Чернявський Олег Віталійович
(24.12.1983 – 25.12.2023)
Народився 24 грудня 1983 року в місті Борзна. Навчався у гімназії імені Пантелеймона Куліша, де формувалися його інтереси та життєві цінності.
Згодом здобув вищу освіту в Чернігівському державному педагогічному університеті імені Т. Г. Шевченка за спеціальністю «Учитель історії».
Олег був різносторонньою людиною — захоплювався спортом, займався футболом, важкою атлетикою та пауерліфтингом. Його знали як наполегливого, сильного духом і цілеспрямованого чоловіка.
3 грудня 2022 року він став на захист Батьківщини, долучившись до лав українського війська. 25 грудня 2023 року Олег Чернявський загинув у Луганській області під час виконання бойового завдання.
Похований у рідній Борзні.
Світла пам’ять Захиснику🇺🇦
НУЧК пам’ятає🕯
(24.12.1983 – 25.12.2023)
Народився 24 грудня 1983 року в місті Борзна. Навчався у гімназії імені Пантелеймона Куліша, де формувалися його інтереси та життєві цінності.
Згодом здобув вищу освіту в Чернігівському державному педагогічному університеті імені Т. Г. Шевченка за спеціальністю «Учитель історії».
Олег був різносторонньою людиною — захоплювався спортом, займався футболом, важкою атлетикою та пауерліфтингом. Його знали як наполегливого, сильного духом і цілеспрямованого чоловіка.
3 грудня 2022 року він став на захист Батьківщини, долучившись до лав українського війська. 25 грудня 2023 року Олег Чернявський загинув у Луганській області під час виконання бойового завдання.
Похований у рідній Борзні.
Світла пам’ять Захиснику
НУЧК пам’ятає🕯
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🕊10🙏1
Дорогі першокурсники!
Шановні батьки, викладачі, працівники та вся університетська родино!
Щиро вітаю Вас із Днем знань та початком нового навчального року!
Сьогодні для нашого університету особливий день. Ми відкриваємо нову сторінку ще одного навчального року, сповненого очікувань, планів, відкриттів і нових звершень.
А для Вас, дорогі першокурсники, сьогодні розпочинається особливий етап життя. Віднині Ви — частина великої університетської родини, частина її історії, традицій і майбутнього.
Попереду на Вас чекають перші лекції, нові знайомства, цікаві відкриття, наукові пошуки, студентські проєкти, перемоги й, можливо, перші помилки. Не бійтеся їх — адже саме вони часто стають найкращими уроками на шляху до успіху.
Бажаю Вам не просто здобути якісну освіту й опанувати обрану професію. Бажаю навчитися мислити масштабно, ставити запитання, знаходити нестандартні рішення, брати відповідальність за свої вчинки та завжди залишатися людьми, якими можна пишатися.
Пам’ятайте: університет — це не лише лекційні аудиторії, заліки та диплом. Це місце, де народжуються ідеї, формується характер, знаходяться справжні друзі та відкриваються нові горизонти.
Особливі слова вдячності сьогодні адресуємо нашим захисникам і захисницям. Завдяки мужності та незламності Збройних Сил України ми маємо можливість навчатися, працювати, мріяти та будувати майбутнє нашої держави. Низький уклін кожному, хто боронить Україну, і вічна пам’ять тим, хто віддав за неї найдорожче — своє життя.
Дорогі першокурсники!
Вірте у себе. Не відкладайте мрії на потім. Будьте допитливими, сміливими й наполегливими. Використовуйте кожну можливість, яку дарують студентські роки. Адже саме зараз Ви робите перші кроки до того майбутнього, яке одного дня стане Вашою реальністю.
Нехай університет стане для Вас місцем, куди завжди хочеться повертатися — з теплом, вдячністю та гордістю.
Бажаю всім студентам успішного навчального року, викладачам — натхнення, а нашій університетській родині — єдності, розвитку та нових перемог!
Нехай цей навчальний рік буде щедрим на знання, важливі зустрічі та великі перемоги. Хай через роки кожен із Вас із гордістю скаже:
«Саме тут я знайшов свій шлях».
З Днем знань!
З новим навчальним роком!
Ректор Національного університету
«Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка
Олег ШЕРЕМЕТ
Шановні батьки, викладачі, працівники та вся університетська родино!
Щиро вітаю Вас із Днем знань та початком нового навчального року!
Сьогодні для нашого університету особливий день. Ми відкриваємо нову сторінку ще одного навчального року, сповненого очікувань, планів, відкриттів і нових звершень.
А для Вас, дорогі першокурсники, сьогодні розпочинається особливий етап життя. Віднині Ви — частина великої університетської родини, частина її історії, традицій і майбутнього.
Попереду на Вас чекають перші лекції, нові знайомства, цікаві відкриття, наукові пошуки, студентські проєкти, перемоги й, можливо, перші помилки. Не бійтеся їх — адже саме вони часто стають найкращими уроками на шляху до успіху.
Бажаю Вам не просто здобути якісну освіту й опанувати обрану професію. Бажаю навчитися мислити масштабно, ставити запитання, знаходити нестандартні рішення, брати відповідальність за свої вчинки та завжди залишатися людьми, якими можна пишатися.
Пам’ятайте: університет — це не лише лекційні аудиторії, заліки та диплом. Це місце, де народжуються ідеї, формується характер, знаходяться справжні друзі та відкриваються нові горизонти.
Особливі слова вдячності сьогодні адресуємо нашим захисникам і захисницям. Завдяки мужності та незламності Збройних Сил України ми маємо можливість навчатися, працювати, мріяти та будувати майбутнє нашої держави. Низький уклін кожному, хто боронить Україну, і вічна пам’ять тим, хто віддав за неї найдорожче — своє життя.
Дорогі першокурсники!
Вірте у себе. Не відкладайте мрії на потім. Будьте допитливими, сміливими й наполегливими. Використовуйте кожну можливість, яку дарують студентські роки. Адже саме зараз Ви робите перші кроки до того майбутнього, яке одного дня стане Вашою реальністю.
Нехай університет стане для Вас місцем, куди завжди хочеться повертатися — з теплом, вдячністю та гордістю.
Бажаю всім студентам успішного навчального року, викладачам — натхнення, а нашій університетській родині — єдності, розвитку та нових перемог!
Нехай цей навчальний рік буде щедрим на знання, важливі зустрічі та великі перемоги. Хай через роки кожен із Вас із гордістю скаже:
«Саме тут я знайшов свій шлях».
З Днем знань!
З новим навчальним роком!
Ректор Національного університету
«Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка
Олег ШЕРЕМЕТ
❤🔥10❤7🔥3👍1
🍂 Рідна з НУЧК | Вересень має багато імен
🔸 Ревень або ревун — через холодні осінні вітри та пориви негоди.
🔸 Хмурень — бо небо у вересні часто хмуриться, а теплі дні змінюються дощовими.
🔸 Сівень — назва, поширена на Заході України, пов’язана з активною сівбою озимих культур.
🔸 Маїк — від слова «маяння», тобто появи перших сходів озимини.
Наші предки уважно спостерігали за природою й давали місяцям назви, у яких відображалися погода, праця та зміни довкола. А як би ви назвали вересень сьогодні? 👀
#рідна_з_нучк💚
Вересень — це не лише перший місяць осені та старт нового навчального року. В українській традиції він мав чимало народних назв — і кожна з них розповідала свою маленьку історію про цю пору 🍁
🔸 Ревень або ревун — через холодні осінні вітри та пориви негоди.
🔸 Хмурень — бо небо у вересні часто хмуриться, а теплі дні змінюються дощовими.
🔸 Сівень — назва, поширена на Заході України, пов’язана з активною сівбою озимих культур.
🔸 Маїк — від слова «маяння», тобто появи перших сходів озимини.
Наші предки уважно спостерігали за природою й давали місяцям назви, у яких відображалися погода, праця та зміни довкола. А як би ви назвали вересень сьогодні? 👀
#рідна_з_нучк💚
❤5
Ярмак Володимир Анатолійович
(11.02.1982 – 18.09.2024)
Народився 11 лютого 1982 року в селі Тупичів Чернігівської області. Вищу освіту здобув у Чернігівському державному педагогічному університеті імені Т. Г. Шевченка за спеціальністю «Учитель історії».
Під час повномасштабного вторгнення росії Володимир став на захист України. Служив на східному напрямку, виконуючи бойові завдання та разом із побратимами стримуючи ворога.
18 вересня 2024 року Володимир Ярмак загинув на Донеччині під час виконання бойового завдання. Похований у рідному селі Тупичів.
Світла пам’ять Захиснику🇺🇦
НУЧК пам’ятає🕯
(11.02.1982 – 18.09.2024)
Народився 11 лютого 1982 року в селі Тупичів Чернігівської області. Вищу освіту здобув у Чернігівському державному педагогічному університеті імені Т. Г. Шевченка за спеціальністю «Учитель історії».
Під час повномасштабного вторгнення росії Володимир став на захист України. Служив на східному напрямку, виконуючи бойові завдання та разом із побратимами стримуючи ворога.
18 вересня 2024 року Володимир Ярмак загинув на Донеччині під час виконання бойового завдання. Похований у рідному селі Тупичів.
Світла пам’ять Захиснику
НУЧК пам’ятає🕯
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🕊9❤🔥1
Forwarded from ФФВ НУЧК
Вітаємо Анну КОЛОТУРСЬКУ зі срібною 🥈 нагородою на Міжнародному турнірі з боксу!!!
24-29 серпня в м. Глівіце (Польща🇵🇱) проходив XXI Міжнародний відкритий турнір з боксу серед жінок-молоді та еліти Silesian Women’s Open Tournament, в якому взяли участь близько 200 спортсменок із 18 країн світу.
Турнір зібрав боксерок з таких країн, як Україна, Польща, Казахстан, Німеччина, Чехія, Ірландія, Угорщина, Ізраїль, Норвегія та інших.
Студентка ФФВ НУЧК імені Т. Г. Шевченка Анна КОЛОТУРСЬКА виступала у складі збірної команди України Ukrainian Boxing Federation 🇺🇦 , в рамках підготовки до чемпіонату світу U19, який відбудеться з 14 жовтня по 28 жовтня 2026р. у м. Будва (Чорногорія 🇲🇪)
24-29 серпня в м. Глівіце (Польща🇵🇱) проходив XXI Міжнародний відкритий турнір з боксу серед жінок-молоді та еліти Silesian Women’s Open Tournament, в якому взяли участь близько 200 спортсменок із 18 країн світу.
Турнір зібрав боксерок з таких країн, як Україна, Польща, Казахстан, Німеччина, Чехія, Ірландія, Угорщина, Ізраїль, Норвегія та інших.
Студентка ФФВ НУЧК імені Т. Г. Шевченка Анна КОЛОТУРСЬКА виступала у складі збірної команди України Ukrainian Boxing Federation 🇺🇦 , в рамках підготовки до чемпіонату світу U19, який відбудеться з 14 жовтня по 28 жовтня 2026р. у м. Будва (Чорногорія 🇲🇪)
❤14👍2
Forwarded from ❗️Новини Чернігова та області - Челайн
Без традиційної посвяти: як 1 вересня розпочали навчання в одному з чернігівських вишів (Відео)
https://cheline.com.ua/chelinetv/suspilstvo-video/bez-traditsijnoyi-posvyati-yak-1-veresnya-rozpochali-navchannya-v-odnomu-z-chernigivskih-vishiv-video-517918
https://cheline.com.ua/chelinetv/suspilstvo-video/bez-traditsijnoyi-posvyati-yak-1-veresnya-rozpochali-navchannya-v-odnomu-z-chernigivskih-vishiv-video-517918
ЧЕline |
Без традиційної посвяти: як 1 вересня розпочали навчання в одному з чернігівських вишів (Відео)
«Класно, що ми маємо можливість вийти в перший день, тут познайомитися одне з одним, побачити одне одного наживо, а не на камерах. Познайомитися ближче, мати якісь стосунки, стати друзями класними, бо це дуже важливо»,- Богдан Похвала – студент першого курсу…
❤11
❌️"Кидатися у вічі"
✅️ Упадати в очі,
Убирати очі (лише позитивне значення).
Наприклад:
Щоразу впадали йому в око поодинокі берізки....
Кожух такий, що очі вбирає.
#рідна_з_нучк💚
✅️ Упадати в очі,
Убирати очі (лише позитивне значення).
Наприклад:
Щоразу впадали йому в око поодинокі берізки....
Кожух такий, що очі вбирає.
#рідна_з_нучк💚
❤6
Єременко Павло Олексійович
(08.08.1997 – 12.03.2022)
Сьогодні, 12 березня, ми вшановуємо пам’ять Павла Олексійовича Єременка — випускника Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, який 4 роки тому віддав своє життя, захищаючи рідний Чернігів від російських окупантів.
Павло народився 8 серпня 1997 року в Чернігові. У 2014 році закінчив загальноосвітню школу №7 та вступив до НУЧК. У 2018 році здобув ступінь бакалавра за спеціальністю «Професійна освіта» з кваліфікацією «Викладач практичного навчання в галузі транспорту». Продовжив навчання в університеті та у 2019 році отримав ступінь магістра за тією ж спеціальністю, спеціалізація «Транспорт».
Павло був активним учасником студентського життя. Він проявив себе як талановитий актор аматорського театру «EX LIBRIS», де зіграв головну роль у виставі про життя Людвіга ван Бетховена.
Окрім творчої діяльності, Павло займався благодійністю. Разом із однодумцями він організовував благодійні вистави для інтернатів, реабілітаційних центрів та шкіл. За сім років було проведено 15 таких заходів, що подарували радість і підтримку багатьом дітям.
З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну Павло добровільно вступив до лав територіальної оборони Чернігова. 11 березня 2022 року під час виконання бойового завдання на території стадіону імені Юрія Гагаріна він отримав важкі поранення внаслідок ворожого авіаційного бомбардування.
12 березня 2022 року від отриманих травм Павло Єременко помер.
Його життя було наповнене творчістю, добрими справами та любов’ю до людей. А його останній вибір — стати на захист рідного міста — назавжди вписав його ім’я в історію боротьби за свободу України.
Світла пам’ять Герою🇺🇦
НУЧК пам’ятає🕯
(08.08.1997 – 12.03.2022)
Сьогодні, 12 березня, ми вшановуємо пам’ять Павла Олексійовича Єременка — випускника Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, який 4 роки тому віддав своє життя, захищаючи рідний Чернігів від російських окупантів.
Павло народився 8 серпня 1997 року в Чернігові. У 2014 році закінчив загальноосвітню школу №7 та вступив до НУЧК. У 2018 році здобув ступінь бакалавра за спеціальністю «Професійна освіта» з кваліфікацією «Викладач практичного навчання в галузі транспорту». Продовжив навчання в університеті та у 2019 році отримав ступінь магістра за тією ж спеціальністю, спеціалізація «Транспорт».
Павло був активним учасником студентського життя. Він проявив себе як талановитий актор аматорського театру «EX LIBRIS», де зіграв головну роль у виставі про життя Людвіга ван Бетховена.
Окрім творчої діяльності, Павло займався благодійністю. Разом із однодумцями він організовував благодійні вистави для інтернатів, реабілітаційних центрів та шкіл. За сім років було проведено 15 таких заходів, що подарували радість і підтримку багатьом дітям.
З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну Павло добровільно вступив до лав територіальної оборони Чернігова. 11 березня 2022 року під час виконання бойового завдання на території стадіону імені Юрія Гагаріна він отримав важкі поранення внаслідок ворожого авіаційного бомбардування.
12 березня 2022 року від отриманих травм Павло Єременко помер.
Його життя було наповнене творчістю, добрими справами та любов’ю до людей. А його останній вибір — стати на захист рідного міста — назавжди вписав його ім’я в історію боротьби за свободу України.
Світла пам’ять Герою
НУЧК пам’ятає🕯
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🕊20
🍂Осінь прийшла за календарем і зараз за вікном можна побачити "мжичку"🌨
🔸Слово «мжичка» — це одна з тих колоритних лексем, які демонструють неймовірну гнучкість і поетичність української мови у змалюванні природних явищ. Воно позначає не просто дощ, а особливий стан атмосфери, який важко сплутати з чимось іншим.
Залежно від регіону та відтінку явища, ви можете зустріти такі синоніми:
➡️ Мряка / мрячка — найближчі за значенням слова, які описують густий дрібний дощ.
➡️ Мжа / імжа — коротші форми, часто вживані в діалектах або поезії.
➡️ Сльота — зазвичай позначає тривалу похмуру погоду з дощем або мокрим снігом.
➡️ Мигичка — народний варіант назви дрібного дощику.
➡️ Бус (або бусенець) — цікавий діалектизм, який означає найдрібнішу мжичку, ледь помітну окові.
#рідна_з_нучк🍀
🔸Слово «мжичка» — це одна з тих колоритних лексем, які демонструють неймовірну гнучкість і поетичність української мови у змалюванні природних явищ. Воно позначає не просто дощ, а особливий стан атмосфери, який важко сплутати з чимось іншим.
Залежно від регіону та відтінку явища, ви можете зустріти такі синоніми:
#рідна_з_нучк
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤🔥3❤3👍2
Петрик Сергій Вікторович
(14.04.1989 – 25.03.2025)
Народився 14 квітня 1989 року в місті Чернігів. Навчався у школі №23. Після закінчення школи вступив до Чернігівського державного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка, де здобув освіту на історичному факультеті.
Після навчання працював у типографії. Його знали як відповідальну, працьовиту та щиру людину, яка завжди була готова допомогти іншим.
У грудні 2024 року Сергій долучився до лав Збройних Сил України, ставши на захист держави у час, коли країна потребувала своїх захисників.
12 березня 2025 року Сергій Петрик загинув під час виконання бойового завдання на Курському напрямку.
Захисника провели в останню путь та поховали у Чернігові.
Світла пам’ять Герою🇺🇦
НУЧК пам’ятає🕯
(14.04.1989 – 25.03.2025)
Народився 14 квітня 1989 року в місті Чернігів. Навчався у школі №23. Після закінчення школи вступив до Чернігівського державного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка, де здобув освіту на історичному факультеті.
Після навчання працював у типографії. Його знали як відповідальну, працьовиту та щиру людину, яка завжди була готова допомогти іншим.
У грудні 2024 року Сергій долучився до лав Збройних Сил України, ставши на захист держави у час, коли країна потребувала своїх захисників.
12 березня 2025 року Сергій Петрик загинув під час виконання бойового завдання на Курському напрямку.
Захисника провели в останню путь та поховали у Чернігові.
Світла пам’ять Герою
НУЧК пам’ятає
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🕊9
Сьогодні минає 41 рік із дня загибелі Василя Стуса — поета, правозахисника, людини, яка своїм життям і смертю стала символом незламності українського духу.
Він прожив лише 47 років, але залишив спадок, який не вмістять навіть усі архіви. Його шлях — це дорога через допити, заслання, табори, заборони. Це доля людини, котра платила найвищу ціну за право залишатися собою й говорити українською.
У 1980 році Стуса засудили вдруге — за «антирадянську діяльність». Вирок: 10 років таборів особливого режиму й 5 років заслання. Саме там, у холодних стінах табору, його серце зупинилося в ніч з 3 на 4 вересня 1985 року. Але не зупинилося його слово.
Він писав на клаптиках паперу, на обгортках від хліба, вчив напам’ять і передавав друзям. Його поезія — це крик душі, яка не скорилася. Його щоденники й листи — це свідчення того, що свобода починається всередині, навіть якщо довкола — колючий дріт.
Василь Стус — це пам’ять про тих, хто обрав правду замість компромісу. Це дороговказ для нас сьогодні, коли свобода й гідність знову виборюються кров’ю.
Він мріяв про Україну, де людина може вільно думати, писати, любити. І наше завдання — продовжувати цю мрію.
«Як добре те, що смерті не боюсь я,
і не питаю, чи тяжкий мій хрест».
Стус навчив нас: жити — це творити, боротися, любити і не відмовлятися від себе. І сьогодні ми беремо його спадок у руки, щоб передати майбутнім поколінням, бо його дух — незламний, а його мрія — жива.
Він прожив лише 47 років, але залишив спадок, який не вмістять навіть усі архіви. Його шлях — це дорога через допити, заслання, табори, заборони. Це доля людини, котра платила найвищу ціну за право залишатися собою й говорити українською.
У 1980 році Стуса засудили вдруге — за «антирадянську діяльність». Вирок: 10 років таборів особливого режиму й 5 років заслання. Саме там, у холодних стінах табору, його серце зупинилося в ніч з 3 на 4 вересня 1985 року. Але не зупинилося його слово.
Він писав на клаптиках паперу, на обгортках від хліба, вчив напам’ять і передавав друзям. Його поезія — це крик душі, яка не скорилася. Його щоденники й листи — це свідчення того, що свобода починається всередині, навіть якщо довкола — колючий дріт.
Василь Стус — це пам’ять про тих, хто обрав правду замість компромісу. Це дороговказ для нас сьогодні, коли свобода й гідність знову виборюються кров’ю.
Він мріяв про Україну, де людина може вільно думати, писати, любити. І наше завдання — продовжувати цю мрію.
«Як добре те, що смерті не боюсь я,
і не питаю, чи тяжкий мій хрест».
Стус навчив нас: жити — це творити, боротися, любити і не відмовлятися від себе. І сьогодні ми беремо його спадок у руки, щоб передати майбутнім поколінням, бо його дух — незламний, а його мрія — жива.
❤9🙏2🕊2