ЦЕ Я У МЕНЕ ТАКА САМА ЄХИДНА МОРДА!

hiii i am 21 today! here is a little sketch i did in 30ish minutes of me out of lolita fashion, cosplay, drag etc etc you name it. i’ve been a wet rat who only goes out in the fields to meditate lately.

as a little gift for y’all despite my inactivity i will show you the wips of my magnificent yurious vision i’ve been working on all this time and a reveal of birbs kissing. i will be far more active soon!!

if anyone feels like treating me and sponsoring my meds, coffee, etc etc my paypal is at corviddecadence@gmail.com and my card is 5457082277965344

без назви

папір 30х23
олійна пастель, акрил
#available

HKERMVKMWRKV HOLY MOLY

Я розумію, що всі мої спостереження це результат виключно власного досвіду, що все поза бульбашкою може бути не так, але ось ділюсь думками.
Я читаю іноді якісь відомості з росії, не в сенсі новин, а в сенсі того, як там взагалі справи. І я бачу, що війна з нами зробила їх гіршими. Якісь доноси, якісь п'яні жахливі вбивства від "учасників есвео". Цікаво було про Бурятію: буряти раніше були дуже відкритими і гостинними, а тепер стали підозрілими і бояться спілкуватися із незнайомцями (туристами тощо), тому що остерігаються "помсти від українців".
Тим часом, в Україні за останні роки я навпаки спостерігаю, що набагато більше в побуті стало привітності, доброзичливості, люди частіше допомагають один одному і просто роблять якісь милі дрібниці типу сказати один одному комплімент чи побажати гарного дня. За пару днів мені:
- в метро рендомний дідусь сказав, що у мене красиві татуювання (а років 7 назад якийсь дід теж в метро сказав, що я через них, як зечка, і ніхто заміж не візьме)
- в магазині жіночка за прилавком, побачивши, що я не можу обрати, якось дуже по-домашньому сказала: а візьміть ось огірочки, їх тільки-тільки відкрили! Вони дуже класні, ми самі беремо, ось спробуєте і точно скажете, що наче бабуся робила! – і потім вона мені наклала їх в судочок і трохи заговорницькі прошепотіла: - Я вам самі маленькі повибирала, вони найкращі!
І таких речей дуже багато навкруги. Бачу, як у старенької бабусі із квітами часто люди не купують квіти, але дають 20 гривень просто так. Бачу, як допомагають ветеранам на візках, поступаються місцем військовим і літнім людям, як молодь захоплено читає книги в метро і на лавочках, як люди, які можуть не бути ввічливими і нічого привітного не казати все одно кажуть, просто тому, що якось так у нас стало прийнято.
І ні, справа не в Києві, я багато буваю в інших містах і бачу багато добра скрізь.
Але звісно, може то у мене замилена оптика 🥲

awwww süß! 😀

через те, що канали поруч, прочитав це як "Мара Польскі"