Наталія Рибалко, чиї батьки перебувають у Шостці, відповідає тим офіційним брехунам та їхній обслузі з деяких ЗМІ, які замовчують, або викривлюють реальну ситуацію в місті.

Коли у Сумах погіршується ситуація містяни часто стихійно об'єднуються у соцмережах під гаслом: «Кричіть про Суми, не мовчіть про Суми».

З цього гасла і з цієї стихійної реакції населення дуже люблять кепкувати окремі місцеві журналісти і діячі, які одразу починають «пояснювати», що населення нерозумне, про Суми вони все докладно розповідають, не треба сіяти паніку, розхитувати човна, а ситуація «стабільна та контрольована». Для нас кожна поява в інфопросторі такого «пояснювача», чи «пояснювачки» - прекрасний маркер, що вони годуються з рук можновладців, є їхньою обслугою.

📌 То ж: «Кричіть про Шостку, поширюйте про Шостку, аби вам не довелося кричати вже про своє місто»

‼️«Кричіть про Шостку»

Антикризовий піар.
Прес-служба «Сумиобленерго» відповіла на допис Наталії Рибалко на своїх сторінках і безпосередньо на її сторінці, що, власне, недивно, бо ними все уважно моніториться, включно з цим каналом.

Утім, ані Наталія, ані ми не маємо жодних претензій до енергетиків у зв'язку з ситуацією в Шостці.

Усі питання пані Рибалко стосуються виключно можновладців, а у нас ще й додатково їхніх посіпак: обслуги з деяких діячів і місцевих ЗМІ.

Тим часом, дедалі більше центральних ЗМІ продовжують підсвічувати допис Наталії, до них приєдналися і «Українські Новини».

І як же огидно, що серед тих, хто приєднується майже немає місцевих, з Сумщини: повідець справді виявився надто коротким, а мусорська хватка досить міцною. Ручне управління, голос подається лише за командою.

Уже сотні українських біженців з 2022 року стали жертвами на ґрунті ненависті в різних країнах світу.

Батьки часто не усвідомлюють реальну ситуацію в країнах, де опиняються їхні діти.

Про Ірландію у нас поширена думка, що це багата заможна країна, з податковими пільгами, рай для айтішників.

Те, що в її притулках для біженців живуть мавпи у людській подобі, які тебе вб'ють, якщо побачать шматок сала, бо ти неправовірний, те, що ці центри для проживання ніким не контролюються і там постійно когось б'ють, калічать і ґвалтують, про це розповідати не заведено.

У нас нині модно цькувати Макаренка за те, що він, буцімто, сталініст, неправильно виховував дітей. Та правда полягає в тому, що він врятував від загибелі сотні українських підлітків, десятки з яких стали видатними людьми. Світ захоплюється його педагогічним доробком, бо там досі не знайшлося вихователів, які готові зі звіряток робити людей і ставати під ніж, ризикуючи життям. А наша країна викидає своїх героїв на смітник історії.

Журналістка Олена Адаменко про те, як поводяться Сумські мусора, які дедалі більше нахабнішають і зовсім забули своє місце.

Радимо медіа приділити особливу увагу цій історії, поки вони остаточно не сіли на голову вже й журналістам, про звичайних громадян годі й казати, бо наслідки суспільству доведеться довгенько вигрібати.

Підписатися на канал

У продовження теми: правопохоронці традиційно вважають журналістів та й будь-яких інших громадян тупішими за себе, які не знають законодавства та яким легко можна навішати локшину на вуха, щоб не скаржилися та дотримуються принципу кругової поруки щодо своїх колег.

Не той випадок, цю практику ставлення до громадян треба змінювати, принаймні в межах Сум.

Підписатися на канал