Суспільне Суми мало не вперше за три останні роки поцікавилося як саме голосують депутати Верховної Ради від Сумщини і то винятково тому, що це торкнулося їхніх корпоративних інтересів як журналістів.

✅ В адекватних же країнах журналісти місцевих ЗМІ вдаються до аналізу голосувань їхніх депутатів з чутливих для суспільства питань з частотою приблизно раз на кілька місяців.

Не дивно, що там обізнаність виборців про діяльність депутатів набагато вища, ніж у нас, де більшість виборців не можуть навіть назвати прізвище депутата по своєму округу і найчастіший коментар про депутатів це: «а що вони взагалі роблять».

😈 У цьому пряма провина медіа, які розглядають висвітлення діяльності депутатів не як необхідне інформування виборця з метою формування громадянського суспільства (як чистити зуби не менше двох разів на день), а як елемент їхнього піару, чи політичної боротьби, а тому чекають поки їм занесуть за рекламу, або за антирекламу когось.

Про якісь інтереси виборців, суспільний інтерес, громадський контроль узагалі не йдеться.

❓Отже, якому місцевому ЗМІ ми довіряємо найбільше?

🖇Слід зауважити, що список місцевих медіа, які повноцінно працювали до повномасштабного вторгнення рф і можуть працювати нині це, зі зрозумілих причин, зовсім різні ЗМІ.

Тому ми беремо відтинок часу, як мінімум, за останні десять років.

✅ Найбільше заслуговує нашої довіри у цьому періоді часу «Данкор».

1⃣ Це видання, яке ніколи не піддавалося на тиск, шантаж, погрози та умовляння можновладців у своїй редакційній політиці.

Не намагалося щось замовчувати, або про щось не писати лише тому, що це комусь не сподобається з владних кіл, не домовлялося з ними про співпрацю.

Влада могла розмістити рекламу в «Данкорі», але поряд з нею йшла редакційна стаття, де викладалася зовсім інша точка зору, здебільшого, абсолютно протилежна.

У «Данкорі» чітко розуміли, що коли якесь ЗМІ хвалить, або винагороджує влада це не привід особливо пишатися, а скоріше питання до себе: «що я роблю не так».

2⃣ «Данкору» не треба було підказувати суспільно-важливу тематику, вони самі її бачили і обирали для себе як пріоритетну.

Там ніхто не огризався на громадськість, мовляв, якщо ви самі все розумієте і знаєте як треба, то й беріть і пишіть самі.
Бо розуміли різницю між громадською діяльністю і роботою журналістів.

У «Данкорі» висвітлювалися теми, яких нині взагалі ніхто не торкається, вважаючи їх заскладними.

3⃣ «Данкор» можна було читати без закочування очей і запитання, «як же можна було пропустити і не задати чиновнику, чи експерту оте, чи інше питання».

Їхні тематичні публікації не виглядали, як ковзання по поверхні, там була видна глибина занурення журналіста у тему.

Окремі статті, чи розслідування могли писатися і по декілька місяців поспіль, поки не було зібрано достатньо даних, поки вони не ставали достатньо довершеними.

У цьому плані «Данкор» добре поєднував у собі переваги «швидких» і «повільних» медіа із новинами та аналітикою.

4⃣ «Данкор» не підбирав «своїх» експертів, чи коментаторів, чим дуже грішать інші місцеві медіа, надаючи можливість говорити винятково зручним, дружнім для редакції, або влади людям, незалежно від їхньої справжньої компетентності в тих, чи інших речах, або обізнаності про щось.

«Данкор» не підміняв реальність підробними «розмовляючими головами», яким дуже треба в політику, він відображав дійсність таку як вона є - геть різноманітну.

📌 Нинішній час не надто підходить для існування якісних медіа такого рівня, у цьому плані «Данкор» явно обігнав свій час.

Десь з 20-21 року це видання підтримується в мінімальному форматі, здебільшого, як новинна стрічка.

Сподіваємося, що після зупинення війни «Данкор» таки зробить перезавантаження та отримає друге дихання, бо поки жодного аналогу не з'явилося.

Хвилинка гумору, або класична хуцпа*, яку відкручують рекламою в соціальних мережах. 🙃

*Хуцпа - «зухвалість», або «нечуване нахабство»

І це лише один приклад з багатогранної щоденної рекламної кампанії приватних перевізників у ЗМІ та соцмережах.

До речі, коли будете вчергове бачити таку ж рекламу з начебто, її критикою ще й на сторінках громадських активістів, завжди звертайте увагу, як саме вона подана, чи є там пряме посилання, назва видань, де ця реклама розміщена.

Бо якщо є, то привід зробити висновки вже й про тих, хто вбирається в тоги «народних захисників».

Якщо вже рекламувати приватні перевезення, то винятково так. 🙃

Звертайте увагу, сумчани, що пасажирські автобуси в Італії 1981 року (на хвилинку!) виглядають набагато краще, ніж автобуси в Сумах 2024 року.

Естетика, чи її відсутність завжди сприяє коханню, або ненависті.

Думай...те.

Друзі, проявляйте активність. Показуйте, що ви є та читаєте.

Поставте реакції на десять останніх дописів.

Якби в Сумах адміністрація КП дозволила собі випустити на лінію настільки брудний транспорт, то громадськість її б уже з'їла.

Є обласні центри з абсолютно неляканими чиновниками і майже повною відсутністю будь-якого громадського контролю.

Але нам слід рівнятися на кращі практики управління містами, а не на гірші.

За підсумками прочитаного та переглянутого в медіа, видається, що наша аудиторія була права, коли рекомендувала нам зосередитися на контенті та роботі саме Суспільного.

Здається, що розбір всіх інших місцевих медіа буде суто «не в коня корм».

💡Тобто, жодних висновків ніхто з них, як не робив, так і не робитиме, просто зайво витрачений час.

👇 Голосувалку прикрутили.

Те, що наші читачі із задоволенням почитають міркування ще й про будь-які інші місцеві медіа - чудово. Дякуємо за довіру.

✅ Але ж ми трохи не про це. Ми винятково про ефективність процесу.

Ви бачите, щоб хтось робив якісь висновки, брав суспільно-важливі теми, писав та знімав про них не абияк, а належним чином з використанням, наприклад, готового, до дрібниць розжованого алгоритму, а не просто генерував усілякі нісенітниці, які ми лівою ногою за півтора дня напишемо, чи знімемо вам не приходячи до тями і навіть без жодного гранту?!

Ми про ефективність, раціональність, адекватність.

👇 Голосувалку прикрутили.

Днями, до речі, журналісти на Громадському радіо шалено раділи, що нарешті Київ будуть менше вимикати, бо, мовляв, «Укренерго» змінить підхід до відключень, а там же все-таки столиця і, очевидно, що у якомусь міністерстві задовбалися пішки ходити нагору, і таки натиснули на енергетиків, і які молодці ті, хто це зробив: (майже пряма їхня мова).

Ми раніше думали, що радіо NV це абсолютне дно з його експертами про те, як покращилося життя на Сумщині в результаті Курської операції, але от, виявилося, що можна копати ще глибше.

Вони як діти раділи, що це ж столиця, мегаполіс, виконуються державні функції, споживання відчутно більше, тому іншим треба поставитися з розумінням.

Приїздіть на Сумщину, яку вже сьогодні стали вимикати ще більше, поживіть тут під ракетами, КАБами, шахедами, цинічні *ляді.

Рівень нашого розчарування місцевими журналістами та політиками настільки великий, що вже ніхто з нас навіть не вступає з ними в жодні дискусії, не залишає жодних посилань на їхніх сторінках, взагалі жодним чином не коментує та не реагує на них.

Мовчки прочитали черговий їхній малограмотний потік свідомості та пройшли собі далі.

Джерелом натхнення новини Суспільного, яку ми нещодавно згадували, очевидно, послужив текст Данкору.

Бо різниця між ними два дні на користь останнього.

Але якщо Данкор прямо пише, що розіслав депутатам Верховної Ради від Сумщини запити щодо пояснення мотивів голосування, то Суспільне про це не згадує, і, мабуть, їх і не розсилало.

Отож, Данкор навіть зараз залишається медіа, яке пробує досліджувати теми до яких іншим місцевим ЗМІ байдуже.

А й справді, хто з них буде оприлюднювати якісь там реєстри з перспективою кримінального покарання. Нікчеми, що з них узяти.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що підприємства критичної інфраструктури, які розташовані на території бойових дій і ті, чия інфраструктура пошкоджена, чи знищена отримають право на реструктуризацію боргів.

Сумським журналістам варто було б з'ясувати, чи увійдуть до цього переліку місцеві підприємства.

Насамперед водоканал, який недавно шантажували відключенням електрики представники олігархату, а також два місцеві теплопостачальні підприємства.

У разі ж, якщо місцеві критичні підприємства знову залишилися «за бортом» реструктуризації, тоді журналістам слід звернутися вже до депутатів ВР від Сумщини, бо це їхня пряма задача - відстоювати та лобіювати інтереси області.

Також непогано було б роз'яснити для широкої публіки власне сам механізм реструктуризації.

Слід розуміти, що відсутність реструктуризації змушує підприємства посилювати тиск на споживачів і лобіювати підвищення тарифів, тому це питання є суспільно-важливим.

Сьогодні більшість місцевих ЗМІ цитують начальника МВА Сергія Кривошеєнка, який інформує, що було розірвано договір з ПАТ «Сумбуд» на будівництво другої черги секторів поховань на сумському Ново-Центральному Баранівському кладовищі, вказуючи при цьому, що надійшло багато скарг щодо завищеної вартості та порушення процедури.

Проте, як відомо, скарги звичайних громадян, або навіть розслідування журналістів рідко на щось впливають у таких справах.

Були відповідні висновки Держаудитслужби, про які начальник МВА розповідав раніше Суспільному.

Але цікавим залишається питання, чи були до цієї служби звернення журналістів, або інших органів із цього приводу.

Так, наприклад, канал «діско-партизани» вказує на роль звернення прокуратури в цьому процесі.

Це справді важливий момент, який журналістам варто дослідити окремо, а не просто копіювати офіційні новини.

Бо різноманітних тендерів, розпоряджень і угод із ознаками порушень може бути десятки, але скасовуються вони в одиничних випадках.

І розуміти механізм чому і як саме це відбулося буде не зайвим, насамперед тим журналістам, які слідом за нами починають розмірковувати щодо громадянського суспільства.

Дмитро Живицький про безпекову ситуацію на Сумщині.

https://youtu.be/BHMzgeyXZtg?feature=shared

Апарат МРТ, який вкрай необхідний прикордонній громаді, майже півтора року стоїть у складському приміщенні Клінічної лікарні Святого Пантелеймона, інформує народний депутат України Тетяна Скрипка:

«Аби виправити це неподобство звернулася до Міністра охорони здоров’я. Сьогодні проблемне питання обговорили на нараді за участі Віктора Ляшка, народних депутатів та представників ОВА.

За результатами засідання отримали запевнення від керівника лікарні, що до кінця року кабінет МРТ запрацює.

Хочу попередити очільника лікарні Святого Пантелеймона, якщо звісно до кінця року він ще займатиме цю посаду, що я особисто на початку 2025 року навідаюсь до кабінету МРТ, аби перевірити його роботу.

Нагадую керівнику, що в країні війна, і кількість людей, які потребують обстеження, значно зросла. Ніхто не має права ховати обладнання, яке рятує життя і здоров'я українців».