«Писанка», підземні фортеці та сліди неандертальців: відкрийте Миколаївську громаду по-новому
Миколаївська громада – територія, де поєднуються тисячолітня історія, сакральна архітектура, унікальні музеї та мистецтво. Тут можна за один день пройти шлях від неандертальців до сучасної культурної спадщини – і все це з атмосферою справжньої Галичини.
📌Ловіть топ локацій, які точно вас здивують:
📍Каплиця «Писанка»: символ, який не має аналогів
Єдина в Україні святиня у формі писанки – вже звучить як must-visit. Розташована на горі Високий Камінь, вона не лише духовний символ міста, а й одна з найкращих оглядових точок у громаді. Усередині – вітражі, образи святих та розписаний орнаментами купол, який відсилає до традиційного українського декоративного мистецтва. На Великдень тут особливо людно: локація оживає завдяки гаївкам і давнім обрядовим традиціям.
📍Миколаївська фортеця: підземний світ історії
Це не просто залишки укріплень – це масштабна оборонна система часів Першої світової війни. Фортецю звели як стратегічний пункт для захисту переправи через Дністер, і вона стала однією з найсучасніших у Європі свого часу. Найбільше вражає мережа підземель: вирубані у скелях галереї, зали та сховища, де розміщувався гарнізон і артилерія. Сьогодні це ідеальне місце для тих, хто хоче не просто побачити історію, а буквально зануритися в неї.
📍Грот Прийма: подорож на 45 тисяч років назад
Уявіть: ви стоїте на місці, де жили неандертальці. Грот Прийма – одна з найдавніших стоянок первісної людини на території України, історія якої сягає приблизно 45 тисяч років. Це місце огорнуте легендами і має особливу атмосферу – трохи містичну, трохи дику. Тут легко відчути, наскільки глибоким є зв’язок людини з цією територією.
📍Лиса гора: тризуб, що видно здалеку
Патріотична локація, створена з ініціативи місцевої громади. Центральний елемент – п’ятиметровий металевий тризуб і високий прапор України, що майорить над містом. Тут також встановлено стенди з текстами Державного Гімну та Конституції. Це місце сили, символів і краєвидів, яке особливо вражає на світанку чи заході сонця.
📍Музейний кластер Миколаївщини: глибше, ніж здається
Якщо хочете по-справжньому відчути цю громаду – обов’язково закладіть час на музеї. Саме тут розкривається її багатошаровість і глибина.
Історико-краєзнавчий музей зберігає понад 500 експонатів і буквально проводить крізь тисячоліття: від кісток мамонтів і первісних знарядь праці до предметів побуту, зброї світових воєн і макета криївки УПА. Це місце, де історія не абстрактна, а дуже відчутна і предметна.
Народний літературно-мистецький музей відкриває інший вимір – інтелектуальний і культурний. Тут зосереджена унікальна спадщина Уляни Кравченко, Миколи Устияновича та інших діячів, пов’язаних із краєм. Серед експонатів – особисті речі, рідкісні видання та навіть оригінали творів, що дозволяють побачити цих постатей не лише з підручників, а як живих людей.
Окремої уваги заслуговує музей-садиба Івана Самотоса у селі Устя. Це не класичний музей у звичному розумінні, а простір, де збережена атмосфера життя і творчості митця. Тут можна побачити його оригінальні роботи, а також простежити, як мистецька традиція продовжується в родині – через творчість наступного покоління.
📍Майстерня «Міро»: галицький Фаберже
У цій майстерні працює Олександр Мірошніков – знаний майстер мініатюрної різьби по каменю. Його роботи зберігаються у приватних колекціях і музеях по всьому світу. Тут можна побачити, як із каменю народжуються витончені ювелірні форми, і відчути, що ремесло — це теж мистецтво найвищого рівня.
📍Церква Святого Миколая: мистецтво, що пережило століття
Найдавніший храм міста, який є справжньою скарбницею сакрального мистецтва. Особливу увагу тут привертають фрески видатного галицького художника Корнила Устияновича – зокрема «Мойсей» і «Хрещення Русі», які дивом збереглися до наших днів. Над іконостасом працював знаний майстер Теофіл Копистинський. У храмі також зберігаються ікони зі старих церков, стародруки та реліквії, що формують глибоке відчуття тяглості традиції.
Миколаївська громада – територія, де поєднуються тисячолітня історія, сакральна архітектура, унікальні музеї та мистецтво. Тут можна за один день пройти шлях від неандертальців до сучасної культурної спадщини – і все це з атмосферою справжньої Галичини.
📌Ловіть топ локацій, які точно вас здивують:
📍Каплиця «Писанка»: символ, який не має аналогів
Єдина в Україні святиня у формі писанки – вже звучить як must-visit. Розташована на горі Високий Камінь, вона не лише духовний символ міста, а й одна з найкращих оглядових точок у громаді. Усередині – вітражі, образи святих та розписаний орнаментами купол, який відсилає до традиційного українського декоративного мистецтва. На Великдень тут особливо людно: локація оживає завдяки гаївкам і давнім обрядовим традиціям.
📍Миколаївська фортеця: підземний світ історії
Це не просто залишки укріплень – це масштабна оборонна система часів Першої світової війни. Фортецю звели як стратегічний пункт для захисту переправи через Дністер, і вона стала однією з найсучасніших у Європі свого часу. Найбільше вражає мережа підземель: вирубані у скелях галереї, зали та сховища, де розміщувався гарнізон і артилерія. Сьогодні це ідеальне місце для тих, хто хоче не просто побачити історію, а буквально зануритися в неї.
📍Грот Прийма: подорож на 45 тисяч років назад
Уявіть: ви стоїте на місці, де жили неандертальці. Грот Прийма – одна з найдавніших стоянок первісної людини на території України, історія якої сягає приблизно 45 тисяч років. Це місце огорнуте легендами і має особливу атмосферу – трохи містичну, трохи дику. Тут легко відчути, наскільки глибоким є зв’язок людини з цією територією.
📍Лиса гора: тризуб, що видно здалеку
Патріотична локація, створена з ініціативи місцевої громади. Центральний елемент – п’ятиметровий металевий тризуб і високий прапор України, що майорить над містом. Тут також встановлено стенди з текстами Державного Гімну та Конституції. Це місце сили, символів і краєвидів, яке особливо вражає на світанку чи заході сонця.
📍Музейний кластер Миколаївщини: глибше, ніж здається
Якщо хочете по-справжньому відчути цю громаду – обов’язково закладіть час на музеї. Саме тут розкривається її багатошаровість і глибина.
Історико-краєзнавчий музей зберігає понад 500 експонатів і буквально проводить крізь тисячоліття: від кісток мамонтів і первісних знарядь праці до предметів побуту, зброї світових воєн і макета криївки УПА. Це місце, де історія не абстрактна, а дуже відчутна і предметна.
Народний літературно-мистецький музей відкриває інший вимір – інтелектуальний і культурний. Тут зосереджена унікальна спадщина Уляни Кравченко, Миколи Устияновича та інших діячів, пов’язаних із краєм. Серед експонатів – особисті речі, рідкісні видання та навіть оригінали творів, що дозволяють побачити цих постатей не лише з підручників, а як живих людей.
Окремої уваги заслуговує музей-садиба Івана Самотоса у селі Устя. Це не класичний музей у звичному розумінні, а простір, де збережена атмосфера життя і творчості митця. Тут можна побачити його оригінальні роботи, а також простежити, як мистецька традиція продовжується в родині – через творчість наступного покоління.
📍Майстерня «Міро»: галицький Фаберже
У цій майстерні працює Олександр Мірошніков – знаний майстер мініатюрної різьби по каменю. Його роботи зберігаються у приватних колекціях і музеях по всьому світу. Тут можна побачити, як із каменю народжуються витончені ювелірні форми, і відчути, що ремесло — це теж мистецтво найвищого рівня.
📍Церква Святого Миколая: мистецтво, що пережило століття
Найдавніший храм міста, який є справжньою скарбницею сакрального мистецтва. Особливу увагу тут привертають фрески видатного галицького художника Корнила Устияновича – зокрема «Мойсей» і «Хрещення Русі», які дивом збереглися до наших днів. Над іконостасом працював знаний майстер Теофіл Копистинський. У храмі також зберігаються ікони зі старих церков, стародруки та реліквії, що формують глибоке відчуття тяглості традиції.
📍Костел Святого Миколая: історія випробувань і відродження
Один із найдавніших римо-католицьких храмів регіону, який будували майже 30 років. За свою історію костел пережив закриття, перебудови і втрату частини інтер’єрів у радянський період. Та сьогодні він знову виконує свою духовну функцію і є важливим символом багатокультурної історії міста.
📍Будинок графа Скарбека: історія, що збереглась у стінах
Кам’яниця в центрі міста, пов’язана з іменем мецената Станіслава Скарбека –засновника театру ім. Марії Заньковецької. Будівлю звели для його подруги Анни Марковської, а згодом тут проживала письменниця Уляна Кравченко, про що нагадує меморіальна дошка на фасаді. Сьогодні це місце з характером, де крізь архітектуру і деталі проступає жива історія міста.
Миколаївська громада – це про глибину: історичну, культурну і людську. Тут кожна локація має свій характер і свою історію – від прадавніх печер до мистецьких просторів і сакральної спадщини.
Один із найдавніших римо-католицьких храмів регіону, який будували майже 30 років. За свою історію костел пережив закриття, перебудови і втрату частини інтер’єрів у радянський період. Та сьогодні він знову виконує свою духовну функцію і є важливим символом багатокультурної історії міста.
📍Будинок графа Скарбека: історія, що збереглась у стінах
Кам’яниця в центрі міста, пов’язана з іменем мецената Станіслава Скарбека –засновника театру ім. Марії Заньковецької. Будівлю звели для його подруги Анни Марковської, а згодом тут проживала письменниця Уляна Кравченко, про що нагадує меморіальна дошка на фасаді. Сьогодні це місце з характером, де крізь архітектуру і деталі проступає жива історія міста.
Миколаївська громада – це про глибину: історичну, культурну і людську. Тут кожна локація має свій характер і свою історію – від прадавніх печер до мистецьких просторів і сакральної спадщини.
На Львівщині оновлюють підходи до національної пам’яті
Сьогодні, 9 квітня, у Львівській ОВА відбулося засідання робочої групи з питань національної пам’яті під головуванням першого заступника голови ОДА Андрій Годик.
Йшлось про формування політики національної пам’яті на Львівщині, з акцентом на регіональну ідентичність, змістовність і системність. Учасники розглянули наповнення календаря пам’ятних дат і ювілеїв на 2026 рік, підходи до встановлення інформаційних таблиць, а також створення історичного порталу області.
В межах засідання Андрій Годик наголосив:
«Окрім важливих історичних дат, маємо акцентувати увагу на постатях і подіях, пов’язаних із Львівщиною. Перелік пам’ятних дат – це елемент вшанування, і якщо він буде надмірним, це нівелює його значення. Важливо, щоб він не був штучним, а справді відображав нашу історичну пам’ять».
Ключові питання засідання ◀️
◾️Календар пам’ятних дат
Учасники доопрацювали перелік пам’ятних дат і ювілеїв на 2026 рік, запропонувавши розмежувати його на два рівні: для просвітницької роботи (зокрема в закладах освіти) та для офіційного вшанування. Окремо акцентували на необхідності включення подій сучасної російсько-української війни та ключових дат визвольної боротьби.
◾️Єдині інформаційні таблиці
Окрему увагу приділили впровадженню уніфікованих інформаційних таблиць, присвячених визначним подіям і постатям Львівщини.
Під час обговорення врахували питання антивандального захисту, довговічності матеріалів та можливості використання QR-кодів для доступу до розширеної інформації.
◾️Порядок встановлення у громадах
Також розглянули інформацію від районних військових адміністрацій і територіальних громад щодо пропозицій зі встановлення таблиць. Вирішили напрацювати єдиний обласний порядок, який визначатиме критерії відбору об’єктів, процедуру погодження, механізми співфінансування, а також підходи до дизайну і розміщення. Члени робочої групи додатково подадуть пропозиції щодо локацій на 2026 рік.
◾️Історичний портал Львівщини
Окремий напрям — створення історичного порталу області з інтерактивною онлайн-мапою подій, постатей і важливих місць у розрізі громад і районів. Наразі триває підготовка дорожньої карти реалізації з чіткими етапами та термінами. Її планують представити найближчим часом для подальшого погодження.
Сьогодні, 9 квітня, у Львівській ОВА відбулося засідання робочої групи з питань національної пам’яті під головуванням першого заступника голови ОДА Андрій Годик.
Йшлось про формування політики національної пам’яті на Львівщині, з акцентом на регіональну ідентичність, змістовність і системність. Учасники розглянули наповнення календаря пам’ятних дат і ювілеїв на 2026 рік, підходи до встановлення інформаційних таблиць, а також створення історичного порталу області.
В межах засідання Андрій Годик наголосив:
«Окрім важливих історичних дат, маємо акцентувати увагу на постатях і подіях, пов’язаних із Львівщиною. Перелік пам’ятних дат – це елемент вшанування, і якщо він буде надмірним, це нівелює його значення. Важливо, щоб він не був штучним, а справді відображав нашу історичну пам’ять».
Ключові питання засідання ◀️
◾️Календар пам’ятних дат
Учасники доопрацювали перелік пам’ятних дат і ювілеїв на 2026 рік, запропонувавши розмежувати його на два рівні: для просвітницької роботи (зокрема в закладах освіти) та для офіційного вшанування. Окремо акцентували на необхідності включення подій сучасної російсько-української війни та ключових дат визвольної боротьби.
◾️Єдині інформаційні таблиці
Окрему увагу приділили впровадженню уніфікованих інформаційних таблиць, присвячених визначним подіям і постатям Львівщини.
Під час обговорення врахували питання антивандального захисту, довговічності матеріалів та можливості використання QR-кодів для доступу до розширеної інформації.
◾️Порядок встановлення у громадах
Також розглянули інформацію від районних військових адміністрацій і територіальних громад щодо пропозицій зі встановлення таблиць. Вирішили напрацювати єдиний обласний порядок, який визначатиме критерії відбору об’єктів, процедуру погодження, механізми співфінансування, а також підходи до дизайну і розміщення. Члени робочої групи додатково подадуть пропозиції щодо локацій на 2026 рік.
◾️Історичний портал Львівщини
Окремий напрям — створення історичного порталу області з інтерактивною онлайн-мапою подій, постатей і важливих місць у розрізі громад і районів. Наразі триває підготовка дорожньої карти реалізації з чіткими етапами та термінами. Її планують представити найближчим часом для подальшого погодження.
Попередження про небезпечні метеорологічні явища❗️
За повідомленням синоптиків, 10–11 квітня на території Львівської області вночі та вранці очікуються сильні заморозки 0–5°.
🟠 Оголошено ІІ рівень небезпечності (помаранчевий).
⚠️ Просимо мешканців бути обережними, а також врахувати погодні умови під час планування поїздок.
За повідомленням синоптиків, 10–11 квітня на території Львівської області вночі та вранці очікуються сильні заморозки 0–5°.
🟠 Оголошено ІІ рівень небезпечності (помаранчевий).
⚠️ Просимо мешканців бути обережними, а також врахувати погодні умови під час планування поїздок.
Частинка свята для наших захисників
Напередодні в місті Старий Самбір розписали 2936 бойківських писанок, таким чином встановивши новий рекорд. На заході була присутня завідувачка Сектор Культурної спадщини Стрийської РДА Ольга Боднар, яка як бренд-амбасадорка Книги світових рекордів зафіксувала це досягнення.
Подія не лише об’єднала громаду навколо збереження національних традицій, а й стала проявом підтримки українських захисників. Частину писанок передали військовослужбовцям частини, що дислокується у Стрийському районі, де служить чимало мешканців Самбірщини.
Сьогодні голова Стрийської РВА Богдан Янко вручив їх командуванню частини.
Напередодні в місті Старий Самбір розписали 2936 бойківських писанок, таким чином встановивши новий рекорд. На заході була присутня завідувачка Сектор Культурної спадщини Стрийської РДА Ольга Боднар, яка як бренд-амбасадорка Книги світових рекордів зафіксувала це досягнення.
Подія не лише об’єднала громаду навколо збереження національних традицій, а й стала проявом підтримки українських захисників. Частину писанок передали військовослужбовцям частини, що дислокується у Стрийському районі, де служить чимало мешканців Самбірщини.
Сьогодні голова Стрийської РВА Богдан Янко вручив їх командуванню частини.
«Ці писанки – не просто витвір мистецтва, а знак вдячності й підтримки для наших воїнів. У кожній з них – тепло людських рук, віра в перемогу та глибока повага до наших захисників. Нехай вони стануть для вас маленьким нагадуванням, що про вас пам’ятають і вами пишаються», - зазначив Богдан Янко.
❤3