Чому в школі не розповідають про окапі? На таке питання натрапив у Тредсі.
Ми й досі не визначились що є головним призначенням школи, то окрема складна дискусія. Наразі школа функціонує як простір де людину навчають існувати у суспільстві. Оточуючі не повинні вважати вас недоумком – таке завдання школи (допоки не знайшли кращого).
Курс біології не виняток. Це заучування набору знань на тому рівні, який від вас очікує суспільство. Зокрема відрізняти жирафа від носорога, знати що слова "маточка і тичинка" це щось із квітки, знати що в хлоропластах відбувається фотосинтез. Якщо здаєте НМТ – натаскати так, щоб здали тести НМТ (запевняю, це технічне завдання, я таким займаюся). Школа орієнтована на формування певного набору знань, але не розуміння. Поясню різницю між знанням і розумінням. Всі знають, що палити шкідливо. Значно менше людей це розуміють.

Повертаючись до питання "Чому окапі відсутнє в програмі?". Міру знань про природу встановлює суспільство. Чомусь прийнято вважати, що знання про жирафів для нас важливіший показник ніж знання про їхніх родичів – окапі. Можна бути вправним фахівцем, але якщо бос дізнається, що ви не відрізняєте носорога від жирафа, то задумається чи варто давати підвищення посади. Та й колеги подейкуватимуть про вашу пришелепкуватість, а діти братимуть на сміх. Хоча, відверто кажучи, навіщо умовному менеджеру з продажу смартфонів ці знання? Тільки для одного – щоб оточуючі не вважали дурнем.
Уявімо, якби в шкільного курсу зоології були інші пріоритети…
Якби школа орієнтувалась на практичні знання для людини, то в курсі зоології навчала:
- як розрізнити гадюк від неотрутних видів змій України (вужів, мідянки та полозів) та безногих ящірок (веретільниці та жовтопуза)
- як розрізняти небезпечних комах і комах, які імітують небезпечних (мухи-повисюхи)
- збільшити вивчення паразитичних червів (додати анізакід, лігул, саркоцист, ангілостом та інших)

Якби школа орієнтувалась на знання про економіку, то в курсі зоології навчала:
- про перуанського анчоуса – цей вид становить основу світового рибного промислу
- про виноградних равликів – Україна входить в світову п'ятірку з експорту равликів
- про продукцію і збереження курячих яєць, Україна в лідерах по виробництву яєць, а це чималі прибутки

Якби школа орієнтувалась на збереження довкілля, то в курсі зоології навчала:
- про вугрів, яких занесено до Червоної книги України, що не заважає на Волині підторговувати ними
- про міграційні шляхи птахів і рукокрилих і небезпеку будівництва вітрогенераторів у Карпатах
- про небезпечні види-вселенців (червоновухі черепахи, рапани, сонячний окунь і багато інших)

Якби школа орієнтувалась на цікаві факти про тварин, от розповідала б
- про молюска крісомалона – єдиний вид, який використовує залізо для формування скелетних елементів (мушлі)
- про міцноскелету землерийку, яка вирізняється унікальною будовою хребта і, попри дрібні розміри, виживе, навіть якщо на неї наступите
- про асцидій – близьких родичів хребетних, які в крові мають високий вміст ванадію та сульфатної кислоти

Якби школа орієнтувалась на формування цілісного бачення, розуміння взаємозв'язків, то пояснювала:
- чому в акули-акули молот така дивна голова
- чому найбільш чисельна група організмів – комахи уникає морської води, а це найбільше середовище на планеті
- чому у птахів немає зубів (ні, не для полегшення, як пишуть інколи)
Але цих цілей немає перед школою. Її мета – закріпити навички, отримані у дошкільному віці – відрізняти жирафа від носорога.

🦍 Європейці дізналися про існування горил у 1852 році. Тобто вже давно існувала мережа залізничного транспорту, телеграфного зв'язку, була фотографія, курсували пароплави, а в Європі ніхто не знав про існування горил.

🐼 Європейці дізналися про існування панди у 1869 році. У цей же рік було запатентовано пилосос. Минуло 10 років, як Дарвін опублікував свою найвідомішу працю, в повітрі вже літали дирижаблі, а про панд європейці ще не знали.

🌍 Про окапі європейці дізналися у 1901 році. Вже не одне десятиліття існували автомобілі, зокрема електромобілі, а Нікола Тесла запатентував індукційний електродвигун. У магазинах були касові апарати, люди слухали платівки і ходили в кіно. А про окапі знали лише деякі племена в Центральній Африці.

🦖Палеонтологи описали тиранозавра у 1905 році. На той час вже здійнялися в повітря літаки, почали спілкуватися по радіозв'язку через Атлантичний океан. А слово "тиранозавр" не викликало жодних асоціацій.

🫐 У 1908 році в США одомашнили лохину. Тобто електричні пральні машинки з'явилися в магазинах раніше, ніж лохина.

Європейці дізналися про існування комодського варана у 1912 році. Титанік готувався в своє перше плавання, яке виявилося останнім. Літаки не лише літали, а вже могли сідати на водну поверхню.

🥝 У 1959 році австралійські селекціонери представили сорт актинідії, який ми сьогодні називаємо ківі. Відгриміло дві світові війни, країни нарощували ядерний потенціал, на навколоземній орбіті літали супутники, совєти запустили в космос собаку (щоправда поверненя цуцика не передбачалося😢), а ніхто не куштував ківі.
____
Підбірка навіяна коментарями під вчорашнім дописом, проте що окапі дізналися нещодавно🙂‍↔️
📸 На фото фігура горили в експозиції Національного науково-природничого музею НАН України

Побачивши у стрічці цей допис, подумав, що то відлуння першоквітневого жарту, аж виявилося що надруковано у грудні 2020-го
Тасманійський кускус, найменший опосум…
Опосуми не живуть в Австралії (в Австралії посуми, опосуми замешкували Північну Америку).
Кускуси не живуть на Тасманії.
На фото карликовий чіпкохвіст.
Матеріалу, як заявлено, на 1 хвилину читання, а три суттєвих помилки.
Ми створюємо світ у якому немає потреби в першоквітневих жартах(

🐣 Тиждень перед Великоднем, тож покажу дещо із своєї колекції яєць
🐔 Це все курячі яйця, геть усі
🥚Особливо зверніть увагу на верхній ряд. Там зліва направо:
1) яйце без жовтка
2) яйце, таке як у дикого предка курей
3) яйце, типових розмірів, які споживали люди ще 2-3 століття тому
4) яйце з магазину, згідно сучасних стандартів середнього розміру
5) яйце з магазину, згідно сучасних стандартів великого розміру
----
Справжнє розмаїття забарвлення курячих яєць значно більше, мені ще є що збирати))

Традиційно перед Великоднем мережею ширяться оповіді про те що паска – давній фалічний символ, глазур на ній – еякулят, а яйця поруч ніщо інше як причандали для доповнення образу…
Якщо у вас фалос і справді нагадує паску – відкладіть смартфон і негайно до уролога! Коли ж у пасці вбачаєте фалос – мерщій до сексопатолога!
Чому "фалічні паски" є не більше ніж фантазія окремих збоченців?
1) Паска – не давній язичницький витвір. В язичницьких землеробських культах фалічна символіка справді присутня, однак паски до них не мають жодного відношення. Паска є народним відтворенням артосу – ритуального хлібу, який в православних і греко-католицьких храмах освячують після великодньої літургії (на фото). Велика-велика проскурка. Артос, в свою чергу, є відлунням опрісноків (маци) – ритуального іудейського хліба. Паска нагадує артос формою, а артос нагадує опрісноки рецептом. Зв'язок між ними можна дослідити, але це окремий довгий допис. У даному випадку головне, що паска не пов'язана із язичницькими землеробськими культами.
2) Глазур виготовляють із цукру і яєчних білків. Сьогодні це дешеві інгредієнти, в минулому були дорогими (особливо цукор). Вперше рецепт поєднання цукру та білків для виготовлення глазурі записано в шотландській кулінарній книзі місіс Мак Лінток у 1736 році. Давно, але не сива дохристиянська давнина. Тай регіон далекий від України.
___
Фото артоса із сайту Церкви Воскресіння Господнього Золочівського благочиння Львівсько-Сокальської єпархії (https://voskresinnia.org.ua/yak-zberihaty-i-spozhyvaty-artos/)
Історія глазурі наведена в книзі Simon Charsley "Wedding Cakes and Cultural History"

У мене немає ностальгії по молодості - “найкращим рокам життя”, оскільки вірю, що найкращі роки мого життя в майбутньому, а не минулому. Та бувають моменти, коли шкодую “ех, було б мені 25…”. Зокрема коли чую про ініціативу від ГО “Навчай для України”. А саме, програму “Навчай” - пошук й підготовку охочих викладати в школах сіл та міст (але не обласних центрах).
Шукають фахівців і фахівчинь з різних напрямків, освітою бакалавра або магістра.
Педагогічна освіта не обов'язкова, педагогічний досвід має бути менше двох років.
Надається навчання, менторська підтримка, працевлаштування, оплата вчителя та стипендія від організації. Тривалість програми 1-2 роки. Вікових обмежень, насправді, немає. А є робота, яка наповнена сенсом та можливостями.
Подробиці дивіться тут https://teachforukraine.org/projects/navchaj/
Реєстрація ось https://bit.ly/3KBodx5
Вважайте це рекламою, але неоплачуваною, а щирою) як на мене навчання інших - найкращий мотив продовжувати навчати себе))

🦀🦞🦐Скільки ракоподібних бачите на фото?
Три. Один блакитний краб та ще два морських жолуді на його панцирі. Зазвичай ракоподібні асоціюються із тип що справді подібне до раків – омари, краби, креветки. Та насправді це надзвичайно різноманітна група істот (можливо найрізноманітніша поміж усіх). Морські жолуді скоріше схожі на молюсків, втім це також ракоподібні, але представники окремої гілки – Щелепоногі раки. Деяких представників цієї групи споживають у їжу, зокрема морських качечок (інша назва – персебеси). Їх постачають у магазини Києва, але не до кожного. Ціна зазвичай вище 2000 грн/кг
Морські жолуді на крабах просто живуть. Це не паразити, їм байдуже до чого прикріплятися, хоч до краба, хоч до каменю чи палуби крейсера "Москва". На смакові властивості краба ніяк не впливають, загрози не становлять.
Декілька слів про блакитного краба. Батьківщина виду – узбережжя Атлантичного океану вздовж Північної Америки. У 20 столітті люди мимовільно посприяли проникненню блакитного краба в інші регіони, зокрема до берегів Європи. З 2019 їх помічають у наших водах і дедалі частіше. Це погана новина, блакитний краб є чужорідним видом, який легко пристосовується і витісняє або поїдає багатьох інших тварин. На вигляд дуже гарний, але… але…

Чи шкода мені тварин, що гинуть у Туапсе? Звісно шкода. Як і тварин, що загинули при катастрофі на Каховському водосховищі або убиті в інших війнах. Але удари по Туапсе радують, вони наближають крах кремлівського режиму.

Росіяни вибудували режим, що нищить природу. У 2024 році неподалік Анапи затонуло два танкери, що належали Сєчіну. Тому самому покидьку, якому належить палаючий НПЗ в Туапсе. Тисячі тон мазуту забруднили море, убиваючи і водних мешканців і водоплавних птахів.
Що було першопричиною? Злочинний режим, вибудуваний росіянами. Режим при якому скнара Сєчін може пускати в море старі судна, нехтуючи вимогами безпеки.
Що було першопричиною українських ударів по Туапсе? Злочинний режим, вибудуваний росіянами, режим, що розпочав загарбницьку війну.

Росіяни нищать природу в Україні, але в межах своїх кордонів також тварин не шкодують. Лише деякі нещодавні приклади: дозволили вирубки довкола Байкалу, поубивали тисячі корів у Сибіру, гнали на фронт віслюків, коней і т.д.

Вони спроможні знищувати тварин навіть далеко від своїх кордонів. Мабуть всі бачили сирійського хом'ячка, їх часто тримають як домашніх улюбленців. Але в природі цей вид вкрай рідкісний, у вчених навіть не було впевненості, що зберігся. У 1997 та 1999 роках проведено експедиції, які підтвердили – популяція сирійського хом'яка ще існує неподалік Алеппо. Була б хороша звістка, якби потім росіяни не втрутилися на захист режиму Асада. Спалахнула громадянська війна і північні варвари вщент зруйнували стародавнє Алеппо. Обстрілювали не лише ракетами та бомбами, але й хімічною зброєю. Чи існують ще в світі дика популяція сирійського хом'яка – ніхто не знає.

Так, було б добре якби режим, побудований росіянами можна було ліквідувати без війни. Якби Клінтон не підмовив Кравчука і Кучму позбавити Україну ядерної зброї. Якби Барак Обама у 2014 році виконав зобов'язання записані у Будапештському меморандумі. Якби жителі Євросоюзу не закривали очі на злочини росіян і багато інших якби. Та наразі єдині, хто справді наближає кінець цього режиму – ЗСУ, ГУР та СБУ. Чим швидше впораються тим більше користі буде природі. Допоки європейські "екоактивісти" зберігають довкілля обливаючи картини кетчупом або катаються із Греттою по Середземному морю, надія лише на ЗСУ, ГУР та СБУ. Переймаєтеся долею тварин? Допомагайте оборонцям України.
_
На фото я і степовий журавель на Алтаї – краю прекрасної природи, яку загарбала і нищить "Росія". Птах дикий, не підпускав до себе, але чомусь і не боявся. 2008 рік

🦣На фото фрагмент бивня мамута на якому надряпана схема стоянки стародавніх мисливців, знайдений в селі Межиріч (Канівщина)

🗺Експонат часто називають «найдревнішою картою», вік поважний – близько 15 тисяч років. Чи найдревніша чи може є щось давніше (зокрема схема в печері Ségognole 3 неподалік Парижу) – то нехай фахівці з’ясовують. Але факт, що дуже давня.

🧭Ми звикли думати, що першочергове призначення карти – орієнтація. А це не так. Стародавня людина надряпала чотири хатки, що стоять поруч. Звісно, ніхто не підглядав на карту чалапаючи від однієї хатинки до іншої. Призначення цієї карти – створити модель навколишнього світу. Гадаю, люди вірили, що впливаючи на модель можна вплинути на світ.

🗺Карти призначені для орієнтації з’являться значно пізніше. Впродовж тисячоліть люди створювали карти-моделі. Власне ми й досі цим займаємося. Чим є карти світу у шкільних класах? Вони непридатні для орієнтації, їхнє завдання сформувати уявлення про світ. Автори корегують карту відповідно до власних міркувань – обирають проєкцію, центр тощо і таким чином змінюють наше уявлення про світ. І це лише початок. Вибираючи назви ми не лише фіксуємо точки, а намагаємося вплинути на світ (показова спроба перейменування Мексиканської затоки в Gulf of America), вказуємо яким світ має бути (зокрема Крим позначаємо як територію України, попри тимчасову присутність окупаційного режиму) і т.д. Бо з прадавніх часів палеолітичних мисливців і до сьогодні карта є інструментом, за допомогою якого намагаємося впливати на світ.
---
🏛 Експонат зберігається в Національному науково-природничому музеї НАН України

У Франції науковець вигадав премію і нагородив сам себе))
Слідство триває, та схоже на те що у 2015 році філолог Флоран Монтеклер вигадав "Золоту медаль філології", якою буцімто нагороджує Міжнародне філологічне товариство (також вигадане) при якомусь університеті (університет також вигадано). Підійшов до справи відповідально – створив сайт універистету та за 250 євро замовив у ювеліра блискучу медаль. Нагородив себе і у місцевій газеті опублікував статтю з гарною звісткою – француз нарешті отримав премію, яку можна порівняти із Нобелівською премією у філології! Свого часу цю премію отримав Умберто Еко! Радості було!

Ба більше, месьє Монтеклер продовжив дарувати радість світові. Наступного року оголосив переможцем не свого кума, а відомого лінгвіста Ноама Хомскі. Дідусь на радощах із США прилетів і ощасливив промовою зібрання з двох сотень поважних гостей. У 2018 році Монтеклер вирішив нагородити румунського вченого Євгена Сіміона, та румунські журналісти почали аж занадто прискіпливо розбирати – а що ж це за премія така? Бігме треба було і далі лауреатів шукати в США, ніхто б і не почухався. А так підозріло – румуну, світова премія?...

Та найбільшою помилкою Монтеклера була спроба з цією нагородою попроситися на підвищення до рівня "associate professor" (середня ланка, як наш доцент чи щось таке). Ось тут взялися за нього на повну. Пошана, виступи, аплодисменти – усе це можна. Але ось так взяти і податися на доцента… Таке в університетах не вітається (запевняю з власного досвіду). Почалося розслідування, відсторонили бідолаху. А дарма, він стільком людям міг ще подарувати радість нагородження медалькою…

Кажуть – брехун, підробив нагороду. Хоча чому підробив? Створив. У світі немає іншої "Золотої медалі філології". Якщо добре копнути, то хто зна, можливо то єдина премія в якій організатори ніколи не отримувало хабарів від лауреатів. А те що нахвалював статус премії в пресі, то що тут такого? Зокрема я не розумію чому носяться із Нобелівською премією, а багато хто про неї високої думки. І що, хіба від цього промова Ноама Хомскі стала менш цінною? Слухачам було цінно що говорить доповідач чи в яких обставинах говорить?

Я, як науковець, якому не світять жодні премії, щиро запевняю – усілякі акції з нагородженням "найкращих" є особистою справою фундаторів премій та лауреатів. Якщо хтось хоче комусь дати гроші – чом би й ні? (якщо все ж таки дадуть, то я також прийму))) Однак до науки це не має відношення, то лише шоу. Наукові дослідження можна поділити на декілька категорії на кшталт "Вау, це змінить хід історії!", "Так, про це варто писати в підручниках" і "Це цікаво, піду поїм". Але не більше. Спроби виокремити більш значимі роботи від менш значимих вказують на цілковите нерозуміння що таке наука.

Тож вболіватиму за месьє Монтеклера, сподіваюся його не сильно цькуватимуть. Дискредитація "наукових премій" – за таке варто нагородити премією))