​​Вільні люди мають зброю 🫱🏻‍🫲🏻 Вільна країна має власне виробництво зброї!

📈 Війна з росією з 2014 р. та повномасштабне вторгнення рф у 2022 р. стали каталізатором бурхливого розвитку українського оборонно-промислового комплексу. Потреба у військовій техніці та боєприпасах зросла в рази, стимулюючи не лише державні, але й приватні підприємства до нарощування виробництва.

Зростання оборонного сектору вражає: його спроможність на 2024 рік мінімум у 3 рази перевищує бюджет на закупівлю зброї! Камишін, міністр з питань стратегічних галузей промисловості, заявив, що Україна наразі веде переговори з іноземними партнерами щодо фінансування закупівлі виробів української військової промисловості.

📛 Та не дозволяйте позитивній динаміці виробництва ввести вас в оману — внутрішній виробник досі крутиться в бюрократичному пеклі та стикається з численними перешкодами, яких на 3-ій рік повномасштабного вторгнення попросту не має існувати.

💭 Детальніше про те як з внутрішнім приватним виробництвом зброї «було гірше» та «стало краще», але краще не завдяки, а попри державне втручання — запрошуємо дізнатись у новому матеріалі на сайті Українських Студентів за Свободу!

Автор: Володимир Коверя, дописувач Редакції УСС

#вільнодумство

🤔 Чи доводилося вам чути неприємні речі про лібертаріанський рух? Можливо, ви десь прочитали, що лібертаріанці виступають проти допомоги Україні у війні? Або розпізнали серед них послідовників правих популістів? На жаль, подібні речі зустрічаються і це дискредитує цілу ідеологію.

Саме тому віцепрезидентка УСС та СОО аналітичного центру «Інститут Економічного Лідерства», Уляна Костенко, на своїй лекції пояснить, у чому полягає проблема таких неоднозначних лібертаріанців і розповість, як правильно доносити ідеї Свободи. 🙌

📍 Онлайн
⏰ 8 травня, 19:00

Реєструйтеся за посиланням, щоб подивитися на лібертаріанський рух з нового боку!

​​🎓 Державна освіта: суспільне благо чи інструмент по вихованню лояльних громадян?

У сучасному світі, де знання та навички стають ключовими для успішного життя, не стихає дискусія про державну та приватну освіту. Проте часто вона зводиться до порівняння якості освіти, яку пропонують ці два типи закладів.

🏫 Однак низька якість освіти — це важливий аспект, але він не єдиний. Державна монополія на освітню сферу несе в собі й інші проблеми, які не можна ігнорувати. Щоб розкрити ширшу картину, зануримося в історичний контекст.

На початку 19 століття, коли США активно розвивалися як нова нація, перед батьками-засновниками постала гостра потреба згуртувати громадян та посилити їхню лояльність до федерального уряду. Звичайно, безкоштовна державна освіта (або, як кажуть свідомі громадяни, «освіта за рахунок платників податків») не була виключно актом доброчинності.

🇺🇸 Багато американських політиків та діячів освіти того часу щиро вірили, що державна система освіти може відіграти ключову роль у єднанні нації та формуванні спільних цінностей.

Саме тут криється головна загроза. Єднання нації через навчання за стандартизованою державною програмою приховує в собі серйозний ризик — відсутність альтернативи. А відсутність альтернативи суперечить принципам свободи особистості та плюралізму думок.

Наприклад, Бенджамін Раш, один з батьків-засновників США, писав так:

«Наші школи, виробляючи одну загальну і єдину систему освіти, зроблять народну масу більш однорідною і тим самим полегшать пристосування до єдиного і мирного правління»

🔗 Як ми бачимо, запровадження загальної державної освіти несло в собі цілком практичні мотиви, мотиви, які можна розглядати як наступ на свободу індивіда. Більше про лібертаріанську критику державної освіти запрошуємо почитати у новому перекладі від Депаратменту просвіти УСС!

Переклад: Інна Лук’яненко
Диктор: Ірина Купчак

#вільний_переклад

​​📌 Ностальгія по Югославії на Балканах процвітає не менше ніж ностальгія по срср в росії

Як так сталося?

В 1949-му році Югославія розірвала дружбу з срср. Відтак Тіто став другом західних держав, хоч країна і жила в авторитарному соціалізмі.

За рахунок західних кредитів реалізовувався типовий набір лівака:
1. стабільний курс валюти;
2. регульовані держчерепахами ціни;
3. фактична заборона на приватне підприємництво.

👉🏻 Людям дозволялося набирати до 5 робітників на свою справу, всі інші могли їхати на заробітки в Італію, Австрію та ФРН.

Соціалізм у Югославії був у рази ліберальніший і відкритіший, ніж навіть у Угорщині чи Чехословаччині тих років.

🧨 Та коли кредити припинилися, то у 70-х почалося все більше притиснення слабенького ринку.

📉 Коли Тіто помер у 1980-му році — Югославія вже стрімко біднішала, безробіття зростало.

1989-й рік — Югославія розпадається. Починається жорстока війна між колишніми «товаришами»

Свободи не було.
Достатку не стало
Прийшла смерть.

Такою стала ціна утиску Свободи на Балканах!

3...

2...