харкові збіглися дві умови:

1⃣ по-перше, у місцевої влади було бажання впроваджувати децентралізовану генерацію електрики та тепла і будувати
«енергоострови»,

2⃣ по-друге, Харкову була надана абсолютна безпрецедентна за масштабами допомога необхідним обладнанням і фінансами.

🚨 Якщо порівнювати з Сумами, то нашому місту не надали допомоги навіть на десяту частину того, що отримав Харків, але навіть те, що було надане, повністю в роботу запущене не було.

💡Тобто, ситуація тут кардинально інша — допомоги ніхто не вимагає, бо необхідність її освоювати без можливості вкрасти розглядається чиновниками як головний біль, а не як шанс для міста. Місцеві можновладці орієнтовані на власне збагачення та купівлю дисертацій, щоб у разі залишення посади мати запасний аеродром, а не на реалізацію складних безпекових проектів.

‼️ У таких містах центральна влада мала б силою змушувати місцевих чиновників реалізовувати впровадження необхідних заходів.

✅ Але для цього має бути відповідний рівень уже самої центральної влади, здатної виробити плани, поставити терміни і проконтролювати їхнє виконання, а також підібрати відповідні кадри на місцях.

Проте, в нинішній системі все орієнтоване не на тих, хто хоче і може працювати, а на тих, хто вміє вчасно «передавати двушечку».

Умовно кажучи, керівники рівня Живицького, чи Салатенка опиняються в системі суто випадково і швидко стають мішенями для чорного піару, бо тут потрібні силовики, мусора і криміналітет, які ефективно організовуватимуть розподіл бюджетного пирога, а не ті, хто працюватимуть задля інтересів громади.

НАБУ ПРОТИ ТИМОШЕНКО: ХТО КОГО З'ЇСТЬ?

Нещодавно в одному пабліку прочитав “ЮВТ була в політиці, ще коли більшість нинішніх можновладців ходили під стіл пішки. І якщо поставити на ваги НАБУ і ЮВТ, у сенсі «хто кого з'їсть», ми б скоріше поставили на неї, ніж на «антикорупціонерів». Це уявлення поширене поза нашою фейсбучно-ліберальною бульбашкою. Чому так? - https://politcom.org.ua/nabu-proty-tymoshenko-hto-kogo-zyist

🔎 Бачимо, що депутат ВР Ігор Васильєв відреагував на тезу щодо допомоги для Сум і повідомляє, зокрема, таке:

«Сьогодні на годині запитань до Уряду спілкувались зі Шмигалем Денисом Анатолієвичем, міністром енергетики, щодо ситуації в країні.

📌 В мене були запитання щодо запасів пального для забезпечення підключення генераторів у громадах та містах. І щоб це не лягало тільки на бюджети громад.

🔹 Також для Сум нам потрібні кошти на підключення когенераційних установок, модульних та блочно-модульних котелень».

Подивилися у прямому ефірі суд з обрання запобіжного заходу ЮВТ.

Для тих, хто хоч трохи розбирається в юриспруденції, стало очевидним, що це провал правоохоронців.

Олексій Голобуцький відгукнувся фотожабою, а Володимир Бойко докладно розібрав юридичні моменти.

Геннадій Мінаєв цікавиться питанням: «хто ж винен?».

Виявляється, що цим питанням нині багато хто цікавиться, бо без правильної відповіді важко визначитися з другим питанням, що завжди неодмінно слідує за першим: «що робити?».

🔹Автор «Дзеркала Тижня» пробує дати свою відповідь щодо питання розподілу вини.

Не з усім можна погодитися, є там і певні пересмикування, особливо щодо розподіленої генерації.

До того ж, автор не займає роль безстороннього спостерігача, а виступає на боці боксера.

Але це приклад не набору гасел на чиюсь користь, а аналітичної статті.

Власне, такою і має бути фахова дискусія, коли кожен аргументовано висловлює свою думку.

Для тих киян, які забули, чому можна гордитися мером 😁