Ні, це не жах і вибухів більше, (сьогодні навіть Суспільне не встигає підрахувати всі), це плата за колективне мовчання, плата за відсутність позиції.

«Сон розуму народжує чудовиськ».

Бобиренко потужно зайшов, з козирів, ми б сказали. Одним дописом викликав на свою сторінку всі ботоферми. 😂

📌 У Сумах, якщо хто раптом не в курсі, кількість прильотів за добу перевищила 47 і триває, при майже повному мовчанні всеукраїнських -радіо та -телебашт пропаганди.

Тому, як кажуть, «повод висловлюватися єсть»

Але от щодо адресатів, тут таке собі, зрозуміло, що він працює на всеукраїнську аудиторію, з певною політичною силою.

Чи буде такий посил ефективним, призведе він до чогось ще, крім чергового срачу, дуже сумнівно.

Питання полягає в тому, що піарились вчора якраз МІСЦЕВІ КЕРМАНИЧІ (хоча і схвалені Офісом).

Це саме вони публічно не піднімають питання ППО, а може навіть і не інформують Офіс про реальний масштаб того, що постійно коїться у Сумах.

Це саме їм підконтрольні місцеві телеграми та медіа вилизують дупи, а населення мовчить.

І на нашу думку все те, що діється якраз і провина мовчазних дуполизів, які не здійснюють тиску на владу, навіть задля збереження власного життя!

Найстрашніше це тотальне замовчуванння того, що коїться.

🐒 Пам'ятаєте, як нещодавно журналістка Валевська з надривом розповідала нам, що негідники випхали опозицію з коаліції в міськраді?

🤪«Реванш регіоналів, проросійські сили піднімають голову, патріотичні сили програли, кінець євроінтеграції», - стверджувала вона.

Зайшли ми оце на сторіночку головного «опозиціонера ЄС» Акпєрова, якому і були присвячені всі ці полум'яні промови, сподіваючись там побачити дописи, сюжети та розповіді і про постійні прильоти в місті та навколо, і про провалений захист і про те, що допомога від гетьмана Порошенка вже в дорозі, а сам він, маючи міжнародний авторитет, уже звернувся до керівництва Франції за кількома «Кроталями» для Сум, раз керівництво держави цього не робить.

Але ніт, не побачили нічого, повна тиша. Мовчить лідер місцевої ЄС, солідарізуючись у дотриманні режиму тиші з місцевими можновладцями та депутатами, мабуть, і гетьману теж нічого не доповідав.

Така нині «опозиція» - кричить виключно, коли зачепили особистий інтерес.

Підконтрольні телеграми цілий день розганяють наративи про погану Польщу.

Населення схвально верещить і матюкає чергових воріженьок у коментах.

Цілком очевидно, що в Польщі прийшли до влади праві популісти.

Але от в чому справа.
З росією все ясно. Білорусь раби росіян. Угорщина, а, згодом, і Словаччина теж проросійські. Румунія і Молдова також не зовсім таку політику ведуть. Трамп путінський агент Краснов.

Одні ми чудові, незламні та єдино правильні лицарі Світла та Добра.

При цьому, що цікаво, виставляти претензії полякам за наміри не оплачувати Старлінк це нормально і правильно, а от виставляти претензії місцевим та обласним керманичам, щодо «потужного ППО» і «чудового керівництва громадою» та не менш фантастичного «правдивого і вчасного інформування» тут уже наші телеграми і медіа ні пари з вуст, жодних претензій, жодної критики.

«То ви не знаєте як багато робиться, то все секретно, дивіться як добре прибирається місто». 😂

Але потявкати на Трампа, чи поляків, то, звісно, святе.

Жалюгідні нікчемні підлабузники.

Ви ще досі не зрозуміли, чому все саме так? Дивіться в дзеркало.

Трамп. Поганий Трамп.
Орбан. Аморальний Орбан.
Фіцо. Недобрий Фіцо.
Навроцький. Навіжений Навроцький. 😒

‼️ АЛЕ. Чудовий Зеленський, професійний Єрмак, фантастичний Григоров, неперевершений Кривошеєнко, майстерний Дем'яненко, бездоганний Кобзар. 🙃

А ви вже перестали їсти лайно з місцевих медіа та телеграм-каналів?!

Почали усвідомлювати логічний взаємозв'язок між оцим і відповіддю на питання: «де ППО»?

✅ Відчуваєте власну відповідальність за те, що відбувається, чи ще досі перекладаєте її на можновладців, яким самі ж власноруч видали абсолютний карт-бланш?!

А тим часом все традиційно: незламно клясти русню в телеграмах і коментах виходить, а от спитати з очільників за потужне ППО на це вже сили духу не вистачає. Відповідний і результат.

Воно б не зайве поміркувати головою, що буде восени та взимку. Ну, от колишній міський голова Мінаєв кілька разів публічно спитав з нинішніх очільників про це, але ж як казав поет:

«голос единицы тоньше писка, кто его услышит, разве жена и то, если не на базаре, а близко».

Місцеві підлабузники та дуполизи навіть його пробувати цькувати заходилися. Правда цькувалка не виросла.

Усе ви гадаєте, любі сумчани та новітні сум'яни, що хтось там щось зробить за вас, «Українська Правда» приїде, продемонструє країні цей безлад, Мінаєв суворо вкаже нинішнім неспроможцям, якось воно буде, «прилетит вдруг волшебник в голубом вертолёте», поки ми потужно мовчатимемо і віддано прислужуватимемо. 🙃

«А чо, бля, если нет?»

Група сумчан зібралася на сторінці депутатки міськради Дяденко і там... їй (!!!) задають питання: «де ППО?».

Навіть не на сторінці голови ОВА, не на сторінці голови МВА, не на сторінці в.о. міського голови, не на сторінці очільника Офісу, не на сторінці глави держави.

Потужно, дуже потужно. Вони б ще на сторінку Мінаєва зайшли і там почали суворо запитувати з нього (хоча, очевидно, що вони б так і зробили, просто у нього коментарі від нефрендів закриті).

«Обратитесь во Всемирную лигу сексуальных реформ, – сказал Бендер. – Может быть, там помогут».

Питання не має обмежуватися лише ППО.

Якщо в Сумах відсутня електрика, то вона має бути відсутня і в Курську, Воронежі, Брянську, Бєлгороді. Там, звідки запускають шахеди.

Якщо в Тростянці завдали удару по водоканалу, а в Сумах довбуть ТЕЦ, то має бути і відповідь на об'єктах супротивника у його містах.

Як мінімум симетрична відповідь, щоб супротивник тричі подумав, чи варто йому це робити. А ще краще асиметрична за наслідками.

Все це базові, всім давно зрозумілі речі. Але де вони?

Акпєров, до речі, сьогодні таки виступив з критикою місцевої влади, після нашої згадки. А далі вже з критикою самого Акпєрова виступили кілька блогерів.

Бо все керівництво, депутати і журналісти підписані на цей канал та читають, що тут пишуть.

Деякі сприймають сьогоднішні відео заочної полеміки причетних та відсунутих від годівнички, як звичайний жабогадюкінг, але для громади насправді добре, що така полеміка почалася, незалежно від моральних якостей сторін, що її ведуть, бо куди гірше у повному мовчанні телеграмів і медіа спостерігати оцей безлад і постійне полірування начальницьких дуп, брехню та спотворення реальності.

Лише в полеміці можуть відбуватися реальні зміни, коли ж всі свині спільно та зосереджено жеруть з одного корита, місця для інтересів громади там точно не залишається.

Гадаємо, сьогодні, особливо тим сумчанам, хто працює в сфері державного управління і місцевого самоврядування, стала наочно помітною різниця між Живицьким і нинішніми.

Як ми і прогнозували раніше: всю різницю ви побачите і відчуєте на собі: і «нечуваний розгул демократії», коли особливо впертим місцевим журналістам, таким як Тахтай почнуть кидати гранати у вікна, а більшість їхніх колег полохливо відвернуться вбік і мовчатимуть, і прихід кримінальних угруповань до безпосереднього керівництва в місті, і керування силовиків, і ставлення до населення, і «здатність» оперативно вирішувати надзвичайні ситуації, і перетворення більшості місцевих медіа та телеграмів на звичайну обслугу без права власного голосу.

Хто має очі, той бачить, хто має вуха, той чує. По плодах їхніх, ви пізнаєте їх.

Бенджамін КУК: ЧИ ДОСЯГЛА ВІЙНА В УКРАЇНІ ПІКУ ІННОВАЦІЙ?

Сьогодні виклик для України полягає не у винаході наступної диво-зброї, а у створенні пропускної спроможності, яка забезпечить безперебійний потік дронів, ракет і комплектів РЕБ на фронт (і в глибокий тил Росії) у значущих обсягах.

Також існує небезпека фетишизації «наступної великої ідеї». Не кожен прорив виглядає як революція. Часто війни виграє та сторона, яка робить невеликі, непримітні покращення — дешевші акумулятори, надійніший зв’язок, операторів, яких легше навчити. Ці маргінальні посилення, помножені на тисячі систем, зміщують баланс набагато сильніше, ніж кілька ефектних прототипів. Геній України тепер може полягати в дисципліні масштабованого вдосконалення.

Тож чи досягла Україна «піку інновацій»? Можливо, у тому сенсі, що ера постійних проривів, що привертають увагу ЗМІ, закінчилася. Фронт все ще є лабораторією, але він менше схожий на гаражну майстерню, а більше — на заводський цех. Вирішальне питання більше не в тому: «Що може винайти Україна?», а в тому: «Що може масово виробляти Україна?». Відповідь на нього визначить здатність Росії витримати подальше виснаження свого нафтогазового сектору, і чи можна буде переконати західних партнерів, що їхня підтримка живить не просто окремі винахідливі рішення, але й системи, що можуть бути масштабовані.

Для обізнаних спостерігачів це важлива рамка. Якщо перші роки війни розповідали історію про зухвалі інновації, то наступний розділ — про промислову витривалість. Це не робить історію менш захоплюючою — це робить її більш важливою. Бо у сучасній війні перемагає та сторона, яка здатна перетворити винахід на інфраструктуру.

https://politcom.org.ua/bendzhamin-kuk-chy-dosyagla-vijna-v-ukrayini-piku-innovaczij

По-перше, лише два медіа останнім часом не дають Сумам остаточно деградувати до стану селища міського типу, утримуючи його на краєчку прірви та демонструючи іншим, що тут ще збереглися якісь принципи:
це «Данкор» і «Суспільне Суми», за що їм варто подякувати.

📌 Ще кілька місяців тому таких медіа можна було назвати до п'яти видань, тепер перелік скоротився до двох.

Переважна більшість інших перебувають в стані: «Баришня уже лягли і просють».

До речі, тупоголові замовники немаркованої політичної та бізнес-реклами слабо усвідомлюють, що якщо споживачу замість нормального контенту, який він звик бачити раніше починають пхати всіляке лайно про потужні успіхи чергового Миколи Миколайовича, то він просто перестає це читати і дивитися, так що толку з того нуль.

З Сумських видань цей принцип розуміє лише «Данкор», який в одному матеріалі ставить відповідно марковану рекламу про потужні успіхи, а в іншому, вже редакційному матеріалі розносить цих же самих персон на пух і пір'я.

Від такого видання читачі не підуть, але більшість місцевих ЗМІ не мають жодного уявлення про адекватну редакційну політику, вони вважають, що якщо їм занесли гроші за рекламу, то тепер вони просто зобов'язані нічого поганого про рекламодавця не казати, це хибне розуміння діяльності медіа перетворює їх на рекламні помийки цікаві лише їм самим, які переглядають виключно накручені боти.

По-друге, цікаво, що і на «Сумських Дебатах» зрідка з'являються адекватні матеріали, що для нас зовсім дивовижно, якими б мотивами це не пояснювалося, але вони там бувають.

По-третє, так само іноді, час від часу, зрідка цікаві матеріали трапляються і на MistoSumy, що для нас зовсім не дивовижно, а якраз навпаки цілком зрозуміло.

Спостерігаємо кумедію, як деякі журналісти, ЗМІ та телеграми, які ще нещодавно зображували затятих опонентів нинішньої міської влади, ДО того як «Батьківщина» фактично увійшла в коаліцію замість «ЄС», ЗАРАЗ раптом «прозріли» і почали активно штовхати публіці тезу:

я сначала, було, подумав(-ла), шо це жлоби, так то вийшло случайно. Вони мнє даже понравілісь, я даже подумав(-ла), какіє інтєрєсниє пацанчікі в горах гуляют...

Адекватним людям цілком зрозуміло, що відбувається процес перевзування: у когось більш плавний, у когось раптовий.

А от Тимур Вірьовкін навпаки поки що відверто кепкує з в.о. міського голови і не перевзувається на відміну від інших, чим явно викликає різке невдоволення тимчасовиків і їхньої обслуги.

Але такий його гумор зайде лише декільком відсоткам жителів міста, які взагалі здатні розуміти про що йдеться:

які повноваження міської влади, кому вона має право надавати доручення, а кому ні; що в законодавстві є прибудинкова територія, а не прилегла, та чим, зрештою, неділя відрізняється від тижня. 😂

Надто інтелектуальний виходить гумор у Тимура, мало розрахований на широкі народні маси, які так і продовжать із задоволенням їсти потужну полову зі ЗМІ та телеграм-каналів, для них це взагалі не аргумент, бо вони міряють владу по відповідності собі.

До речі, почули в промові в.о. міського голови тезу «Зеленбуд» працює?», а тепер згадайте, які саме ЗМІ та журналісти раптом нещодавно почали вам активно розповідати про успіхи і досягнення цього КП і робіть висновки самостійно.

Азербайджанське телебачення відповідально дотримується офіційного курсу влади щодо протистояння з Москвою: не полінувались зафіксувати приліт Алієва з дружиною, Ердогана з дружиною - і для порівняння зустріч біля трапу Путіна.

"Поважні стратегічні партнери", "головні стратегічні партнери" - і "обтяжливий гість, якого краще чимшвидше проводити", "ані тепла, ані почесного караулу, ані слів про "дорогого друга", формальний візит". Це Схід, там нюанси зустрічі позначають без слів майже все - аж до очікуваних результатів всієї зустрічі.

Чітко позначено вектор стратегічної комунікації і геополітичні плани Алієва: партнерство з Туреччиною (нагадаю, членом НАТО) і співпраця (якби просто "взаємодія", то не було би формулювань про "стратегічних партнерів") з Китаєм. І вмочання Путіна до ґрунту як обов'язковий елемент поточної державної інформаційної політики Азербайджану. Ніхто не забув 5 прецедентів з попсованою нафтою, знищену власність, збитий літак і відсутність вибачень та покарань...