Фундація DEJURE
1.65K subscribers
51 photos
4 videos
1 file
403 links
Канал аналітичного центру «Фундація DEJURE» — розповідаємо про роботу українських судів під час війни та пояснюємо, що означають рішення міжнародних судів проти росії
Download Telegram
Міжнародний суд ООН наказав росії негайно припинити воєнні дії на території України. Що це значить?

Це рішення — обов’язкове для виконання навіть попри те, що не є фінальним по суті.

Для доведення вини росії і підрахунку репарацій буде проводитися окремий судовий розгляд, який триватиме найближчі роки.

Чи виконає росія свій обов’язок і дослухається до думки суду ООН?

Зважаючи на повну зневагу росії до міжнародного права та правопорядку, існує високий ризик того, що рф закриє очі і на цей обов’язок.

Ба більше: рішення суду зобов’язує росію «НЕГАЙНО» припинити воєнні дії в Україні.

Як ми бачимо, ракета у Дарницькому районі Києва, обстріл міста Мерефа Харківської області, подальша блокада міста-героя Маріуполя знову показує «обличчя» окупанта.

Що можна зробити, аби змусити росію виконати рішення Суду?

Процедура примусового виконання рішень Міжнародного суду ООН стосується прийняття рішення у Раді Безпеки ООН. Однак цього не варто очікувати.

По-перше, процедура виконання рішення через Радбез стосується остаточних рішень суду (judgments), а не рішень щодо тимчасових заходів (orders).

По-друге, навіть якби можна було і рішення щодо тимчасових заходів (orders) виконувати через Радбез, росія легко використала б своє право вето як постійний член Радбезу.

Чи можна вигнати росію з Ради Безпеки ООН та взагалі з ООН?

На жаль, росію вигнати з Ради Безпеки ООН також неможливо. Хіба за згодою останньої.

Для того, аби виключити якусь державу з ООН, рішення має прийняти Генеральна Асамблея ООН.

Для початку такої процедури саме Рада Безпеки має звернутися до Генасамблеї і порушити розгляд питання про виключення держави з ООН.

А тут знову спрацьовує право вето росії, яка є одним з п’яти постійних членів Радбезу.

Навіщо нам це рішення, якщо росія його не виконає?

По-перше, це рішення сильно вдарило по тій пропаганді, яку поширює окупант, нібито Україна останні 8 років бомбила Донбас і влаштувала справжній «геноцид російськомовного населення». Нібито саме тому росія й ухвалила рішення про проведення «спеціальної воєнної операції».

Суд же дійшов до висновку, що доказів існування геноциду немає, а відтак Україна має право не піддаватися військовому вторгненню.

По-друге, на найвищому юридичному рівні констатовано факт вторгнення росії та зобов’язано останню припинити безпідставну агресію.

Наостанок, у разі невиконання рішення Міжнародного Суду ООН, проти росії й далі впроваджуватимуться чіткі та комплексні санкції.

Росія сама взяла на себе обов’язок виконувати рішення Суду, і таке невиконання знову доведе: домовленість з росією не коштує навіть паперу, на якому така домовленість закріплена.
Через війну в Україні у десятках судів зараз не здійснюється правосуддя, проте судова система працює — для цього Верховний Суд змінив підсудність територіальних судів.

Станом на 18 березня в Україні не працювали 111 судів — у Донецькій, Житомирській, Запорізькій, Київській, Миколаївській, Херсонській, Харківській та Чернігівській областях.

Сьогодні, 22 березня, ще кілька судів Сумської, Миколаївської та Чернігівської областей змінили свою підсудність. Зокрема:

❗️ Справи Господарського суду Миколаївської області тепер розглядатимуть у Господарському суді Одеської області

❗️ Справи Господарського суду Сумської області та Господарського суду Чернігівської області — у Господарському суді Черкаської області

❗️ Справи Середино-Будського районного суду Сумської області та Тростянецького райсуду Сумської області — у Гадяцькому райсуді Полтавської області

👉🏻 ТУТ ви можете знайти актуалізовану узагальнену таблицю з переліком судів, територіальну підсудність яких було змінено у зв’язку з неможливістю здійснювати правосуддя під час воєнного стану
ЄСПЛ розглядатиме звернення щодо порушень росією прав людини і після її виходу з Ради Європи

Нещодавно росію буквально вигнали з Ради Європи. Зокрема, це означало, що зупиняються усі договірні відносини між Радою Європи та рф.

Проте маємо гарні новини — ЄСПЛ продовжить розглядати справи щодо порушень, які були чи будуть вчинені росією, у тому числі протягом перехідного періоду — до 16 вересня 2022 року.

У своїй резолюції суд спирався на статтю 58 Європейської Конвенції, керуючись метою практичного та ефективного захисту прав людини.

«Не можна обмежити правовий захист людей тоді, коли це найбільш необхідно. Сама мета системи прав людини — це надання засобів правового захисту для жертв найсерйозніших порушень. Отож, рішення суду слушне та діє в інтересах жертв кривавої російської агресії», — пояснює юрист Фундації DEJURE Володимир Гришко.

Це означає, що ми і надалі можемо звертатися зі скаргами у зв’язку зі збитками та війною, а росія буде зобов’язана виконати рішення ЄСПЛ!

Крім того, суд відновив розгляд усіх призупинених раніше справ щодо рф.
Знайшлася пропажа — журналісти знайшли голову Конституційного Суду Олександра Тупицького у Відні (Австрія). Світлини зроблені 24 березня 2022 року.
На даний момент Олександру Тупицькому 59 років — він не мав права залишати територію країни.

Водночас, як повідомляють журналісти проєкту Схеми, офіційних даних про перетин українського кордону Тупицьким немає. Востаннє він перетинав кордон 22 лютого — повертався із Туреччини.

Натомість є інформація, що його дружина Ольга та двоє дітей на автомобілі BMW виїхали з України 17 березня.

Хто такий Олександр Тупицький?

Де-юре — голова Конституційного Суду України, якого обвинувачують у корупції.

Тупицького обвинувачують у «введенні в оману суду або іншого уповноваженого органу» та «перешкоджанні з’явленню свідка, потерпілого, експерта, спеціаліста, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку».

Президент Зеленський відсторонив Тупицького від здійснення повноважень голови суду указом у грудні 2020-го. Утім, такий указ є юридично нікчемним, оскільки за Конституцією президент не має повноважень відсторонювати суддів КС.

З грудня 2021-го Тупицький разом із дружиною знаходиться під візовими санкціями США у зв’язку зі «значними корупційними діями» та «отриманням грошового хабаря під час роботи в українській судовій системі»
650 тисяч євро перерахували на потреби Збройних Сил України — ці гроші належали російським комерсантам. Таке рішення ухвалив суддя Личаківського райсуду Львова за клопотанням прокурора.

Звідки взялися гроші?

Як повідомляє Держбюро розслідувань, посадовці держпідприємства, що входить до сфери управління Державного рибагентства, змовилися з представниками іноземних компаній — у тому числі й російських.

Чиновники планували привласнити гроші — штучно зменшити суму компенсації за загибель риболовецького траулера у водах Мавританії у липні 2019-го. Це судно належало Україні. Його реальна ринкова вартість — 10 мільйонів доларів.

«Під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження зафіксовано факт безпідставного перерахування на транзитний рахунок банківської установи України грошових коштів в сумі 650 тис. 200 євро з банківського рахунку, відкритого на території Російської Федерації за, нібито, врегулювання спору щодо затопленого траулера у територіальних водах Ісламської Республіки Мавританія, хоча насправді це рішення жодним чином не погоджувалося українською стороною», — повідомили у ДБР.

Згодом на ці гроші наклали арешт.

Через запровадження воєнного стану львівський суд задовольнив клопотання прокурора про скасування арешту 650,2 тисяч євро, що мали російське походження, та перерахування їх на рахунок ЗСУ.
Роботу Вищої ради правосуддя слід відновити у конституційний спосіб та відповідно до судової реформи

Фундація DEJURE, Центр протидії корупції, Автомайдан та Центр політико-правових реформ закликають парламент внести зміни до законодавства, що дозволять у максимально стислі строки відновити роботу Вищої ради правосуддя (ВРП) відповідно до Конституції та розпочатої президентом судової реформи.

Саме ця реформа є одним із основних індикаторів оцінки готовності України до інтеграції з Європейським Союзом.

Чому це важливо — пояснюємо тут 👈
Колишнього нардепа Олега Царьова засудили до 12 років в'язниці.

Рішення винесли заочно, адже політик переховується від слідства.

Царьова визнали винним у публічних закликах до сепаратизму.

Вирок виніс суддя Шевченківського райсуду Києва Павло Слободянюк.
За результатами співбесіди з чинними членами ВРП Етична Рада визнала таким, що не відповідає критеріям доброчесності, в.о. голови Віктора Грищука. Тепер З’їзд науковців протягом трьох місяців має вирішити, чи звільняти Віктора Грищука з посади. Інших трьох членів - Оксану Блажівську, Інну Плахтій та Віталія Саліхова Етична рада визнала такими, що відповідають критеріям доброчесності.
Голові Вовчанського райсуду Харківської області Ірині Уханьовій готують підозру в співпраці з російськими окупантами

Як повідомив прокурор області Олександр Фільчаков, заочну підозру мають оголосити наступного тижня.

У Держбюро розслідувань повідомили: Уханьова намагалася зібрати команду «однодумців», аби швидко відновити роботу суду вже за російським законодавством. Вона активно закликала своїх підлеглих зрадити Україну та разом здійснювати так зване судочинство окупаційної влади.

В Офісі генерального прокурора повідомили, що підозрювана провела загальні збори суддів та працівників апарату Вовчанського райсуду, під час якого повідомила, що від окупантів можна буде отримати 10 тисяч рублів (4500 грн) за виконання правосуддя в умовах війни.

Крім того, Уханьова зазначила, що російські військові готові співпрацювати й надавати допомогу у функціонуванні «судового органу РФ» і не несуть жодної загрози.

Що ще відомо про Ірину Уханьову?

І до цього інциденту суддя Уханьова не славилася доброчесністю та незаангажованістю.

У вересні 2018-го Вища рада правосуддя на пів року відсторонила її від здійснення правосуддя — суддя безпідставно заборонила здійснювати зйомку засідання харківському активісту Максиму Корнієнку.

Тоді у Вовчанському райсуді розглядали кримінальну справу щодо двох ромів. Під час засідання суддя Ірина Уханьова наказала активісту припинити запис.

Коли той відмовився це робити, суддя покликала поліцейських, які вивели хлопця з зали засідання і забрали до відділка.

Максима Корнієнка звинуватили у злісній непокорі правоохоронцям і заарештували на 15 діб.

Цікаво, що рішення у справі активіста у той же день винесла сама суддя Уханьова, з якою в активіста був конфлікт і яка покликала до суду поліцію. Це було беззаперечним конфліктом інтересів.

Активіста помістили до камери попереднього ув’язнення, де він провів 9 днів, перш ніж рішення скасували.

Після цього інциденту суддя Уханьова пішла на підвищення — у травні 2020-го її призначили головою Вовчанського райсуду Харківської області.
Голова Новоайдарського райсуду Луганської області Олена Іванова перейшла на бік ворога та розпочала співпрацю з російськими окупантами.

Правоохоронці вже оголосили їй підозру у держзраді та колабораціонізмі — повідомила Луганська обласна прокуратура.

За версією слідства, суддя Іванова, добровільно погодилася зайняти посаду в «судовому органі» тимчасово окупованого Новоайдару Луганської області.

Також вона закликала працівників суду до співпраці з владою так званої «ЛНР» — пообіцяла сприяти в отриманні ними посад у судових органах псевдореспубліки.

Судді Івановій загрожує до п’ятнадцяти років за ґратами із забороною обіймати деякі посади протягом певного часу, або й довічне позбавлення волі.

Що ще відомо про суддю Іванову?

Олена Іванова ухвалила виправдувальний вирок Олександру Бабенку, якого звинувачували у закликах взяти участь у референдумі і голосувати за створення так званої ЛНР.

Згодом апеляційний суд скасував вирок та відправив справу на новий розгляд.

Також суддя Іванову всупереч закону ухвалила 57 рішень російською мовою.

❗️Фундація DEJURE передала інформацію про суддю Іванову до Реєстру держзрадників Руху Чесно — у ньому зібрана та каталогізована інформація про суддів-зрадників із 2014 року.
🧐 Суддя Кіровського райсуду Кіровограда (назву досі не декомунізували) Ірина Загреба зобов’язала 19-річного проросійського агітатора вивчити напам'ять гімн України, пісню «Батько наш Бандера», вірш Володимира Сосюри «Любіть Україну», розділ Конституції про територіальний устрій та прочитати дві книги — повість Миколи Гоголя «Тарас Бульба» та роман Анатолія Дімарова «І будуть люди»
Олександра Тупицького оголосили у міжнародний розшук

Подільським райсуд Києва за клопотанням Офісу Генпрокурора оголосив у міжнародний розшук колишнього голову КСУ Олександра Тупицького — його обвинувачують у підкупі свідка в інтересах судді Юрія Татькова.

Справа слухається у суді майже рік, проте обвинувальний акт і досі не оголошений.

Як повідомив прокурор на засіданні 17 травня, з 13 судових засідань результативними були лише 3. Інші під різними приводами стороною захисту були зірвані.

Як відомо, зараз Тупицький разом із родиною знаходиться в Австрії.

На засіданні 17 травня його адвокати сказали, що він не може прибути до суду через «обставини непереборної сили» — війну і лікування дружини, яка народила 10 травня 2022-го.

Водночас Тупицький був готовий приєднатися до засідання у форматі відеозв’язку.

За словами прокурора, це неможливо зробити через законодавчі колізії.
Судді-зрадники: як їх притягнути до відповідальності

Під час першого етапу російсько-української війни у 2014-му деякі українські судді сприяли встановленню окупаційної влади.

Тоді були зафіксовані випадки, коли у судовий реєстр вносилися рішення за законодавством РФ, без зазначення «іменем України», а захоплені окупантами українські суди разом із суддями-зрадниками «переглядали» справи та використовували печатки суду для махінацій з майном.

Ці ситуації можуть повторитися.

Однак, зараз Вища рада правосуддя не може надати дозвіл на затримання, арешт чи тримання під вартою судді, або ж звільнити його, адже орган неповноважний.

То що ж робити?

Під час війни для затримання, арешту та тримання під вартою судді варто користуватися винятковим правилом, яке встановлює Конституція України.

«Без згоди Вищої ради правосуддя суддю не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину», — ч. 3 ст. 126 КУ.

Ця норма Конституції покриває можливість затримання та обрання запобіжного заходу щодо великої кількості кримінальних правопорушень, які є особливо критичними в умовах війни.

Зокрема, під категорію «тяжких та особливо тяжких злочинів» підпадають більшість кримінальних правопорушень проти основ національної або громадської безпеки — і держзрада під час воєнного стану, і колабораційна діяльність, і організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації.

А от щодо звільнення судді з посади, то тут без відновлення роботи ВРП обійтися не вдасться. Тож єдина можливість запустити цей процес — відновити роботу ВРП у конституційний спосіб.

Усі рекомендації Фундації DEJURE щодо здійснення правосуддя в умовах воєнного стану читайте у нашому дослідженні 👈
Суддя із Закарпаття отримав 5 років ув’язнення за хабар у 15 тисяч гривень — апеляція ВАКС підтвердила вирок

Апеляція Вищого антикорсуду підтвердила вирок судді Міжгірського райсуду Закарпатської області Антона Гайдура. У березні 2021-го його засудили до 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна та заборонили займати посаду судді протягом трьох років після відбуття покарання.

У суді встановили: суддя Гайдур вимагав і отримав 15 тисяч гривень хабаря за рішення щодо стягнення боргу у 150 тисяч.

В апеляції справу розглядала апеляційна палата ВАКС у складі суддів Олександра Семенникова, Інни Калугіної та Дмитра Михайленка.
«Суддя» так званої ДНР Олександр Нікулін, який «присудив» смертну кару за захист України трьом полоненим громадянам Великої Британії та Марокко, раніше виносив рішення іменем України - працював у Донецькому апеляційному адміністративному суді.
Відновлено роботу Єдиного державного реєстру судових рішень та порталу про стан розгляду справ. Обидва ресурси були недоступні з початку повномасштабної агресії росії.
«Московські воші» й «українські гниди»: САП скерувала до суду справу щодо «плівок Вовка»

Спеціальна антикорупційна прокуратура скерувала до суду справу щодо так званих «плівок Вовка», на яких фігурують голова Окружного адмінсуду Києва Павло Вовк та ще дев’ятеро осіб — судді ОАСК Євген Аблов, Ігор Погрібніченко, Ігор Качур, Богдан Санін, Олексій Огурцов, Володимир Келеберда, а також екскерівник Державної судової адміністрації Зеновій Холоднюк та два адвокати. Їх усіх підозрюють у створенні злочинної організації та спробах захопленні влади.

⚡️ОАСК — «супермаркет правосуддя»

За версією слідства, за вказівкою голови ОАСК Павла Вовка наближені до нього судді ухвалювали замовні рішення в інтересах політичних еліт, бізнес-кіл та своїх власних.

Як стверджують правоохоронці, в ОАСК створили схему з подання штучних адмінпозовів від підставних громадських організацій чи фізичних осіб до свого ж суду з подальшим «надшвидким» їхнім розглядом та наперед визначеним результатом.

Через це ОАСК ще називають «супермаркетом правосуддя».

Більше про домовленості в ОАСК можна подивитися у фільмі-розслідуванні «Нарадча кімната»

⚡️Підім’яти під себе всіх

На плівках із кабінету голови ОАСК також зафіксовано, як вони намагалися захопити владу в Україні — отримати контроль над Вищою радою правосуддя і Вищою кваліфікаційною комісією суддів.

За версією слідства, для цього судді ОАСК ухвалювали рішення в інтересах деяких чиновників. Ті, у свою чергу, призначали до ВРП та ВККС підконтрольних Павлові Вовку осіб.

Цікаво, що «щупальця ОАСК» поширювалися не лише на ВРП та ВККС, а й на Раду суддів.

Зокрема, на плівках зафіксовано: нинішній очільник РСУ Богдан Моніч, який зараз намагається потрапити в оновлену і реформовану ВРП — ставленик Павла Вовка.

⚡️Антиукраїнська діяльність ОАСК

Крім цього, рішення ОАСК становлять небезпеку для держави — судді системно ухвалювали антиукраїнські рішення.

Саме судді ОАСК забороняли і розганяли Майдан, скасовували новий український правопис і пам’ятні заходи щодо вшанування українських діячів, повернули проспекту Бандери назву «Московський», призупинили перейменування Української православної церкви Московського патріархату на Російську православну церкву в Україні за «благословення» Онуфрія і ще багато-багато чого.

⚡️Недоліквідація

Звісно, ця пародія на правосуддя дуже хвилювала громадськість, тож петиція про ліквідацію ОАСК зібрала необхідну кількість голосів.

Після цього її розглянув президент Зеленський і 13 квітня 2021-го зареєстрував невідкладний законопроєкт про ліквідацію ОАСК.

Цей законопроєкт пролежав у парламенті майже рік, потім почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну…

Проте, щоб перемогти у цій війні, треба діяти на всіх фронтах — знищувати як зовнішнього, так і внутрішнього ворога. Бо, як казав лідер українського національно-визвольного руху Симон Петлюра — «Нам не страшні московські воші, нам страшні українські гниди».
Личаківський районний суд м. Львова наклав арешт на майно Віктора Медведчука, підозрюваного у державній зраді. Загалом арештовано 279 картин, 4 статуетки, 10 годинників, 5 чашок, 1 келих, 1 піднос, 2 вази, 1 графин, 2 підставки, 2 срібних підстаканники, 1 чайник, 31 коробка з елементами посуду, а також залізничний вагон-ресторан з меблями, предметами інтер’єру та посуду.
Україна - офіційно частина великої європейської родини! Вітаємо усіх з історичним рішенням!