#Календар_видатних_діячів 🗓
Сьогодні, 7 квітня, згадуємо Іларіон Свєнціцького (1876–1956) — видатного українського філолога, етнографа, мистецтвознавця, музеєзнавця та громадсько-культурного діяча, одного із фундаторів українського музейництва.
Іларіон Свєнціцький народився в родині народного вчителя. Освіту здобував у Львові та європейських університетах, зокрема у Відні, де захистив докторську дисертацію. Ще в студентські роки розпочав роботу з рукописами та стародруками, що визначило його подальшу наукову й професійну діяльність.
Визначальною подією стало запрошення Андрея Шептицького очолити новостворений музей. Від 1905 року Іларіон Свєнціцький став хранителем, а згодом багаторічним директором Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького, якому присвятив майже пів століття життя.
Завдяки його подвижницькій праці музей перетворився на провідний науковий і культурний осередок. Він сформував унікальну колекцію, що репрезентує духовну історію українського народу: ікони XV–XVI століть із Лемківщини та Бойківщини, рукописи, стародруки, пам’ятки сакрального мистецтва. Особисто здійснював експедиції, співпрацював із колекціонерами та рятував безцінні культурні надбання.
Іларіон Свєнціцький активно популяризував українське мистецтво у світі, організовуючи виставки в європейських містах. Підтримував і сучасних митців, зокрема Олекси Новаківського, Михайлв Бойчуку та Олени Кульчицької, сприяючи розвитку національного мистецтва.
Його життя припало на складні історичні випробування — війни, переслідування, зміни влади. Під час Першої світової війни був заарештований і депортований, у міжвоєнний період перебував під наглядом польської влади, а згодом працював у непростих умовах радянського режиму. Попри всі виклики, він послідовно відстоював збереження музейних фондів. Трагічними стали події початку 1950-х років, коли значну частину колекції було вилучено та знищено.
Окрім музейної справи, Іларіон Свєнціцький зробив вагомий внесок у розвиток науки: досліджував історію української мови, палеографію, етнографію, став одним із перших українських балканістів. Його наукові праці заклали підґрунтя для розвитку гуманітарних досліджень в Україні.
Своїм життям він утвердив високу місію служіння українській культурі, науці та національній пам’яті. Його спадщина й сьогодні залишається важливою складовою української ідентичності.
Сьогодні, 7 квітня, згадуємо Іларіон Свєнціцького (1876–1956) — видатного українського філолога, етнографа, мистецтвознавця, музеєзнавця та громадсько-культурного діяча, одного із фундаторів українського музейництва.
Іларіон Свєнціцький народився в родині народного вчителя. Освіту здобував у Львові та європейських університетах, зокрема у Відні, де захистив докторську дисертацію. Ще в студентські роки розпочав роботу з рукописами та стародруками, що визначило його подальшу наукову й професійну діяльність.
Визначальною подією стало запрошення Андрея Шептицького очолити новостворений музей. Від 1905 року Іларіон Свєнціцький став хранителем, а згодом багаторічним директором Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького, якому присвятив майже пів століття життя.
Завдяки його подвижницькій праці музей перетворився на провідний науковий і культурний осередок. Він сформував унікальну колекцію, що репрезентує духовну історію українського народу: ікони XV–XVI століть із Лемківщини та Бойківщини, рукописи, стародруки, пам’ятки сакрального мистецтва. Особисто здійснював експедиції, співпрацював із колекціонерами та рятував безцінні культурні надбання.
Іларіон Свєнціцький активно популяризував українське мистецтво у світі, організовуючи виставки в європейських містах. Підтримував і сучасних митців, зокрема Олекси Новаківського, Михайлв Бойчуку та Олени Кульчицької, сприяючи розвитку національного мистецтва.
Його життя припало на складні історичні випробування — війни, переслідування, зміни влади. Під час Першої світової війни був заарештований і депортований, у міжвоєнний період перебував під наглядом польської влади, а згодом працював у непростих умовах радянського режиму. Попри всі виклики, він послідовно відстоював збереження музейних фондів. Трагічними стали події початку 1950-х років, коли значну частину колекції було вилучено та знищено.
Окрім музейної справи, Іларіон Свєнціцький зробив вагомий внесок у розвиток науки: досліджував історію української мови, палеографію, етнографію, став одним із перших українських балканістів. Його наукові праці заклали підґрунтя для розвитку гуманітарних досліджень в Україні.
Своїм життям він утвердив високу місію служіння українській культурі, науці та національній пам’яті. Його спадщина й сьогодні залишається важливою складовою української ідентичності.
7 квітня - Всесвітній день здоров’я
В цей день у 1948 р. вступив у дію Статут Всесвітньої організації охорони здоров’я. Мета дня - привернення уваги кожного жителя нашої планети до проблем здоров'я та охорони здоров'я, з метою проведення спільних дій для захисту здоров'я людей.
У 2026 році Всесвітній день здоров’я проходить під гаслом «Разом за здоров'я. Підтримати науку». У цей день закликають не просто згадати про важливість профілактики, але й активно стати частиною наукового прогресу, який захищає нас усіх – від людини до цілої планети.
Здоров’я є однією з головних цінностей і найдорожчим багатством людини. Від стану здоров’я, в більшості своїй, залежить і все інше в житті людей. Цей подарунок природи є одночасно і системою з дивовижним запасом міцності, і вельми крихким даром.
Згідно зданими вчених, здоров'я залежить від багатьох чинників: більше ніж на 50% воно обумовлено способом життя людини, близько 40% - соціальними й природними умовами життя, 10% становить спадковість.
Боротьба з хворобами залежить не тільки від роботи лікарів.
Її успіх залежить від розуміння і бажання людей створити для себе більш здорове майбутнє, запобігти руйнуванню власного середовища проживання і змінити свою поведінку.
Основні складові здорового способу життя:
🤲гігієна;
🏃🏻♂️🏃🏻♀️рух, який і є життя;
🚬відмова від шкідливих звичок;
💤здоровий сон;
🍽правильне харчування;
💪загартовування;
🩺профілактика захворювань.
Бережіть своє здоров'я!
В цей день у 1948 р. вступив у дію Статут Всесвітньої організації охорони здоров’я. Мета дня - привернення уваги кожного жителя нашої планети до проблем здоров'я та охорони здоров'я, з метою проведення спільних дій для захисту здоров'я людей.
У 2026 році Всесвітній день здоров’я проходить під гаслом «Разом за здоров'я. Підтримати науку». У цей день закликають не просто згадати про важливість профілактики, але й активно стати частиною наукового прогресу, який захищає нас усіх – від людини до цілої планети.
Здоров’я є однією з головних цінностей і найдорожчим багатством людини. Від стану здоров’я, в більшості своїй, залежить і все інше в житті людей. Цей подарунок природи є одночасно і системою з дивовижним запасом міцності, і вельми крихким даром.
Згідно зданими вчених, здоров'я залежить від багатьох чинників: більше ніж на 50% воно обумовлено способом життя людини, близько 40% - соціальними й природними умовами життя, 10% становить спадковість.
Боротьба з хворобами залежить не тільки від роботи лікарів.
Її успіх залежить від розуміння і бажання людей створити для себе більш здорове майбутнє, запобігти руйнуванню власного середовища проживання і змінити свою поведінку.
Основні складові здорового способу життя:
🤲гігієна;
🏃🏻♂️🏃🏻♀️рух, який і є життя;
🚬відмова від шкідливих звичок;
💤здоровий сон;
🍽правильне харчування;
💪загартовування;
🩺профілактика захворювань.
Бережіть своє здоров'я!
Великодній майстер-клас для родин наших захисників
Військовослужбовці Зенітний ракетний полк імені Українських Січових Стрільців разом із рідними долучилися до майстер-класу зі створення великоднього декору. Діти разом із батьками з натхненням розмальовували гіпсові фігурки пасок акриловими фарбами, обираючи кольори й візерунки відповідно до власного настрою.
Захід організували начальник служби військового капеланства полку отець Юрій Лесишин спільно з БО БФ "Дон Калабрія Україна". Майстер-клас відбувся у затишному дитячому просторі Фонду.
Отець Юрій системно підтримує наших захисників неба та їхні родини: організовує подібні зустрічі, спілкується з близькими поранених, полеглих і зниклих безвісти військовослужбовців. Адже турбота про побратимів і їхні сім’ї - одна з найважливіших складових військового братерства.
Для багатьох учасників цей день став не лише творчим відпочинком, а й цінною нагодою побути разом, відчути підтримку та наповнитися світлим великоднім настроєм.
Військовослужбовці Зенітний ракетний полк імені Українських Січових Стрільців разом із рідними долучилися до майстер-класу зі створення великоднього декору. Діти разом із батьками з натхненням розмальовували гіпсові фігурки пасок акриловими фарбами, обираючи кольори й візерунки відповідно до власного настрою.
Захід організували начальник служби військового капеланства полку отець Юрій Лесишин спільно з БО БФ "Дон Калабрія Україна". Майстер-клас відбувся у затишному дитячому просторі Фонду.
Отець Юрій системно підтримує наших захисників неба та їхні родини: організовує подібні зустрічі, спілкується з близькими поранених, полеглих і зниклих безвісти військовослужбовців. Адже турбота про побратимів і їхні сім’ї - одна з найважливіших складових військового братерства.
Для багатьох учасників цей день став не лише творчим відпочинком, а й цінною нагодою побути разом, відчути підтримку та наповнитися світлим великоднім настроєм.
Трьом захисникам зі Стрийщини призначено кошти на придбання житла
Сьогодні заступник голови Стрийської районної державної адміністрації Михайло Бандерич провів чергове засідання комісії з розгляду заяв членів сімей загиблих (зниклих безвісти), померлих захисників, а також осіб з інвалідністю щодо призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення.
Під час засідання розглянули три заяви від осіб з інвалідністю внаслідок війни II групи, пов’язаної із захистом Батьківщини, які проживають у Стрийському районі та перебувають на квартирному обліку з метою поліпшення житлових умов.
За результатами розгляду комісія одноголосно ухвалила рішення про призначення всім заявникам грошової компенсації на придбання житла за рахунок коштів субвенції з державного бюджету.
Компенсацію надано відповідно до Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання житлові приміщення окремим категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, а також членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року №719 (зі змінами).
Сьогодні заступник голови Стрийської районної державної адміністрації Михайло Бандерич провів чергове засідання комісії з розгляду заяв членів сімей загиблих (зниклих безвісти), померлих захисників, а також осіб з інвалідністю щодо призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення.
Під час засідання розглянули три заяви від осіб з інвалідністю внаслідок війни II групи, пов’язаної із захистом Батьківщини, які проживають у Стрийському районі та перебувають на квартирному обліку з метою поліпшення житлових умов.
За результатами розгляду комісія одноголосно ухвалила рішення про призначення всім заявникам грошової компенсації на придбання житла за рахунок коштів субвенції з державного бюджету.
Компенсацію надано відповідно до Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання житлові приміщення окремим категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, а також членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року №719 (зі змінами).
Forwarded from Zelenskiy / Official
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Готуємо зараз європейську частину наших безпекових пропозицій, які цими тижнями були представлені, прийняті на перемовинах на Близькому Сході та в країнах Затоки. Вони зараз у війні, на жаль. І їхній захист потребував термінової експертизи, термінового реагування. Ми це забезпечили – українська експертиза спрацювала, всі це визнають. Як результат – є довготривалі домовленості про співпрацю, саме про безпекову співпрацю. Так само це потрібно й у Європі. Наступні тижні будуть присвячені саме такій роботі з нашими партнерами у Європі: наші спільні виробництва, наша модернізація оборони, програми фінансування оборони, координація в безпекових діях.
Українські військові беруть участь у консультаціях і щодо того, як далі працюватиме Ормузька протока. Безпечне мореплавство – це глобальна цінність, ми це знаємо по досвіду захисту в Чорному морі. Потрібно, щоб всі у світі це також цінували. Звісно, ситуація зараз може змінюватися щодня – і доволі суттєво, особливо зважаючи на те, що відбувається з Іраном та у відносинах між Європою та Америкою. Але інтереси наші довготривалі – усіх у Європі, передусім це інтерес безпековий.
У наших дипломатів є і відповідний запит від країн Азії, я доручив усе це оперативно пропрацювати. Будуть контакти і з лідерами, і робота на рівні МЗС та на рівні інших міністерств. Головне, щоб ми постійно забезпечували Україні реальні можливості для захисту.
Українські військові беруть участь у консультаціях і щодо того, як далі працюватиме Ормузька протока. Безпечне мореплавство – це глобальна цінність, ми це знаємо по досвіду захисту в Чорному морі. Потрібно, щоб всі у світі це також цінували. Звісно, ситуація зараз може змінюватися щодня – і доволі суттєво, особливо зважаючи на те, що відбувається з Іраном та у відносинах між Європою та Америкою. Але інтереси наші довготривалі – усіх у Європі, передусім це інтерес безпековий.
У наших дипломатів є і відповідний запит від країн Азії, я доручив усе це оперативно пропрацювати. Будуть контакти і з лідерами, і робота на рівні МЗС та на рівні інших міністерств. Головне, щоб ми постійно забезпечували Україні реальні можливості для захисту.
Оперативна інформація станом на 08:00 08.04.2026 щодо російського вторгнення
Слава Україні!
Розпочалася 1505 доба широкомасштабної збройної агресії рф проти України.
Загалом протягом минулої доби зафіксовано 170 бойових зіткнень.
Вчора противник завдав 71 авіаційного удару, скинув 245 керованих авіабомб. Крім того, застосував 8425 дронів-камікадзе та здійснив 3292 обстріли населених пунктів і позицій наших військ, зокрема 51 – із реактивних систем залпового вогню.
Агресор завдавав авіаударів, зокрема в районах населених пунктів Бувалине, Товстодубове Сумської області; Великомихайлівка Дніпропетровської області; Верхня Терса, Воздвиженська, Таврійське, Новомиколаївка Запорізької області та міста Херсон.
За минулу добу авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили три райони зосередження особового складу та військової техніки, два пункти управління безпілотними літальними апаратами та артилерійську систему окупантів.
На Північно-Слобожанському і Курському напрямках минулої доби Сили оборони відбили шість ворожих атак, противник здійснив 78 обстрілів позицій наших військ та населених пунктів, зокрема два – із застосуванням реактивних систем залпового вогню, завдав чотирьох авіаударів, застосувавши десять керованих бомб.
На Південно-Слобожанському напрямку противник чотири рази штурмував позиції наших підрозділів у районах населених пунктів Приліпка, Вовчанськ, Лиман та в бік Графського.
На Куп’янському напрямку агресор сім разів атакував у районах населених пунктів Курилівка, Петропавлівка, Піщане та Новоосинове.
На Лиманському напрямку українські воїни відбили п’ять спроб загарбників просунутися в районах Лиману, Дробишевого, Ставків, Діброви та в бік населеного пункту Твердохлібове.
На Слов’янському напрямку протягом вчорашньої доби наші захисники зупинили дев’ять спроб окупантів просунутися вперед у бік Рай-Олександрівки та поблизу Різниківки й Озерного.
На Краматорському напрямку минулої доби окупанти атак не проводили.
На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 32 атаки поблизу Костянтинівки, Плещіївки, Іллінівки, Степанівки, Іванопілля, Русиного Яру, Софіївки та в бік населеного пункту Павлівка.
На Покровському напрямку наші захисники зупинили 26 штурмових дій агресора в районах населених пунктів Білицьке, Родинське, Мирноград, Рівне, Покровськ, Удачне, Гришине, Дачне, Філія, Муравка та Новопавлівка.
На Олександрівському напрямку противник 12 разів атакував у районах населених пунктів Соснівка, Андріївка-Клевцове, Калинівське, Вербове, Січневе, Вороне та в бік населеного пункту Лісне.
На Гуляйпільському напрямку відбулося 26 атак окупантів у районах населених пунктів Добропілля, Цвіткове, Варварівка, Гуляйпільське, Святопетрівка, Прилуки, Гірке, Оленокостянтинівка та Залізничне.
На Оріхівському напрямку минулої доби ворог один раз намагався просунутися в районі населеного пункту Кам’янське.
На Придніпровському напрямку українські підрозділи зупинили п’ять ворожих атак поблизу Антонівського мосту.
На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено.
Загалом минулої доби втрати російських загарбників склали 1030 осіб. Також ворог втратив п’ять танків, чотири бойові броньовані машини, 63 артилерійські системи, реактивну систему залпового вогню, засіб протиповітряної оборони, 1960 безпілотних літальних апаратів, 241 одиницю автомобільної та дві одиниці спеціальної техніки.
Приєднуйтеся до Сил оборони! Разом переможемо! Слава Україні!
Слава Україні!
Розпочалася 1505 доба широкомасштабної збройної агресії рф проти України.
Загалом протягом минулої доби зафіксовано 170 бойових зіткнень.
Вчора противник завдав 71 авіаційного удару, скинув 245 керованих авіабомб. Крім того, застосував 8425 дронів-камікадзе та здійснив 3292 обстріли населених пунктів і позицій наших військ, зокрема 51 – із реактивних систем залпового вогню.
Агресор завдавав авіаударів, зокрема в районах населених пунктів Бувалине, Товстодубове Сумської області; Великомихайлівка Дніпропетровської області; Верхня Терса, Воздвиженська, Таврійське, Новомиколаївка Запорізької області та міста Херсон.
За минулу добу авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили три райони зосередження особового складу та військової техніки, два пункти управління безпілотними літальними апаратами та артилерійську систему окупантів.
На Північно-Слобожанському і Курському напрямках минулої доби Сили оборони відбили шість ворожих атак, противник здійснив 78 обстрілів позицій наших військ та населених пунктів, зокрема два – із застосуванням реактивних систем залпового вогню, завдав чотирьох авіаударів, застосувавши десять керованих бомб.
На Південно-Слобожанському напрямку противник чотири рази штурмував позиції наших підрозділів у районах населених пунктів Приліпка, Вовчанськ, Лиман та в бік Графського.
На Куп’янському напрямку агресор сім разів атакував у районах населених пунктів Курилівка, Петропавлівка, Піщане та Новоосинове.
На Лиманському напрямку українські воїни відбили п’ять спроб загарбників просунутися в районах Лиману, Дробишевого, Ставків, Діброви та в бік населеного пункту Твердохлібове.
На Слов’янському напрямку протягом вчорашньої доби наші захисники зупинили дев’ять спроб окупантів просунутися вперед у бік Рай-Олександрівки та поблизу Різниківки й Озерного.
На Краматорському напрямку минулої доби окупанти атак не проводили.
На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 32 атаки поблизу Костянтинівки, Плещіївки, Іллінівки, Степанівки, Іванопілля, Русиного Яру, Софіївки та в бік населеного пункту Павлівка.
На Покровському напрямку наші захисники зупинили 26 штурмових дій агресора в районах населених пунктів Білицьке, Родинське, Мирноград, Рівне, Покровськ, Удачне, Гришине, Дачне, Філія, Муравка та Новопавлівка.
На Олександрівському напрямку противник 12 разів атакував у районах населених пунктів Соснівка, Андріївка-Клевцове, Калинівське, Вербове, Січневе, Вороне та в бік населеного пункту Лісне.
На Гуляйпільському напрямку відбулося 26 атак окупантів у районах населених пунктів Добропілля, Цвіткове, Варварівка, Гуляйпільське, Святопетрівка, Прилуки, Гірке, Оленокостянтинівка та Залізничне.
На Оріхівському напрямку минулої доби ворог один раз намагався просунутися в районі населеного пункту Кам’янське.
На Придніпровському напрямку українські підрозділи зупинили п’ять ворожих атак поблизу Антонівського мосту.
На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено.
Загалом минулої доби втрати російських загарбників склали 1030 осіб. Також ворог втратив п’ять танків, чотири бойові броньовані машини, 63 артилерійські системи, реактивну систему залпового вогню, засіб протиповітряної оборони, 1960 безпілотних літальних апаратів, 241 одиницю автомобільної та дві одиниці спеціальної техніки.
Приєднуйтеся до Сил оборони! Разом переможемо! Слава Україні!
Памʼятаємо... 🕯️
Стрийщина у скорботі схиляє голови перед памʼяттю Героїв, що віддали своє життя, захищаючи Україну від московських окупантів.
Сьогодні Стрийщина прощається із Захисником:
🕯Михайло Гущин - родом із с. Волосянка Славської громади. Був командир відділення морської піхоти військової частини А3821. Загинув 2 квітня в районі населеного пункту Самійлівка Донецької області. Захисникові було 27 років.
Сьогодні також вшановуємо памʼять Захисників, які загинули 8 квітня:
🕯️ Володимир Кузів - народився в с.Новосілки-Опарські Миколаївської громади Був старшим солдатом, старшим стрільцем першого штурмового відділення першого штурмового взводу першої штурмової роти першого штурмового батальйону в/ч А4010. Загинув 8 квітня 2023 року в районі населеного пункту Іванівське Донецької області внаслідок вибухової травми від ворожого обстрілу.
🕯️ Тарас Бобанич - народився в місті Трускавці, згодом переїхав до Стрия. Був молодшим лейтенантом, командиром 2-го окремого батальйону Добровольчого українського корпусу «Правий сектор». Був керівником Львівського обласного осередку «Правого сектора». Брав активну участь у Революції гідності. Брав участь у бойових діях на Донбасі. Загинув 8 квітня 2022 року в бою проти російських військ під час виконання бойового завдання підрозділом біля села Вірнопілля (Харківська область), прикривши собою побратимів. Відзначений численними нагородами, зокрема, званням Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка»(посмертно).
🕯Михайло Колосов - стриянин. Був сержантом, стрільцем-оператором 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша. Загинув 8 квітня 2024 року в бою у районі населеного пункту Семенівка Покровського району Донецької області.
Памʼять про наших Захисників живе у кожному з нас і ми їх ніколи не забудемо, бо перемагає той, хто памʼятає.
Стрийщина у скорботі схиляє голови перед памʼяттю Героїв, що віддали своє життя, захищаючи Україну від московських окупантів.
Сьогодні Стрийщина прощається із Захисником:
🕯Михайло Гущин - родом із с. Волосянка Славської громади. Був командир відділення морської піхоти військової частини А3821. Загинув 2 квітня в районі населеного пункту Самійлівка Донецької області. Захисникові було 27 років.
Сьогодні також вшановуємо памʼять Захисників, які загинули 8 квітня:
🕯️ Володимир Кузів - народився в с.Новосілки-Опарські Миколаївської громади Був старшим солдатом, старшим стрільцем першого штурмового відділення першого штурмового взводу першої штурмової роти першого штурмового батальйону в/ч А4010. Загинув 8 квітня 2023 року в районі населеного пункту Іванівське Донецької області внаслідок вибухової травми від ворожого обстрілу.
🕯️ Тарас Бобанич - народився в місті Трускавці, згодом переїхав до Стрия. Був молодшим лейтенантом, командиром 2-го окремого батальйону Добровольчого українського корпусу «Правий сектор». Був керівником Львівського обласного осередку «Правого сектора». Брав активну участь у Революції гідності. Брав участь у бойових діях на Донбасі. Загинув 8 квітня 2022 року в бою проти російських військ під час виконання бойового завдання підрозділом біля села Вірнопілля (Харківська область), прикривши собою побратимів. Відзначений численними нагородами, зокрема, званням Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка»(посмертно).
🕯Михайло Колосов - стриянин. Був сержантом, стрільцем-оператором 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша. Загинув 8 квітня 2024 року в бою у районі населеного пункту Семенівка Покровського району Донецької області.
Памʼять про наших Захисників живе у кожному з нас і ми їх ніколи не забудемо, бо перемагає той, хто памʼятає.